МАКСИМОВИЧ ІВАН
МАКСИМОВИЧ ІВАН (грудень 1651, Ніжин – 10.06.1715, Тобольськ) – культурно-освітній діяч і поет.
Був старшим сином шляхтича Максима Васильківського. По закінченні Київської академії (1669) прийняв чернечий сан і залишився в ній викладачем, очевидно, поетики чи риторики. 1680 р. став ієромонахом Києво-Печерської лаври.
У 1685- 1690 рр. був проповідником і одночасно (до 1696 р.) намісником підпорядкованого лаврі Брянського Успенського монастиря, хто тім настоятелем і архімандритом Чернігівського Єлецького монастиря. 10 січня 1697 р. на пропозицію гетьмана
І. Максимович був автором багатьох перекладів і оригінальних творів, хоча ім’я його незаслужено забуте. Він чи не найдосконаліше у XVIII ст. розробив вірш – притчу, дав чудові зразки філософського Вірша. Дбав про засновану ним колегію, присвячував свої твори або їй безпосередньо, або знатним особам від імені колегії.
На початку XVIII ст. Чернігівська друкарня видавала майже виключно твори І. Максимовича: “Алфавит святых, рифмами сложенный”
Надмірна схильність до віршування, що характерна для поетичної спадщини І. Максимовича (в його книгах римувалися навіть заголовки та списки друкарських помилок), була невід’ємною ознакою духовності українців. І. Максимович як один з найплідніших поетів київської школи сконцентрував у своїй творчості всі особливості тогочасної поезії києво-чернігівської школи, зокрема чернігівського різновиду (маються на увазі традиції поетичного гуртка Лазаря Барановича). Серед його доробку є й малоцікаві твори, але водночас поет створив ряд шедеврів, які за глибиною думки можна поставити врівень з видатними творами світової літератури (вірш про друга й ворога, притча “Камбиза”, де говориться про необхідність людської взаємодопомоги, та ін.).
І. Максимович дав також прекрасні зразки поетичних епіграм у збірці “Театрон”. Його поетичні твори, як правило, вкраплені поміж творами богословського характеру. Так, “Алфавіт” містить розміщені в алфавітному порядку життя святих, книга “Царській путь Креста Господня” викладає різні повчання щодо того, як кожному християнину нести хрест Господній; свою вченість продемонстрував письменник у книзі “Театрон”, де, наслідуючи аналогічний твір Цицерона, виклав обов’язки владарюючих осіб.
Тут він дає цінні й розумні поради, що свідчать про значний життєвий досвід письменника. І. Максимович відомий також як перекладач богословських творів з латинської. Писав церковнослов’янською мовою з українізмами.
За своїми поглядами І. Максимович був лояльним до російської влади, свої поетичні книги надсилав Петру І. Він був серед ієрархів, які 1708 р. проголосили в Глухові анафему гетьману І. Мазепі. В травні 1712 р. його було призначено митрополитом Тобольським і Сибірським, ним він і залишився до смерті.
Літ.: Филарет (Гумилевский). Историко-статистическое описание Черниговской епархии. Чернигов, 1873.
Т. 1; Юрьевский А. К жизнеописаню святителя Иоанна Максимовича // Тр. Киев. дух. акад. 1916. № 5 – 6.
М. Шевчук
Related posts:
- МАКСИМОВИЧ ІГНАТІЙ МАКСИМОВИЧ ІГНАТІЙ (1725, с. Ручки Гадяцького полку – 30.09.1793, Чернігів) – церковний та освітній діяч, поет. Вихованець Київської академії. Прийнявши чернечий сан, з 1757 р. викладав у нійсинтаксиму й граматику, з 1759 р. – поетику “по Сампсону”, з 1762 – риторику й велику інструкцію. В грудні 1762 р. став префектом академії і викладачем філософії. Влітку […]...
- Іван Максимович Шаповал Іван Максимович Шаповал народився 1905 року в с. Гаражівці, Близнюківського району, Харківської області, в селянській родині. З 1928 по 1933 рік учився на робітфаці й працював у Дніпропетровському історичному музеї. З 1934 по 1938 рік учився в металургійному інституті, а потім працював інженером на заводі ім. Карла Лібкнехта та ДПРЗ. Далі – доцент Дніпропетровського гірничого […]...
- Твiр-опис на тему “Портрет Марії Максимович (Тарас Шевченко)” В другій половині 50-х років XIX століття серцем Т. Г. Шевченко повністю заволодіває мрія створити нарешті сім’ю і одружитися на дівчині, яка була б з його рідних країв. З цією метою він приїжджає із Петербурга до родичів, де сподівається знайти свою другу половинку. Там же він хоче придбати для себе невеличку садибу. На Батьківщині поет […]...
- МАКСИМОВИЧ МИХАЙЛО МАКСИМОВИЧ МИХАЙЛО (15.09.1804, х. Тимківщина, тепер с. Богуславець Золотоніського р-ну Черкаської обл. – 22.11.1873, хутір Михайлова Гора, тепер у складі с. Прохорівка Канівського р-ну Черкаської обл.) – поет, дослідник-біолог, натурфілософ, основоположник цілісної наукової системи українознавства і його складових частин – мовознавства, літературознавства, фольклористики, етнології, історіософії, соціології та журналістики; перший ректор Київського університету. Народився в сім’ї […]...
- І дай вам Бог побільше зустріти на шляху вашого життя Максимов Максимович У романі Лєрмонтова “Герой нашого часу” виведено образ привабливого і добру людину – Максима Максимович. Це чуйна натура, надовго зберігає свої прихильності (досить згадати, як Максим Максимович зустрів Печоріна). Він любив його, як рідного, і був дуже ображений холодної і натягнутої зустріччю, але залишився йому вірним до кінця. Він дуже любив Белу, любив, як дочку. […]...
- Печорін і Максим Максимович (за романом М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу”)- МИХАЙЛО ЛЕРМОНТОВ ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 9 клас (за романом М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу”) Час… Це він став нездоланною стіною між двадцятими і тридцятими роками минулого століття. Час відкинув гучні суперечки про майбутнє Росії, мрії, радість в очікуванні прийдешніх змін. Усе залишилося там, за ЗО липня 1826 року, страшним днем страти декабристів. Не почуєш більше слова “свобода”, і “серед […]...
- Максим Горький (Олексій Максимович Пєшков) ПСИХОЛОГІЧНА ТА ЛІРИЧНА ПРОЗА Максим Горький (Олексій Максимович Пєшков) (1868-1936). Олексій Максимович Пєшков народився 16 березня 1868 року в Нижньому Новгороді в родині столяра-червонодеревника Максима Савватійовича Пєшкова. Коли хлопцеві виповнилося чотири роки, в Астрахані від холери помер батько, через декілька років він втратив матір. Потім Олексієві довелося жити в домі його діда Каширі-на, власника фарбувальної […]...
- Максим Горький (Олексій Максимович Пешков) (1868-1936) Син столяра-червонодеревника Максима Савватійовича Пєшкова і дочки власника фарбувального закладу, Олексій Максимович Пешков народився 16 березня 1868 року в Нижньому Новгороді. Йому було чотири роки, коли в Астрахані помер від холери батько, потім п’ять років жив у домі свого діда. Людина жорстока, жадібна і сварлива, дід усе-таки навчив онука, коли тому виповнилося шість років, грамоті […]...
- Кордун Віктор Максимович Народився 20 серпня 1946 р. в с. Васиковичі Коростенського р-ну Житомирської обл. Дебютував 1967 р. на сторінках “Літературної України”, після чого відразу ж був заборонений до друку. Вчився в Київсьому університеті, з якого був виключений, потрапивши до списку політично неблагонадійних. Згодом закінчив Київський інститут театрального мистецтва. Ім’я поета знову з’явилося у пресі аж на початку […]...
- Чернігівські Атени Чернігівські Атени – культурний осередок другої половини XVII – середини XVIII ст., організований чернігівським архієпископом та поетом, представником літературного бароко Лазарем Барановичем. Гурток пов’язувався з Новгород-Сіверською друкарнею, заснованою 1674 і переведеною 1679 до Троїцького Іллінського монастиря в Чернігові. Складався з письменників – вихованців Києво-Могилянської академії (Лазар Баранович, Олексанр Бучинський, Іван Величковський, Іоаникій Галятовський, Стефан Яворський, […]...
- Нечуй-Левицький Іван Семенович Іван Семенович Нечуй-Левицький (справжнє прізвище Левицький) народився 25 листопада 1838 р. у містечку Стеблів, тепер Черкаської області в родині сільського священика. Змалку знав багато народних легенд, пісень, захоплено читав. Початкову школу закінчив вдома, а потім вчився у духовному училищі при Богуславському монастирі. Роки навчання в училищі описав письменник у своїх спогадах. Був це важкий час: […]...
- Лірвак з-над Сяна “Лірвак з-над Сяна” – літературно-художній альманах, виданий у Пряшеві 1852 як пряме наслідування сербських видань народною мовою. Замість програмової передмови видавець П. Леонтович вмістив уривки з брошури сербського літератора І. Субботіна, присвяченої основоположникам національної,, словесності Д. Обрадовичу і Вуку Караджичу, з власними коментарями, присвяченими заслугам І. Котляревського та М. Максимовича перед українською літературою. Проблеми творення […]...
- Характеристика образу Максима Максимовича в романі М. Лермонтова “Герой нашого часу” Максим Максимович в романі Лермонтова “Герой нашого часу” виступає в якості оповідача. Автор не дає цілісної характеристики цьому героєві, обмежуючись окремими штрихами. Основна увага зосереджена на його розповіді про Печоріна – головного героя. Хоча дещо все ж таки Максим Максимович повідомляє і про себе. В нього немає сім’ї: більше дванадцяти років не отримував звістки від […]...
- ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ ІВАН ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ ІВАН (бл. 1650 р, ймовірно, Чернігівщина – 09.1701, Полтава) – поет, перекладач, теоретик літератури, культурний і громадський діяч другої половини XVII ст. В 1660-х роках навчався в Києво-Могилянській колегії. У 1670-х – першій половині 80-х років жив у Чернігові, працював у друкарні Лазаря Барановича і входив до чернігівського гуртка поетів. Не пізніше 1687 р. […]...
- Іван Нечуй-Левицький – Твори в двох томах Том 1 Київ: Наукова думка, 1985. – 631 с. У історії української реалістичної літератури творчість Івана Семеновича Нечуя-Левицького (1838-1918) займає визначне місце. У перший том входять такі твори:”Дві московки”,”Рибалка Панас Круть”, “Хмари”, “Баба Параска та баба Палажка”, “Микола Джеря”, “На Кожум’яках”. Том 2 К.: Наукова думка, 1986. – 640 с. В історії української реалістичної літератури […]...
- Іван Сочівець – Біографія Іван Йосипович Сочивець (* 9 травня 1917, с. Лебедівка Козелецький район Чернігівська область – †16 листопада 2004) – український гуморист-прозаїк родом із Чернігівщини. Член Спілки письменників України (нині Національна спілка письменників України) від 1964. Іван Йосипович Сочивець народився 9 травня 1917 року в с. Лебедівці Козелецького району Чернігівської області в селянській сім’ї. Життя і творчість […]...
- НЕКРАШЕВИЧ ІВАН НЕКРАШЕВИЧ ІВАН (бл. 1742, с. Вишеньки, тепер Бориспільського р-ну Київської обл. – після 1796, там само) – поет. Навчався в Київській академії, основного курсу не закінчив. Потім був священиком у рідному селі. Автор рукописного збірника з поетичними творами, характерними для літератури так званого низового бароко. Серед них – віршовані привітання й листи (до гнідинського священика […]...
- МАЗЕПА ІВАН МАЗЕПА ІВАН (20.03.1639 – вересень 1709) – визначний політичний і культурний діяч, гетьман України в 1687 – 1709 рр. Народився в українській шляхетській родині. Навчався в Києво-Могилянській академії та єзуїцькій колегії у Варшаві. Виховувався при дворі польського короля Яна Казимира, який послав його для завершення освіти за кордон. У 1656 – 1659 рр. навчався в […]...
- Величковський Іван – Біографія (бл. 1651 – 1701) Величковський Іван Іван Величковський належить до майже зовсім невідомих українських письменників кінця XVII і початку XVIII ст. Перекладач і автор різних аскетичних творів, архімандрит Нямецького монастиря в Молдавії. Дуже мало відомостей про життєвий шлях письменника. Можемо припустити, що на початку 80-х років він належав до складу співробітників чернігівської друкарні Лазаря Барановича. […]...
- Навіщо я? Куди моя дорога?”(Іван Драч) – Іван Драч (1936) Підручник Українська література 11 клас Українська література другої половини XX століття Іван Драч (1936) Художнику – немає скутих норм. Він – норма сам, він сам в своєму стилі. У цей столітній і стобальний шторм Я кидаюсь в буремні гори-хвилі. (Іван Драч) У плеяді шістдесятників поет, кіносценарист, перекладач Іван Драч вирізнявся особливою оригінальністю, іскрометністю, потягом до […]...
- ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – Іван Семенович Левицький Іван Семенович Левицький (літературний псевдонім – Нечуй) народився 25 листопада 1838 року в Стеблеві, в сім’ї сільського священика. Батько його був освіченою людиною прогресивних поглядів, мав велику домашню книгозбірню і на власні кошти влаштував школу для селян, в якій його син і навчився читати й писати. Змалку І. Левицький познайомився з історією України з книжок […]...
- Іван Драч Іван Драч народився 17 жовтня 1936 р. в с. Теліжинці Тетіївського району на Київщині. Закінчив у Тетієві середню школу й одразу почав викладати російську мову та літературу в семирічці сусіднього села Дзвенячого. Потім працював інструктором райкому комсомолу, служив в армії. Пізніше вступив на філологічний факультет Київського університету, але навчання не закінчив, бо показав себе надто […]...
- Образ Ярослава Мудрого. Іван Кочерга Більшість драм Івана Кочерги – це Твори на історичну тему. Грунтовна обізнаність письменника з історією України, вивчення архівних документів допомогли митцеві піти у глиб віків і відтворити княжі часи XI століття, внаслідок чого було створено коштовну перлину української драматургії – історичну драматичну поему “Ярослав Мудрий”. Центральним образом твору став образ князя Київської Русі Ярослава Володимировича, […]...
- ВАГИЛЕВИЧ ІВАН ВАГИЛЕВИЧ ІВАН (псевд: Далибор Вагилевич, Волк Заклика, Далибор; 02.09.1811, с. Ясень, тепер Рожнятівського р-ну Івано-Франківської обл. – 10.05.1866, м. Львів) – поет – романтик, філолог, фольклорист, етнограф, громадський діяч. Навчався в Станіславській гімназії, Львівській семінарії з одночасним прослухуванням курсу філософії в університеті. Був одним із ініціаторів творення гуртка “Руська трійця”, видання альманаху, в якому вмістив […]...
- Яку роль у становленні нової української літератури відіграла постать М. Максимовича і його збірка “Малороссийские песни”? Михайло Максимович ще за життя здобув славу на науковій ниві. Найточніше і найлаконічніше про діяльність Максимовича висловився М. Драгоманов, відзначаючи, зокрема, що він “був для Київської Русі (тобто України – С. 3.) цілою науковою історико-філософською установою”. А найг’рунтовніше дослідження про українознавчі інтереси М. Максимовича залишив М. Грушевський, назвавши вченого патріархом наукового українознавства, корифеєм українського національного […]...
- Іван Багряний (Іван Павлович Лозов’ягін) Іван Багряний (справжнє прізвище – Лозов’ягін) народився 2 жовтій 1906 р. в селищі Куземин на Полтавщині (тепер Сумська область) у родині робітника-муляра. Навчався спочатку в церковно-приходській ІІколі в Охтирці, а з 1916 по 1918 р. у вищій початковій школі. У 14-річному віці був свідком жорстокої розправи чекістів із 92-літ-піім дідусем та дядьком, чия безневинна смерть […]...
- ТОГОБОЧНИЙ ІВАН ТОГОБОЧНИЙ ІВАН (спр. – Щоголів, 24.11.1862, м. Городище, тепер Черкаської обл. – 09.10.1933, м. Ірпінь Київської обл.) – актор, режисер, драматург. Після закінчення однокласної школи працював у механічних майстернях, а через два роки – на залізницях (Харківсько-Азовській, Катерининській 1-й, Сибірській та ін.). З 1879 р. виступав як актор в аматорських виставах у Кременчуці, Харкові, Катеринославі. […]...
- Іван Франко. Короткі відомості про письменника. Історична поема “Іван Вишенський”. TЛ: історична поема УРОК 26 Тема. Іван Франко. Короткі відомості про письменника. Історична поема “Іван Вишенський”. TЛ: історична поема. Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях І. Франка; ознайомити учнів з передісторією написання поеми “Іван Вишенський”; розвивати навички сприйняття інформації на слух, навички виразного читання, вміння коментувати прочитане; виховувати почуття гордості за приналежність до нації, яка […]...
- Білик Іван – Біографія Білик Іван Іванович – український письменник. Народився 17 січня 1929р. в с. Градизьку, тепер смт Глобинського р-ну Полтавської області. Закінчив 1961р. Київський університет. друкується з 1956р. Роман “Танго” (1968) – про життя української еміграції. Історичний роман “Меч Арея” (1972) розповідає про Київ і киян 5-го ст. (піддавався критиці за відступ від усталених в історіографії поглядів). […]...
- Іван Білик Білик Іван Іванович – український письменник. Народився 17 січня 1929р. в с. Градизьку, тепер смт Глобинського р-ну Полтавської області. Закінчив 1961р. Київський університет. Друкується з 1956р. Роман “Танго” (1968) – про життя української еміграції. Історичний роман “Меч Арея” (1972) розповідає про Київ і киян 5-го ст. (піддавався критиці за відступ від усталених в історіографії поглядів). […]...
- МИНУТИ – Зегар з полузегарком – Величковський Іван Скорочено До зегарка належать іще і минути, Тому їх теж не годиться аж ніяк минути. МИНУТИ ВСІХ СПІЛЬНІ Мине дитинство. Мине отроцтво, Мине юність, Мине зрілість, Мине старість. Мине перестарілість. Мине весна. Мине літо. Мине осінь, Мине зима. Минуть всі літа. Минуть всі часи, А на все мине час покаяння. МИНУТИ ЗЛИХ Мине слава. Мине багатство. […]...
- Іван Вишенський (дуже стисло/скорочено) – Франко Іван Поема Присвячую А. Кримському І Мов зелена піраміда На хвилястім синім полі, На рівнині лазуровій Велетенський ізмарагд, – Так облита дивним морем, Під безхмарним теплим небом Зноситься, шумить, пишаєсь, Спить Афонськая гора. Унизу, де з хвиль кипучих Гранітові сірі скали гордо, Просто вгору пнуться – Стіни, колоси, стовпи, – Там внизу музика дика Не вгаває […]...
- ФРАНКО ІВАН ФРАНКО ІВАН (27.08.1856, с. Нагуєвичі, тепер Львівської обл. – 28.05.1916, м. Львів) – пост, прозаїк, драматург, перекладач, багатогранний вчений, громадсько-політичний діяч. Народився в родині коваля. Навчався в Дрогобицькій гімназії, Львівському (філософський факультет), Чернівецькому та Віденському університетах (в останньому 1893 р. захистив дисертацію). Брав участь у роботі студентського “Академічного гуртка” “Друг”. Тричі ув’язнювався австрійською владою за […]...
- ВЕРХРАТСЬКИЙ ІВАН ВЕРХРАТСЬКИЙ ІВАН (псевд. – Любарт Горовський, Подоляк, Лосун, Щипавка; 24.04.1846, с. Більче-Золоте Борщівського р-ну Тернопільської обл. – 29.11.1919, Львів) – філолог, педагог, письменник, природознавець. Закінчив філософський факультет Львівського університету (1868), природничі курси в Кракові (1874). Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка у Львові, створив у ньому й очолив математично-природничо-медичну секцію. Учителював у гімназіях Дрогобича, Станіслава, […]...
- Історія українського народу у творах І. Кочерги ІВАН КОЧЕРГА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІВАН КОЧЕРГА Історія українського народу у творах І. Кочерги Творчість Івана Кочерги різноманітна. Знавець історії, він написав історичні драми, драматичні поеми, комедії. Своєрідність його мистецтва, багата мова, героїчність сюжетів, глибоке відчуття епохи, її колориту, історизм характерів – усе це робить Івана Кочергу одним з найоригінальніших українських драматургів. Найяскравіші зразки […]...
- Скорочено ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ – ІВАН ФРАНКО Поема Присвячую А. Кримському І Мов зелена піраміда На хвилястім синім полі, На рівнині лазуровій Велетенський ізмарагд, – Так облита дивним морем, Під безхмарним теплим небом Зноситься, шумить, пишаєсь, Спить Афонськая гора. Унизу, де з хвиль кипучих Гранітові сірі скали Гордо, просто вгору пнуться – Стіни, колоси, стовпи, – Там внизу музика дика Не вгаває […]...
- Особливості композиції та її роль у розкритті характеру Григорія Печоріна У главі “Бела” читачі знайомляться з Печоріним із розповіді штабскапітана. Автор також уперше чує про Григорія Печоріна від Максима Максимовича: …по рассказу штабскапитана, я составил себе о нем не очень выгодное понятие, однако некоторые черты в его характере показались мне замечательными. Лєрмонтов вибудував свій Твір таким чином, що Печорін і його Історія послідовно постають перед […]...
- ВИШЕНСЬКИЙ ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ ІВАН (бл. 1550 р., м. Судова Вишня, тепер Львівської обл. – після 1621 р. на Афоні) – письменник – полеміст, мислитель. Про його життя відомо небагато: Іван – це ім’я чернече, а Вишенський могло означати місце народження, хоч у м. Судова Вишня фіксується прізвище Вишенський (В. Щурат). Навчався спершу в рідному місті, потім у […]...
- Шаповал Іван – Біографія Іван Максимович Шаповал (4 січня 1905, с. Гаражівка, нині входить до складу с. Велика Комишуваха Барвінківського району Харківської області – 2003) – український письменник, краєзнавець, учений у галузі металургії. Кандидат технічних наук. Член Національної спілки письменників України (від 1967 року). Народився в селянській родині. Трудове життя почав з 14 років. 1923 року вступив до комсомолу. […]...
- Іван Іванович та Іван Никифорович – крилаті вирази Іван Іванович та Іван Никифорович Герої “Повісті про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем” (1834) М. В. Гоголя. Імена цих двох миргородських обивателів стали Загальною назвою для людей, що постійно лаються один з одним. Та й що таке фарс? У Гоголя свиня приходить в суд, відшукує прошеніє (грамотна) і уничтожа все діло!.. Це […]...