МАЛИНКА ОЛЕКСАНДР

Related posts:

1. КОЗЛОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (01.11.1876, с. Горуцьке, тепер Гірське Львівської обл. – 14.08.1898, с. Гребенне, тепер Жешувського воєводства, Польща) – поет. З сім’ї священика. Навчався в гімназії м. Новий Санч, потім у польській гімназії м. Перемишля. З 1895 р. навчається у Вищій політехнічній школі м. Львова, де почав писати вірші. Захоплювався творами Т. Шевченка й С. Руданського, Дж. Байрона, […]...
2. РУСОВ ОЛЕКСАНДР РУСОВ ОЛЕКСАНДР (07.02.1847, Київ – 08.10.1916, Саратов) – фольклорист, етнограф, славіст, статистик, громадський діяч. Народився в родині військового лікаря. Навчався у першій Київській гімназії. Після закінчення філологічного факультету Київського університету (1868) викладав латину і грецьку мову в Першій гімназії, літературу в Подільській жіночій гімназії. У цей час став активним членом “Старої громади”. Якийсь час жив […]...
3. Академічна громада “Академічна громада” – українське студентське товариство, яке діяло у Кракові (1888-95). Його активним учасником був В. Стефаник. Однойменне товариство функціонувало й у Львівському університеті (1896-1921, з перервами), поставши на підсонні “Академічного братства” та “Ватри”. Мало фахові гуртки та літературну секцію: тут було створено навіть Допомоговий фонд для незаможних українських письменників (1897), влаштовано святкування 25-річчя літературної […]...
4. Купрін, Олександр Іванович (1870-1938) Олександр Іванович Купрін Народився 26 серпня (7 вересня) 1870 року в невеликому містечку Наровчате Пензенської губернії в сім’ї потомственого дворянина, дрібного чиновника Івана Івановича Куприна. Батька свого Купрін не пам’ятав, він помер від холери в 1872 р. Овдовіла мати – Любов Олексіївна Купріна, уроджена княжна Куланчакова – в 1874 р., залишившись без засобів до […]...
5. КОНИСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР КОНИСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (псевд. – Олександр Переходовець, Верниволя, Галайда, Горовенко, Журавель та ін.; 18.08.1836, х. Переходівка, тепер с. Ніжинського р-ну Чернігівської обл. – 12.12.1900, Київ) – письменник, педагог, журналіст, громадський діяч. Навчався у Чернігівській гімназії, Ніжинському ліцеї. Брав участь у Кримській війні (1854). Член полтавської та київської громад, активний організатор недільних і вечірніх шкіл для народу, […]...
6. КНЯЖА УКРАЇНА ЯРОСЛАВ МУДРИЙ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 5 клас ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) КНЯЖА УКРАЇНА ЯРОСЛАВ МУДРИЙ Після ката Святополка, Що замучив трьох братів, Брат четвертий на престолі, Ярослав розумний, сів. Святополком Окаянним Все зруйноване було. Бідувало бідне місто, Бідувало і село. І усю свою увагу Ярослав звернув на лад. І небавом Україна Зацвіла, як […]...
7. ДРАМАТИЧНИЙ ТВІР І ЙОГО ПОБУДОВА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 5 клас ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) ДРАМАТИЧНИЙ ТВІР І ЙОГО ПОБУДОВА Читаючи літературні твори, ти, мабуть, звернув/звернула увагу, що автор розповідає про події по-різному. Він може ввести у твір оповідачагероя, який сам діє або є свідком події та розповідає про почуте й побачене. Тоді він пише від свого […]...
8. Олександр Олесь (Олександр Іванович Кандиба) (1878-1944) Ім’я Олександра Олеся, наділеного яскравим талантом поета-лірика, драматурга й перекладача, нерозривно пов’язане з українською літературою. Нині творчість А. Олеся вивчається в середній школі за всіма трьома варіантами програм. Олександр Олесь. Це благозвучне ім’я дали поетові на березі Чорного моря його наречена Віра Свадковская в далекому 1906 році… Те ім’я що мені дала Ти У дні, […]...
9. Олександр Олександрович Блок (1880-1921) Батько майбутнього поета – юрист Олександр Львович Блок, талановитий, наділений гострим, скептичним розумом, був вродливим чоловіком, і своїм гордим, похмурим, витонченим обличчям нагадував Бай-рона. Але в житті він був неврівноваженою, деспотичною, хворобливо скупою людиною; у нього траплялися напади божевільних ревнощів і скаженого роздратування. Олександра Андріївна, його дружина, дочка ректора університету Андрія Миколайовича Бекетова, незабаром залишає […]...
10. ПАВЛОВИЧ ОЛЕКСАНДР ПАВЛОВИЧ ОЛЕКСАНДР (псевд. – Чарнян Маковицький,19.09.1819, с. Шариське Чарне на Закарпатті, тепер у Словаччині – 25.12.1900, с. Вишній Свидник, тепер у Словаччині) – поет, педагог, священик. Походив із священицької родини, закінчив Тернавську духовну семінарію (1847). Як письменник формувався під впливом Шевченкової і фольклорної музи, літературну працю розпочав у 40-х роках. За життя видав єдину збірку […]...
11. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 5 клас ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) МИТЕЦЬ ВИСОКОЇ ПОЕЗІЇ, КРАСИ Й ГАРМОНІЇ Зі спогадів про Олександра Олеся (Олександра Івановича Кандибу) Ганна Трекова, сестра Олександра Олеся: “І з боку матері, і з боку батька ми мали міцне коріння: з боку батька – чумаків, з боку матері – кріпаків. Народилися […]...
12. “І задзвеніли в серці звуки” (Олександр Олесь) – Олександр Олесь (1878 – 1944) Підручник Українська література 10 клас ХХ Століття Олександр Олесь (1878 – 1944) Живи, Україно, живи для краси, Для сили, для правди, для волі!.. Шуми, Україно, як рідні ліси, Як вітер в широкому полі. (Олександр Олесь) Олександр Олесь – талановитий поет, драматург, яскравий представник символізму в літературі, який збагатив її задушевністю, ніжними почуттями і багатою внутрішньою […]...
13. Кандиба Олександр Іванович (Олександр Олесь) Олександр Іванович Кандиба (псевдонім Олесь) народився 5 груд­ня 1878 р. у м. Крига на Харківщині в родині хлібороба. Свої дитячі та юнацькі роки він провів на межі Гетьманщини і Слобожанщини, у панському маєтку в селі Верхосулі, який наймав його дід по матері. Він називав себе “дитиною степу”, і вся краса вільного простору втілилась у поезії […]...
14. Олександр Олесь – Он чужино, чужинонько (Пісня) ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ ПІСНЯ Он чужино, чужинонько, Зрадливая дружинонько! Одружився я з тобою Після січі, після бою. Після січі – посічений, Після бою – скалічений. Пішов в хату – не топилось, Хотів з’їсти – не варилось. Хотів лягти і спатоньки, Як десь там, у матінки, А в головах на весілля Не подушка, а каміння. Хотів лиха […]...
15. Митрак Олександр Митрак Олександр – письменник, фольклорист і етнограф. Після закінчення Ужгородської богословської семінарії (1862) був священиком у селах Закарпаття. Друкуватися почав у 1864 р. Писав поезії (“Хмарно, темно…”, “Любіте наш народ”, “Добре тому багатому”), етнографічні нариси про життя, побут і звичаї закарпатських горян, у тому числі лемків (“Дорожні враження на Верховині”, “Руський народ”, “Народне весілля у […]...
16. БАРВІНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР БАРВІНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (псевд. і крипт. – Подолянин; А..; Олег; Александер Б.; Австрієць; Олекс. Барв.; Ол. Барв.; Ол. Б.; Б-ський Олександр; Б-ський Ол.; Б-нський, Олександр Гр-ч; Барв. Ал.; О. Б.; 08.06.1847, с. Шляхтинці, тепер Гнізднчка на Тернопільщині – 25.12.1926, Львів) – громадсько-культурний діяч, педагог, історик літератури, редактор, публіцист. Народився в багатодітній родині священика. Початкову освіту здобув […]...
17. “Я був задуманий на більше” (Олександр Довженко) – Олександр Довженко (1894-1956) Підручник Українська література 11 клас Українська література 1940-1950 років Олександр Довженко (1894-1956) Довженко належить до обраних, життя яких у творчості триває й посмертно. Іван Кошелівець Великий письменник, кінорежисер, засновник поетичного кіно, творець жанру кіноповісті, Олександр Довженко органічно поєднав у своїй творчості кращі надбання світової і національної культури. Найвищими художніми критеріями митець вважав красу і “чисте […]...
18. КОРСУН ОЛЕКСАНДР КОРСУН ОЛЕКСАНДР (псевд. – Антипенко; 08.06.1818, с. Богданівська Антипівка, тепер Ростовської обл,, Росія – 06.11.1891, там само) – поет – романтик, видавець, перекладач, мемуарист. Походив із поміщицької родини. Початкову освіту здобув удома. Закінчив юридичний відділ Харківського університету (1842). Належав до студентської громади на чолі з М. Костомаровим. У 1847 – 1860 рр. – столоначальник у […]...
19. Прихований богатир (Олександр Олесь “Микита Кожум’яка”) ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ 5 КЛАС ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ Прихований богатир (Олександр Олесь “Микита Кожум’яка”) Люди часто судять про інших, спираючись на своє перше враження. Але не завжди такі міркування виявляються правильними. Багато людей пізніше змінюють свою думку, бачачи чемність та хоробрість, яких не помічали раніше. Знаю одного […]...
20. “Згоріть у житті – єдине щастя!” (Олександр Олесь) – Олександр Олесь (1878 – 1944) Підручник Українська література 10 клас ХХ Століття Олександр Олесь (1878 – 1944) “Згоріть у житті – єдине щастя!” (Олександр Олесь) У річищі розвитку західноєвропейської символістичної драматургії яскраво розвивався Олександр Олесь, виступаючи провідником символістських форм в українській драмі. У п’єсах він залишився неперевершеним ліриком, висвітливши духовне обличчя героїв, протиставивши антигуманиий світ їх світлим мріям і сподіванням. […]...
21. Олександр Кониський – Біографія Олександр Якович Кониський (*6 (18) серпня 1836, Переходівка – †29 листопада (12 грудня) 1900, Київ) – український перекладач, письменник, видавець, лексикограф, педагог, громадський діяч ліберального напряму. Літературні псевдоніми О. Верниволя, Ф. Горовенко, В. Буркун, Перебендя, О. Хуторянин та інші. (всього близько 150). Професійний адвокат, педагог, журналіст. Автор слів пісні “Молитва за Україну”, перекладу “Щоденника” Т. […]...
22. ЯНКА КУПАЛА ЯНКА КУПАЛА (1882 – 1942) Янка Купала (Іван Домінікович Луцевич) народився в сім’ї дрібного орендаря з безземельних селян у фільварку В’язанка Віленської губернії (зараз Мінська обл.). У сім років хлопчик пішов до народної школи. Коли родина перебралася до Мінська, де батько став міським візником, Янка Купала трохи відвідував приватну школу, навіть готувався вступити до реального […]...
23. Степан Васильченко – З самого початку Вишнівська школа – найкраща на цілий район, бо попечителькою в їй була багата й щедра пані Олександра Андріївна. Всі на селі сподівалися, що в таку школу не пришлють абиякого вчителя, і коли по селу промайнула чутка, що новий учитель вже приїхав, того ж таки вечора в школу нашилося десятків із півтора цікавих. Новий учитель, Яків […]...
24. Олесь Олександр Наші предки – слов’яни Олесь О. Княжа Україна. – К.: Веселка, 1991. Над озерами, річками, На полянах лісових, На стрімких високих горах, На просторах степових, – Де лише сіріє стежка Або вкрився збіжжям лан, Скрізь розкидались оселі Наших прадідів слов’ян. Оселялись цілим родом: Що людина, як одна?! Кревні люди – рід складали, Кревні роди – племена. Наймудріший і найстарший […]...
25. ЯВОРНИЦЬКИЙ ДМИТРО ЯВОРНИЦЬКИЙ ДМИТРО (Еварницький, 06.11.1855, с. Сонцівка, тепер Борисівка Харківської обл. – 05.08.1940, Дніпропетровськ) – історик, археолог, етнограф, фольклорист, лексикограф, письменник, дійсний член НТШ (з 1914), академік УРСР (з 1929). Народився в родині дяка. 1881 р. закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету, був заліплений при кафедрі російської історії. Предмет зацікавлення молодого вченого – історія Запорозької Січі – […]...
26. Правдиве зображення трагічних подій Другої світової війни в оповіданні “Воля до життя” – ІІ варіант – ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО II варіант В оповіданні Олександра Довженка розповідається про молодого розвідника Івана Кармалюка. Він був поранений, а лікар-хірург Микола Дудко намагався врятувати його, як і тисячі інших. Так, саме тисячі. Автор з великою виразністю показує один із епізодів війни. На війні, як відомо, завжди багато поранених, але лише уявіть собі, що цей лікар кожної доби рятував […]...
27. Олександр Олесь – Наші предки – слов’яни НАШІ ПРЕДКИ – СЛОВ’ЯНИ Над озерами, річками, На полянах лісових, На стрімких високих горах, На просторах степових, – Де лише сіріє стежка Або вкрився збіжжям лан, Скрізь розкидались оселі Наших прадідів-слов’ян. Оселялись цілим родом: Що людина, як одна?! Кревні люде – рід складали, Кревні роди – племена. Наймудріший і найстарший Цілим родом керував, Видавав щодня […]...
28. ОЛЕКСАНДР ДУХНОВИЧ Добу, в якій жив і творив один із визначних діячів-культорологів на Закарпатті Олександр Духнович, дослідники називали церковнослов’янськоруською. Одні письменники виступали з вимаганнями вживати в літературі церковнослов’янську мову, другі, як і О. Духнович, обстоювали “руську”, треті обороняли народну мову. О. Духнович виступав за релігійну і народну єдність, показав приклад змагання підкарпатських русинів до культурно-просвітньої та релігійної […]...
29. ПОТЕБНЯ ОЛЕКСАНДР ПОТЕБНЯ ОЛЕКСАНДР (22.09 1835, х. Манів поблизу с. Гаврилівка, тепер с. Гришине Роменського р-ну Сумської обл. – 11.12.1891, Харків) – мовознавець-філософ, етнограф, фольклорист, теоретик літератури, дослідник поетики, психології творчості, засновник Харківської лінгвістичної школи, основоположник психологічного методу в літературознавстві. Член – кореспондент Петербурзької академії наук (з 1875), голова Харківського історико-філологічного товариства (з 1877), дійсний член Московського […]...
30. Духнович Олександр – Біографія (1803-1865) Добу, в якій жив і творив один із визначних діячів-культорологів на Закарпатті Олександр духнович, дослідники називали церковнослов’янськоруською. Одні письменники виступали з вимаганнями вживати в літературі церковнослов’янську мову, другі, як і О. духнович, обстоювали “руську”, треті обороняли народну мову. О. духнович виступав за релігійну і народну єдність, показав приклад змагання підкарпатських русинів до культурно-просвітньої та […]...
31. БУДЗИНОВСЬКИЙ ВЯЧЕСЛАВ (30.01.1868, с. Баворів, тепер Тернопільської обл. – 14.02.1935, Львів) – письменник, публіцист, видавець, учений, політичний діяч. Походив із родини сполонізованого священика. Навчався в університетах Львова і Відня. Виступав зі статтями в альманасі “Товариш”, газеті “Народ”, в американській “Свободі” (20 – 30-ті роки), у ЗНТШ. Редагував такі видання, як “Радикал”, “Громадський голос”, “Праця”, “Ukrainisches Korrespondentblatt” (Відень). […]...
32. ПИПІН ОЛЕКСАНДР ПИПІН ОЛЕКСАНДР (06.04.1833, Саратов – 09.12.1904, Петербург) – російський історик літератури і фольклорист. О. Пипін – представник культурно-історичної школи у літературознавстві. Академік Петербурзької АН з 1896 р. Професор Петербурзького університету (з 1860), активний співробітник журналів “Отечественнне записки”, “Современник”, “Вестник Европы”. Автор близько 1200 праць з історії давньої і пової російської літератури, історії суспільної думки, слов’янських […]...
33. КАТРЕНКО ОЛЕКСАНДР КАТРЕНКО ОЛЕКСАНДР (сир. – Катрухін Олександр, ін. псевд. – Кирпатий Олександр, Хомівченко Олександр; 14.10.1859 – р. см. невід.) – письменник. Належав до генерації українських літераторів, яка дебютувала в 90-х роках XIX ст. з новими темами й новою чи оновленою формою і названа І. Франком “молодою Україною”. Збереглися нечисленні відомості про життєвий шлях Олександра Катренка: жив […]...
34. НАВРОЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР НАВРОЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (09.08.1823, с. Антипівка, тепер Золотоніського р-ну Черкаської обл. – 22.10.1892, м. Темір-Хан-Шура, тепер Буйнакськ, Дагестан) – поет, перекладач. Навчався в Полтавській гімназії, закінчив філософський факультет Київського університету (1847). Студентом брав участь у Кирило-Мефодіївському братстві, поділяв радикально-демократичні погляди його засновника М. Гулака (свого родича), підтримував стосунки з М. Костомаровим, В. Білозерським. Після розгрому братства […]...
35. МИТУРА ОЛЕКСАНДР МИТУРА ОЛЕКСАНДР (кінець XVI – перша половина XVII ст.) – давньоукраїнський поет, видавець, культурний і освітній діяч. Належав до Києво-Печерського науково-літературного гуртка, який утворився на початку XVII ст. при Києво-Печерському монастирі. Тут довкола його архімандрита Єлисея Плетенецького об’єдналися поети, перекладачі, видавці, теологи (Іов Борецький, Захарія Копистенський, Гаврило Дорофейович та ін.), які прагнули піднести роль і […]...
36. Олександр Корнійчук “…Бути у творчості не тільки професіональним літератором, а й громадським, політичним діячем для мене це невіддільне” ‘,- так визначав своє творче кредо Олександр Євдокимович Корнійчук – визначний представник культури чи субкультури соціалістичного реалізму, “еталонний” діяч-письменник, сформований у роки радянської влади. Він зібрав щедрий урожай чинів і “громадсько-політичних” відзнак: упродовж багатьох років – член ЦК КПРС […]...
37. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (1837, посад Крюково, передмістя Кременчука – 11.10.1881, Піза, Італія) – український і російський філолог – славіст, історик, археолог, етнограф. Народився в сім’ї чиновника дворянського походження. Закінчив Полтавську гімназію (1853), згодом – Московський університет (1857). У 1857-1862 рр. учителював у середніх навчальних закладах Москви. 1862 р. заарештований за антиурядову діяльність, але за браком доказів […]...
38. ДУХНОВИЧ ОЛЕКСАНДР ДУХНОВИЧ ОЛЕКСАНДР (24.04.1803, с. Тополя, тепер Гумєнського округу, Словаччина – 30.03.1865, м. Пряшів, Словаччина) – письменник, педагог, журналіст, видавець, культурно-громадський діяч, просвітитель. Закінчив Ужгородську гімназію (1821) та богословську семінарію (1827). Працював архіваріусом, нотаріусом при канцеляріях Пряшівської та Мукачівської єпархій. З 1844 р. – канонік Пряшівської єпархії. У 1847 – 1848 рр. – депутат Угорського сейму, […]...
39. ШИШАЦЬКИЙ-ІЛЛІЧ ОЛЕКСАНДР ШИШАЦЬКИЙ-ІЛЛІЧ ОЛЕКСАНДР (1828, м. Олішевка, тепер с. Красилівка Козелецького р-ну Чернігівської обл. – 02.03.1859, Чернігів) – фольклорист, етнограф, поет. Народився в сім’ї священика. Закінчив Чернігівську духовну семінарію. Працював писарем у Чернігівському губернському правлінні. Під впливом знайомства з М. Білозерським, П. Кулішем та іншими українськими діячами записував народну творчість, збирав етнографічні матеріали, багато з яких надсилав […]...
40. АФАНАСЬЄВ-ЧУЖБИНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР АФАНАСЬЄВ-ЧУЖБИНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (спр. прізв. Афанасьєв, псевд. – Невідомий, Лубсиц, Пустинник, Недолин та ін.; 11.03.1816, с. Ісківці, тепер Лубенського р-ну Полтавської обл. – 18.09.1875, Петербург) – український і російський письменник, етнограф, історик, мовознавець. Народився в родині поміщика, батько – росіянин, мати – українка. У 1829 – рр. навчався в Ніжинському ліцеї, в 1836 – 1843 рр. […]...