Головна ⇒ 📌Довідник з української літератури ⇒ МАРА (МАРЕНА)
МАРА (МАРЕНА)
МАРА (МАРЕНА) – богиня зла, темної ночі, страшних сновидінь, привидів, хвороб (мору), смерті. За давньоукраїнською легендою, М. – донька Чорнобога – сіє на землі чвари, брехні, недуги, вночі ходить з головою під пахвою попід людськими оселями й вигукує імена господарів – хто відгукнеться, той вмирає. Любить душити сплячих та смоктати їхню кров.
Разом зі Змієм породила доньок-хвороб, яких пустила по світу (ВОГНЕВИЦЮ, ГЛУХАНЮ, КОРКУШУ та ін.). Згідно з повір’ям, вічно ганяється за богинею неба КОЛЯДОЮ, намагаючись перешкодити народженню нового Сонця та встановити вічну ніч. Давні українці щовесни робили опудала М., які спалювали або топили у воді. (За П. Трощиним).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Григір Тютюнник – Біла мара Григір Тютюнник Біла мара (Оповідання) Не було ще такого літнього ранку, – хіба вже каміння з неба, – щоб дід Арсен, прозваний Бушлею, всидів дома. Де там! Як тільки над обрієм зажевріє велика досвітня зоря, вже Арсен на ногах. Почепить через плече стару шкіряну торбу з вареним зерном, що пахне кутею (рибі на принаду), убгає […]...
- ГРИГІР ТЮТЮННИК. БІЛА МАРА Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Григіра Тютюнника, його оповіданням “Біла мара”; вдосконалювати навички виразного і свідомого читання, вміння швидко орієнтуватися у тексті; розвивати зорову пам’ять, зв’язне мовлення; виховувати спостережливість, чуйність, любов до тварин. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Веселі та грайливі, Допитливі й сміливі Зустріли день новий. Тож хай іскриться сонце, Проміннячко […]...
- БІЛА МАРА – ГРИГІР ТЮТЮННИК Літературне читання 4 клас – О. В. Науменко – Генеза 2015 У КРАЇНІ ГУМОРУ Якщо ти любиш пожартувати й посміятися, то із задоволенням читатимеш жартівливі вірші, гумористичні оповідання. У них поети за допомогою влучних слів відображають смішне в характері людини, життєвих явищах, роблять це дотепно й доброзичливо. ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Комічні оповідання ГРИГІР ТЮТЮННИК Народився Григір […]...
- КОЛЯДА КОЛЯДА – давньоукраїнська богиня неба, мати Сонця, дружина Дажбога (у давніх поляків та литовців – КОЛЕНДА, молдаван та румунів – КОЛИНДА). Один із найбільших та найшанованіших персонажів’міфології українців. Ім’я походить від слова КОЛО – стародавньої назви Сонця (у скіфів КОЛО – КЕАЙС). За легендою, К. щороку в найдовшу ніч зими народжує БОЖИЧА – нове Сонце, […]...
- ДАНА (ДІВОНІЯ, ДІВАННА, ДІВА) ДАНА (ДІВОНІЯ, ДІВАННА, ДІВА) – богиня води; вічно юна, чарівна Діва і водночас дружина ВОГНЮ (СВІТЛА, СВІТОВИДА), що породила на світ Любов, Землю та різні речі на ній (ліси, трави, струмки, ріки і т. п.). За переказами, храм Д. стояв у легендарному українському місті Дівичграді чи Дівинграді (згодом – німецьке місто Магдебург). Від імені Д. […]...
- ВИРІЙ (БУЯН-ОСТРІВ, ИРІЙ) ВИРІЙ (БУЯН-ОСТРІВ, ИРІЙ) – за стародавніми легендами, сонмище богів та померлих душ, острів у всесвіті, першоземля богів і світу. У В., згідно з віруваннями, росло першодерево світу ПРАДУБ з молодильни-ми яблуками безсмертя на ньому. Сюди ж зліталися птахи на зиму. Вічним мешканцем В. є першоптиця і водночас давньоукраїнський першобог СОКІЛ (або РОД), який завжди перебуває […]...
- Міф про Перуна ПЕРУН Сказав якось Сокіл-Род синові Білобога: “Ти є Перун. Мусиш прати небо. Тож візьми в пригорщу Живої Води і бризни на небо, аби на ньому утворилися дощові хмари”. І зробив так Перун, і попливли в голубому небі пухнасті хмарини. Тоді сказав Сокіл Перунові: “Вдар стрілою в хмару, пусти дощу для людей”. І вдарив стрілою в […]...
- РОЖАНИЦІ РОЖАНИЦІ – давньоукраїнські першобогині родючості, небесні “ГОСПОДИНІ СВІТУ” (мати й донька). Уявлялися напівжінками-напівлосицями. Згідно з повір’ям, жили на небі, ототожнювалися з найважливішими зоряними орієнтирами – Великою Ведмедицею (за давніх часів – Велика Лосиця) та Малою Ведмедицею (Мала Лосиця). За часів мезоліту на стадії мисливства Р., згідно з уявленнями, народжують тварин, риб, птахів і т. д. […]...
- БАБА БАБА – одне з найстародавніших і найбільших божеств у прото-українців (кам’яний вік) та давніх українців (палеоліт, неоліт, енеоліт, бронзовий вік). Богиня життя, родючості, здоров’я, вагітних, мисливців. Культ Б. розвинувся за часів матріархату. Капища Б. містилися на високих горах понад ріками Дніпро, Рось, Тетерів та ін. На честь Б. приносили жертви (тварин), підтримували жертовний вогонь, влаштовували […]...
- БЛУД Різновид нечистої сили, який не має виразної персоніфікації. Згідно з легендою, це скинутий з неба злий дух, що не встиг приземлитися й завис у повітрі. Відтак блуд чіпляється до кожного, хто випадково торкнеться його. Може набирати вигляду птаха, чоловіка, кота, собаки, світла тощо. Найчастіше він чатує на роздоріжжі. Вчепившись у людину, блуд може змушувати її […]...
- ДОМОВИК (ДОМОВИЙ, ХАЗЯЇН, ДЕДО, ДІДУСЬ) ДОМОВИК (ДОМОВИЙ, ХАЗЯЇН, ДЕДО, ДІДУСЬ) – “хатнє” божество, що, за повір’ям, опікується життям усієї родини, яка мешкає купно, під одним дахом. За уявленнями давніх українців, мешкав, як правило, на горищі (на лежаку). Зображувався (уявлявся) обов’язково оброслим густою шерстю. Голий Д. – уособлення нещастя, злигоднів, утрат, хвороб тощо. Звідси звичай садовити молодих на вивернутого кожуха, що […]...
- ДЕНЬ ПРОРОКА ІЛЛІ 2 серпня – день пророка Іллі. Цей святий – один із найбільш великих пророків Старого Заповіту. Він народився в Палестині за дев’ять століть до народження Ісуса Христа. Ще змолоду присвятив себе служінню Богові, навіть оселився серед пустелі та вів аскетичне життя в пості та молитвах. За церковними переказами, пророк Ілля за свою завзяту службу во […]...
- Confiteor – Шарль Бодлер Confiteor1 Останні хвилі днів осінніх – як вони у душу проникають! О! Усю пронизують до болю! Розпросторюється якесь незрівнянно чарівне відчуття, невловимість якого не виключає його потужності; і нема тоді гострішого вістря, ніж вістря Нескінченності. А яка то велика втіха – купати погляд в безмежності моря і неба! Тиша, чарівна недоторканість блакиті! Малесеньке вітрило, що […]...
- Інтенціональність Інтенціональність (лат. intentio – намір, прагнення) – одне з основоположних понять філософії феноменологізму, започаткованої Е. Гуссерлем (1859-1938), позначає властивість свідомості і мови, яка грунтується на тому, що свідомість є завжди усвідомленням чогось, вона спрямована на предмети, що знаходяться поза свідомістю, але розуміє їх згідно з власною природою і притаманними їй правилами функціонування. Це стосується і […]...
- Манера Манера (фр. тапіеге – вправність рук ) – особлива прикмета творчості митця – письменника, маляра, музики, яка грунтується на його звичці, особливостях внутрішнього світу. Ряд вчених твердить, що М. збігається з індивідуальним стилем. Існує погляд, згідно з яким М. – поняття вужче від стилю і виражає чисто зовнішню своєрідність зображально-виражальних засобів митця. М. йде від […]...
- Скорочено – МІФОЛОГІЯ ІНДІЇ – МІФ ПРО ВИНИКНЕННЯ СВІТУ У РІЗНИХ НАРОДІВ 6 КЛАС МІФОЛОГІЯ ІНДІЇ В індуїстській міфології існує кілька версій створення світу. Золоте яйце Спочатку був Хаос. Потім з темряви виникла вода. З неї постав вогонь, який своїм теплом породив Золоте Яйце. Через рік Яйце розкололося, і з нього вийшов бог Праджапаті (Прабатько Брахма). Він розбив Яйце на дві половини. Верхня стала Небом, нижня – […]...
- ВИЛИ (БІЛІ ВИЛИ, СУЖЕНИЦІ, СИВИЛИ, СЕСТРЕНИЦІ) ВИЛИ (БІЛІ ВИЛИ, СУЖЕНИЦІ, СИВИЛИ, СЕСТРЕНИЦІ) – богині долі, які, згідно з повір’ям, присутні під час народження дитини й визначають її долю, вселяють в неї душу. Водночас – богині поезії, музики, танців. За давньоукраїнськими легендами, В. наділяють людей, які їм сподобалися (надто вродливих юнаків) умінням гарно співати, грати на музичних інструментах, танцювати, складати пісні, малювати […]...
- МОЛИТВОЮ ХОЧ НЕ СИТИЙ БУДЕШ, ТА ПРОТЕ ЗДОРОВИЙ (роль молитви) Спочатку було мовчання. Але саме слово стало справжнім початком життя. Старослов’янське “ректи” – говорити, промовляти – тісно пов’язане з язичницьким світоглядом давніх слов’ян. Слово уявлялося як швидкий птах, що вилітає з-за паркану зубів і вражає ворогів, як гостра стріла. Слово світить, як Сонце, горить, як Вогонь, сяє, як Зоря. Слово струменить, як гірський потік… Отже, […]...
- Купальські пісні Купальські пісні – вид календарної обрядової лірики, яка з часів язичництва супроводжувала обряд величання бога плодючості, згоди і любові – Купайла, або Купала. До новітнього часу цей святковий обряд дійшов фрагментарно, із запровадженням християнства він поєднався зі святом Івана Хрестителя (відбувався в ніч з 23 на 24 червня за ст. ст.), став називатися в народі […]...
- ПЕРУН ПЕРУН – бог блискавки й грому. Один з найголовніших персонажів давньоукраїнської міфології, “бог над богами”. “Вони (анти) вважають, що один лише бог – повелитель грому й блискавки – є володарем над усім, і йому приносять у жертву биків і чинять інші священні обряди”, – писав візантійський історик Прокопій Кесарійський в VI столітті. З початків нової […]...
- ПЕК ПЕК – бог ПЕКЛА, а також війни, кривавих бійок, кровопролить та всілякої біди. Син ЧОРНОБОГА і МАРИ. Згідно з повір’ям – кровожерний, страхітливий, підступний, нещадний, але лякливий, надто боявся ЧУРА (звідси давне прислів’я: “Чур тобі, ПЕК!” (За Д. Зеленіним). ПЕКЛО – царство ПЕКА, страхітливе підземелля, куди провалювалися (крізь “криваві горловини”) душі грішників після своєї смерті. […]...
- Бути здоровим – значить бути сучасним – IІ варіант II варіант Кожна людина хотіла б завжди бути здоровою. Але дуже часто люди не замислюються над тим, від чого залежить здоров’я, як зберегти цей дорогоцінний дар природи. Поки здоров’я є, ми про нього не думаємо і не піклуємося. Навіть маючи міцне від природи здоров’я, ми не маємо гарантії від усіляких хвороб. Тому кожна людина повинна […]...
- РІЗДВО ХРИСТОВЕ У деяких регіонах України колядувати можна вже 6 січня, в інших місцевостях – 7 січня, на Різдво Христове. Колядувати можуть і діти, і парубки й дівчата, інколи навіть і Солідні господарі. Яка ж історія цього свята? Цього дня сталася велика для всього християнського світу подія – народження Ісуса Христа у Вифлеємі (Ісус у перекладі з […]...
- СОКІЛ-РОД СОКІЛ-РОД На початку була пітьма – вічна й безмежна. Ні Землі, ні неба, ні Сонця. Тільки – морок. Густа, холодна й безконечна ніч. А її пронизувало Око. Звідки летіло воно? І – куди? Нізвідки і в нікуди? І де взялося воно? Наймудріші волхви Оріани казали так: “Око було завжди, воно було вічно. І з Вічності […]...
- “Кожне життя є особистим поглядом на Всесвіт за Хосе Ортега-і-Гассетом” Хосе Ортега-і-Гассет – це іспанський соціолог і філософ, який був сином літератора, завдяки цьому добре знався на літературі і при цьому творив досить цікаву філософію. Поспостерігати за певною життєвою філософією, поглянути на її особливості та характеристики, задуматися про практичну користь від певних філософських поглядів і думок – цікаво завжди, без винятків. Саме з цієї причини […]...
- Критика “Молюсь і вірю” Рильський Тема сповіді розгортається в поезії ” Молюсь і вірю “. Це твір інтимно-філософського спрямування, за жанром – вірш-рефлексія, у якому майстерно відтворено красу почуттів ліричного героя. Ліричний герой зізнається в любові до всього світу, усього, що його оточує. Твір має виразний життєствердний мотив: Молюсь і вірю. Вітер грає І п’яно віє навкруги, І голубів тремтячі […]...
- Істотне – ЄВГЕН МАЛАНЮК Скорочено Діла ростуть у невмолимі черги. Громадиться цеглинами життя. Як рух, як пруг, як вічний вир енергій. Триває й визначається буття. Співа блакить крізь готику риштовань. Дзвенить цемент крізь дужу плоть будов. І все ж таки: в началі було – Слово! І все ж таки: начальний дух – Любов! І в серці, і в колекторах моторів […]...
- Скорочено – ПОСОЛОВІВ ОД СПІВУ САД… – ВАСИЛЬ СТУС Посоловів од співу сад, Од солов’їв, і од надсад. І од самотньої свічі, І од жалких зірок вночі. У небі місяць горовий Скидається, як пульс живий. Ущухлим світлом сяють вишні Опонічні. Допіру лив високий дощ. І всі невтішні мої передуми будив. Я двері прочинив з веранди, Де кострубатий вертоград, Собі не в силі дати лад, […]...
- ПІДСУМКОВИЙ УРОК ЗА РОЗДІЛОМ “У КРАЇНІ ГУМОРУ” Мета: узагальнити знання учнів за прочитаним розділом “У країні гумору”; вчити порівнювати, співставляти прочитані твори; розвивати творчі здібності учнів, уміння узагальнювати, висловлювати оцінні судження; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА (див. додатковий матеріал до уроку на с. 105) III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ Гра “Обличчям до обличчя” Учні в […]...
- ШАНУЙ ОДЕЖИНУ. А ЛЮДИ – ТЕБЕ (одяг) В усі часи оберегом для людини був одяг. Він прикривав не лише від холоду, а й від недоброго ока. Раніше вишивалися комір сорочки, низ і манжети рукавів. Таким чином, вишивка ніби обрамляла тіло людини й захищала її від зла. Це ж стосується головного убору: для дівчат вінок, жінок – хустка, очіпок, намітка. За давніх часів […]...
- Скорочено – ЛЕБІДЬ – СТЕФАН МАЛЛАРМЕ 11 КЛАС СТЕФАН МАЛЛАРМЕ ЛЕБІДЬ Сонет Краси пречистої безсмертний гордий син, Ударом п’яних крил чи ти розіб’єш нині Забуте озеро, де покриває іній Прозорий зльотів лід, що не дійшли вершин? О лебедю, згадай, ти був і є один Прекрасний, та дарма змагатися в пустині: Ти в пісні не сказав, в якій це жить країні, Як […]...
- Інтелектуалізм у літературі Інтелектуалізм у літературі (лат. intellectus – розум, пізнання, intellectualis – розумовий, розсудливий) – умовна назва стильової домінанти твору або літературної течії, пов’язаної з відчутною перевагою інтелектуально-раціональних елементів образного мислення митця над емоційно-чуттєвими. Якщо виходити з єдності емоційної та інтелектуальної сфер духов-ного світу людини, то І. не має аксіологічного статусу, є диференційною ознакою певного типу людини, […]...
- Детальний Аналіз “Молюсь і вірю” Рильський ” Молюсь і вірю ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури “Молюсь і вірю”: інтимно-філософська лірика, Жанр “Молюсь і вірю”: Вірш-рефлексія. Мотиви “Молюсь і вірю”: відтворення краси почуттів людини, її єднання з природою, стану закоханості у світ, звеличення любові до життя, Віршовий […]...
- ЛАД ЛАД – бог шлюбу та родинної злагоди й вірності та людської благополучності. Чоловік Лади. Зображувався лише разом з нею. Свято Л. відбувалося з 25 травня по 25 червня. В жертву Л. приносили білого півня (символ подружньої вірності). (За П. Трощиним). ЛАДА – велика давньоукраїнська богиня весни. Свято Л. наставало тоді, коли починав танути сніг, і […]...
- Скорочено – МУЗИКА, ЩО ПІШЛА – ІВАН МАЛКОВИЧ Коли вона плелася в коси – Чом, скрипко, відвернулась пріч? Як музику пустила босу В таку непевну, звабну ніч? Ох, смиче, теж дививсь куди ти? – Вже ж сивина спадає з пліч, – Як босу музику пустити В таку непевну, звабну ніч?.. Візьму собі землі окраєць, Піду блукати по світах, – Хай тільки вітер завиває […]...
- Забіла Віктор Миколайович Палій Іде військо запорозьке, Під небо куріє. Куди ведеш, отамане, Козаків, Паліє? “Де старшина звелить мені Ворогів рубати, Там і будем, бо за віру Не страшно вмирати. Я присягнув, я поклявся Царю з козаками До послідньой каплі крові Биться з ворогами. Покидаєм жінок своїх, Діток, батьків рідних, Ми вже себе не жалуєм, Нам їх жалко, бідних”. […]...
- А головне в житті це сила Що не роби потрібна сила Вона ж ввесь всесвіт цей творила І рух постійний спричинила Багато дечого зробила Життя процеси запустила І нас таких ось народила Ще й виживати научила Щось будувала, щось громила Тих убивала, тих морила А потім інших породила І знов безжалісно побила Не всіх життям задовольнила Одним його укоротила А інших […]...
- Віктор Забіла – Палій ПАЛІЙ Іде військо запорозьке, Під небо куріє. Куди ведеш, отамане, Козаків, Паліє? \”Де старшина звелить мені Ворогів рубати, Там і будем, бо за віру Не страшно вмирати. Я присягнув, я поклявся Царю з козаками До послідньой каплі крові Биться з ворогами. Покидаєм жінок своїх, Діток, батьків рідних, Ми вже себе не жалуєм, Нам їх жалко, […]...
- Інтернаціоналізм у літературі Інтернаціоналізм у літературі (лат. inter – між, natio – народ) – одна з форм міжнаціональних літературних зв’язків. її природність зумовлена міграційними процесами народів світу і взаємовпливами в культурі. І. Франко у статті “Інтернаціоналізм і націоналізм у сучасних літературах” (1898) показав діалектичну взаємозумовленість засвоєння кожною національною літературою елементів чужомовних літератур згідно з власними духовними потребами, але […]...
- Антропологізм Антропологізм (грецьк. anthropos – людина, logismos – судження) – філософське вчення, згідно з яким поняття “людина” є центральною світоглядною категорією, з допомогою якої можна пояснити сутність природи і суспільства. Розроблялося філософами на “матеріалістичній” основі (К.-А. Гельвецій, Л. Фейербах) або з “ідеалістичних” позицій (Ф. Ніцще, В. Дільтей, Г. Зіммель). А. відбився в естетичних системах класицизму і […]...