Марко Проклятий – крилаті вирази
Марко Проклятий Персонаж українських народних казок та легенд, ім’я якого увійшло навіть у приказку (“товчеться, як Марко по пеклу”). Марко закохався в рідну сестру, потім убив її разом з матір’ю і був за свої тяжкі злочини засуджений на вічне блукання. На основі фольклорних творів О. П. Стрроженко написав повість (“поему”) “Марко Проклятий” (1870-1874). У переносному вживанні – вічний блукач, великий злочинець, неспокійна людина. – Що, Володимире, поробляє ваша Марійка?
– А що їй робити? Все товчеться між хатою і клунею, наче Марко Проклятий у пеклі (М. Стельмах, Щедрий вечір).
Хіба вас хто займає. Самі до всіх прискіпуєтеся, всім невдоволені, колотитесь, як той Марко у пеклі…. – Тебе приспали, Якове? – спитав його Григорій.- Дали шматок ситніший, і ти заснув (В.
Шевчук, Григорій Сковорода).





Related posts:
- Козак Мамай – крилаті вирази Козак Мамай Улюблений персонаж українських народних художників минулих століть, звичайно зображуваний біля вогнища з бандурою і люлькою; до списа прип’ятий кінь, неподалік – собака. На таких картинах звичайно вміщувалися і жартівливі сентенції. Образ цього народного улюбленця став героєм роману О. Ільченка “Козацькому роду нема переводу”. Вихривсь уже з молодицею, як і всі, то ближчало, то […]...
- Запустить пазурі в печінки – крилаті вирази Запустить пазурі в печінки Цитата з вступу до поеми Т. Г. Шевченка.”Сон” (“У всякого своя доля”), написаної у 1844 р. Наведений вислів узято з таких рядків: А той, тихий та тверезий, Богобоязливий, Як кішечка підкрадеться, Вижде нещасливий У тебе час та й запустить Пазурі в печінки,- І не благай: не вимолять Ні діти, ні жінка. […]...
- Мертві душі – крилаті вирази Мертві душі Назва поеми (1842) М. В. Гоголя, герой якої Чичиков скуповує у поміщиків померлих селян – мертві ревізькі душі – ніби для переселення в Херсонську губернію (розрахунок його грунтувався на тому, що до наступного перепису померлі селяни формально вважалися живими). Чичиков хотів стати власником землі, що відводилася урядом для поміщиків, які переселяли своїх селян […]...
- Хіба ревуть воли, як ясла повні? – крилаті вирази Хіба ревуть воли, як ясла повні? Біблійний вислів (Книга Іова, 6, 5). Це риторичне запитання означає незадоволення людини умовами її життя. – Я ще раз кажу,- говорив далі з притиском Герман, – платилось їм замало! Ми тут прецінь самі свої, то ми можемо до того признатися між собою, коли нам іде о то, [щоби] пізнати […]...
- Ломикамінь – крилаті вирази Ломикамінь Образне уживання цього слова (на означення творчості великої української поетеси Лесі Українки) пов’язане з її поезією “Уривки з листа” (цикл “Кримські відгуки”, 1897), де так описується ця рослина: Аж ось на шпилі, На гострому, сірому камені блиснуло Щось наче пломінь. Квітка велика, хороша пелюстки свіжі Розкрила, І краплі роси самоцвітом блищали на дні. Камінь […]...
- Думи мої, думи мої! Квіти мої, діти! – крилаті вирази Думи мої, думи мої! Квіти мої, діти! Цитата з поезії Т. Г. Шевченка “Думи мої, думи мої” (1839): Думи мої, думи мої! Квіти мої, діти! Виростав вас, доглядав вас – Де ж мені вас діти?.. В Україну ідіть, діти! В нашу Україну, Попідтинню сиротами, А я – тут загину. Там найдете щире серце І слово […]...
- Зів’яле листя – крилаті вирази Зів’яле листя Назва збірки поезій (1896) Івана Франка. Зміст назви розкривається у таких рядках: В зів’ялих листочках хто може вгадати Красу всю зеленого гаю? Хто знає, який я чуття скарб багатий В ці вбогії вірші вкладаю? В мотивах журби, туги відбилися складні особисті переживання поета, що пояснюються й соціальними причинами – реакційним оточенням, проти якого […]...
- Повстав рід на рід – крилаті вирази Повстав рід на рід Вислів із давньоруського літопису “Повесть временных лет”, де так описуються незгоди між східнослов’янськими племенами: “Прогнали варягів за море, і не дали їм данини, і почали самі в себе правити, і не було в них правди, і повстав рід на рід, і були в них усобиці, і воювати почали між собою” [запис […]...
- Кузьма Трохимович – крилаті вирази Кузьма Трохимович Герой оповідання Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Салдацький патрет” (1833), “латинської побрехеньки, по-нашому розказаної”. Це – античний анекдот про художника Апеллеса, який з такою достовірністю малював виноградне гроно, що до картини зліталися птахи поклювати винограду. До цього анекдота приєднано інший, теж античний, про шевця, який взявся критикувати знаменитого живописця (ми пам’ятаємо його з епіграми Пушкіна, […]...
- Злії люди – крилаті вирази Злії люди Образ “злих людей” часто зустрічається в поезії Т. Г. Шевченка як втілення темних сил реакції, національного поневолення, підступу, зради. Наприклад, у вірші “Мені однаково” (цикл “В казематі”, 1847): Та не однаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять… Ох, неоднаково мені. Так, життя могло б стати прекрасним, […]...
- І чужому научайтесь… – крилаті вирази І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь Цитата з поеми Т. Г. Шевченка “І мертвим, і живим…” (1845). Учітеся, брати мої, Думайте, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь. Слова ці свідчать про відсутність у поета національної обмеженості; використовуються з цим же значенням. – Ну, що ж, ясна проблема мовна, А я й не […]...
- Той мурує, той руйнує – крилаті вирази Той мурує, той руйнує Рядок із поеми Т. Шевченка “Сон” (1844): У всякого своя доля І свій шлях широкий: Той мурує, той руйнує, Той неситим оком – За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать і з собою Взять у домовину. Одні будували, другі – руйнували. Як сказав поет: “Той мурує, той руйнує…” У […]...
- Досвітні вогні – крилаті вирази Досвітні вогні Назва поезії Лесі Українки (1892): Досвітні вогні, переможні, урочі, Прорізали темряву ночі, Ще сонячні промені сплять,- Досвітні огні вже горять, То світять їх люди робочі. Створений поетесою образ “досвітніх огнів” зустрічаємо і в інших поетів. Якщо твоя зігнеться спина Під гранітовим тягарем, Що піднімала жінка квола, Неси його в чужі світи – Похилені […]...
- За лакомство нещасне – крилаті вирази За лакомство нещасне Усталений зворот, що часто вживається в українських народних думах на позначення мотивів зради, відступництва: Потурчився, побусурманився Для панства великого, Для лакомства нещасного!.. (Дума про Самійла Кішку). Вже я потурчилась, побусурменилась, Для розкоші турецької, Для лакомства нещасного! (Дума про Марусю Богуславку). Ти чесна жінка, ти не продаєш Своєї вроди й пестощів за гроші, […]...
- Ми не лукавили з тобою – крилаті вирази Ми не лукавили з тобою Цитата з поезії Т. Г. Шевченка “Доля” (1858): Ми не лукавили з тобою, Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою. У літературній мові є численні парафрази цього рядка Т. Г. Шевченка. І ти лукавила зо мною! Ах, ангельські слова твої Були лиш облиском брехні І ти лукавила […]...
- Кайдани порвіте – крилаті вирази Кайдани порвіте Слова з поезії Т. Г. Шевченка “Заповіт” (“Як умру, то поховайте”), створеної 1845 р. Ця поезія – політичний заповіт народові, що містить відкритий заклик до визвольної боротьби проти самодержавно-кріпосницького ладу: Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте. Ні в якій країні Брак самопошани Так людей не жер, Яку вас […]...
- Кування слів – крилаті вирази Кування слів Так називали Творення неологізмів в українській мові наприкінці XIX ст. Вислів поширився на початку 80-х років у зв’язку з перекладацькою діяльністю М. Старицького і вживався літературною критикою і публіцистикою того часу найчастіше з негативним забарвленням. Збірник моїх віршів цілком заборонений і знаєте за що? За те, що в моїх віршах є ковані слова […]...
- Вовк і ягня – крилаті вирази Вовк і ягня Байка про Вовка, який з’їв Ягня, виправдовуючись тим, що він хоче їсти, дуже поширена у світовій літературі. Цей сюжет опрацьовували Езоп, Лафонтен, Крилов. З українських байкарів його обробив Л. Глібов. Вислів “Вовк і ягня” є образною характеристикою протилежних вдач – агресивної і лагідної.. Застав ідилію, яка не снилася навіть отцям церкви. Єднання […]...
- З вершин і низин – крилаті вирази З вершин і низин Назва збірки поезій (1887) І. Я. Франка. Завданням збірки, як зазначав сам автор її в одному з листів до М. Павлика, було дати першу спробу реалістичної поезії, що спирається на факти життя. І. Я. Франко користувався цим образом для характеристики поетичної творчості: Гей же на землі недаром Я острив тебе, як […]...
- Зброя – слово – крилаті вирази Зброя – слово Вислів пов’язаний з поезією Лесі Українки “Слово, чому ти не твердая криця” (1896): Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє! Може, в руках невідомих братів Станеш ти кращим мечем на катів. Широко цитується (особливо у тих випадках, коли йдеться про роль поезії в житті суспільства, місце митця в ньому). […]...