Марко Вовчок – Максим Гримач (Характеристика твору)
Характеристика твору
Марка Вовчка “Максим Гримач”
1857 р.
Літературний рід: епос.
Жанр : родинно-побутове оповідання.
Тема : зображення життя вільних селян у закріпаченій Україні середини XIX ст.
Головна ідея : обстоювання не спотвореного майновими розрахунками родинного щастя.
Головні герої : заможний козак Максим Гримач, Катря – старша дочка, Тетяна – молодша; Семен, кріпак, коханий Катрі.
Сюжет
Заможний господар Максим Гримач (удівець) виховує своїх доньок: старшу Катрю й молодшу Тетяну – Катря
Про твір
Цей твір був надрукований П. Кулішем у збірці “Народні оповідання” 1857 р. в Петербурзі. В оповіданні йдеться про трагічне кохання Катрі, яка жила в родині заможного козака Максима Гримача. Автор наділяє своїх героїв лаконічними характеристиками, на яких позначився фольклорний уплив: Максим –
Колись шляхтич да заняв козаче поле, то він і хату його спалив, і попіл розвіяв, і самого протурив за Дніпро”. Головний герой постає перед нами благородним (боронить ближнього), мужнім і хазяйновитим, люблячим батьком. Саме бажання добра своїй Катрі (аби вона і в шлюбі жила в достатках) спричинило трагічний фінал взаємин дочки й Семена.
Максим міг дозволити доньці одружитися лише з вільним козаком, тож Катря й почала дожидати Семена, поки він відслужить у пана. Але не дочекалася: уже перед самим звільненням коханий загинув під час бурі на Дніпрі.
Оповідання написано в романтичному ключі: автор періодично переносить читача в нічну пору, змальовує неймовірні пейзажі, які підсилюють психологізм у творі: “А на самому березі верба – аж геть попустила віти на воду. Вона й сіла коло вербового кореня дуплинастого, схилила голівку на білую ручку; взяли її думки та гадки. Там під кучерявою вербою, і освітив її місяць, хорошу й смутну, у маковому вінку”.
Оповідання має традиційну композицію: класично розміщені сюжетні елементи – експозиція (І частина), зав’язка (II частина), розвиток дії (III частина), кульмінація (IV частина) і в останній (V частині) розв’язка.
Зображення трагізму внутрішнього світу героя, ліризм і драматичний сюжет, наявність в оповіданні діалогів, казкових елементів дають підстави назвати оповідання Марка Вовчка “Максим Гримач” баладним.
Тарас Шевченко присвятив авторці “Народних оповідань” вірш “Марку Вовчку”, у якому назвав її “кротким пророком” і “донею”.