Марсійя

Related posts:

1. Месневі Месневі (араб. – здвоєння) – у ліриці східних народів – велика за обсягом героїчна або філософсько-дидактична поема, написана двовіршем за схемою суміжного римування (аа бб вв…). Зверталися до цієї форми Рудакі, Нізамі, Сааді, Фізулі та ін. Про своєрідність версифікаційної структури свідчить уривок з поеми “Шахнаме” Фірдоусі, перекладеної В. Мисиком: Хай в тебе розум буде водієм, […]...
2. Твір на тему “Розвиток персько-таджицької поезії” Таджицько-перська мініатюра, поезія, рукопис, проза розвивалися протягом багатьох століть. Найбільш прославлений період її розвитку припадає на час становлення феодального суспільства, якому передували завоювання Ірану і Середньої Азії арабами, а також подальша ісламізація цих народів. Ця ідеологічна основа була загальною для ряду народів і територій, що й зумовило спільність розвитку таджицько-перської культури в цілому. Арабська експансія […]...
3. Розкрийте особливості середньовічної персько-таджицької поезії (на прикладі вивчених творів Рудакі, Омара Хайяма, Гафіза) Поширеними розмірами та жанрами персько-таджицької поезії у середні віки стали бейти, рубаї та газелі. Бейт – це двовірш, тобто, вірш з двох рядків однакового розміру та з однаковою римою. Цим жанром писав Рудакі, таджицький поет. Кожен його двовірш передає закінчену філософську думку. Часто висловлені думки потім ставали афоризмами. Рубаї – це жанр, яким писали Омар […]...
4. Вічна тема кохання у поемі Гянджеві Нізамі “Лейла і Меджнун” Ця поема є вершиною лірики найславетнішого азербайджанського поета середніх віків – Гянджеві Нізамі. Він, як і інші його сучасники мусульманського східного ренесансу – Хайям, Рудакі, Фірдоусі, був не тільки поетом, а й філософом, астрономом, математиком, фізиком, географом. Ці знання Нізамі використовував у своїй творчості. Поема “Лейла і Меджнун” – гімн чистому і величному коханню, яке […]...
5. Твір на тему: Що мене захоплює в творах Рудакі Про життя видатного поета Східної Азії Рудакі відомо досить небагато. Він народився у невеликому гірському селищі Панджрудак, яке розташоване у північній частині сучасного Таджикистану і являє собою типове гірське селище, яке було розташоване на північний частині сучасної країни поблизу підніжжя скелястого Завшанського хребта. Саме тут і минули дитячі роки поета. Назва його рідного селища позначає […]...
6. Що мене захоплює в творах Рудакі Про життя видатного поета Східної Азії Рудакі відомо досить небагато. Він народився у невеликому гірському селищі Панджрудак, яке розташоване у північній частині сучасного Таджикистану і являє собою типове гірське селище, яке було розташоване на північний частині сучасної країни поблизу підніжжя скелястого Завшанського хребта. Саме тут і минули дитячі роки поета. Назва його рідного селища позначає […]...
7. Скорочено – РУБАЇ1 – РУДАКІ 8 КЛАС РУДАКІ РУБАЇ1 Чотири речі нам потрібні, щоб невеселих збуться дум: Здорове тіло, добра вдача, ім’я хороше, світлий ум. Кого Всевишній обдарує цими дарами чотирма, Той завжди радуватись має і проганять од себе сум. Себе в руках весь час тримати – от справжнє благородство. Глухих, сліпих не ображати – от справжнє благородство. Не благородство […]...
8. ЯРОШЕВИЦЬКИЙ ІЛАРІОН ЯРОШЕВИЦЬКИЙ ІЛАРІОН (р. нар. невід. -1704, Київ) – поет і освітній діяч. По закінченні Київської академії викладав у ній синтаксиму (1700 – 1701) й поетику (1702). Зберігся його курс поетики “Аполлонів кедр”, де містяться й цікаві поетичні твори, зокрема елегія “Купідон, або Крилатий Амур”, написана класичним елегійним дистихом згідно з теорією елегійної поезії, що викладалася […]...
9. Кита Кита – у віршуванні східних народів – невеликий твір філософського змісту, частина газелі без початкового бейта, зі схемою римування: ба ва. га… і т. д. Приклад К. – вірш Абуль-Хасана Рудакі у перекладі В-Мисика: Своєму тілові на втіху чи варто душу турбувати? Хто б на сторожі біля псарні поставить атола посмів! Як правди вісником по […]...
10. Житє і слово “Житє і слово” – літературно-художній та громадсько-політичний часопис, що виходив у Львові (1894-97) за редакцією І. Франка, спочатку раз на два місяці, а з липня 1896 – щомісяця, перетворившись із “Вісника літератури, історії і фольклору” на осердя громадського життя Галичини. Мав розділи: “Белетристика”, “Статті наукові та етнографічні”, “Критика і бібліографія”, “Хроніка”. Авторський колектив “Ж. і […]...
11. Елегія Елегія (грецьк. elegeia – журлива пісня, скарга; хоч етимологічне значення може мати й інші джерела: фриг. elegn – очеретина, очеретяна сопілка) – один із жанрів лірики медитативного, меланхолійного, почасти журливого змісту. Е. визначилась у Стародавній Греції (VII ст. до н. е.) передовсім як вірш (двовірш), що складався із гекзаметра та пентаметра, розмежованого на дві рівні […]...
12. Екфразис Елегія (грецьк. elegeia – журлива пісня, скарга; хоч етимологічне значення може мати й інші джерела: фриг. elegn – очеретина, очеретяна сопілка) – один із жанрів лірики медитативного, меланхолійного, почасти журливого змісту. Е. визначилась у Стародавній Греції (VII ст. до н. е.) передовсім як вірш (двовірш), що складався із гекзаметра та пентаметра, розмежованого на дві рівні […]...
13. Твір на тему” чарівний світ східноі поезії Рудакі” Про життя видатного поета Східної Азії Рудакі відомо досить небагато. Він народився у невеликому гірському селищі Панджрудак, яке розташоване у північній частині сучасного Таджикистану і являє собою типове гірське селище, яке було розташоване на північний частині сучасної країни поблизу підніжжя скелястого Завшанського хребта. Саме тут і минули дитячі роки поета. Назва його рідного селища позначає […]...
14. Володимир Підпалий – Тиха елегія ТИХА ЕЛЕГІЯ Коли мене питають: “Любиш ріки, річки, і річечки, і потічки?” – відмовчуюсь: вони в мені навіки, а для мого народу на віки… Коли мене запитують: “Народу чи зможеш прислужитись, як і де?” – мовчу: на ясні зорі, на тихі води хай випадкове слово не впаде… Коли мене питають: “Любиш землю, степи, озера, яблуні […]...
15. АЛЕКСАНДРОВ СТЕПАН АЛЕКСАНДРОВ СТЕПАН (90-ті роки XVIII ст., с. Цареборисів, тепер Червоний Оскіл Ізюмського р-ну Харківської обл. – 1846, с. Гракове, тепер Чугуївського р-ну тієї ж обл.) – поет. Батько В. Александрова. Закінчив Харківський колегіум, був священиком спочатку у рідному селі, згодом у с. Бугаївці поблизу м. Ізюм. За рік до смерті переведений у військове поселення Гракове. […]...
16. Стихомітія Стихомітія (грецьк. stichomythia) – збереження симетрії у складних композиційних формах драматичних творів. С. виявляється у “Лісовій пісні” Лесі Українки, власне, у фрагменті діалогу між Перелесником та Мавкою: Мавка: В гаю я зривала кучерики з хмелю… Перелесник: Щоб мені послати пишную постелю? Форма С. зустрічається і в ліриці, приміром, у вірші Б. Рубчака “Майже колискова”, побудованому […]...
17. Газель Газель (від араб. – ліричний вірш) – ліричний вірш, що складається не менше як з трьох, не більше як з дванадцяти бейтів (двовіршів), пов’язаних наскрізною моноримою кожного другого рядка (крім першого бейта з парним римуванням) за схемою метричної основи аруза: аа, ба, ва, га і т. п. Викінчені за думкою строфи не пов’язані між собою […]...
18. Рудакі. Газелі, рубаї, бейти СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ Рудакі. Газелі, рубаї, бейти Основоположник персько-таджицької поезії, поет і вчений, енциклопедист свого часу Абу Аб – даллах (або Абуль Хасан) Джафар ібн Мухаммад Рудакі (860-941) народився в гірському селищі Пандж Рудак1, неподалік від Пенджикента – столиці стародавньої Согдіани (нині Согдійська область Таджикистану), поблизу Самарканда. Відомостей про життя Рудакі збереглося дуже мало. Ще в юнацькі […]...
19. Особливості середньовічної персько-таджицької поезії СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ Особливості середньовічної персько-таджицької поезії Поетична спадщина народів середньовічного Сходу досі вражає європейців своїми ліричними й філософськими шедеврами. Оспівуючи жіночу красу, кохання, розмірковуючи над сенсом життя, намагаючись доторкнутися до таємниць Всесвіту, східні митці творили самобутні й оригінальні за формою зразки поетичного мистецтва. Середньовічна література Сходу (або персько-таджицька класична література) поділялася на прозу й поезію. Проза, […]...
20. Лірика – визначення Лірика – Один із трьох родів художньої літератури, в якому навколишня дійсність зображується шляхом передачі почуттів, настроїв, переживань, емоцій ліричного героя чи автора. Певний віршовий твір або сукупність творів. Специфіка ліричної поезії полягає в тому, що людина присутня в ній не лише як автор, тобто об’єкт зображення, але і як її суб’єкт, що включений до […]...
21. Аналіз вірша М. Ю. Лєрмонтова “Смерть поета” Вірш “Смерть поета” складається з двох частин. Перша частина – елегія, а друга – сатира. У цьому вірші Лєрмонтов звинувачує у смерті Пушкіна не тільки Дантеса, а й усе суспільство. На думку Лєрмонтова, причина загибелі Пушкіна в тому, що поет приречений на самотність і не міг цього винести. Він впадає в чужий йому світ і […]...
22. Про корифеїв персько-таджицької лірики і про їхні безсмертні твори (за творчістю Рудакі, Омара Хайяма, Гафіза) І. Співці, оповиті легендами. (Біографії представників персько-таджицької лірики Рудакі, Омара Хайяма, Гафіза овіяні легендами, сповнені таємниць і загадок.) 1. Рудакі – “Адам поезії” мовою фарсі. (Про нього відомо дуже мало вірогідних фактів. Біографи навіть сумніваються у датах народження і смерті поета. За легендою, Рудакі написав чи сто тисяч, чи навіть мільйон триста тисяч віршованих рядків, […]...
23. Тиха елегія (скорочено) – Підпалий Володимир Коли мене питають: “Любиш ріки, Річки, і річечки, і потічки?” – Відмовчуюсь: вони в мені навіки, А для мого народу на віки… Коли мене запитують: “Народу Чи зможеш прислужитись, як і де?” – Мовчу: на ясні зорі, на тихі води Хай випадкове слово не впаде… Коли мене питають: “Любиш землю, Степи, озера, яблуні в саду?” […]...
24. Тиха елегія – ВОЛОДИМИР ПІДПАЛИЙ Скорочено Коли мене питають: “Любиш ріки, річки, і річечки, і потічки?” – Відмовчуюсь: вони в мені навіки, а для мого народу на віки… Коли мене запитують: “Народу чи зможеш прислужитись, як і де?” – мовчу: на ясні зорі, на тихі води хай випадкове слово не впаде… Коли мене питають: “Любиш землю, степи, озера, яблуні в саду?” […]...
25. Пісня Пісня – словесно-музичний твір, призначений для співу. Основними показниками П. як жанру лірики є: строфічна будова, повторюваність віршів строфи, розмежування заспіву та приспіву (рефрену), виразна ритмізація, музичність звучання, синтаксичний паралелізм, проста синтаксична будова; найдавніший, традиційний різновид лірики: користується найрозмаїтішими мовними засобами, передає найтонші переживання. В античні часи П. була важливим компонентом обрядів: її текст виконувався […]...
26. Амфіболія Амфіболія (грецьк. amphibolta – двоякість, двозначність, неясність) – вираз, який дозволяє двояке тлумачення. Наприклад, у реченні “Хмарка пливе кучерява, тихо, як сон, розтає” (В. Сосюра) слово “тихо” перебуває у синтаксичному зв’язку зі словом “розтає” (“тихо розтає”). Якщо першу кому зняти, то “тихо” стане частиною іншого словосполучення – “пливе тихо”. В усному мовленні А. знімає інтонація, […]...
27. Слово Василя Мисика Наш рідний край уславили імена чудових літературних світочів: Г. Сковороди, П. Гулака-Артемовського, Г. Квітки-Основ’яненка, Б. Грінченка, М. Хвильового, О. Довженка та багатьох інших майстрів пера. Але не можна байдуже пройти повз постать Василя Олександровича Мисика, поета, прозаїка, перекладача. Сімнадцятирічного хлопця з Дніпропетровщини прийняла гостинна харківська земля – тодішня столиця України. Одним з учителів письменника-початківця став […]...
28. Травестія Травестія (італ. travestire – перевдягати) – різновид жартівливої, бурлескної (див.: ) поезії, коли твір із серйозним чи героїчним змістом та відповідною формою переробляється, “перелицьовується” у твір комічного характеру з використанням панібратських, жаргонних зворотів. Першим явищем Т. вважається “Батрахоміомахія” – Т. на “Іліаду” Гомера, здійснена в античну добу Пігретом. Т. як жанр з’явилася в Італії (XVII […]...
29. “Я розкажу тобі пане, чого не може інший…” (лірика В. Підпалого) І. Загальна характеристика творчості Володимира Підпалого. (Лірика поета пройнята надзвичайною щирістю й своєрідною інтимністю спілкування ав­тора із читачем. Зрештою, ліричність поширюється навіть на поезії із патріо­тичним пафосом. Для ліричного героя В. Підпалого характерна справжня щи­рість, тонкі відчуття, емоційність, елегійність сприйняття світу й оптимізм.) ІІ. Лірика Володимира Підпалого. 1. “Тиха елегія”. (“Тиха елегія” – поезія патріотична. […]...
30. Мазуренко Галя Галя Мазуренко – поет, художник. Народилася в 1901 р. у Петербурзі у сім’ї професора. В роки національно-визвольних змагань 1917-1922 рр. перебувала в армії Симона Петлюри, за бойові заслуги у битвах за українську державність нагороджена залізним хрестом. На початку 20-х рр. перебирається до Чехословаччини. Навчалася в Українському високому педагогічному інституті ім. М. Драгоманова та в Українській […]...
31. Лірика Володимира Пидпалого “Тиха Елегія ” – поезія патріотична. Уже сама назва є досить оригінальним для добутку з патріотичним пафосом. Цією назвою письменник підкреслює, що сьогодення почуття патріотизму це не голосні обіцянки й слова, а щось досить особисте, тихе, інтимне. Патріотизм, любов до своєї землі – десь на рівні внутрішніх відчуттів і говорити на цю тему треба тихо, […]...
32. Відповіді на білет № 14 ДПА-2013 9 клас “Світова література” Розкрийте особливості середньовічної персько-таджицької поезії (на прикладі вивчених творів Рудакі, Омара Хайяма, Гафіза). Поширеними розмірами та жанрами персько-таджицької поезії у середні віки стали бейти, рубаї та газелі. Бейт – це двовірш, тобто, вірш з двох рядків однакового розміру та з однаковою римою. Цим жанром писав Рудакі, таджицький поет. Кожен його двовірш передає закінчену філософську думку. […]...
33. Антологія римської поезії “Антологія римської поезії” – хрестоматія, упорядкована М. Зеровим, до якої увійшли в його перекладах поезії Катулла (“Плач, Венеро! Плачте Купідони”, “Знову весна, оживає земля” та ін.), Вергілія (фрагмент “Енеїди”, дві еклоги), Горація (“До ліри”, “До Венери” та ін.), Проперція (“Елегія”), Овідія (“На смерть Тибулла”) та Марціяла (“До музи”, “До Прима Антонія” та ін ) Вийшла […]...
34. Плеяда “Плеяда” (фр. “Pleiade”) – французька поетична школа доби Відродження, названа так на честь групи семи олександрійських поетів, утворилася 1549. До її складу входили П. де Ронсар, Ж. Дю Белле, Ж.-А. де Баїдр, Е. Жодель, Р. Белло, Ж. Дора та П. де Тіар. “П.” здійснила сміливу реформу літератури, освоїла нові для французької лірики жанри та форми […]...
35. Жанрові особливості давньокласичної східної поезії Поезія середньовічного Сходу в першу чергу пов’язана з великими перськими іменами – Рудакі, Фірдоусі, Хайям, Нізамі, Сааді, Хафіз. Поезія для персів стала тією сферою духовного життя, де найповніше виявився народний геній. З названими іменами пов’язане й відродження культури східноіранських племен (предків таджиків), їх рідної мови – фарсі (стара форма сучасних перської й таджицької мов). Мовою […]...
36. Дедикація Дедикація (лат. dedicatio, від dedico – посвячую, присвята) – вказівка перед початком твору імені адресата, якому автор присвячує його. Найчастіше виражає жест поваги, вдячності автора певній особі; інколи вказує на зв’язок мотиву твору або його задуму з творами адресата Д. чи факт спілкування з ним. У творчості Т. Шевченка Д. нерідко мають поширений вигляд відносно […]...
37. Лірика Володимира Підпалого Особисті враження від прочитаних віршів. “Тиха елегія” – поезія патріотична. Уже сама назва є досить оригінальною як для твору із патріотичним пафосом. Цією назвою письменник підкреслює, що справжнє почуття патріотизму є не гучними промовами, а чимось досить особистим, тихим, інтимним. Патріотизм, любов до своєї землі – десь на рівні внутрішніх відчуттів і говорити на цю […]...
38. Відповіді до теми: “Поетична творчість Т. Шевченка” 1. Якою поезією відкривався “Кобзар” 1840року? Що ви знаєте про цю поезію? Поезією “Думи мої, думи мої…” Це своєрідне кредо молодого поета, де ви­кладено погляди на мистецтво взагалі й на художнє слово зокрема. Думами він називає свої заповітні мрії, задушевні прагнення, своє образне слово. Крім теми покликання митця, у творах чітко виражене невдоволення тогочасною дійсністю. […]...
39. Мухамас Мухамас (араб., букв.: п’ятірний) – строфічна форма в поезії народів Близького на Середнього Сходу і Середньої Азії, що складається із п’яти рядків за схемою ааааа ввввв і т. д. М. використовувався переважно у поезіях елегійного гатунку. Приклад М. з вірша “Ранковому вітрові” туркменського поета XVIII ст. Махтум-Кулі, де всі рядки охоплені моноримою та редифом “скажи”: […]...
40. Логаеди Логаеди (грецьк. logaoidikos, від logos – слово та aoide – спів) – у квантитативній версифікації – вірші мішаних розмірів, утворені сполученням чотиридольних стоп (дактиль, анапест) із тридольними (ямб, хорей), поширені в античній поезії, зокрема в ліриці та трагедії. На їхній основі витворювалися нові строфічні структури (Алкеева строфа чи Фалекіїв вірш). Вживаються і в тонічних віршах, […]...