Маруся – моя улюблена героїня з повісті Г. Квітки-Основ’яненка
Повість “Маруся” вперше була надрукована 1834 року. Головні герої її Маруся і Василь – ідеальна пара, двоє закоханих людей.
Маруся – це дочка Насті і Наума Дрота. Кращої за неї не було у всьому селі. “О, там вже на все село була і красива, і розумна, і багата, і звичайна та ще к тому тиха і смирна, і усякому покірна”.
Маруся одразу заворожує читача своєю вродою, розумом, охайністю, ставленням до батьків, працелюбністю.
“От і виросла їм на втіху, та що ж то за дівка була! Висока, прямесенька… Очиці, як тернові ягідки, бровоньки,
А що вже за помічниця матері! І пряде добре, і вишиває, і піч топить, і “вже мати за нею було ніколи не поспішиться”.
А до людей яка привітна! “Усякому поклониться і ласково заговорить”.
Лагідна та добра. Цим вона мені і сподобалась. Читаєш про неї і думаєш, невже і справді були такі дівчата.
Мабуть, були. Та й зараз є.
Маруся дуже чутлива дівчина, будь-що – уже й сльози, вся в світі переживань,
Як же хотілося моїй улюбленій героїні щастя, бути завжди разом із коханим, вийти заміж. Та соціальні перешкоди стають на шляху їхнього кохання. Василеві треба було йти в солдати, тому Наум Дрот відмовляє віддати свою дочку заміж.
Маруся ж не може уявити собі подальшого життя без Василя, вона просить батьків не розлучати її з парубком. “Хоч один годочок дайте мені з Василечком прожити, щоб і я знала, що то за радість на світі”.
Та не судилось Марусі щастя. Скільки було сподівань, надій на подружнє життя. Дівчина була вірна своєму коханому, дочекалась його із заробітків.
Уже й засватали її “за хорошого чоловіка, та ще її люб’язного”.
Здавалось, так все добре! “Така гульня була, що крий боже, трохи чи не до світу гуляли… ” Та весілля відкладали до осені. Маруся весь час журиться, сумує. Це викликає у мене співчуття до неї.
Так хочеться їй чимось допомогти, розрадити їй душу.
Вона, така покірна, богобоязлива, весь час ніби перебуває у передчутті лиха, горя. Воно й сталося… Дівчина застудилась і померла.
Жаль обох – і її, і Василя.
Маруся – один із кращих персонажів української прози, її окраса і гордість. Вона є моєю улюбленою героїнею.
Related posts:
- Маруся – моя улюблена героїня повісті Квітки-Основ’яненка Мені припала до душі головна героїня Маруся. Її автор дуже яскраво, з симпатією змалював у своєму творі. Ось як описав Квітка-Основ’яненко її портрет: “Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бровоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький з горбочком, а губоньки як цвіточки […]...
- “Маруся – моя улюблена героїня з повісті Григорія Квітки-Основ’яненка” Головним героєм повісті відомого українського автора Григорія Квітки-Основ’яненка є молода дівчина Маруся. Вже з самого початку повісті стає зрозуміло, що цей герой – суто позитивний. Вона виглядає просто ідеально, це стосується як рис її обличчя, так і її фігура, Григорій Квітка-Основ’яненка дуже ретельно все це описує. Але Маруся гарна не тільки зовні. Вона ще дуже […]...
- Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний співвітчизник Г. Квітка-Основ’яненко, для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленій на народній основі. У своїх творах, написаних українською та російською […]...
- Образ Марусі в повісті “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненко Маруся – головна героїня повісті, наділена найкращими людськими якостями: вродлива, чесна, слухняна, роботяща, шаноблива, релігійна. її портрет – народний ідеал краси: “Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці – як тернові ягідки, бровопь-ки – як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький, з горбочком, а губоньки – як […]...
- Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув народності у своїх творах, національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво та правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які стали основою повістей і п’єс […]...
- Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненки “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув до народності у своїх творах, до національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво і правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які лягли в основу повістей і п’єс митця, поєднуються з реальним […]...
- Відповідь на контрольне питання До повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Наведіть приклади використання фольклорних джерел у повісті “Маруся”. У повісті “Маруся” Квітка-Основ’яненко постійно звертався до народної творчості. Фольклорне походження має портрет Марусі, який змальований у традиціях народної творчості: “Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці – як тернові ягідки, бровоньки – як на шнурочку, личком червона, як… рожа, що у саду цвіте, носочок… прямесенький, а губоньки […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний земляк Г. Ф. Квітка-Основ’яненко. Для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленої на народній основі. У своїх творах, написаних українською та російською мовами, Квітка відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX ст. […]...
- “Маруся” Григорія Квітки-Основ’яненка – зразок сентиментально-реалістичної повісті Григорій Квітка-Основ’яненко залишив нам багату творчу спадщину. Різноманітний характер його творів. Є в нього і драми, є оповідання з гумористичним характером. Але є особлива сторінка творчості – це повість “Маруся”. Вона має сентиментальне забарвлення. Основою цієї повісті є зворушливе кохання гарної ніжної сільської дівчини та розумного й меткого, хоч і бідного парубка. Це палке, щире […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства у повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Прагнучи оспівати кращі духовні якості українського народу, Г. Ф. Квітка-Основ’яненхо у повісті “Маруся” створив яскраву картину життя, побуту, звичаїв, взаємин душевно багатих простих людей, яких письменник-гуманіст свідомо ідеалізує. Квітка Основ’яненко вперше в українській прозі показав людину праці, відтворив трудове життя хліборобів. Зразком для наслідування є Марусин батько Наум Дрог, який, хоч і був кріпаком, завдяки […]...
- Зображення життя й побуту селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У творах, написаних російською та українською мовами, письменник відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX століття. Наслідуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й Котляревського, прозаїк виявив гуманне ставлення […]...
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” “Маруся” – повість, що за своїми філософськими мотивами та літературними ознаками належить до сентименталізму, літературної течії, що панувала наприкінці XVIII – початку XIX століття. Після довгих часів класицизму й раціоналізму мистецтво знов звернулося до почуттів, доводячи цінність звичайного життя й щастя. Чисті почуття письменники і поети шукали у представників народу, типовими тоді вважалися селяни. Водночас […]...
- Тема соціальної нерівності у повісті Г. Квітки-Основ’яненна “Маруся” Невелику за обсягом повість “Маруся” Григорій Квітка-Основ’яненко розпочав дидактичним вступом, у якому розмірковує про швидкоплинне життя і вічні питання, які люди ставлять перед собою. Це роздуми людини, яка вже пожила на світі, багато бачила і знає, що на землі нічого немає вічного і треба цінувати те, що маєш, і кожного дня, лягаючи спати і встаючи […]...
- Зображення селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Видатну роль у становленні нової української літератури зіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У добутках, написаних російською й українською мовами, письменник відобразив ряд важливих рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних шарів українського суспільства кінця XVІІІ – початку XІX століття. Успадковуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й Котляровского, прозаїк виявив гуманне відношення […]...
- Образ Василя в повісті “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненко Образ Василя гармонує з образом Марусі. Василь – бідний селянський парубок, сирота, працює свитником у місті. Він розумний, гарний, працьовитий і релігійний. Портрет його змальований у фольклорному дусі: “Хлопець гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки: на виду рум’яний, моторний, звичайний…” Василя поважають дорослі, з ним хочуть дружити молоді, хоча […]...
- Зображення побуту в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Г. Ф. Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час її національного відродження. Твори письменника нікого не залишали байдужим. […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Тебе люди поважають, – Добрий голос маєш. Т. Шевченко Г. Ф. Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час […]...
- “Маруся та Василь в уособленні високих морально-етичних якостей простої людини (“Маруся” Г. Квітки-Основ’яненка)” В основі найвизначнішої повісті Григорія Квітки-Основ*яненка “Маруся” покладена історія взаємного, відданого, однак нещасного кохання. Молода пара є втіленням довершеності. Ідеалізація головних героїв відчувається в описі їх зовнішності, манер, поведінки. Портрети молодих людей змальовано поетично та тонко. Автор присвоює головним героям ідеальні риси, такі як віра в Бога, слухняність, співчутливість, працьовитість, доброчесність та благородність. В образі […]...
- Образ Марусі в однойменній повісті Г. Квітки-Основ’яненка І. Зворушливо-трагічна історія кохання сільської дівчини та міського парубка. ІІ. Змалювання головної героїні. 1. Краса та розум Марусі. (“Кращої за неї не було в усьому селі”.) 2. Працелюбність дівчини. (“Увесь день коло діла, навіть мати за нею не поспівала”.) 3. Доброзичливість та привітність Марусі. (“Усякому поклониться і ласкаво заговорить”.) 4. Вірність і відданість у коханні. […]...
- “Характеристика образу Марусі” за повістю Г. Квітки-Основ’яненки “Маруся” За часи своєї творчої діяльності видатний український письменник Г. Квітка-Основ’яненко створив досить багато яскравих незабутніх образів, які стали справжньою прикрасою української літератури. Але, на мій погляд, найкраще вдався письменникові образ Марусі – головної героїні однойменної повісті, який зачаровує мене своєю чистотою і красою. Як у більшості творів письменників і поетів того часу, образ Марусі, починаючи […]...
- Образ Марусі в однойменній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка I. Г. Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози (прагнув довести можливість творити українською мовою високохудожні твори; звернення письменника до україномовної творчості в жанрі “чутливої”, сентиментально-реалістичної повісті; перша повість “Маруся” стала прикладом сили і оригінальності української мови). II. Розкриття головного образу повісті – Марусі: 1. Портрет Марусі (порівняння з образом дівчини з народної пісні: “висока, прямісінька, […]...
- Образ Марусі (За повістю Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся”) Григорія Квітку-Основ’яненка вважають засновником української прози, який поруч з автором славнозвісної “Енеїди” Іваном Котляревським стояв біля першоджерел української класичної літератури. У XIX столітті загальною була точка зору, згідно з якою українській мові відводилося місце за дверима “високої літератури”. Уважалося, що українською можна писати лише анекдоти та веселити невибагливу публіку. Коли ж треба було торкнутися серйозної […]...
- “Маруся” – новаторське досягнення Г. Квітки-Основ’яненка Кращі із сентиментально-реалістичних творів Квітки-Основ’яненка – повісті “Маруся”, “Козир-дівка”, “Сердешна Оксана”, “Щира любов”. Центральним персонажем кожної з названих повістей виступає сільська дівчина. Ідейну основу повісті “Маруся” (1832) становить реальний життєвий конфлікт соціально-побутового змісту: на перешкоді до одруження двох закоханих стоїть загроза страшної миколаївської солдатської служби – для нареченого і злиденної долі жінки-солдатки – для нареченої. […]...
- Поетичний образ Марусі (за повістю Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся”) Видатний український письменник Григорій Квітка-Основ’яненко створив багато надзвичайно яскравих образів, які є окрасою всієї української літератури. Але найбільше вдався авторові, мабуть, саме образ Марусі з однойменної повісті, який зачаровує своєю красою та чистотою. Загалом образ Марусі має фольклорну основу. Починаючи з її зовнішності та закінчуючи рисами характеру, ми бачимо Марусю ідеальною українською дівчиною, яка ніби […]...
- Образ і характер головної героїні повести Г. Квітки-Основ’яненки “Маруся” Кожний народ, як відомо, має свої звичаї, свої поняття про побут і, взагалі про життя. Має їх і український народ. Тому не варто дивуватися, коли читаєш про це в оригінальній повісті Г. Квітки-Основ’яненки ” Маруся “. Я перегортаю її сторінки й все-таки дивуюся, скільки там описів, які із властивої для Квітки-Основ’яненки реалістичною манерою зобразили яскраві […]...
- “Маруся” Квітки-Основ’яненка: утвердження в ідеалізованих образах високих морально-етичних якостей простої людини Літературна діяльність Квітки-Основ’яненка припадає на двадцяті – початок сорокових років XIX століття – на період загострення суперечностей, викликаних кризою кріпосництва в Росії. Г. Квітка-Основ’яненко своїми повістями дав перші зразки художньої прози в українській літературі, орієнтуючись на тогочасну російську літературу, зокрема на художню прозу Пушкіна і Гоголя. Повісті й оповідання Квітки-Основ’яненка, писані українською мовою, вийшли окремою […]...
- Душевна краса Марусі за повістю Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко посідає визначне місце в українській літературі. Він був першим прозаїком, чиї Твори стали справжнім гімном нашій прекрасній Україні. У своїх повістях він писав про земляків-українців як про чудовий народ, котрий відзначався розвиненою культурою, яскравим національним побутом і моральними чеснотами. Повість “Маруся” – один із найбільш зворушливих творів саме такого змісту. Г, Квітка розповів […]...
- Роксолана – моя улюблена героїня В українській літературі є ціла низка жіночих образів, які уособлюють вірність, красу, мужність, любов до рідного краю. Серед жіночих образів нелегкої долі, але відданих Україні, є образ Роксолани. Уперше з образом Роксолани я познайомилась, коли дивилася з сім’єю фільм “Роксолана”. У фільмі цей образ створила на екрані Ольга Сумська. І мені здалося, що Роксолана-Сумська затьмарює […]...
- Між життям і смертю, твір за повістю Г. Квітки – Основ’яненка “Маруся” Ви, мабуть, читали “Вечори на хуторі біля Диканьки” М. Гоголя? Так от, твори Г. Квітки-Основ’яненка – це ніби продовження цієї повісті. Тільки там немає ні страшних потвор, ні чортів (є, правда, відьми)-. Але подібні вони до “Вечорів…” своєю селянською тематикою, тим незвичайним малоросійським колоритом, який в той час чарував не тільки самих українців, а й […]...
- Маруся Чурай – головна героїня однойменного роману Л. Костенко Історичний роман у віршах “Маруся Чурай” писався Ліною Костенко в роки її вимушеного мовчання і представляє в українській літературі рідкісний жанр. Працюючи над ним, письменниця використала ті скупі історичні, а по суті, на-півлегендарні відомості про співачку-поетесу з Полтави Марусю Чурай, шо з плином часу дійшли до нас. Образ Марусі Чурай, її пісні надихали багатьох митців […]...
- Оцінка поведінки героїв повісті “Маруся” – ІІ варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Після виходу в світ “Енеїди” Івана Котляревського в дворянських колах побутувала думка про те, що можливості української літературної мови вичерпуються написанням творів гумористичного плану. Ніби у відповідь на це твердження Г. Ф. Квітка-Основ’яненко створив повість “Маруся”. Цим твором письменник продемонстрував високі й різнобічні художньо-літературні можливості нашої мови, […]...
- “Маруся” – зразок сентиментально-реалістичної повісті Григорій Квітка-Основ’яненко залишив нам багату творчу спадщину. Різноманітний характер його творів. Є в нього і драматичні твори, с оповідання з гумористичним характером. Але є в нього особлива сторінка творчості – це повість “Маруся”. Вона має сентиментальне забарвлення. Основою цієї повісті є зворушливе кохання гарної, ніжної сільської дівчини і розумного й меткого, хоч бідного парубка. Це […]...
- Образ Марусі в однойменній повісті Квітки-Основ’яненка Григорій Квітка-Основ’яненко стояв поруч з Іваном Котляревським біля першоістоків нової української літератури. Письменника обурювало зневажливе ставлення до його рідної мови та висловлення про непридатність її для написання високохудожніх творів, які могли б розчулити читача, викликати в нього глибокі переживання. Повість “Маруся” стала прикладом того, що українська мова нічим не поступається перед мовами інших народів. Головний […]...
- Образ Марусі в однойменній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка Григорій Квітка-Основ’яненко стояв поруч з Іваном Котляревським біля першовитоків нової української літератури. Письменника обурювало зневажливе ставлення до його рідної мови та висловлення про непридатність її для написання високохудожніх творів, які могли б розчулити читача, викликати в нього глибокі переживання. Повість “Маруся” стала прикладом того, що українська мова нічим не поступається перед мовами інших народів. Головний […]...
- “Образ Марусі і Василя” Г. Квітка “Маруся” Повість “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненки була вперше надрукована в 1834 році. Головні герої цього видатного літературного твору є Маруся и Василь, двоє безмірно закоханих людей, що ідеально підходять друг до друга. Маруся – це дочка Насті та Наума Дрота, гарних та турботливих батьків. Кращої дівчини та дочки, ніж вона, не було у всьому селі: “О, там […]...
- Шкільний твір на тему – Улюблена героїня Толстого Густий туман лихомовства й захватів огортав цієї людини при його житті! Навряд чи були люди, що зовсім не чули про нього. Але навіть якщо й були, однаково їхнє життя стала багато в чому інший з тих пор, як на землі виникло це явище – Лев Толстой, тому що після його добутків люди стали інакше дивитися […]...
- Наташа Ростова – улюблена героїня Толстого …взяв Таню, перетовк із Сонею, і вийшла Наташа. Л. Толстой Наташа Ростова – один з найбільш привабливих образів роману “Війна і мир”. Для Льва Миколайовича Толстого Наташа – ідеальний тип дівчини, жінки, “…взяв Таню, перетовк із Сонею, і вийшла Наташа”, – говорив Лев Миколайович про свій образ. Він мав на увазі двох реальних жінок, які […]...
- Специфіка зображення людини в повісті “Маруся” (Г. Квітка-Основ’яненко) Доба нової української літератури розпочинається з прекрасного твору І. Котляревського “Енеїда”. Після виходу “Енеїди”, як це часто буває по створенні справжнього шедевра, з’явилось багато наслідувачів та навіть епігонів творчості І. Котляревського. Коли шовіністично налаштовані критики брали до рук “Енеїду”, плануючи закинути авторові використання “мужицької мови”, вони починали сміятися і, вражені довершеністю поеми, не могли вже […]...
- Наташа Ростова – улюблена героїня Л. Толстого У романі-епопеї Л. М. Толстого “Війна і мир” ми зустрілися із багатьма персонажами, як головними, так і епізодичними, які, безумовно, несуть своє ідейне навантаження, відіграють важливу роль у сюжеті твору. Автор по-різному ставиться до своїх героїв: одними з них він пишається, любить їх, інших – зневажає. Але однією з найбільш яскравих, цікавих і, безумовно, улюблених […]...
- УЛЮБЛЕНА ГЕРОЇНЯ Л. Н. ТОЛСТОГО УЛЮБЛЕНА ГЕРОЇНЯ Л. Н. ТОЛСТОГО. Мова йтиме про улюблену героїню Толстого, виходить, про Наташе Ріс-Товой? Немає. І не про Ганну Карениной, що автор все-таки осуж-дає. Автор, помітьте, а не читачі, їм цього права автор не дає, що підкреслено вже в епіграфі кроману. Сказати, що Толстой створив целую галерею жіночих образів, значить нічого не сказати. називали […]...