МАВКИ (НЯВКИ, БІСИЦІ)
Істоти, які уособлюють душі дітей, котрі народилися мертвими або померли нехрещеними. їх ще називають потерчатами, страдчатами, повітрулями, лісними, лоскотнйцями. Мають вигляд гарних молодих дівчат, які співом та привабливим виглядом заманюють хлопців і залоскочують їх до смерті. На відміну від русалок, різновидом яких є мавки, останні мають довге лляне волосся.
У народі вірять, ніби на Троїцькі святки потерчата літають у вигляді птаха та просять собі хрещення криками: “Христу, Христу!” Вважається, що в такому разі треба кинути якусь хустину й назвати ім’я, промовивши: “Хрещу тебе”. Після цього душа немовляти потрапляє в рай. Якщо ж цей обряд не здійснити до семи років, то немовля перетворюється на русалку або нявку, стає нечистим духом і завдає людині шкоди.
Оберегом від мавок слугують часник, цибуля, полин.
Related posts:
- Характеристика образу Мавки у драмі-феєрії “Лісова пісня” Лесі Українки Усю силу поетичного чуття вклала Леся Українка в бездушну лісову істоту – Мавку, і сталося чудо: Мавка ожила. Недарма дядько Лев каже: . Треба тільки слово знати, То й лісовичку може уступити Душа така самісінька, як наша. Ось якою уявляла собі Мавку Леся Українка: ” З-за стовбура старої розщепленої верби півусохлої виходить Мавка, в ясно-зеленій […]...
- “Лист до Мавки” за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня” Драма-феєрія Лесі Українки “Лісова пісня” починається з прологу, в якому зображений незвичайний куточок нашої рідної України, місце, в якому все мінливе і дивовижне, в якому все виблискує найніжнішими відтінками звуків, кольорів і запахів. Поетеса знайомить нас з казковими істотами, яких створила фантазія нашого народу і які населяють дивовижний ліс, та з людьми, які туди прийшли […]...
- РУСАЛКИ (МАВКИ, ЛОСКІТНИЦІ) РУСАЛКИ (МАВКИ, ЛОСКІТНИЦІ) – водяні божества. За народними уявленнями, Р. – жінки та діти, які померли неприродною смертю (серед них чимало самогубців). Живуть, згідно з повір’ям, здебільшого в річках, з весни виходять на берег, гойдаються на гіллях дерев, розчісують своє довге зелене волосся, співають, водять веселі танки, заманюють юнаків своєю вродою і чарами. Здатні творити […]...
- Поетичний образ Мавки (за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) Стільки чистого, прекрасного, наївного та водночас життєдайного й мудрого є в природі. Вона тендітна і разом з тим потужна, беззахисна й одночасно сильна. Всі ці особливості природи відобразила у своїй драмі-феєрії “Лісова пісня” талановита українська поетеса Леся Українка. її Мавка, головна героїня цього твору, є справжнім дитям природи, вона тонко відчуває все оточуюче. В українській […]...
- Поетичний образ Мавки (за драмою-фєєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (2 варіант) Стільки чистого, прекрасного, наївного та водночас життєдайного й мудрого є в природі. Вона тендітна і разом з тим потужна, беззахисна й одночасно сильна. Всі ці особливості природи відобразила у своїй драмі-феєрії “Лісова пісня” талановита українська поетеса Леся Українка. Її Мавка, головна героїня цього твору, є справжнім дитям природи, вона тонко відчуває все оточуюче. В українській […]...
- Образ Мавки (за драмою-феєрією “Лісова пісня”) Образ Мавки (за драмою-феєрією “Лісова пісня”) “Лісова пісня” Лесі Українки починається з прологу, у якому поетеса показала такий куточок України, де все міниться найніжнішими відтінками кольорів, звуків, запахів. Ми знайомимося з міфічними істотами, які витворила народна фантазія і які населяють ліс, з людьми, що прийшли сюди – дядьком Левом і його небожем Лукашем. Обидва вони […]...
- Образ Мавки в драмі Лесі Українки “Лісова пісня” Ім’я Лесі Українки навічно ввійшло в історію української літератури, як ім’я поетеси, у чиїм серці живе безсмертна іскра Прометея. Тому з-під пера цієї великої жінки виходить чудова драма-феєрія, у якій зображується вічність духовної краси. Краса ніколи не вмирає в серце Лесі Українки, як і в серце в її улюбленої героїні – Мавки з “Лісової пісні”. […]...
- Поетичний образ Мавки (за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (ІII варіант) “Лісова пісня” є одним з найкращих творів української літератури. У цій драмі-феєрії Леся Українка розкрила конфлікт між прагненням до волі й власницькими звичками людини, що перешкоджають їй стати вільною. У п’єсі відображено постійну боротьбу між світлими і темними силами в житті людей і в природі. Своїм ідейним спрямуванням “Лісова пісня” є засудженням приватно-власницьких відносин у […]...
- Поетичний образ Мавки (за драмою-фєєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (3 варіант) “Лісова пісня” є одним з найкращих творів української літератури. У цій драмі-феєрії Леся Українка розкрила конфлікт між прагненням до волі й власницькими звичками людини, що перешкоджають їй стати вільною. У п’єсі відображено постійну боротьбу між світлими і темними силами в житті людей і и природі. Своїм ідейним спрямуванням “Лісова пісня” є засудженням приватно-власницьких відносин у […]...
- Образ Мавки у драмі-феєрії “Лісова пісня” Лесі Українки Виняткове місце у творчості Лесі Українки, як і в усій українській літературі початку XX століття, посідає “Лісова пісня”. 25 липня 1911 року в Кутаїсі була дописана остання сторінка цієї драми, твору, який по праву вважається одним з найвищих мистецьких досягнень поетеси. Центральним образом “Лісової пісні” є образ Мавки. Народжена багатою фантазією українського народу, виношена в […]...
- Образ Мавки а драмі-феєрії “Лісова пісня” Лесі Українки В кожній із героїнь Лесі Українки є частка душі поетеси. Це в найбільшій мірі стосується Мавки, в образі якої письменниця втілила свої найкращі мрії про вродливу, щиру, обдаровану, волелюбну людину. В Мавці гармонійно злилися духовне багатство і зовнішня краса. Великі очі, що грають різними кольорами, розкривають її швидке і глибоке сприйняття дійсності, вразливу і добру […]...
- Поетичний образ Мавки (за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (ІV варіант) “Лісова пісня” – один із найпоетичніших творів у світовій літературі. Здається, всю свою ніжність, все багатство прекрасної душі, любов до рідного краю та його людей перелила Леся Українка у безсмертні рядки. В останній рік життя письменниця згадала дитинство, волинські ліси. З туги за ними й народилася драма-феєрія, що досі чарує і хвилює шанувальників Лесі Українки. […]...
- Поетичний образ Мавки (за драмою-фєєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (4 варіант) “Лісова пісня” – один із найпоетичніших творів у світовій літературі. Здається, всю свою ніжність, все багатство прекрасної душі, любов до рідного краю та його людей перелила Леся Українка у безсмертні рядки. В останній рік життя письменниця згадала дитинство, волинські ліси. З туги за ними й народилася драма-феєрія, що досі чарує і хвилює шанувальників Лесі Українки. […]...
- Образ Мавки у драмі-феєрії “Лісова пісня (2 варіант) Леся Українка – видатна українська письменниця, поетеса, драматург, перекладач, літературний критик, історик, мистецтвознавець. Виняткове місце у творчості Лесі Українки, як і в усій українській літературі початку XX століття, займає драма-феєрія “Лісова пісня”. У п’єсі оспівується духовне багатство творчої особистості, та краса, яка живе в душі кожної людини. Мавка – найяскравіший персонаж цієї драми. Вона постає […]...
- Як я розумію образ Мавки з драми-фесрії “Лісова пісня” Л. Українки Леся Українка – видатна українська письменниця, поетеса, драматург, талановитий прозаїк, перекладач, літературний критик, історик, музикознавець. Виняткове місце у творчості Лесі Українки, як і в усій українській літературі початку XX століття, займає драма-феєрія “Лісова пісня”. В п’єсі оспівується духовне багатство рідного народу, стверджується перемога добра і краси в людському житті… Мавка – найяскравіший персонаж цієї драми. […]...
- Поетичний образ Мавки (за драмою-фєєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (1 варіант) Леся Українка ввійшла в українську класичну літературу перш за все як талановита поетеса. Її твори стали найдорогоціннішими перлинами народної скарбниці. Ставши в ряд із геніями своєї епохи, Леся Українка жила в одному духовному вимірі з найчеснішими душами та найсвітлішими розумами доби. Такою вона входить у сьогодення. Можливо, саме тому прекрасні поеми, вірші, драми, переклади хвилюють […]...
- Порівняльна характеристика образів Мавки і Лукаша (за твором Лесі Українки “Лісова пісня”) Леся Українка мріяла створити твір, у якому вона щедро використала б багатства народної фантазії, втілені у повір’ях, переказах і легендах, відомих їй з дитинства. Майстерно втіливши цю мрію, Леся Українка створила безсмертну драму-феєрію “Лісова пісня”. Лукаш і Мавка… Реальна молода людина і чарівна лісова істота. З співу сопілки почалося їхнє кохання. Цей спів зачарував Мавку […]...
- Розкриття в образах Мавки і Лукаша віри в перемогу високих ідеалів людини (за драмою-феєрією “Лісова пісня” Л. Українки) Розкриття в образах Мавки і Лукаша віри в перемогу високих ідеалів людини (за драмою-феєрією “Лісова пісня” Л. Українки) Образ Мавки в драмі-феєрії “Лісова пісня” є центральним. З нею тісно в’яжеться весь розвиток сюжету драми: боротьба за людину, за справжнє людське щастя. Уже у початкових сценах першого акту Мавка постає перед нами юною лісовою дівчиною з […]...
- Характеристика образів твору “Лісова пісня”. Цитатна характеристика Лукаша та Мавки Чарівний, казковий світ розкривається перед читачем у драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня”. Цікавим він постає не тільки з боку композиційної побудови, а насамперед багатошаровим смисловим навантаженням. Багатьох філософських питань торкаються головні герої протягом усього дійства. Тут можна зазначити конфлікт добра та зла, і питання творчої особистості в умовах реального життя, і питання конфлікту людини та […]...
- Вівчар і повітруля – народні казки Один вівчар знав файно грати в пищалку. Як тільки заграє, то завжди приходять до нього дванадцять повітруль і починають танцювати. Одну з цих повітруль вівчар покохав і хотів її взяти собі за жінку. Але ніяк не міг її спіймати, бо всі вони як потанцюють, так і зникнуть разом. Не знав вівчар, що робити, і вирішив […]...
- Ми відповідальні за тих, кого приручили Без чого не можна жити людині, щоб бути справді щасливою? Звичайно, це дім і сім’я. Родина – це ті, хто піклуються і переживають за тебе, уболівають і співчувають. Іноді трапляється так, що людина залишається самотньою. Щоб уникнути самотності, щоб знати, коли ти повертаєшся додому, що на тебе там чекають, люди заводять тварин. Це прекрасні істоти, […]...
- Твір за картиною Кривенка “Їхав козак на війноньку” Тяжким було життя українського козака, який споконвіку воював то з татарами, то з турками, то з поляками, через що часто залишав домівку, родину. Тяжкою була доля й української козачки, матері, дружини або коханої дівчини, яких козак залишав заради боротьби за свободу рідної землі. Саме цій темі присвячена картина Михайла Кривенка “їхав козак на війноньку”. На […]...
- ДЕНЬ ВАРВАРИ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦІ Батько святої Варвари був дуже багатою та знатною людиною. Він рано втратив дружину (вона померла), тому всю свою любов віддавав доньці. Але навіть ця несамовита любов не врятувала непокірну доньку від страшної батьківської кари. Він був язичником, а вона – християнкою. Тому він віддав її правителю міста на тортури душевні та тілесні. Дівчина не зреклася […]...
- Твір на тему: Ми відповідальні за тих, кого приручили Без чого не можна жити людині, щоб бути справді щасливою? Звичайно, це дім і сім’я. Родина – це ті, хто піклуються і переживають за тебе, уболівають і співчувають. Іноді трапляється так, що людина залишається самотньою. Щоб уникнути самотності, щоб знати, коли ти повертаєшся додому, що на тебе там чекають, люди заводять тварин. Це прекрасні істоти, […]...
- Олена Теліга – Козачок КОЗАЧОК Кожний крок – сліпуча блискавиця, А душа – польовий, буйний вітер, Розгораються уста і лиця Неспокійним, пурпуровим квітом. Не піймаєш: я – вогонь, я – вихор! А вони спинятися не звикли! Але раптом… усміхнуся тихо І в очах моїх заграє виклик. А душа, розбещеністю п’яна, Вип’є туги золоту отруту. О злови мене, злови, коханий, […]...
- ЗЛЕ СЛОВЕЧКО КОЛЕ СЕРДЕЧКО (лапки, погрози, прокльони) – НАРОДНЕ СЛОВО Українська мова, як і будь-яка інша розвинена жива мова, крім слів суто літературних, “високих” слів, містить і лайки. Ними користуються в розмовах між собою всі групи населення – вікові й соціальні. Якщо ми пильненько поспостерігаємо, то й себе “схопимо на гарячому”. Українська лайка особливо колоритна, а подекуди не дуже-то й зла. А бодай же вам […]...
- ПРЯЛЯ – ЛІНА КОСТЕНКО Літературне читання 2 клас – Віра Науменко З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 ЛІНА КОСТЕНКО ПРЯЛЯ Сидить пряля та й пряде – Сніг іде-іде-іде, Нитка рветься де-не-де, А вона пряде й пряде. Вже напряла хуртовин На шапки для верховин, На сувої полотна, На завісу для вікна, На хустину й укривало – Мало-мало-мало-мало, – Сніг іде-іде-іде, […]...
- Твір на тему “Пісня – душа народу” Пісня супроводжує український народ протягом усієї історії його існування. У часи розквіту та занепаду, під час важких випробувань війнами, бідністю, національного гніту народна пісня допомагала людям. У ній – пам’ять про визначних історичних діячів, про минуле, щирі почуття. У радісні хвилини життя – при народженні немовляти, хрещенні, весіллі, на будь-яке свято – пісня неодмінно лунала, […]...
- Омограф Омограф (грецьк. homos – однаковий, grapho – пишу) – слова, що пишуться однаково, але вимовляються по-різному, мають відмінні наголоси та зміст (замок – замок, мука – мука, кулик – кулик тощо). О. часто зустрічається в літературних, зокрема поетичних текстах: На юність молодість лягла – Її обличчя опівденне… Прийшла дорога дорога До нас – до тебе […]...
- Епіфора Епіфора (грецьк. epiphora – перенесення, повторення) – стилістична фігура, протилежна анафорі, повторення однакових слів, звукосполучень, словосполучень наприкінці віршових рядків, строф у великих поетичних творах (в романі у віршах), фраз – у прозі чи драмі. Вживається задля увиразнення художнього мовлення. Особливого смислового значення Е. набуває у поєднанні з анафорою (див.: Симплока): – У тебе задовгі руки, […]...
- Цитати “Тараса Бульби” Хоч ти мені й батько, а як будеш сміятися, то, їй-Богу, поколоброджу! Вітчизна є те, що шукає душа наша, що миліше для неї всього. Вітчизна моя – ти. Батьку! де ти! чуєш ти все це? (Остап) – Чую! (Тарас Бульба) Що, синку, допомогли тобі твої ляхи? Я тебе породив, я тебе і вб’ю! А повернись-но, […]...
- ВОВКУЛАКИ Найбільшою містичною силою наділяються ті істоти, котрі причетні до культу померлих: вовкулаки, упирі, заложні мерці. Уявлення про кровожерливих упирів і вовкулаків проникли в Україну із Західної Європи та знайшли тут сприятливий грунт: адже в українців особливо розвинений культ заложних покійників, а упирі й вовкулаки пов’язані саме з ними. Вовкулаки – це перевертні, які можуть бути […]...
- Мнемонічні вірші Мнемонічні вірші (грецьк. mneme – пам’ять) – вірші навчально-дидактичного призначення, що створюються для розвитку пам’яті. Віддавен використовувалися в освітній практиці, коли заримовувалися певні граматичні або математичні правила, відомості з різних дисциплін: Є ще люди сонні, наче сови, А глухі до слова – це найгірш. Ти дорідної прислухайсь мови, Прокажи відмінки – це ж як вірш! […]...
- Звеличання Звеличання – жанрово-стильовий спосіб вираження пошани до особи чи осіб, членів родини, найяскравіше виражений в обрядових піснях. 3. складає основний зміст давніх українських колядок і щедрівок, через що їх називають величальними піснями або просто величаннями господаря, господині, парубка, дівчини, вдів, сиріт та ін. Наприклад, початок 3. господаря: Гой, ти наш пане, пане Іване! Гей, дай […]...
- РИМІПА АНДРІЙ РИМІПА АНДРІЙ (бл. 1550 – після 1595) – білорусько-український письменник, освітній і видавничий діяч. Володів українською, польською, латинською та староєврейською мовами. Знався на математиці. У 1570-1580-х роках був близький до Миколи й Кшиштофа-Миколи Радзивіллів. Є підстави гадати, що Андрій Римша викладав в Острозькій академії та вчителював у кальвіністській школі в Біржах (Литва). Він – автор […]...
- Гектор – центральний персонаж поеми Гомера “Іліада” Син царя Трої Пріама, батька п’ятдесяти синів і п’ятдесяти дочок. Чоловік Андромахи, дочки Гетіона, царя Фів, вбитого Ахіллеса. У “Іліаді” Г. супроводжують епітети “великий”, “блискучий”, “броне-блещущий”, “шлемоблещущій”. Він – головний захисник Трої, обложеної ахейцями, керованими Менелаем і Агамемнона. У книзі VI “Іліади” описана зустріч Г. з Андромахой, яка передбачає йому близьку загибель: “погубить тебе твоя […]...
- Краса врятує світ, якщо світ врятує красу (за новелою Р. Бредбері “Усмішка”) Є шедеври мистецтва, над якими не владний час. До таких шедеврів належить неперевершена картина Леонардо да Вінчі “Джоконда” – втілення ідеалу жіночої краси. В жодної картини світу не було стільки підробок, і жодна картина не піддавалася таким випробуванням: її заливали фарбою, прагнули порвати на шматки, замалювати куточки губ, щоб назавжди знищити таємницю, що зберігається в […]...
- Враження від пригоди Мэри Краник, вагітна 25- літня жінка, сиділа у своєму офісі й працювала. Коли робочий день закінчився, вона села в автомобіль і поїхала додому. Дорога пролягала серед засніжених полів. На полпути Мэри потрапила в заметіль. Сніг згущався, дорогу стало погано видно. Зненацька машину струснуло, і вона зупинилася. Мэри ледь вибралася із заваленої снігом машини й пішла […]...
- Думка (дума) Думка (дума) – жанр (вид) невеликої медитативно-елегійної (журливої) поезії, іноді баладного змісту, який був поширений у творчості українських письменників-романтиків першої половини XIX ст. та використовувався ними на означення народних пісень такого ж змісту у тогочасних фольклорних збірниках, наприклад, розділ І у “Русалці Дністровій” – “Думи і думки”, у Т. Шевченка – “Тече вода в синє […]...
- “Чи була б щасливою Мавка в сьогоднішньому світі?” Щастя людини – це її основне бажання, це сенс її життя і призначення в цьому світі. Кожна людина протягом свого життя прагне до щастя, щиро бажає бути щасливою по-справжньому, і все робить для досягнення цієї мети. В той же час іноді робота по досягненню повноцінного щастя виявляється для людини надзвичайно складною. На шляху до щастя […]...