Маяк

Related posts:

1. Фороський маяк У 332 – 331 рр. до н. е. Олександр Македонський заснував столицю елліністичного Єгипту Олександрію. Тут знаходиться знаменитий Олександрійський мусейон – один із головних наукових і культурних центрів античного світу, а при ньому не менш відома Олександрійська бібліотека, у якій нараховувалося, чи ледве ні 700 тисяч томів грецьких і східних книг. Олександрія було самим багатим […]...
2. На маяк (Скорочено) Сім’я Ремзі: батько – містер Ремзі, мати – місіс Ремзі (50 років, але ще досить приваблива), діти – Ненсі, Джеймс, Кем, Пру, Роза, Ендрю, Джеспер, Роджер. Живуть на острові Скай. Вдалині видно маяк. Спочатку в оповіданні присутній дуже багато думок матері, вона дає оцінку всього, що відбувається. Події показані з її точки зору. Діти дуже […]...
3. Сім чудес світу: Фороський маяк У 332 – 331 рр. до н. е. Олександр Македонський заснував столицю елліністичного Єгипту Олександрію. Тут знаходиться знаменитий Олександрійський мусейон – один із головних наукових і культурних центрів античного світу, а при ньому не менш відома Олександрійська бібліотека, у якій нараховувалося, чи ледве ні 700 тисяч томів грецьких і східних книг. Олександрія було самим багатим […]...
4. Маяк на острові Фаросі Відшукати сьоме чудо світу – справа зовсім безнадійна. Велика піраміда біля Каїра досі стоїть у всій своїй величі і стоятиме там віки. А маяк на острові Фаросі біля Александрії, збудований у першому віці до нашої ери, пропав без сліду. А може, він узагалі не існував? Збереглися свідчення стародавніх і середньовічних авторів, котрі бачили його на […]...
5. Сонети Вільяма Шекспіра: “Любов – на бурі зведений маяк…” Вільям Шекспір – геній англійської літератури. Вільям Шекспір назавжди увійшов в історію світової літератури як поет, драматург та театральний діяч, і усі знають його неперевершені комедії (“Дванадцята ніч”, “Багато шуму з нічого”), глибокі філософські трагедії (“Гамлет”, “Ромео і Джульєтта”). Але Шекспір відомий також і як засновник одного з чудових театрів Британії театру Глобус. Сонети Шекспіра […]...
6. Молодик “Молодик” (“Молодикъ”) – український літературно-художній та історико-науковий альманах, який видавав І. Бецький за допомогою Г. Квітки-Основ’яненка, М. Костомарова, В. Каразіна в Харкові (дві частини у 1843 та одну в 1844) і Петербурзі (остання, четверта частина, 1844). Відповідно до наміру видавця “поєднати літературну Росію з чудовими українськими письменниками” зміст першої і четвертої книг альманаху становили переважно […]...
7. ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (1845 -1907) Справжнє ім’я – Іван Карпович Тобілевич. Народився в с. Арсенівці (нині с. Веселівка Кіровоградської області) у родині дворянина, помер у м. Берліні (Німеччина), похований поблизу рід­ного хутора Надія, що на Кіровоградщині. Драматург. Найвідоміші твори: комедії “Мартин Боруля”, “Сто тисяч”, “Хазяїн”, драми […]...
8. Микола Костомаров – Соловейко СОЛОВЕЙКО Зелений сад, зелений сад. Зеленая могила! Зелений сад вдяга весна, Могила забриніла! Як гарно слухать, коли в ніч Маленький соловейко В квітках затлямка, засвистить Так приязно, любенької А тут вони ведуть танок! Хто гласи їх розлічить? Хто передом із їх іде? Хто зорі перелічить? Той на тополі, ті в кущах, Ті в вербах, ті […]...
9. Скорочено СОЛОВЕЙКО – МИКОЛА КОСТОМАРОВ Зелений сад, зелений сад, Зелена могила! Зелений сад вдяга весна, Могила забриніла! Як грано слухать, коли вніч Маленький соловейко В квітках затлямка, засвистить Так приязно, любенько! А тут вони ведуть танок! Хто гласи їх розлічить? Хто передом із їх іде? Хто зорі перелічить? Той на тополі, ті в кущах, Ті в вербах, ті в калині… […]...
10. СОЛОВЕЙКО – МИКОЛА КОСТОМАРОВ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Література українського романтизму СОЛОВЕЙКО Зелений сад, зелений сад, Зеленая могила! Зелений сад вдяга весна, Могила забриніла! Як гарно слухать, коли вніч Маленький соловейко В квітках затлямка, засвистить Так приязно, любенько! А тут вони ведуть танок! Хто гласи їх розлічить? Хто передом із їх іде? Хто зорі перелічить? Той на […]...
11. Сяйво “Сяйво” – хрестоматія художніх творів (поезія, мала проза), упорядкована М. Зеровим і випущена видавництвом “Сяйво” у Києві 1924. Призначалася для читців-декламаторів. Порівняно з аналогічним виданням 1923 у хрестоматії повніше представлено найновішу поезію. Художнє оформлення книжки належить Г. Пустовойтовій. Поетичні та прозові тексти подаються під рубриками: “Епічні уривки” (твори грецьких поетів, фрагменти з “Іліади” Гомера, творів […]...
12. Струни. Антологія української поезії. Частина І-II. Берлін, 1922 “Струни. Антологія української поезії. Частина І-II. Берлін, 1922″ – літературно-художня ілюстрована антологія-хрестоматія “від найдавніших до нинішніх часів”, споряджена “для вжитку школи й хати” Б. Лепким, випущена “Українською народною бібліотекою” і “Українським словом” – берлінськими видавництвами. Перша частина обіймає фрагменти переспівів “Слова о полку Ігоревім” (Т. Шевченка, В. Щурата, Б. Лепкого), великий розділ народних пісень (календарного […]...
13. Малороссийский сборник повестей, сцен, рассказов и водевилей известных малороссийских писателей “Малороссийский сборник повестей, сцен, рассказов и водевилей известных малороссийских писателей” (Москва, 1899). У збірнику були надруковані твори українських класиків XIX ст. – Т. Шевченка (“Перебендя”, “Катерина”), П. Куліша (“Сіра кобила”, “Орися”), Г. Квітки-Основ’яненка (“Через що люди бідніють та що їм треба робити?”), Марка Вовчка (“Ледащиця”, “Викуп”), О. Стороженка (“Як бог дасть, то й у вікно […]...
14. Утренняя звезда “Утренняя звезда” – один із перших українських альманахів, виданих 1833 у Харкові І. Петровим за допомогою Г. Квітки-Основ’яненка та І. Срезневського. У першій книжці, крім кількох російських пісень та оригінальних творів, опубліковано уривки зі спогадів про Г. Сковороду І. Срезневського (проілюстровані віршем Г. Сковороди “Всякому городу нрав і права” та портретом письменника) і “Малороссийское предание […]...
15. Южно-русский сборник “Южно-русский сборник” – український альманах, виданий 1848 А. Метлинським у Харкові. Після передмови і статті про український правопис подано твори А. Метлинського – “Бандура”, “Козачі поминки”, “Сирітка” та “Козацька смерть” (за Ф. Челаковським); М. Петренка – “Думи мої, думи мої, де ви подівались…”, “Дивлюсь я на небо…”, “Весна”, “Слов’янськ”, “Тебе не стане в сих містах…”, […]...
16. Соловейко – МИКОЛА КОСТОМАРОВ Скорочено Зелений сад, зелений сад. Зеленая могила! Зелений сад вдяга весна, Могила забриніла! Як гарно слухать, коли вніч Маленький соловейко В квітках затлямка, засвистить Так приязно, любенько! А тут вони ведуть танок! Хто гласи їх розлічить? Хто передом із їх іде? Хто зорі перелічить? Той на тополі, ті в кущах, Ті в вербах, ті в калині… […]...
17. Вибір декламацій для руських селян і міщан “Вибір декламацій для руських селян і міщан” – антологічна збірка поезій, укладена І. Франком і видана товариством “Просвіта” у Львові 1902. Містить твори Т. Шевченка (“Гамалія”), І. Франка (“Вічне життя”, “Великдень 1848р.” – уривок з поеми “Панські жарти”), Ю. Федьковича (“Пречиста Діво, радуйся, Маріє”), К. Устияновича (“Великдень”), Б. Грінченка (“Хлібороб”), М. Старицького (“До молодіжи”), М. […]...
18. Соловейко (скорочено) – Костомаров Микола Зелений сад, зелений сад. Зеленая могила! Зелений сад вдяга весна, Могила забриніла! Як гарно слухать, коли вніч Маленький соловейко В квітках затлямка, засвистить Так приязно, любенько! А тут вони ведуть танок! Хто гласи їх розлічить? Хто передом із їх іде? Хто зорі перелічить? Той на тополі, ті в кущах, Ті в вербах, ті в калині… […]...
19. Ластівка Ластовка “Ластівка” (“Ластовка”) – український альманах, виданий 1841 в Петербурзі В. Поляковим, упорядкований Є. Гребінкою за допомогою Т. Шевченка. Тут були опубліковані твори, підготовлені для проектованих, але не дозволених цензурою регулярних українських “Литературных прибавлений” до журналу “Отечественные записки”. Крім передмови (“Так собі до земляків”) і післямови (“До зобачення”), двох байок та ліричної “Української мелодії” видавця, в […]...
20. Який із драматичних жанрів “наймолодший”? Такі жанри драматичного роду, як трагедія і комедія, виникли ще в Стародавній Греції, пройшли довгий шлях розвитку, змінюючись при цьому у багатьох своїх рисах, і безроздільно панували до середини XVIII ст. У середині XVIII ст. виникає власне драма – твір, в основу якого покладено певний життєвий конфлікт, розгортання якого позначене і трагічними, і комічними моментами. […]...
21. Барвисті квітки “Барвисті квітки” – літературно-художній декламатор, укладений С. Гаєвським і випущений у світ 1919 видавництвом “Поступ” у Києві. На відміну від інших хрестоматійних видань містить не лише вибрані поетичні твори – лірику, ідилію, поему, баладу, легенду, байку, гумореску, сатиру, – а й відомості з теорії літератури, біографічні дані про авторів, словничок малозрозумілих слів. Призначений для культурно-освітніх […]...
22. Досвітні вогні “Досвітні вогні” – літературно-художній збірник творів українських письменників, упорядкований Б. Грінченком, виданий 1906 у Києві М. Череповським. Відкривався однойменним віршем Лесі Українки. Тут були надруковані поезії Т. Шевченка, І. Франка, Ю. Федьковича, П. Грабовського, О. Маковея, М, Чернявського, М. Вороного та ін., прозові твори Г. Квітки-Основ’яненка (“Підбрехач”), І. Нечуя-Левицького (“Благосло-віть бабі Палажці скоропостижно вмерти”), Ольги […]...
23. ГОРЛЕНКО ВАСИЛЬ ГОРЛЕНКО ВАСИЛЬ (псевд. і крипт. – В., Глаголь, Черкасин, Г-ко, В. Г. та ін.; 13.01.1853; с. Ярошівка, тепер Українське Талаліївського р-ну Чернігівської обл. – 27.04.1907, Петербург, похований у Ярошівці) – літературний критик, мистецтвознавець та етнограф. Походив з відомого старшинського роду. Навчався в Ніжинському ліцеї та Сорбонні. Зазнав впливу французького теоретика літератури і мистецтвознавця І. Тена. […]...
24. КОРСУН ОЛЕКСАНДР КОРСУН ОЛЕКСАНДР (псевд. – Антипенко; 08.06.1818, с. Богданівська Антипівка, тепер Ростовської обл,, Росія – 06.11.1891, там само) – поет – романтик, видавець, перекладач, мемуарист. Походив із поміщицької родини. Початкову освіту здобув удома. Закінчив юридичний відділ Харківського університету (1842). Належав до студентської громади на чолі з М. Костомаровим. У 1847 – 1860 рр. – столоначальник у […]...
25. КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ (псевд – Іван Хмара, Галичанин русин, Ксенофонт, ін., 12.02.1835, с. Хотимир, тепер Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл. – 07.05.1881, Львів) – письменник, журналіст, видавець, громадсько-культурний діяч. Походив із родини священика. Здобув гімназіальну освіту в м. Станіславові (тепер Івано-Франківськ), служив чиновником. У 1862 р. переїхав до Львова. Невдовзі прилучився до народовського руху, став одним із […]...
26. Хто автор слів пісні “Чорнії брови, карії очі”? Ця поезія знана як народна пісня. Вона друкується чи не в усіх пісенниках, звучить зі сцени і в професійно-академічному, і в аматорському виконанні, зворушуючи красою ліричного почуття й чарівною мелодією. Проте мало хто знає, що цей улюблений народний романс належить до пісень літературного походження, а ім’я автора, Костянтина Думитрашка, відоме небагатьом. В історії української літератури […]...
27. Лірвак з-над Сяна “Лірвак з-над Сяна” – літературно-художній альманах, виданий у Пряшеві 1852 як пряме наслідування сербських видань народною мовою. Замість програмової передмови видавець П. Леонтович вмістив уривки з брошури сербського літератора І. Субботіна, присвяченої основоположникам національної,, словесності Д. Обрадовичу і Вуку Караджичу, з власними коментарями, присвяченими заслугам І. Котляревського та М. Максимовича перед українською літературою. Проблеми творення […]...
28. Ватра “Ватра” – літературно-художній, науково-публіцистичний збірник, виданий 1887 В. Лукичем у Стрию до 25-ї річниці від дня смерті Т. Шевченка і 25-річчя літературної діяльності Ю. Федьковича. “В.” мала засвідчити єдність і взаємодоповнюваність літературного процесу на українських землях, розділених кордонами. Літературу й наукову думку Наддніпрянської України представляють оповідання “Два брати” І. Нечуя-Левицького, “А все пречиста!” Д. Мордовця, […]...
29. Веселка “Веселка” – літературно-фольклорний збірник, виданий у Львові 1887 за участю І. Франка, який у праці “Українсько-руська література” до 1890 р.” напише: “Того самого року вийшла у Львові під моїм доглядом дуже оригінальна своїм замислом літературна збірка “Веселка”, яку буцімто зложив Андрій Молодченко. Се було прізвище фіктивне, бо статті тої збірки були укладені студентською громадою в […]...
30. Украинский вестник “Украинский вестник” – перший в Україні літературно-науковий і громадсько-політичний щомісячник, виходив у Харкові 1816-19 за редагуванням Р. Гонорського, Є. Філомафітського й Г. Квітки-Основ’яненка. Мав відділи науки, літератури, мистецтва, місцевої хроніки (його вів Г. Квітка-Основ’яненко), закордонних відомостей та дитячого читання. Тут друкувалися статті з історії України та Росії, етнографічні матеріали (Г. Успенський, О. Льовшин, І. Вернет, […]...
31. Бурлескно-реалістичні твори – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко (1778-1843 pp.) Бурлескно-реалістичні твори У творчому доробку Г. Ф. Квітки-Основ’яненка є вісім бурлескно-реалістичних творів, написаних українською мовою. Це оповідання: “Салдацький патрет” (1833 p.), “Мертвецький Великдень” (1834 р.), “От тобі і скарб” (1837 p.), повість “Конотопська відьма” (1837 р.) і невеличкі оповідання “Пархімове снідання” (1841 р.), “На пущання, як зав’язано” (1841 p.), “Купований […]...
32. ВІК “ВІК” – тритомна антологія української літератури, приурочена до 100-річчя виходу в світ “Енеїди” І. Котляревського. Упорядкована В. Доманицьким та С. Єфремовим. Виходила в 1900 – 1902 рр. Перший том умістив поезію Т. Шевченка, Ю. Федьковича, І. Франка, Лесі Українки, Є. Гребінки, Я. Щоголева, П. Куліша, М. Петренка та ін. Наступні томи складалися з оповідань, новел, […]...
33. Луна “Луна” – український альманах, виданий 1881 у Києві Л. Ільницьким замість недозволеного цензурою журналу. Тут надруковано вірш Т. Шевченка “Хустина”; водевіль “Як ковбаса та чарка, то минеться сварка”, вірші “Зимовий вечір”, “Перед труною”, “Останні сили дарма трачу”, “Серце моє нудне, серце моє трудне…” М. Старицького; оповідання “Приятелі” та нарис “Шевченкова могила” І. Нечуя-Левицького; поезії Я. […]...
34. СВЄНЦІЦЬКИЙ ПАВЛИН СВЄНЦІЦЬКИЙ ПАВЛИН (псевд. – Данило Лозовський, Сєльський, Павло Свій, Павлин Стахурський, Sorjan; 1841, с. Варшиця, тепер у складі Калинівки Вінницької обл. – 12.09.1876, Львів) – український і польський письменник, громадсько-освітній діяч, актор, видавець, редактор, мовознавець, педагог. Поляк за походженням, П. Свєнціцький пройнявся патріотичним почуттям до України і присвятив їй своє коротке життя. Навчався в Кам’янець-Подільській […]...
35. Товариш “Товариш” – літературно-художній, науковий журнал, виданий українською студентською молоддю у Львові 1888 заходами І. Франка, М. Павлика, В. Будзиновського та С. Козловського. У першому номері вміщено оповідання І. Франка “Домашній промисел”, його переклад двох епіграм К. Гавлічка-Боровського, єврейської народної поезії, статтю “Наша публіка”, а також вірші М. Старицького “На Вкраїні” (під псевдонімом Гетьманець), К. Попович […]...
36. Життя і мистецтво “Життя і мистецтво” – літературно-мистецький місячник, виходив у Львові 1920, Редколегія: Ф. Федорців, С. Чарнецький, М. Голубець, М. Струтинський. Відповідальний редактор – М. Струтинський. Мав розділи: “Поезія”, “Оповідання, новели, нариси, драми”, “Мистецтво, критика, наука”, “Статті на громадсько-культурний світ”, “Література”, Репрезентував новітні течії в галузі літератури і мистецтва, як оригінальне, так і перекладне письменство. У журналі […]...
37. Русалка “Русалка” – тижнева літературна газета, що видавалась у Львові з січня по квітень 1866 (вийшло 12 номерів) за редакцією сина М. Шашкевича – Володимира. Одне з центральних місць газета відвела матеріалам, присвяченим пам’яті Т. Шевченка: поезії В. Шашкевича і К. Климковича “Тарасові на вічную пам’ять”, О. Кониського “Пам’яті великих. В роковини смерті Т. Шевченка”, різноманітна […]...
38. ШЕВЧЕНКО ТАРАС ШЕВЧЕНКО ТАРАС (09.03.1814, с. Моринці, тепер Звенигородського р-ну Черкаської обл. – 10.03.1861, Петербург) – великий український поет, прозаїк, драматург, художник, мислитель, громадсько-політичний діяч, педагог. Народився в родині покріпачених селян поміщика В. Енгельгардта. Рід Шевченків мав пракозацьке коріння, в дусі волелюбності Тараса виховував дід – свідок (чи й учасник) гайдамаччини. Жив у Кирилівці, вчився грамоті у […]...
39. ЦЕГЛИНСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ЦЕГЛИНСЬКИЙ ГРИГОРІЙ (псевд. – Григорієвич, 09.03.1853, м. Калуш, тепер Івано-Франківської обл. – 23.10.1912, Відень) – громадський діяч, педагог, письменник, критик, публіцист. По закінченні Віденського університету (1879) вчителював у Львові, працював редактором журналу “Зоря” (1887 – 1888), директором української гімназії в Перемишлі. Дебютував перекладом драми О. Розена “Виграв терно”. Організатор і театральний референт “Руської бесіди”, Цеглинський […]...
40. Чому про славного гетьмана Б. Хмельницького Т. Шевченко сказав: “Якби ти на світ не родивсь…”? Уперше звернувшись до сюжету з життя гетьмана в офорті “Смерть Богдана Хмельницького” 1836-1837 pp., Т. Шевченко знову й знову повертається до цієї історичної постаті в поезії, прозі, драматургії, щоденникових записах, археологічних нотатках і завершує свої роздуми про сутність національного героя віршем “Якби-то ти, Богдане п’яний…” (1859 p.). Уже сам цей перелік свідчить, що гетьмана Б. […]...