Мейозис
Мейозис – троп, преуменьшение свойств предмета, процесса, явления, напр., “терпимый уровень” (вместо “удовлетворительный уровень”), “это вам влетит в копеечку”, “оставляет желать лучшего” (вместо “плохой”), “приличная игра футболистов” (вместо “хорошая”) и т. д. В М. присутствует ирония, заведомо неточное отражение действительного положения вещей. Часто для М. используют слова с уменьшительными суффиксами, уменьшительно-ласкательным значением: “машинка” (об автомобиле), “денежки”, “два миллиончика”,
Разновидностью М. считают ЛИТОТУ.
Онєгінська строфа – строфічна форма, винайдена О. Пушкіним для написання роману у віршах “Євгеній Онєгін” з використанням таких джерел, як сонет та октава. О. с. – чотирнадцятирядкова зі схемою римування: абабввггдеедєє. У всіх чотиривіршах чергуються окситонні рими з парокситонними, кожна строфа чотиривірша починається з парокситонної рими, останні два рядки охоплені суміжним окситонним римуванням.
Поему 0. Пушкіна “Євгеній Онєгін” переклав українською мовою М. Рильський, досягнувши
Паралелізм (грецьк. parallelos – той, що рухається поряд) – аналогія, уподібнення, спільність характерних рис або чину. Найчастіше трапляється у синтаксичних ситуаціях, відомих із фольклорної традиції, принаймні за піснями легендарної Марусі Чурай, в яких витворюється психологічний П.:
Як ми кохалися, як зерно в горісі,
Тепер розійшлися, як туман по лісі!
Як ми кохалися, як голубів пара,
Тепер розійшлися, як чорная хмара!
На відміну від порівняння П. виконує композиційну функцію, пов’язує певні мотиви чи елементи стилю у художньому творі, особливого значення йому надається у ліричному сюжеті, зокрема від доби романтизму, коли пейзаж втратив риси описовості, набувши лірично-емоційної специфіки} Досить поширеним був цей прийом в українській поезії. Так, вірш І. Франка “Червона калино, чого в лузі гнешся…” побудований на основі прямого тематично-синтаксичного двочленного П., притаманного народним пісням. Водночас розрізняються строфічний П., як у ряді сатиричних поезій В. Самійленка (“Ельдорадо”), ритмічний (“Замість сонетів і октав” П. Тичини, де враховується принцип чергування строфи та антистрофи), звуковий, часто у вигляді панторими. Подеколи поряд із прямим П. вживається і зворотний П., де, попри частку “не”, підкреслюється не відмінність, а збіг основних рис зіставлюваних явищ:
Не милуй мене шовково,
Ясносоколово (П. Тичина).
Related posts:
- Онєгінська строфа Онєгінська строфа – строфічна форма, винайдена 0. Пушкіним для написання роману у віршах “Євгеній Онєгін” з використанням таких джерел, як сонет та октава. О. с. – чотирнадцятирядкова зі схемою римування: абабввггдеедєє. У всіх чотиривіршах чергуються окситонні рими з парокситонними, кожна строфа чотиривірша починається з парокситонної рими, останні два рядки охоплені суміжним окситонним римуванням. Поему 0. […]...
- Паралелізм Паралелізм (грецьк. parallelos – той, що рухається поряд) – аналогія, уподібнення, спільність характерних рис або чину. Найчастіше трапляється у синтаксичних ситуаціях, відомих із фольклорної традиції, принаймні за піснями легендарної Марусі Чурай, в яких витворюється психологічний П.: Як ми кохалися, як зерно в горісі, Тепер розійшлися, як туман по лісі! Як ми кохалися, як голубів пара, […]...
- Яке значення рими у строфі? Строфа – це певна кількість віршових рядків, що становлять ритмічне й синтаксичне ціле, як правило, об’єднане римою. Для зручності рядки, що римуються, позначаються однаковими буквами, малими – чоловічі рими, великими – жіночі. У такому записі початок відомої поезії Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати…” має такий вигляд: АббАб. Строфа є важливим композиційним елементом вірша, бо […]...
- СВІТИ, СВІТИ, МІСЯЧЕНЬКУ – Родинно-побутові пісні УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ -Чому всі трави повсихали, Що так рано пріли? Що то, милий, за причина, Що ми ся розійшлися? Світи, світи, місяченьку, Та й на мій перелаз, Прийди, прийди, мій миленький, До мене ще хоч раз. Я до тебе більше не прийду, Нехай хтось інший йде, Єсть у […]...
- “Онєгінська” строфа – “ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН” – РОМАН У ВІРШАХ ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ § 3. “ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН” – РОМАН У ВІРШАХ “Онєгінська” строфа Будівельний матеріал роману складається з 14 рядків 4-стопного ямбу з римуванням: Ab Ab CCdd EffE gg. (великі літері позначають жіночі рими, маленькі – чоловічі). Зазвичай перший чотиривірш визначає тему, другий – її розвиток, третій – кульмінацію, а двовірш – кінцівка. Така […]...
- Яка строфа найкоротша, а яка найпоширеніша? Двовірш (дистих) – найкоротша строфа, що складається з двох рядків, об’єднаних парною римою. Наприклад: Мріють крилами з туману лебеді рожеві, А Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. А В. Симоненко Найпоширенішою є чотирирядкова строфа (катрен), в якій зустрічаються такі розповсюджені типи римування, як перехресне, суміжне (парне) і кільцеве (оповите). Перехресне римування: Чую ваш голос простий […]...
- Терцет Терцет (італ. terzetto, від лат. tertius – третій) – тривірш. Строфа Т. самостійна за умови, коли схема рим викінчена в її межах або під час римування один віршовий рядок лишається без рими (ритурнель): Лежить солдат під лісом, на травах, на піску, а Над ним кує зозуля в зеленому ліску, а І що ж вона віщує, […]...
- Ронсарова строфа Ронсарова строфа – шестирядкова строфа, названа за прізвищем французького поета XVI ст. П. де Ронсара, в якій рядки римуються за схемою: аабввб. Така форма застосована в поемі Г. Чупринки “Лицар-Сам”: Їде Лицар-Сам із бою, а Їде гордий сам собою, а Грішний кинувши вертеп, б В грішний край давно коханий, в Пишноцвітний, злототканий, в В рідну […]...
- Бідна рима Бідна рима – рима, в якій (на противагу багатій римі) майже відсутнє суголосся (“Глибоке небо сине-сине. / В тонкім мереживі гілля. / Хмарки неначе ластовиння / Чи перламутрова луска” – С. Бен), що, до речі, відрізняє її від неточної рими чи асонансу. Б. р. дуже часто обмежена лише однією граматичною категорією (зеленіють – даленіють), флексіями […]...
- Поетичний синтаксис ІНВЕРСІЯ (від. лат. inversio – перестановка) – одна з фігур поетичної мови, порушення традиційного порядку слів у реченні з метою виділення найзначущого слова. Наприклад: “Врятував людей, що їх збирались саме вішать фашисти” (П. Тичина). Підмет фашисти поставлено в кінець речення, щоб підкреслити злочинність їхніх дій. ТАВТОЛОГІЯ (від гр. tauto – те саме, logos – слово) […]...
- Децима Децима (лат. decima – десята), або Еспінела (за прізвищем іспанського поета XVI cm. В. Еспінеля) – десятирядкова строфа зі сталою схемою римування: аббааггддг. Перший чотиривірш мав зав’язку ліричної колізії, останній – її розв’язку. д. вживалася в іспанській поезії і як віршована форма глоси. Подеколи, передовсім у російській поезії (Г. державін, О. Радищев), терміном д. пойменовували […]...
- Мустезад Мустезад – у класичній поезії народів Близького та Середнього Сходу і Середньої Азії – форма вірша, в якому довгі рядки (14 та більше складів) чергуються з короткими (6 складів). Кількість рядків у строфі буває від двох до десяти пар довгих та коротких. У М., що складається з двох пар рядків, у першій строфі рима перехресна, […]...
- Художні особливості роману У ході роботи над романом “Євгеній Онєгін” Пушкін перейшов від романтизму до реалізму. Навіть геніальному Пушкіну цей перехід дався нелегко, тому що в 20-х роках ні в Росії, ні на Заході реалізм ще не сформувався як напрямок. Створивши “Євгенія Онєгіна”, Пушкін раніше всіх – верб Росії, і на Заході – дав перший високий зразок справді […]...
- Дмитро Білоус – Ти – філолог ТИ – ФІЛОЛОГ Чи знаєш ти, що ти – філолог, дитя кмітливе і шпарке? Сюди до рими слово полог. Ану скажи, що це таке? А в тебе вже очиці грають, ти кажеш: – Полог – те, що ним завішують чи покривають (шовковим, плисовим, лляним). То, певно, ти таки філолог, дитя цікаве і шпарке. Сюди до […]...
- Сочинение на тему “Дети Великой Отечественной войны” Сейчас мало осталось в живых ветеранов Великой Отечественной войны. Но есть другое поколение, на которое война повлияла еще больше. Это поколение, которому война омрачила детство. Их так и называют – детьми войны. Кто-то скажет: подумаешь, дети войны! Им ведь не приходилось воевать самим, стрелять из винтовок, сидеть в окопах и под огнем вытаскивать раненых с […]...
- СТАНСИ Станси (від італ. stanza – строфа) – невеличкий вірш з кількох чотирирядкових строф, кожна з яких висловлює закінчену думку. В західноєвропейській поезії кінця XVIII – початку XIX століття поняття “станси” часто ототожнювали з поняттям “строфа”. Інколи поняттям “строфа” позначали віршову організацію “високих жанрів, зокрема оди; під стансами (середній жанр) у такому випадку розуміли свого роду […]...
- Омограф Омограф (грецьк. homos – однаковий, grapho – пишу) – слова, що пишуться однаково, але вимовляються по-різному, мають відмінні наголоси та зміст (замок – замок, мука – мука, кулик – кулик тощо). О. часто зустрічається в літературних, зокрема поетичних текстах: На юність молодість лягла – Її обличчя опівденне… Прийшла дорога дорога До нас – до тебе […]...
- ДИВНА ЗВИЧКА Літературне читання 2 клас – Віра Науменко З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Слово малює картину. Спробуй її побачити: золоте листя. Слово передає звуки. Прислухайся: вітер листям шелестить. Чуєш шурхіт листя? Відчуй красу художнього слова, читаючи вірші українських поетів. ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ Рима1 Анатолій Костецький ДИВНА ЗВИЧКА (Скорочено) Що б мені не говорили хто з батьків чи вчителів, – […]...
- Охарактеризуйте твір “Євгеній Онєгін’ Олександра Пушкіна як соціально-психологічний роман у віршах Роман Пушкіна “Євгеній Онєгін!” – це енциклопедія російського життя 19-го століття. Роман є реалістичним. У ньому лаконічно, але виключно влучно показані різні верстви населення Російської імперії тих часів. Типовими представниками провінцийних поміщиків, мало освічених, але хазяйновитих та гостинних, є родина Лариних. Лєнский є ентузіастом, представником романтичної молоді, що здобув освіту за кордоном. Няня Тетяни – […]...
- Сочинение на тему культурный человек Это сочинение можно использовать как образец сочинений на следующие темы: Культурный человек – кто он? Кто такой культурный человек Очень часто мы сталкиваемся с таким выражением как “культурный человек”, но, к сожалению, не каждый понимает, что оно означает. Почему так важно быть культурным? Какие характерные черты имеет культурный человек и существует ли он вообще? В […]...
- Алкеєва строфа Алкеєва строфа – одна з античних строф, власне чотирирядкова строфа, що складається з різнометричних (логаедичних) стоп; серед них розрізняється “алкеїв одинадцятискладник”, що містить ямбічні рядки з анапестом у четвертій стопі, “алкеїв дев’ятискладник” ямбічного вигляду та “алкеїв десятискладник”, в якому наявні два дактилі та два хореї (-&;#8746;&;#8746;-&;#8746;&;#8746;-&;#8746; – -). А. с. запроваджена еллінським поетом Алкеєм (VII-VI […]...
- Скорочено – ПІСНЯ МАНДРІВНОГО СПУДЕЯ – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ Агов, мої маленькі чортенята! З-під свити я вас випущу на світ – Туди, де кров з любов’ю черленяться, Де пристрастей і пропастей сувій… Я – ваш отець, тож будьте мені вірні! (які невірні рими в голові!), Але коли до серця входять вірші – Прекрасні, наче крила голубів, Які тоді надії!.. З риторик і поетик академій […]...
- Пісня мандрівного спудея – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ Скорочено Слова: Юрій Андрухович Обробка слів, переклад: Мертвий півень Агов мої маленькі чортенята! З-під свити я вас випущу на світ туди, де кров з любов’ю черленяться, де пристрастей і пропастей сувій… Я – ваш отець, тож будьте мені Вірні! (які невірні рими в голові!), але коли до серця входять вірші прекрасні, наче крила голубів, які тоді […]...
- ВЕСЕЛОЕ ЛЕТО – Лето, лето к нам пришло! Літературне читання 2 клас – И. Н. Лапшина – 2012 Лето, лето к нам пришло!.. ВЕСЕЛОЕ ЛЕТО Лето, лето к нам пришло! Стало сухо и тепло. По дорожке Прямиком Ходят ножки Босиком. Кружат пчелы, Вьются птицы. А Маринка Веселится. Увидала петуха: – Вот так птица! Ха-ха-ха! Удивительный петух: Сверху – перья, снизу – пух. – […]...
- Художні особливості роману А. Пушкіна “Євгеній Онєгін” “Євгеній Онєгін” – реалістичне произведе-ние. Його головний герой, Євгеній Онєгін, – типовий представник молоді XIX століття. Неймовірно ши-доля план зображення подій: Пушкін показує читачеві життя панської Москви, росіянці провин-ции, світського й трудового Петербурга. Життя поки-зана в розвитку, у всьому її різноманітті і єдності одночасно. Завдяки введенню великої кількості персонажів (у тому числі друзів автора, діячів […]...
- Білий вірш Білий вірш – неримовані вірші з чіткою внутрішньою метричною структурою, де на місці рими лишається чиста клаузула. Найбільшого розвитку Б. в. досяг у драматургічних жанрах (В. Шекспір, дж. Мільтон, Й.-В. Гете, О. Пушкін, І. Кочерга та ін.), за класичний взірець яких можуть правити твори Лесі Українки (“У пущі”, “В катакомбах”, “Йоганна, жінка Хусова”, “Лісова пісня”, […]...
- Після мандрівного спудея Ю. Андрухович Після мандрівного спудея Агов, мої маленькі чортенята! З-під свити я вас випущу на світ – Туди, де кров з любов’ю черленяться, Де пристрастей і пропастей сувій… З риторик і поетик академій – Гайда на площу, як на дно ріки! Підслухані у вирі цілоденнім, Ті рими – вчителям наперекір (у вчителів, здається, перекір)! Або в поля, […]...
- ІВАН ФРАНКО. ДИВУВАЛАСЬ ЗИМА… ДРІМАЮТЬ СЕЛА Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Івана Франка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, здатність відчувати красу поетичного слова; виховувати любов до рідної мови. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Нумо, діти, підведіться! Всі приємно посміхніться. Пролунав уже дзвінок, Починаємо урок!.. II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА Гра “Алфавіт – стоп!” Ведучий мовчки […]...
- Чи існує “ланцюгова строфа”? У поезії зустрічається трирядкова строфа з обов’язковим римуванням аба бвб в, тобто перший рядок римується з третім, а другий – з першим і третім наступної строфи. Закінчується такий вірш окремим рядком, що римується з середнім рядком останнього тривірша. Утворюється безперервний ланцюг рим, що охоплює увесь твір. Кожна рима – потрійна, крім першої та останньої строфи. […]...
- Картини російської природи в романі “Євгеній Онєгін” * Настала осінь золота. * Природа трепетна, бліда * Як жертва пишно прибрана… * (глава 7, строфа 29) Зрівняємо цю картину з описом осіни в главі четвертої (строфи 40-41) – тут зовсім інші фарби, інші настрої. Ми почуваємо, що ця осінь особливо близька зараз настрою Тетяни, вона якось пов’язана з її долею, з її майбутнім. […]...
- Твір аналіз поеми “Євгеній Онєгін”. Задум і проблематика Пушкін точно зафіксував всі етапи роботи над своїм геніальним добутком. Почато роман був ще в Кишиневі – 9 травня 1823 р. Дуже багато написав поет у Михайлівськім. Заключні глави писалися під час знаменитої Болдинской осіни 1830 р. Лист Онєгіна до Тетяни, створене тоді, коли весь текст роману був уже готовий, закінчено 5 жовтня 1831 р.- […]...
- Поетична мова Пушкіна в романі “Євгеній Онєгін” У своєму романі Пушкін з великою майстерністю з’єднав оповідання й лірику. Він створив особливу строфу, внеся розмаїтість у звичний чотиристопний ямб, додавши йому виняткову гнучкість і ємність. Вірші тут розбиті на невеликі групи рядків. Бажаючи, щоб кожна строфа була закінченим невеликим віршем, поет використовував різні комбінації рим – перехресну, суміжну й що оперізує. Це забезпечувало […]...
- Заготовки матеріалу до літературного твору Заготовки матеріалу до літературного твору – збирання і нагромадження документів про епоху, життя історичних осіб, про специфіку діяльності людей у певній сфері виробництва, якщо, за задумом автора, це може увиразнити фабулу, сюжет, обставини дії персонажів у задуманому творі. 3. до майбутнього твору можуть бути виписки з праць психологів, соціологів, розробки окремих сцен, діалогів, сюжетних ходів, […]...
- Антігона (скорочено) – Софокл Стасим Перший* ХОР Строфа І Дивних багато в світі див, Найдавніше із них – людина, Вітер льодом січе, вона ж 335 дальшу в морі верстає путь – Хай сива хвиля бушує, А човен пливе вдаль, Уславлену в богинях Землю, Вічно й невтомно родючу, виснажує, 340 Плугом щороку в ній борозни орючи Із конем своїм, людина. […]...
- АНТІГОНА – СОФОКЛ СТАСИМ ПЕРШИЙ* ХОР Строфа I Дивних багато в світі див, Найдивніше із них – людина, Вітер льодом січе, вона ж 335 Дальшу в морі верстає путь – Хай сива хвиля бушує, А човен пливе вдаль, Уславлену в богинях Землю, Вічно й невтомно родючу, виснажує, 340 Плугом щороку в ній борозни орючи Із конем своїм, людина. […]...
- Андрусяк Іван Михайлович Вкраїнські поети 1. Продихаєш від снігу Маленьке чорне око Уздриш На солоному троні Сидить брова А під оком Ходять панове в чорному Витаються – слава – кому – кому – слава Моляться На кінчик носа На жовту бородавку бюсту Мовляв Я так люблю Мою три крапки убогу Що Навіть Під бюстом Вологу висушу А під бюстом в […]...
- Нона Нона (лат. nоnа – дев’ята) – рідкісна строфа з дев’яти рядків, що має вигляд октави з одним долученим рядком та наділена потрійною римою (третій, шостий, дев’ятий рядки): Я летів красивим чортом а На коні, як ворон, чорнім – а Біла піна падала, мов сніг – б Ех, До тої Чураївни, в Що клялась від третіх […]...
- Пейзажні замальовки з роману “Євгеній Онєгін” * Гнані весняними променями, * З околишніх гір уже снігу * Утекли мутними струмками * На потоплені луги. * Посмішкою ясною природа * Крізь сон зустрічає ранок року * Синіючи, блищать небеса, * Ще прозорі, лісу * Начебто пухом зеленіють. * (“Євгеній Онєгін”.) Пушкін дає реалістичне й у той же час глибоко поетичне подання про […]...
- Мідний вершник У поемі, по суті, два головних герої: парубків Євгеній і пам’ятник – Мідний вершник. Поема починається із вступу, у якому говориться про пам’ятник, як про живу істоту, що здатно думати й мислити. На березі пустельних хвиль Стояв він, дум великих полн… Пам’ятник у поемі символізує Петра I, що построили Петербург, щоб у Європу прорубати вікно. […]...
- Ліричні відступи у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Ліричні відступи у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” І. Нетрадиційний роман. (“Я тепер пишу не роман, а роман у віршах – страшенна різниця”. Вільна форма оповідання – невимушена бесіда з читачем. Ліричні відступи – авторські відступи, вираження думок самого автора.) ІІ. Тематика ліричних відступів. 1. Тема природи. (Зима з веселими іграми дітей; весна – “пора […]...