МЕТЛИНСЬКИЙ СЕМЕН

Related posts:

1. Амвросій Лук’янович Метлинський – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Амвросій Лук’янович Метлинський (1814-1870 pp.) Амвросій Лук’янович Метлинський за життя вів дуже різнобічну діяльність. Окрім того, що він був літературознавцем та науковцем (з 1843 по 1849 рік – професор руської словесності Харківського університету, з 1849 по 1854 – професор Київського університету), А. Метлинський був ще й поетом, і видавцем. Хоча ним були видані найцінніші збірки […]...
2. МЕТЛИНСЬКИЙ АМВРОСІЙ МЕТЛИНСЬКИЙ АМВРОСІЙ (псевд. – Амвросій Могила; 1814, с. Сари, тепер Гадяцького р-ну Полтавської обл. – 10.07.1870, м. Ялта) – поет – романтик, перекладач. Походив із дворянської родини, по лінії батька – з козацької старшини. Навчався в Гадяцькому повітовому училищі, згодом в одній із Харківських гімназій та Харківському університеті. По закінченні навчання (1835) працював помічником бібліотекаря […]...
3. ДІВОВИЧ СЕМЕН ДІВОВИЧ СЕМЕН (рр. нар. і см. невід.) – письменник другої половини XVIII ст. Походив із давнього козацького роду на Стародубщині. Вихованець Київської академії і Петербурзького академічного університету. Був перекладачем Генеральної військової канцелярії в Глухові та архіваріусом “Малоросійської генеральної архіви”. Написав 1762 р. полемічний діалог “Разговор Великороссии с Малороссией” – один із найвидатніших поетичних творів другої […]...
4. КЛИМОВСЬКИЙ СЕМЕН КЛИМОВСЬКИЙ СЕМЕН (між 1690- 1700, Харківщина – кінець XVIII ст., с. Припутні, тепер у складі с. Мошоринє Знам’янського р-ну Кіровоградської обл.) – поет і філософ. Один із найзагадковіших українських поетів, “козак-стихотворец”. В “Пантеоне российских авторов” про нього пишеться, що “Климовський за сім грецьких мудреців був славніший і шановніший між побратимами його козаками, що він, наче […]...
5. Семен Климовський Семен Климовський – козак Харківського полку, філософ, поет, автор пісні “Їхав козак за Дунай”. Народився на рубежі XVII та XVIII століть. Помер у селі Припутні Херсонської губернії. Єлисаветградського повіту (неподалік сучасного селища Нова Прага, що в Олександрійському районі на Кіровоградщині) на рубежі XVIII та XIX століття. Точні дата народження та смерті невідома. Автор знаменитої пісні […]...
6. Климовський Семен – Біографія Семен Климовський – козак Харківського полку, філософ, поет, автор пісні “Їхав козак за дунай”. Народився на рубежі XVII та XVIII століть. Помер у селі Припутні Херсонської губернії. Єлисаветградського повіту (неподалік сучасного селища Нова Прага, що в Олександрійському районі на Кіровоградщині) на рубежі XVIII та XIX століття. Точні дата народження та смерті невідома. Автор знаменитої пісні […]...
7. Семен Климовський – і філософ, і автор найвідомішої пісні І. Віршова література XVIII століття. (З-поміж творів віршової літератури того часу, багатої на різні види та форми, найперше заслуговують на увагу ті, в яких відчувається подих доби, в яких є натяки на суспільні та політичні обставини, або ті, в яких вчувається жива народна мова. Так, цінність різдвяних та великодніх віршів невідомих авторів полягає в тому, […]...
8. Семен Дмитрович Скляренко Семен Дмитрович Скляренко народився 26 вересня 1901 року в селі Прохорівці на Черкащині, в родині зубожілого селянина. Навчався в місцевій школі, потім – у Золотоніській гімназії. Уже в той час він багато читав, захоплювався літературою. A пізніше й сам почав писати: 1919 року в місцевій газеті “Голос труда” було надруковано його перший твір – вірш […]...
9. Семен Скляренко – Біографія Семен Володимирович Скляренко ( 26 вересня 1901 – 7 березня 1962) – український письменник, автор історичних романів та белетрист. Народився 26 вересня 1901 року в селі Прохорівці на Черкащині, в родині зубожілого селянина. Навчався в місцевій школі, потім – у Золотоніській гімназії. Багато читав, захоплювався літературою, а пізніше й сам почав писати: 1919 року в […]...
10. Хом’ячок Семен Семенович (твір-розповідь з елементами опису) Якось я з батьками заїхав у магазин “Природа”. Перше, що мені сподобалось, – це хом’ячки, і вже через кілька хвилин один був у мене в руках – маленьке безпомічне звірятко з чорненькими, як намистинки, оченятами пісочного кольору. Відразу ми йому придбали хатинку. Вона була зроблена з пластмаси, а зверху зеленого кольору кришка. Коли я посадив […]...
11. Скляренко Семен – Біографія Семен Володимирович Скляренко (26 вересня 1901 – 7 березня 1962) – український письменник, автор історичних романів та белетрист. Народився 26 вересня 1901 року в селі Прохорівці на Черкащині, в родині зубожілого селянина. Навчався в місцевій школі, потім – у Золотоніській гімназії. Багато читав, захоплювався літературою, а пізніше й сам почав писати: 1919 року в місцевій […]...
12. Семен Климовський – Біографія Семен Климовський – козак Харківського полку, філософ, поет, автор пісні “Їхав козак за Дунай”. Народився на рубежі XVII та XVIII століть. Помер у селі Припутні Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (неподалік сучасного селища Нова Прага, що в Олександрійському районі на Кіровоградщині) на рубежі XVIII та XIX століття. Точні дата народження та смерті невідома. Автор знаменитої пісні […]...
13. Семен Мармеладов – МАРМЕЛАДОВИ ТА ІНШІ ПЕРСОНАЖІ РОМАНУ ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ (1821-1881) МАРМЕЛАДОВИ ТА ІНШІ ПЕРСОНАЖІ РОМАНУ Семен Мармеладов Перша зустріч Раскольникова із Семеном Мармеладов Мармеладовим відбувається на початку роману, тоді, коли Родіон зважується на вбивство. Однак він ще не зовсім повірив у свою “наполеонівську” теорію, а перебував у якомусь гарячковому стані. Спочатку Мармеладов для Раскольникова – це просто не вартий уваги “п’яненький”, завсідник […]...
14. Моє покоління (1945) – Семен ГУДЗЕНКО 1922-1953 Сторінки життя і творчості Семен Петрович Гудзенко народився в м. Києві (Україна). Хлопець із дитинства багато читав, писав вірші. Після закінчення школи вступив до Московського інституту філософії, літератури й історії. Коли фашистська Німеччина напала на Радянський Союз, юнак пішов добровольцем на фронт. На початку 1942 р. був важкопоранений. Після лікування до кінця війни працював військовим […]...
15. ЇХАВ КОЗАК ЗА ДУНАЙ – СЕМЕН КЛИМОВСЬКИЙ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Історично-мемуарна література ЇХАВ КОЗАК ЗА ДУНАЙ Їхав козак за Дунай, Сказав: – Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький, Неси да гуляй. -Постій, постій, козаче, Твоя дівчина плаче; З ким ти мене покидаєш – Тільки подумай! – Білих ручок не ламай, Ясних очок не стирай, Мене з війни зо славою К […]...
16. Їхав козак за дунай (скорочено) – Климовський Семен Їхав козак за дунай, Сказав: “дівчино, прощай! Ти, конику вороненький. Неси та гуляй!” “Постій, постій, козаче, Твоя дівчина плаче. Як ти мене покидаєш, – Тільки подумай!” “Білих ручок не ламай. Ясних очок не стирай. Мене з війни зі славою К собі дожидай!” “Не хочу я нічого, Тільки тебе одного. Ти будь здоров, мій миленький, А […]...
17. Їхав козак за Дунай – Семен Климовський Скорочено Їхав козак за Дунай, Сказав: “Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький. Неси та гуляй!” “Постій, постій, козаче, Твоя дівчина плаче. Як ти мене покидаєш, – Тільки подумай!” “Білих ручок не ламай. Ясних очок не стирай. Мене з війни зі славою К собі дожидай!” “Не хочу я нічого, Тільки тебе одного. Ти будь здоров, мій миленький, А […]...
18. БІЛОЗЕРСЬКИЙ МИКОЛА БІЛОЗЕРСЬКИЙ МИКОЛА (1833, х. Мотронівка, тепер у складі с. Оленівка Борзнянського р-ну Чернігівської обл. – 11.06.1896, м. Борзна) – фольклорист і етнограф. Брат Ганни Барвінок і Василя Білозерського. Навчався у Петербурзі. Присвятив себе журналістсько-видавничій діяльності. Редагував “Черниговские губернские ведомости”, видав збірник “Южнорусские летописи, открытые и изданные Н. Белозерским” (1856). Чимало зібраних ним пісень уміщено в […]...
19. Вигострить сокиру – крилаті вирази Вигострить сокиру Слова з поезії Т. Г. Шевченка “Я не нездужаю, нівроку” (1858). 22 листопада 1858 р. Шевченко, обізнаний вже з підготовчими заходами до скасування кріпацтва, писав: Добра не жди, Не жди сподіваної волі – Вона заснула: цар Микола Її приспав. А щоб збудить Хиренну волю, треба миром, Громадою обух сталить; Та добре вигострить сокиру […]...
20. Вічні теми Вічні теми – літературні теми загальнолюдського значення, перейняті пошуками смислу життя та першосутності, ролі особистості в контексті всесвіту. Тому у світовій літературі, незважаючи на ненастанно змінні конкретно-історичні ситуації, акцентуються визначальні мотиви людського буття, пов’язані з життям та смертю, людиною і природою, людиною і Богом, любов’ю і ненавистю, добром і злом, творчістю та руйнуванням тощо. Через […]...
21. Як розвивався український романтизм? Національно-визвольна ідея зумовила патріотичну тематику українських романтиків, а їх естетичною програмою стала боротьба за розвиток національної мови та літератури. Цими рисами позначена творчість П. Гулака-Артемовського, А. Метлинського, Л. Боровиковського, М. Костомарова, М. Шашкевича, Я. Головацького, І. Вагилевича та інших. Як і західноєвропейські, українські романтики виявляють посилений інтерес до минулого, народної творчості. З’являються спогади про славу […]...
22. Міфологічна школа Міфологічна школа – напрям у фольклористиці та літературоз-навстві німецьких романтиків (початок XIX ст.), спирався на естетику Ф.-В.-Й. Шеллінга та братів А. і Ф. Шлегелів, які обстоювали думку про міф як необхідну умову мистецтва, ядро поезії. Філософські основи М. ш. доконечно оформилися після видання “Німецької міфології” братів Я. та В. Грімм, що сприяло усвідомленню сутності “народної […]...
23. МОРАЧЕВСЬКИЙ ПИЛИП МОРАЧЕВСЬКИЙ ПИЛИП (псевд. – Хвилимон Галузенко, крипт. – М. Ф.; 26.11.1806, с. Шостовиця на Чернігівщині – 29.04.1879, с. Шняківка, тепер Ніжинського р-ну Чернігівської обл.) – поет – романтик, перекладач, лексикограф. Походив із родини дрібного службовця. Навчався в Чернігові в повітовому училищі та гімназії. По закінченні Харківського університету (1828) до 1842 р. викладав у Сумському повітовому […]...
24. Басурмен – СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО Скорочено Семен через сіни заглядає у хату й просить у матері поснідати. Мати порається біля печі й говорить, що поки він не помолиться, їсти не буде. Семен одмовляється, але мати лякає його Страшним судом і показує на картину, яка висить на стіні. Хлопець лякається казана з киплячою смолою й погоджується. Мати проказує молитву, Семен повторює, але […]...
25. Добра не жди, Не жди сподіваної волі – Вона заснула: цар Микола Її приспав – крилаті вирази Добра не жди, Не жди сподіваної волі – Вона заснула: цар Микола Її приспав Цитата з поезії Т. Г. Шевченка “Я не нездужаю, нівроку” (1858), в якій прозвучав заклик поета “громадою обух сталить”. Знав наш поет, що, виливаючи на папір своє наболіле чуття, свої політичні погляди та бажання, він не тільки не верне тим волі […]...
26. Маяк “Маяк” – літературно-науковий журнал, виходив у Петербурзі (1840-45) за редакцією С. Бурачка та П. Корсакова. На сторінках “М.”, де друкувалися художні твори та статті з проблем історії чи кораблебудування, чимало місця відводилося україніці. Тут були видруковані твори Т. Шевченка (поема “Безталанна”, уривок з драми “Никита Гайдай”), О. Кореуна (“Могила”, “Кохання” та ін.), Г. Квітки-Основ’яненка (“Перекотиполе”, […]...
27. Скорочено “Басурмен” Васильченко Семен через сіни заглядає у хату й просить у матері поснідати. Мати порається біля печі й говорить, що поки він не помолиться, їсти не буде. Семен одмовляється, але мати лякає його Страшним судом і показує на картину, яка висить на стіні. Хлопець лякається казана з киплячою смолою й погоджується. Мати проказує молитву, Семен повторює, але […]...
28. Записки історично-філологічного відділу ВУАН “Записки історично-філологічного відділу ВУАН” – наукові збірники, що видавалися у Києві (1919-31) за редакцією А. Кримського (переважна більшість), частина – за редакцією М. та О. Грушевських (праці історичної секції ВУАН). Всього з’явилося 26 книг, де друкувалися наукові студії, рецензії, бібліографічні огляди тощо, висвітлювалася творчість Т. Шевченка, П. Куліша, І. Котляревського, А. Метлинського, І. Карпенка-Карого, М. […]...
29. Кладовищенська поезія Кладовищенська поезія – течія в англійській ліриці середини XVIII ст. (Т. Грей, Р. Блейр, Е. Юнг), що розвивалась у річищі сентиментального романтизму, зосереджувалася на осмисленні ірраціональних проблем буття, його нетривкості і почасти марності у видимих формах. В українській поезії XIX ст. помітна у творчості А. Метлинського. У XX ст. до мотивів К. п. зверталися модерністи […]...
30. Басурмен (скорочено) – Васильченко Степан Семен через сіни заглядає у хату й просить у матері поснідати. Мати порається біля печі й говорить, що поки він не помолиться, їсти не буде. Семен одмовляється, але мати лякає його Страшним судом і показує на картину, яка висить на стіні. Хлопець лякається казана з киплячою смолою й погоджується. Мати проказує молитву, Семен повторює, але […]...
31. Силабо-тонічне віршування Силабо-тонічне віршування (грецьк. syllаbe – склад і tonos – наголос) – система віршування, в основу якої покладено принцип вирівнювання наголошених та ненаголошених складів, їх чергування, кількість та місце розташування ритмічних акцентів у віршовому рядку. В українській поезії С.-т. в. з’явилося у XIX ст., прийшовши з російської поезії, витіснивши силабічну систему та співіснуючи з національним коломийковим […]...
32. Южно-русский сборник “Южно-русский сборник” – український альманах, виданий 1848 А. Метлинським у Харкові. Після передмови і статті про український правопис подано твори А. Метлинського – “Бандура”, “Козачі поминки”, “Сирітка” та “Козацька смерть” (за Ф. Челаковським); М. Петренка – “Думи мої, думи мої, де ви подівались…”, “Дивлюсь я на небо…”, “Весна”, “Слов’янськ”, “Тебе не стане в сих містах…”, […]...
33. Моя власна оцінка вчинку Грицька (за оповіданням “Грицько”) – IІІ варіант – БОРИС ГРІНЧЕНКО 6 клас (за оповіданням “Грицько”) III варіант Коли я тільки розпочала читати твір Б. Грінченка, мені дуже не сподобався Семен – сусід Грицька. Так, родина Семена була вбогою, але це не виправдовує його поведінки. Зовсім по-іншому поводить себе Грицько: намагається не ображати Семена, пам’ятати про їхню вбогість. Зрозуміло, що Семен через бідність виявляє певну злість, […]...
34. Апокаліпсис “Апокаліпсис” – (грецьк. apocalypsis – розкриття, одкровення) – поширена назва заключної, найзагадковішої книги Нового заповіту “Об’явлення св. Івана Богослова”. Виникла* можливо, в 68-69 чи 81-96 pp. н. е. на острові Патмос в Егейському мopі куди Івана Богослова було заслано за проповідування християнства. Належить до т. зв. пророцьких книг (див. “Книгу пророка Даниїла”). В “Об’явленні Св. […]...
35. ДУМКА Думка – досить поширений в українській і деяких інших слов’янських літературах жанр короткого ліричного вірша елегійного (іноді баладного) змісту. Термін “думка” (як зменшувальний від “дума”, про яку див. підрозділ “Ліро-епос та інші міжродові та суміжні утворення”) спершу з’явився у XVIII столітті в Польщі для позначення ліро-епічних творів баладного типу (перші автори “думок” – придворні польські […]...
36. НІС СТЕПАН НІС СТЕПАН (псевд. – Н. С., Волошин С. та ін.; 06.05.1829, с. Понори, тепер Талалаївського р-ну Чернігівської обл. – 10.01.1901, м. Городня Чернігівської обл.) – фольклорист, етнолог, письменник, народний лікар, громадський діяч. Походив із старовинного козацького роду. Закінчив Полтавську губернську гімназію (1848), медичний факультет Київського університету (1854). Брав участь як військовий лікар у Кримській війні, […]...
37. Думка (дума) Думка (дума) – жанр (вид) невеликої медитативно-елегійної (журливої) поезії, іноді баладного змісту, який був поширений у творчості українських письменників-романтиків першої половини XIX ст. та використовувався ними на означення народних пісень такого ж змісту у тогочасних фольклорних збірниках, наприклад, розділ І у “Русалці Дністровій” – “Думи і думки”, у Т. Шевченка – “Тече вода в синє […]...
38. Абетковий вірш Абетковий вірш – своєрідна поетична форма, сконструйована за послідовністю літер в абетці. Найпоширеніший у літературі для дітей, виконує пізнавальну та виховну функції, наприклад, “Алфавіт віршами, написаний для сина” Олександра Олеся із щорядковою (парною) вживаністю літер абетки: Айстра квітне у саду, Аєр в лузі я знайду, Бізон у двір забрався, Баран його злякався. Абетковий вірш, до […]...
39. Чому зрадник страшніший за ворога? На мою думку зрадник завжди страшніший за ворога. Чому ж слово зрадник так лякає? Бо він був другом, але в один момент став ворогом. Від ворога можеш очікувати удару, а удар в спину завжди несподіваний. Чекати удар від друга чи напарника – безглуздо. На жаль таке буває. Цей удар збиває з ніг. Коли тебе зраджує […]...
40. Твір-роздум у публіцистичному стилі на тему:”Чому зрадник страшніший за ворога?” На мою думку зрадник завжди страшніший за ворога. Чому ж слово зрадник так лякає? Бо він був другом, але в один момент став ворогом. Від ворога можеш очікувати удару, а удар в спину завжди несподіваний. Чекати удар від друга чи напарника – безглуздо. На жаль таке буває. Цей удар збиває з ніг. Коли тебе зраджує […]...