Головна ⇒ 📌Довідник з української літератури ⇒ Мезостих
Мезостих
Мезостих (грецьк. meson – посередині та strichos – віршовий рядок) – вірш, у якому серединні літери приховують певне ім’я або втаємничують певне значення, розглядається як різновид акровірша. Досить рідкісна форма у новітній українській поезії, спостережена, зокрема, у творчості В. Самійленка:
Щоб зараз же тебе пізнав люд! Мила
І гарна ти, що й кращої нема,
І між людьми ласкавіша всіма,
Нехай же буду я твоїм поетом:.
Я з Музою – зберем ми сили всі,
І впевним люд ми лагідним сонетом,
Що вмієм віддавати честь красі!
В. Самійленко, закодовуючи ім’я “Людмила” у наведеному уривку з сонета “Коли б твоєї вроди не хвалила…”, виходив з поетичної традиції, що вже склалася в Україні з барокової доби.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Павло Грабовський – Я не співець чудовної природи Я НЕ СПІВЕЦЬ ЧУДОВНОЇ ПРИРОДИ Я не співець чудовної природи З холодною байдужістю її; З ума не йдуть знедолені народи, – Їм я віддав усі чуття мої. Серед ясних, золочених просторів Я бачу люд без житнього шматка… Блакить… пташки… з-під соловйових хорів, Мов ніж, вража скрізь стогін мужика. Нехай кругом розумний лад та втіха, – […]...
- Дівчино кохана, здорова була – пісні та романси невідомих авторів – Дівчино кохана, здорова була! Чи вже ж ти, серденько, мене забула? – Забула, забула, голубе сивий! Чом же ти, мій милий, не справедливий? Відкіль ти приїхав, Бог тебе знає, А моє серденько тебе кохає. Кохає, не знає, чий же ти будеш; Може, ти, серденько, мене забудеш. – Дівчино кохана, нащо питаєш? Хіба ти серденька […]...
- Царівна квітів Саме троянду називали “царівною квітів” давні греки та оспівували її у піснях, на її честь складали вірші. Існує безліч легенд про те, чому саме троянді надають перевагу як незвичайній і вишуканій квітці. Такі легенди є в країнах мусульманського світу, серед індусів. Троянди були поширені в різних місцевостях, вони були шановані насамперед у країнах Сходу – […]...
- Які строфічні форми використовував М. Рильський? Примітна ознака творчості М. Рильського – багатство строфічних форм. Найчастіше поет використовував чотиривірші (катрени) з перехресним римуванням, як, наприклад, у вірші “Спинилось літо на порозі…”: Чи весняні здійсняться мрії? Чи літо не обманить їх? Чи по степу їх не розвіє, Мов пух на вербах золотих? У наведеному прикладі римуються слова першого і третього (мрії – […]...
- Дифірамб Дифірамб (грецьк. dithyrambos – урочиста хорова пісня на честь богів, передовсім Вакха) – один із різновидів давньогрецької лірики, близький до оди чи гімну. Виконувався спочатку на святі збирання винограду, властивий поезії Піндара (VI-V ст. до н. е.). У новоєвропейській літературі – вірш, позначений надмірним звеличенням певної особи або події. Досить часто цей термін вживається в […]...
- Тема поета і поезії у ліриці Марини Цвєтаєвої Марина Цвєтаєва народилася у Москві 26 вересня 1892 року. Якщо вплив батька, Івана Володимировича, університетського професора і творця одного із кращих московських музеїв (нині Музей образотворчих мистецтв), до пори до часу залишався схованим, прихованим, то мати, Марія Олександрівна, жагуче і бурхливо займалась вихованням дітей до самої своєї ранньої смерті і, по вираженню дочки, “завила” їхньою […]...
- “Я без тебе нічого не зможу, наче птиця без крил”. Образ України в творчості Василя Симоненка І. “Я – українець. Оце і вся моя біографія”. (Несправедливо коротке життя судилося В. Симоненку. Проте він чітко окреслив справжні життєві цінності й утвердив їх у своїй творчості. А найдорожчою цінністю для людини є Батьківщина.) ІІ. Оспівування любові до України у поезіях Василя Симоненка. 1. Синівська розмова з Батьківщиною у поезії “Україно, п’ю твої зіниці…” […]...
- Я без тебе нічого не зможу, наче птиця без крил. Образ України в творчості Василя Симоненка Я без тебе нічого не зможу, наче птиця без крил. Образ України в творчості Василя Симоненка I. “Я – українець. Оце і вся моя біографія”. (Несправедливо коротке життя судилося В. Симоненку. Однак він чітко окреслив справжні життєві цінності і утвердив їх у своїй творчості. А найдорожчою цінністю для людини є Батьківщина.) II. Оспівування любові до […]...
- Скорочено – CONTRA SPEM SPERO! (БЕЗ НАДІЇ СПОДІВАЮСЬ!) – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Гетьте, думи, ви хмари осінні! Тож тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть думи сумні! Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки, Буду сіять квітки на морозі, Буду лить на […]...
- “Раз голос тобі, поет, даний…” “РАЗ ГОЛОС ТОБІ, ПОЕТ, ДАНИЙ…” Як по канаті і як на світло, Сліпо й без вороття. Тому що раз голос тобі, поет, Даний, інше – узято. М. Цветаева Народившись поетом, Марина Іванівна Цветаева повною мірою заплатила за це щастям, невпорядкованістю побуту, ранньою загибеллю. Усе було визначено понад, і вона несла свою долю гордо й з […]...
- CONTRA SPEM SPERO! – ЛЕСЯ УКРАЇНКА 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ЛЕСЯ УКРАЇНКА CONTRA SPEM SPERO!1 Гетьте, думи, ви, хмари осінні! Тож тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть думи сумні! Я на […]...
- Ой летіла зозулечка понад гори… – Народні пісні ОЙ ЛЕТІЛА ЗОЗУЛЕЧКА ПОНАД ГОРИ Й СЕЛА (Пісня про скасування кріпацтва) Ой летіла зозулечка Понад гори й села; Чогось наша громадочка Смутна й невесела. Ой летіла зозулечка Та й стала кувати; Ой сходися, громадочко Щось маю казати! Щось я маю вам казати Та ще й говорити, Це будете, люди добрі, Панщини робити! Ой кувала зозулечка, […]...
- У чому виявляється зв’язок поезії з риторикою? Давньогрецькі й римські оратори користувались у своїх промовах такими синтаксичними одиницями, які посилювали емоційність і виразність виголошуваних думок. Звідси походить і назва цих синтаксичних одиниць – риторичні. З часом у поезії їх риторичність, звісно, стала дуже умовною. Риторичні фігури – це риторичне питання, риторичний оклик і риторичне звертання. Риторичне питання – це поетичне ствердження, висловлене […]...
- Логограф Логограф (грецьк. logos – слово та griphos – мережа) – різновид загадки або шаради, в якій певне слово набуває іншого значення внаслідок додавання або утинання складів чи звуків (лід – слід, місто – сто і т. п.). Прийом Л. часто використовується у версифікації при точному римуванні. Подеколи Л. вбачається у ненастанному скороченні певної фрази або […]...
- Друг “Друг” – літературно-науковий і громадсько-політичний журнал-двотижневик студентського товариства “Академический кружок”. Виходив у Львові 1874-77 спочатку як орган “москвофілів”, а з 1876, після приходу до редколегії І. Франка та М. Павлика, – як орган демократичної молоді. Важливу роль у демократизації журналу відігравали листи М. Драгоманова до редакції. В журналі друкувалися звіти про діяльність студентських товариств, громадські […]...
- ЗНО – Тест № 22 – Література XX ст Література XX ст. 1. Укажіть, у якому краї народився Б.-І, Антонич? А Волинь; Б Гуцульщина; В Слобожанщина; Г Лемківщина. 2. У вірші Б.-І, Антонича “Різдво” Бог народився А у місті Віфлеємі; Б у містечку Дуклі; В у місті Акко; Г у місті Єрусалимі. 3. Міф про народження Христа в поетичній уяві Антонича перенесено. А на […]...
- СОКОЛОВСЬКИЙ МИКИТА СОКОЛОВСЬКИЙ МИКИТА (1769, с. Половецьке, тепер Богуславського р-ну Київської обл. – 04.11.1810, м. Київ) – письменник і культурно-освітній діяч кінця XVIII – початку XIX ст. Родом із священицької родини. У 1782 – 1792 рр. навчався в Київській академії, потім три роки в Московському університеті вивчав російську мову й набував учительську кваліфікацію. З 1797 р. викладав […]...
- Із збірки “Творець” (1960) ШЛЯХЕТНИЙ СУПРОТИВНИК – Хорхе Луїс Борхес Із збірки “Творець” (1960) ШЛЯХЕТНИЙ СУПРОТИВНИК Магнус Барфод 1102 року розпочав вирішальне завоювання королівства Ірландія; кажуть, що в переддень смерті він отримав таке привітання від Мюрхертаха, дублінського короля: “Нехай у твоїх військах битиметься золото і буря, Магнусе Барфоде. Нехай завтра на просторах мого королівства буде щасливою твоя битва. Нехай твої королівські руки тчуть страхітливу тканину […]...
- Іван Драч – Гітара Пабло Неруди ІВАН ДРАЧ ГІТАРА ПАВЛО НЕРУДИ Поміж смертю і тим, Що називають безсмертям, Я вибираю гітару… Пабло Неруда І Що може поет в цьому світі – Напитись сонетом води, Погладити сонце в зеніті І бути, як хлопчик, радий, – Що може поет в цьому світі?! Я згадую дні весняні, Спогадую Веймарський форум, Як Пабло всміхався мені, […]...
- Прислів’я та приказки про зятя, тестя, тещу, свекруху, свекора, невістку Багатий зять – завжди бажаний гість. Зять любить взять. Зять любить взять, а тесть любить честь. Ні з пса солонини, ні із зятя дитини. Коза – не скотина (худоба), а зять – не дитина. Бідному зятю і тесть не рад. Не дай, Боже, зятів хліб їсти. Зять – чиряк, дочка – болячка. Не для зятя, […]...
- Пісні Марусі Чурай – Сидить голуб на березі Сидить голуб на березі, Голубка на вишні: – Скажи, скажи, моє серце, Що маєш на мислі? Ой ти ж мені обіцявся Любити, як душу, Тепер мене покидаєш, Я плакати мушу. Будь щасливий із тією, Котру ти кохаєш, А над мене вірнішої На світі не знайдеш. Буду Бога я просити, Щоб ти був щасливий Чи зі […]...
- Микола Вороний – Серце музики МИКОЛА ВОРОНИЙ СЕРЦЕ МУЗИКИ Пам’яті М. Лисенка І Серце музики спинилось… Чуєте – серце музики! Серце, що ритмами билось, Вже заніміло навіки. Ох, як те серце любило – До нестерпучого болю! Як воно тяжко боліло За Україну, за волю… Повне святої розпуки, Серце музики стискалось, Далі – не стерпіло муки – І розірвалось!.. II Яка […]...
- Василь Стус – Тільки тобою білий святиться світ Тільки тобою білий святиться світ, тільки тобою повняться брості віт, запарувала духом твоїм рілля, тільки тобою тішиться немовля, спів калиновий піниться над водою – тільки тобою, тільки тобою! Тільки тобою серце кричить моє. Тільки тобою сили мені стає далі брести хугою світовою, тільки Тобою, тільки Тобою. Только тобой светится белый свет, только тобой полнится соком […]...
- Освіта: чи потрібна вона? На мою думку, не варто гаяти часу, чекаючи, поки настане доросле змужніння. І нехай багато хто вважає моїх ровесників ще дітьми, саме сьогодні ми повинні закласти той фундамент, на якому в майбутньому здійсниться наша мрія. …Одного разу я був свідком сперечання моїх друзів щодо необхідності мати міцні й глибокі знання. – І навіщо мені потрібна […]...
- Кон’єктура Кон’єктура (лат. conjectura – здогад, тлумачення) – відновлення спотворених місць у літературному тексті або розширення тексту, який не підлягає прямому прочитанню (на підставі здогаду), декодування спотворених чи невиразно написаних слів та фраз у рукописі. К. застосовується і в тих випадках, коли певне слово чи фраза, вжиті автором, видаються недоречними або сприймаються як описка. Так, в […]...
- Таємнича пісня лісових дзвіночків (за віршем “Хор лісових дзвіночків”) Чи прислухалися ви до мелодій рідної землі? Чи були зачаровані лагідним сонячним світлом, що огортає чудові квіточки-дзвіночки? Якщо так, то ви зрозумієте мелодії поезії П. Тичини “Хор лісових дзвіночків”. Квіти погойдуються від легкого подиху вітру, розповідаючи про красу поля, лугу, трав, хлібів. Здається, у дзвіночків справжній злагоджений хор, пісню якого підхоплює ліс і гукає: “День! […]...
- Твір на тему: Добре ім’я – найкраще багатство I. Бережи честь змолоду! II. Добре ім’я – найкраще багатство. 1. Що таке честь? (особиста честь – усвідомлена власна гідність (і не тільки власна), що викликає повагу з боку інших, бажання наслідувати та йти за тобою; зв’язок поняття честі з ім’ям людини). 2. Відповідальність людини за свої вчинки (існування норм загальнолюдської моралі; можливість жити по […]...
- Відважний купець Калашников Кращі традиції народної творчості знайшли своє втілення у поемі М. Лермонтова “Пісня про Івана Васильовича, молодого опричника і відважного купця Калашникова”. Автор геніально передав не тільки звучання народної пісні, а й її дух. За часів царювання Івана Грозного відбуваються події, описані Лермонтовим у “Пісні… ” Це далекі, жорстокі часи XV сторіччя, коли влада царя була […]...
- Епіталама Епіталама (грецьк. epithaldmios – шлюбний, весільний ) – у давньогрецькій ліриці – пісня на честь молодого подружжя, яку виконували після шлюбних урочистостей. У пізніші часи – будь-який твір панегіричного характеру, написаний з нагоди одруження. Е. зустрічається в Сапфо, Теокріта, згодом – в Е. Спенсера, Я. Кохановського, І. Северяніна та ін. В українській поезії до Е. […]...
- Символізм Символізм – літературно-мистецький напрям кінця XIX – початку XX ст. Розвинувся в умовах кризи суспільства, передчуття майбутніх соціальних потрясінь. Для символізму характерні: інтерес до проблеми особистості, іносказання, орієнтація на ірраціональний бік слова – його звучання, ритм, які повинні були замінити точне значення слова. На місце художнього образу, який відтворював певне явище, було поставлено художній символ, […]...
- Який вірш є і строфою, і закінченим твором? Деякі з видів строф є формами окремих творів: тріолет, септима, рондо, сонет та інші. Септима – семивірш з різним порядком рим. Наприклад: Сад мій пишний цвів ще нині А І зав’яв… б Мій кумир в раю-пустині А Раптом впав… б Серце в буйному горінні А Спалахнуло жаром зваг.. в Хто ж він, хто, таємний маг? […]...
- Кобилянська Oльга Юліанівна Осінню Слабим усміхом грає сонце по пожовклій деревині парку і лісу, а тут і там ворушиться щось між листям тихим шелестом, неначеб самітня пташина вигребувала що гострими ніжками. Однак це лиш подув осіннього вітру. Всунувся поміж почервоніле листя дикого винограду – он там на білім мурі – і від часу до часу здіймає його в ритмічних […]...
- В. Симоненко – людина глибокої душі “… я хочу в полум’ї згоріть, Щоб не жаліти за прожитим, Димком на світі не чадіть”. (В. Симоненко) В. Симоненко відійшов у вічність дуже рано, але до народу долинув стукіт його серця, зарядженого любов’ю до української землі. Черпав Василь Симоненко свою синівську любов з тяжкого повоєнного, напівголодного дитинства, із згорьованих удовиних сліз баби Онисі, в […]...
- Твір на тему: Освіта: чи потрібна вона? Освіта: чи потрібна вона? Василь Симоненко звертався до нас із порадою-наказом: Тільки тим історія належить, Хто сьогодні бореться й живе. Та щоб дійсно посісти гідне місце в історії своєї країни, стати поруч з іншими натхненними синами рідної землі, уквітчати її своєю працею та любов’ю, нам, сьогоднішнім школярам, треба вже зараз налаштовувати свої душі та сили […]...
- Василь Стус – Яка любов! Минула ціла вічність Яка любов! Минула ціла вічність, як я любив. І марив день за днем, що все пливе і пам’ять промине розлуку, геть до титли й коми вивчену. А знову йду в ту келію, між віт журливої берези. Ждати буду якісь незвідані чуття приблудні, де цнота обертається на встид. А там розлуки буде на обох, а буде […]...
- Любити – і в розлуці Та й нехай плаче, та нехай плаче, Та нехай собі тужить, а молоденький Та й новобранець три роки послужить… На вершині Беєвої гори Тимко й Орися зупинилися і, якось не змовляючись, повернулися обличчям до села, що розкинулося біля їхніх ніг, покрите світло-сизим серпанком. Довго дивилися Вниз, не Проронивши ні слова. Там пройшло їхнє дитинство, там […]...
- Теонім Теонім (грецьк. theos – Бог і опута – ім’я) – назва богів. До Т. досить часто звертається художня література, передовсім поезія. Традиційним джерелом Т. є антична міфологія, зокрема бог мистецтв Аполлон разом з музами, богиня краси та кохання Афродіта та ін.: “І він спитав: – Яку б найти принаду, / Щоб привернуть тебе до рук […]...
- Творче кредо Василя Симоненка Творче кредо Василя Симоненка У 60-ті роки XX століття в українську літературу ввійшов молодий, але талановитий, із великим творчим потенціалом поет, який згодом став символом правди художнього слова і незрадливої любові до України. Ім’я цього поета – Василь Симоненко. Тема рідної землі, України – провідна у ліриці поета: Україно! Ти для мене – диво! І […]...
- Образ України в поезії В. Симоненка Я… з твоїм ім’ям вмираю І в твоєму імені живу! В. Симоненко. “Україні” У шістдесяті роки XX століття в українську літературу приходить плеяда талановитих українських поетів – І. Драч, Л. Костенко, Д. Павличко, Б. Олійник, В. Стус, В. Симоненко. Вони прагнули наблизити людей до ідеалів добра, справедливості, гуманізму, правди – цих загальнолюдських ідеалів, за якими […]...
- Словник літературознавчих термінів – літературозначий довідник визначень Стаття – науковий чи публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі чи газеті. Один із найпопулярніших публіцистичних, літературно-критичних жанрів періодики; своєрідне дослідження важливої суспільно-політичної чи літературної теми. Для С. характерне висвітлення конкретних питань з необхідним їх теоретичним осмисленням. С літературно-критична – досить широке за охопленням матеріалу і порівняно глибоке за аналітичним проникненням у художні твори […]...