Міфи давніх слов’ян – “СЛОВО НАЧЕ ПТАХ, НАРОДЖУЄТЬСЯ З КРИЛАМИ”
Підручник Літературне читання 4 клас – Коченгіна М. В. – Ранок 2015
Розділ 2 “СЛОВО – НАЧЕ ПТАХ, НАРОДЖУЄТЬСЯ З КРИЛАМИ”: УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
Міфи давніх слов’ян
Міф – це вигадана оповідь про створення світу, про богів і могутніх героїв. У міфи вірили цілі покоління людей, які жили колись у певній місцевості або країні. Так, відомі давньогрецькі, давньоєгипетські та чимало інших міфів.
Наші предки вірили в те, що природа жива і сповнена чудес. Давні слов’яни були впевнені в тому, що всім на світі керують боги.
Ще в міфах давніх слов’ян розповідалося про домовиків і відьом, мавок, лісовиків і водяників.
Ці міфи – безцінне свідоцтво про вірування наших далеких предків, їхнє уявлення про навколишній світ і місце людини в ньому.
Прочитай мовчки. Знайди нову для себе інформацію.
Сокіл-Род
На початку була Пітьма – вічна й безмежна. Ні Землі, ні Неба, ні Сонця. Тільки – Морок. Густа, холодна і безконечна Ніч.
А її пронизувало Око.
Звідки летіло воно? І – куди? Нізвідки і в нікуди? І де взялося воно?
Око було завжди, воно було вічно. І з Вічності воно летіло
Око, пролетівши чорне безмежжя упродовж безконечної кількості часу і не знайшовши краю Пітьми, одного разу спинилося. І пустило Сльозу. Чисту – пречисту Росинку. З неї вродилося диво: Першоптах і Першобог – птиця Сокіл.
Його золотаве пір’я осяяло непроникну Ніч.
Сокіл розправив крила і кружляв над Оком.
І пустив Сокіл золоту Сльозу-Росинку, що впала на Око. І вмить розрослося воно у великий острів серед Мороку.
І пустив Сокіл срібну Сльозинку, і впала вона посередині острова, де утворилося озеро Живої Води.
І пустив Сокіл зелену Сльозу-Росинку, і від неї проросли дивовижні квіти й густі високі трави на острові й берегах озера.
Тоді Сокіл сів між квітами і став глибоку думу думати.
Красивий міф! У ньому багато яскравих і влучних слів, які допомагають уявити те, про що йдеться: вічну та безмежну Пітьму, холодну та безконечну ніч, чисту-пречисту Росинку. Чимось нагадує спокійну пісню.
Знайди відповідь у тексті. Чому одного разу Око спинилося? Звідки виникли квіти, трави?
Прадуб
Довго думу свою думав Сокіл. Тьма часу минула.
І зніс Сокіл золотий жолудь. І сталося диво: виросло з того жолудя розкішне й могутнє Першодерево. Дуб-Стародуб.
І наче зорі розцвіли на його крислатому гіллі: то вродили молодильні яблука – плоди невмирущості. Стало довкола світло й весело.
Тоді злетів Сокіл на вершину Першодерева й сказав: “Я створив Ирій. Тут моє місце на віки вічні. Звідси я творитиму Світ”.
Про які чудеса розповідається в міфі “Прадуб”?
Білобог і Чорнобог
І поринув у свою глибоку думу Сокіл-Род.
І довго-довго думу думав. І зніс він два яйця: Біле і Чорне. Впали вони в озеро Живої Води, і вродилися з них Білий Лебідь і Чорний Лебідь. Попливли вони назустріч один одному і стали люто битися.
Тоді з вершини Дуба-Стародуба сказав їм Сокіл: “Зупиніться!”.
І лебеді перестали битися.
І сказав Сокіл: “Я даю вам Слово і Розум. Вийдіть з води і станьте обабіч мого Дуба”.
Вийшли лебеді з води й одразу перетворилися на людиноподібних велетнів. Тільки в одного шкіра була біла, волосся – русяве, очі – блакитні, а в другого все було чорне – і шкіра, і волосся, і очі.
І сказав Сокіл їм: “Зірвіть з дерева по яблуку і з’їжте їх”.
З’їли велетні по молодильному яблуку і відчули в собі силу неймовірну.
І сказав їм Сокіл: “Тепер ви невмирущі боги”.
І вклонилися йому велетні.
І сказав Сокіл білошкірому: “Ти є Білобог. Володар Світла й білого Світу та всього, що створиш у ньому”.
І сказав Сокіл чорношкірому: “Ти є Чорнобог. Володар ночі і пітьми та всього, що створиш у ній”.
І сказав він обом: “Ви є Добро і Зло. Краса і Погань. І ви будете вічно. Бо ви є Життя. І ті, що прийдуть, не зазнають Добра без Зла і Краси – без Погані, тож не знатимуть, що таке життя і навіщо жити в ньому”.
Як Сокіл створив Білобога та Чорнобога? Що він сказав кожному з них? Що Сокіл сказав обом богам?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)