Міфологізм в американській літературі
Міфологізм в американській літературі 1960-80х років у постмодернізмі. Роман Дж. Апдайка “Кентавр”.
Провінційна Америка у світовому контексті. Міф і реальність у творі. Кентавр Хірон і весь світ небожителів та героїв – казкова версія, героїзований варіант давньої людської історії.
Міфологічний паралелізм як структурна основа “Кентавра”. Функції міфу в романі: контраст, сатиричне загострення думки. Ідея сенсу людського існування. Творчість Дж. Барта.
Триптих “Химера” – варіювання стародавніх міфів про Шехеразаду,
Потрактування міфу як плинної нескінченної реальності.
Новела “Ентропія” Т. Пінчона – своєрідне іронічне дослідження сучасної дійсності. Міфологічна символіка як основа оповіді: вечірка Маллігана триває 40 часів, інтелектуал Каллісто (майже Каліпсо, муза історії) будував 7 років оранжерею, сусід Соул нагадує пророка Саула тощо. Головна ідея твору – теза про невідворотній поступ сучасного суспільства до бездуховності.
Повість Д. Бартельма “Білосніжка”. Прийоми своєрідної інтерпретації
Елементи псевдогероїчного, псевдопоетичного, псевдоміфічного в повісті. Європейський постмодернізм.
Міфологічні оповідні схеми в постмодерністській літературі як завершення фабульної, сюжетнокомпозиційної, ідейної структури твору. Ігрова інтерпретація знайомих міфологічних фабул як структурносмислова домінанта жанру, “матриця” оповідного сюжету. Постмодерністський історикоміфологічний роман з його ідеєю руйнування будьяких жорстких і однозначних схем, поглядів, думок. Підміна суспільної ідеології системою новітньої міфології – найголовніша функція постмодерністського художнього жанру
Related posts:
- Міфологізм Міфологізм – спосіб поетичної реалізації міфу у творах оригінальної літератури. Значення міфу в літературному творі не тотожне його семантиці у першозразку й залежить від культури епохи, задуму письменника, жанру твору. Перехід міфічного образу в поетичний пов’язаний з усвідомленням відмінності між суб’єктивністю процесу пізнання та об’єктивністю дійсності. Один і той же міфологічний мотив, опрацьований протягом багатьох […]...
- Критичний реалізм в американській літературі Своєрідним маніфестом критичного реалізму 20-х років стала книга “Цивілізація в Сполучених Штатах. Дослідження тридцяти американців”, видана в 1922 році групою письменників, журналістів, критиків, представників різних шарів американської інтелігенції, які об’єдналися під прапором боротьби проти реакції й американської буржуазної цивілізації. Книга охоплювала різні сторони американського життя, яким були присвячені глави: “Місто” і “Політика”, “Журналістика” і “Інженерна […]...
- Міфологізм у художньому світі Л. Петрушевської (“Пісні східних слов’ян”) Міфологізм у художньому світі Л. Петрушевської (“Пісні східних слов’ян”) Особливістю сучасного художнього процесу є відродження духу літературної міфотворчості, що виявляється у створенні авторських міфів, а також у зверненні до давніх фольклорних мотивів з метою конструювання власного міфу. Модерністська творча парадигма постулює виникнення нової самодостатньої реальності, суб’єктом якої є автор-деміург. Російський філософ М. Бердяєв у праці […]...
- Подаємо нове літературознавче поняття: Міфологізм Розміщено від Tvіr в Вторник 25 мая Міфологізм – це “спосіб поетичної реалізації міфу в літературному творі”. Чому саме міф, міфологічні образи, теми і сюжети приваблювали митців-модерністів? Для того, щоб учні могли усвідомити сутність і значення міфологізму за умов нової культурної доби, вважаємо за потрібне ввести нове літературознавче й філософське поняття, на жаль, не передбачене […]...
- Міфологізм та демонологія в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” З міфології колись народилося мистецтво, тому не дивно, що міфологічні легенди, вірування й демонологія взагалі займали таке визначне місце у світоглядній картині наших предків, та й нас самих теж. З тієї ж причини міфологія привертає таку пильну увагу фахівців-дослідників і письменників. Неодноразово ми спостерігали, як міфічні легенди, міфічні образи органічно вплітаються в художню канву літературного […]...
- Міфологізм та демонтологія в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” З міфології колись народилося мистецтво, тому не дивно, що міфологічні легенди, вірування й демонологія взагалі займали таке визначне місце у світоглядній картині наших предків, та й нас самих теж. З тієї ж причини міфологія привертає таку пильну увагу фахівців-дослідників і письменників. Неодноразово ми спостерігали, як міфічні легенди, міфічні образи органічно вплітаються в художню канву літературного […]...
- Міф у світовій літературі Як наука про міфи, міфологія має багату й тривалу історію ще в античності вживали спроби переосмислення міфологічного матеріалу. Вивченням міфів у різні періоди часу займалися: Эвгемер, Вико, Шеллинг, Мюллер, Афанасьєв, Потебня, Фрейзер, Леви-Строс, Маліновський, Леви-Брюль, Кассирер, Фрейд, Юнг, Лосєв, Сокир, Мелетинский, Фрейденберг, Элиаде й багато хто інших. Але дотепер так і не оформилося єдиної загальноприйнятої […]...
- Міфологізм Б.-І. Антонича I. Давнє українське язичництво. (Могутній талант митця, який вийшов із лемківської сільської родини священика, формувався під впливом українського фольклору. Тому поезія Антонича ввібрала символіку слов’янського язичництва і біблійні мотиви. Майже всі твори поета мають сюжети біблійних легенд, де чітко проглядаються образи Христа, Марії, Бога-Отця, а також різних святих, схожих на язичницьких. У своїй першій збірці […]...
- Нові тенденції у світовій літературі 1960-1970-х рр.: активізація провідних жанрів інтелектуальної прози, поезії, драматургії, літератури факту та вплив на белетристику; розвиток наукової фантастики й антиутопії. Переростання модернізму в постмодернізм у літературі останньої третини XX ст УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас І семестр ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. УРОК № 32 Тема. Нові тенденції у світовій літературі 1960-1970-х рр.: активізація провідних жанрів інтелектуальної прози, поезії, драматургії, літератури факту та вплив на белетристику; розвиток наукової фантастики й антиутопії. Переростання модернізму в постмодернізм у літературі останньої третини XX ст. Мета: ознайомити […]...
- Міф як складова художньої структури роману “Колекціонування” як метафоричне означення соціальної ситуації, що пов’язується йз конфліктом двох життєвих позицій, двох протилежних точок зору. Формування складного метафоричного контексту роману на основі міфопоетичного підтексту листи. Елементи “прихованої структури”, мотиви міфологічного плану, що утворюють цілий спектр загальнокультурних асоціацій: міфологічний мотив “пошуку”, протистояння, фольклорноміфологічні алюзії “красуні” і “чудовиська”, “викрадача” і “жертви”, “наглядача” й “бранки”. Роман […]...
- Пригодницький жанр в англійській літературі Англійська література XIX століття дало дитячому читачеві можливість познайомитися з жанром авантюрно-пригодницького роману. У цій області працювали багато англійських письменників, а родоначальниками жанру можна вважати й Дефо, і Скотта. Авантюрно-пригодницький жанр, таким чином, формувався насамперед у сюжетному плані, черпаючи в області художнього світогляду із самих різних джерел, від літератури Освіти до критичного реалізму. Протягом минулого […]...
- Психологізм в літературі Психологізм – заглибленість у творі в душу персонажів, їх психологію. У психологічному творі увага автора переноситься із зовнішнього (подієвого) сюжету на внутрішній (психологічний), він відслідковує всі порухи душі своїх героїв, намагається розкрити їх роздуми й мотивацію вчинків, показати нелегкий шлях внутрішніх колізій. Психологізм почав входити в літературу в добу реалізму з його аналітичністю, а в […]...
- Домисел (вимисел) у літературі Домисел (вимисел) у літературі – народжена творчою уявою письменника, художньо трансформована дійсність. Д. – дофантазовування, додавання до того, що насправді існувало чи існує, чому є документальне чи якесь інше підтвердження; він полягає в художній трансформації письменником відомого факту через діалог, пейзаж, портретну характеристику тощо. Д., будучи допоміжним інструментом, стосується деталей, штрихів, на відміну від вимислу […]...
- Поетика реалізму – ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІТЕРАТУРИ ХІХ ст. РЕАЛІЗМ ЯК НАПРЯМ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ ЧАСТИНА ПЕРША З літератури реалізму ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІТЕРАТУРИ ХІХ ст. РЕАЛІЗМ ЯК НАПРЯМ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ Жанрова система реалізму У кожному літературному напрямі складається своя система жанрів, яка є його внутрішньою властивістю. Усередині цієї системи встановлюється певна ієрархія жанрів залежно від їхньої ролі в літературному процесі. Відповідно ті жанри, що посідають чільні місця, справляють відчутний […]...
- Ліро-епічні твори в ураїнській літературі Поряд з епосом, лірикою та драмою в літературі доволі часто трапляються твори, у яких поєднуються особливості епічного, ліричного та драматичного родів літератури і суміжних сфер суспільної діяльності людини, зокрема науки та публіцистики. Найчастіше відбувається поєднання епічного й ліричного начал. Такого роду твори належать до Ліро-епосу. Ліро-епічний твір – це літературний твір, у якому гармонійно поєднуються […]...
- Міф і міфологічна література XX століття Однією йз найважливіших тенденцій літературного процесу XX століття є використання міфів та міфологічних мотивів у художній Творчості, Звернення до міфу знаходить різне художнє втілення в письменників першої половини XX століття й у новітній прозі 1960- 90-х років. У літературі XX століття можна виокремити різноманітні вияви художнього пошуку: створення універсального міфу, що дозволяє осягнути умови людського […]...
- Позасюжетні елементи в літературі Крім Сюжету, в композиції твору існують ще й так звані Позасюжетні елементи, які часто бувають не менш, а то і більш важливі, ніж сам сюжет. Якщо сюжет твору – це динамічна сторона його композиції, то позасюжетні елементи – статична; позасюжетний називаються такі елементи, що не просувають дії вперед, під час яких нічого не трапляється, а […]...
- Основні теоретико-літературні поняття в українській літературі Література – різновид мистецтва, що відображає дійсність у художніх образах, створює нову художню реальність за законами краси; результат творчого процесу автора, зафіксований у відповідному тексті. Письменник, стаючи автором твору, перевтілюється в таку особистість, яка добирає образи, творить предметний світ за власними законами, згідно з якими представляє читачеві ідеальне послання-висловлювання. Художній твір виникає як результат співтворчості […]...
- Епічні твори в українській літературі Епос – художнє відтворення зовнішнього стосовно письменника світу, розгорнуте в часі й просторі. Епічними називають твори, у яких письменник в описово-розповідній формі змальовує події, людей та їхні вчинки. Епічні жанри групують за ознакою обсягу їхньої тематики, тобто більшої чи меншої повноти охоплення дійсності. Залежно від масштабів зображення подій і доль розрізняють Три групи епічних жанрів: […]...
- Критика сталинизма в радянській літературі В історії радянської Росії 30 – е роки вважаються найбільш складними й суперечливими. Це час бурхливих успіхів індустріалізації, час спортивних свят, повітряних парадів, час неухильного росту військової моці СРСР. І все – таки саме ці роки ми вважаємо самим кривавим і страшним часом. Правда про події того років ховалася. Тільки зараз ми багато чого довідаємося […]...
- Твір по літературі Святе Письмо в українській літературі Біблія – це унікальна книга Божих одкровень, що передавалася протягом багатьох віків від одного покоління до іншого. Це зібрання книг, написаних пророками у різні роки, надихало багатьох митців на створення шедеврів у мистецтві. Захоплення Біблією не оминуло і класиків української літератури, хоча протягом багатьох десятиліть радянські дослідники старанно доводили думку про войовничий атеїзм наших письменників. […]...
- Романтизм в українській літературі 1. Романтизм як творчий метод і літературний напрям. (Романтизм виник на межі XVІІІ-XІX ст., спочатку в Німеччині, потім у Франції та літературах інших країн, але в кожній з них мав свої особливості, зумовлені своєрідністю національного буття різних народів. Романтизм суттєво відрізняється від усіх інших стилів. Головними ознаками романтизму є перевага внутрішнього над зовнішнім, унікального над […]...
- В. В. Путін у літературі Одна з явних тенденцій сучасної російської літератури – звертання до образа президента Володимира Путіна. Про нього Мова йде й у напівмемуарних книжках Олени Трегубовой (“Записки кремлівського диггера”), і в журналистких звітах у твердому плетінні Андрія Колесникова (“Я Путіна бачив!”, “Мене Путін бачив!”), і в художніх текстах Олександра Проханова (“Пан Гексоген”), і в літературних шаржах Максима […]...
- Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?’ перший в українській літературі соціально-психологічний роман Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший в українській літературі соціально-психологічний роман Українська література, зокрема проза, з часів Шевченка зазнала значного розвитку. Та особливе місце в багатому літературному доробку українських прозаїків посідає творчість Панаса Мирного та Івана Білика, зокрема їхній роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Це перший в український […]...
- Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший в українській літературі соціально-психологічний роман Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – Перший в українській літературі соціально-психологічний роман Українська література, зокрема проза, з часів Шевченка зазнала значного розвитку. Та особливе місце в багатому літературному доробку українських прозаїків посідає творчість Панаса Мирного та Івана Білика, зокрема їхній роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Це перший в український […]...
- Культ особистості в сучасній літературі Це було, коли посміхався тільки мертвий, спокою радий. А. А. Ахматова Переосмислення періоду культу особистості намітилося в літературі на початку 60-х років. Виходять “Дві зими й три літа” Ф. Абрамова, “Звична справа” В. Белова. Випереджаючи суспільну свідомість, вони свідчили про щире положення справ у нашім суспільстві кінця 40-х – початку 50-х років, про деформацію соціальних […]...
- Літературний факт у Післявоєнній літературі Захоплення Документальною літературою й “літературою факту” зв’язано не тільки із НТР. У Післявоєнній літературі усе очевидніше стали виявлятися тенденції недовіри до властиво художнього (“вигаданої”) літературі – занадто багато складалося й вимишлялось у реальному житті, у політику Німеччини. Недовіра до літератури поширилося й на мову, народилася недовіра до слова (словесні спекуляції хоча б зі словами “народ” […]...
- Ілюстративність у літературі Ілюстративність у літературі (лат. illustro – освітлюю, роз’яснюю) – надужиття в художній літературі зображально-описовими елементами, які покликані унаочнювати, конкретизувати певну думку, ідеологічну доктрину чи партійну програму. І. – своєрідний прояв белетризації, тенденційності літератури. У 50-60-ті XX ст. широко побутував термін “лакувальна література” для означення творів, які прикрашували соціалістичну реальність, видавали бажане за дійсне. Проти І. […]...
- Як розвивались традиції гумористичних творів в українській літературі? Гумор, іронія та самоіронія є одними з рис українського менталітету. Традиції української гумористичної літератури закладалися ще за дописемних часів вусній народній творчості. Відомі жанри народних усмішок, іронічні народні імені, дотепні прислів’я та приказки. Корифеєм українського гумору вважається Котляревський, який створив блискучий Твір ” Енеїда “. За усіх часів письменники звертались до різних гумористичних жанрів. Нам […]...
- Постмодернізм в українській літературі Сучасні літературознавці (Тамара Гундорова, Соломія Павличко, Дмитро Наливайко, Роксана Харчук) літературний процес кінця ХІХ-ХХ ст. умовно поділяють на два етапи: епоха модернізму: кінець XIX – перша половина й середина XX сг.; епоха постмодернізму: 80-90 роки XX ст. – поч. XXI ст. Постмодернізм (лат. post – за, після, далі; франц. modeme – сучасний, новітній) як літературна […]...
- Інтелектуалізм у літературі Інтелектуалізм у літературі (лат. intellectus – розум, пізнання, intellectualis – розумовий, розсудливий) – умовна назва стильової домінанти твору або літературної течії, пов’язаної з відчутною перевагою інтелектуально-раціональних елементів образного мислення митця над емоційно-чуттєвими. Якщо виходити з єдності емоційної та інтелектуальної сфер духов-ного світу людини, то І. не має аксіологічного статусу, є диференційною ознакою певного типу людини, […]...
- Мій улюблений добуток у сучасній літературі Роман Чингиза Айтматова “Плаха” – велика подія в літературі останнього часу. У ньому автор звертається до таких проблем, не вирішивши або хоча б не поставивши які, далі просто не можна жити. Лейтмотив роману – тривога за втрату віри у вищі ідеали, за цинізм, за падіння соціальних вдач, за ріст пияцтва, наркоманії, злочинності, тривога за людину […]...
- Сатира в сучасній літературі (по романі В. Войновича “Життя й надзвичайні пригоди солдата Івана Чонкина”) Автор теж саме так і думає: про Майбутнє відмінне життя років, скажемо, через триста, а може навіть і менше… М. Зощенко Гідним продовжувачем сатиричного жанру в сучасній літературі є, я вважаю, письменник Володимир Войнович. Його добуток “Життя й надзвичайні пригоди солдата Івана Чонкина” довгий час не публікувався в нашій країні й лише в часи демократичних […]...
- Критика сталинизма в радянській літературі (по романі А. Рибакова “Діти Арбата”) Ми зіб’ємося з переможної дороги!.. Ворог народу не може йти. Він упав. Обморожено ноги. Юрій Кузнєцов В історії радянської Росії 30-е роки вважаються найбільш складними й суперечливими. Це час бурхливих успіхів індустріалізації, час спортивних свят, повітряних парадів, час неухильного росту військової моці СРСР. І все-таки саме ці роки ми вважаємо самим кривавим і страшним часом. […]...
- Єдність змісту і ферми в художній літературі Єдність змісту і ферми в художній літературі – твердження аксіоматичного характеру, яке характеризує структуру, цілісність завершеного твору і водночас виступає принципом його аналізу, критерієм естетичної оцінки. Така поліфункціональність Є. з. і ф. зумовлюється тим, що категорії змісту і форми є загальнофілософськими, виражають взаємозалежність, діалектику будь-якого явища, процесу, предмета. В історії естетичної думки залишилося чимало праць […]...
- Суб’єкт у літературі Суб’єкт у літературі – літературний суб’єкт, наратор (оповідач, розповідач), ліричний суб’єкт або персонаж. С ул. характеризують: 1) він створений письменником згідно з вимогами літературного роду і жанру, а також відповідно до авторських естетичних засад; 2) складає певний аспект твору – основний чи другорядний, – де вступає у зв’язок з іншими його складниками; 3) побутує у […]...
- Історія XX століття в російській літературі Так вуж зложилося, що на події в Росії в XX столітті існувало дві точки зору: комуністична й некомуністична. Тому всі основні події (революція, громадянська Війна, друга світова війна, а також післявоєнний період) висвітлювалися в літературі з різних позицій. Цей поділ був обумовлений ситуацією – всіх інакомислячих карали. Тому деякі письменники в обмін на “волю творчості” […]...
- Фольклорні мотиви й героїчні легенди в бельгійській літературі Ця стаття не дає повного подання про розвиток бельгійських і нідерландської дитячих літератур. Історія дитячої літератури цих країн ще мало вивчена, а перекладів на російську мову є небагато. Однак і тут є книги, які стали всесвітньо відомі. Про їх, головним чином, і піде мовлення. Об’єднано ці літератури не випадково. Протягом декількох сторіч, у середні століття, […]...
- “Роль і місце балади в художній літературі” на прикладі російських поетів Балада – є одним із найулюбленіших лірико-епічних жанрів українських і російських романтиків, який дозволяє повністю відійти від реальності, створити власний фантастичний світ, протиставлений світу реальності. До цього жанру зверталися такі великі поети, як Жуковський, Пушкін і Лермонтов. В. А. Жуковський, якого по праву вважають основоположником російського споглядального романтизму, першим звернувся до балади. Розвиток цього жанру […]...
- Емоції в літературі Емоції в літературі (лат. emoveo – хвилюю, збуджую) – психічні стани, акти, які проявляються в свідомості людини у вигляді переживань, Чуттєвого збудження. Е. зумовлені ставленням людини до дійсності, відбивають її. Психологи розрізняють Е. як прості форми чуттєвого контакту з довкіллям (радість, втіха, сум, тривога і т. п.), а почуття – як складніші емоційно-смислові утворення, пов’язані […]...