Мій улюблений поет і письменник Б. Пастернак
Б. Л. Пастернак у своїй творчості відбив багато подій XX століття. Судьба його, так само як і багатьох поетів цього покоління, складалася дуже важко. Йому довелося пережити зльоти й падения, перемоги й поразки. Тому, может бути, для Пастернаку творчість стала порятунком і виходом, може бути, навіть втечею від радянської дійсності, що оточувала його Він підчеркивает необхідність безперервної напруженої роботи серця й розуму для кожного художника: Не спи, не спи, працюй, Не переривай праці, Не спи, борися із дрімотою, Як льотчик, як зірка.
Не спи,
В 1913 році в створеному декількома молодими людьми видавництві “Чирика” вийшов альманах, у якому надруковані п’ять його віршів. Первим з них Пастернак незмінно потім відкривав свої збірники: Лютий. Дістати чорнила й плакати!
Писати про лютий ридма, Поки гуркітлива сльота Весною черною горить. За літо цього року він написав стихотворения першої своєї книги, і до нового, 1914 року, вона вийшла в тім же виданні за назвою “Близнець у хмарах”. До кінця 1916 року вийшов у світло вторій збірник – “Поверх бар’єрів”.
Узнав
Написана революційним летом 1917 року книга лірики “Сестра моя – життя” поставила поета в ряд перших літературних імен свого часу. Творчий підйом 1917-1918 років дав можливість як би по інерції написати наступну – “Теми й вариации”, але ця книга, усталивши його ім’я, внутренне означала для автора щиросердечний спад, невдоволення собою. Поступово Пастернак звикається з думкою, що в такі часи лірична Поезія стає аморальної, і поет може існувати, лише ззнаючи свій борг, жертвуючи своєї прижиттєвою долею, часом заради вічного: Ми були людьми. Ми епохи.
Нас збило, і мчить у каравані, Як тундру під тендера подихи И поршнів і шпал порвані.
Пастернак звертається до історичних сюжетів – революції 1905 року. Появляется поема “Лейтенант Шмидт”. Вірші, присвячені людям, чиї судьби тоді стикалися з його (Брюсову, Ахматовій, Цветаевой, Мейерхольду), разом з деякими іншими, написанними в це десятиліття, Пастернак об’єднав з ранніми збірниками й зставив книгу “Поверх бар’єрів”. Разомвими роботами цього часу стали поеми “Спекторский” і “Охоронна грамарнотрата”, у яких поет виклав свої погляди на внутрішню суть мистецтва і його значення в історії людського суспільства.
З початку 1930-х років Пастернак брав активну участь у Сполучнику письменників і виступив з мовленням на первом його з’їзді.
У цей час про нього много писали, він сподівався бути общественно корисним. З осені 1936 року відносіння печатки до Пастернаку різко змінилося. Поїзд пішов.
Насип чорна.
Де я дорогу потемки роздобуду? Після війни радість перемоги візнароджувала надії на довгоочікуване проновление суспільства. Радісні передвестия волі виявилися помилковими. Але в їхньому світлі Пастернак почало писати роман “Доктор Живаго”, робота над доторим зайняла ціле десятиліття.
Але Симонов, редактор “Нового миру”, відздавався друкувати роман, і його видання на батьківщині було заборонено протягом більше 30 років.
Пройшло час замовчування роману “Доктор Живаго”. Він, нарешті, виданий; друкується масовими тиражами, про доторих автор не міг і мріяти, його вірші й проза. Його читають, про нього багато говорят і пишуть. І все-таки, на мій погляд, кращим у творчості Б. Пастернаку є стихи й переклади
(1 votes, average: 5.00 out of 5)