Микита Годованець – Коваль та його пес

КОВАЛЬ ТА ЙОГО ПЕС

Стук та стук,

Дзень та дзень!

На всю силу дужих рук

День у день

По ковадлу бив-кував,

Гірко гроші добував.

Від тих дзвонів,

Передзвонів

Світ, здавалося, дрижав.

За ковадлом Пес лежав.

Горно дише та сопе,

Тисне пригарами груди,- Псу байдуже: спить, хропе,

Грім, здавалось, не розбудить…

Ось кінчив Коваль роботу.

Обітерши краплі поту,

Плямкнув ротом,

І запахла ковбаса,-

Де і сон подівсь у Пса.

* * *

Інші люди вдачу мають:

Де гримить важка робота,-

Сплять,

Хроплять,

Подібно Псу;

Роззявляють

Зразу рота,

Як зачують ковбасу.

“Коваль та його Пес”. Увійшла до збірок 1958,1960 і 1964 рр. Передруковується з останньоїкниги.

Введена також до збірників “Україна сміється”,”Сучасні українські байки”. В перекладі В. Корчагіна увійшла до збірки “Соловей в курятнике”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Микита Годованець – Коваль та його пес