Микола Платопович Бажай – Гофманова ніч (Скорочено)
Микола Платопович Бажай народився 9 жовтня 1904 р. в м. Кам’янці-Подільському в родині військового топографа. Навчався в Уманській гімназії, згодом – У Київському Кооперативному інституті та Інституті зовнішніх зносин. Друкуватися почав у київській пресі з 1923 р. Був близький до об’єднання українських футуристів па чолі з М. Семенком (Аспанфут). З 1927 р. – член В АПЛІТЕ, яке очолював М. Хвильовий.
Під. час Другої світової війни редагував фронтову газету “За радянську Україну”, писав поезії та публіцистичні статті. З 1943 р. М. Бажай
У своїй творчості М. Бажан пройшов помітну еволюцію. Ранні поезії 1920-х рр. (“Рура-марш”, “Про жито й кров”, “Протигаз” та ін.) позначені впливом футуристів як на формальному, так і на ідейно-тематичному рівнях. Наприкінці 1920-х – поч.
1930-х рр. у творах М. Бажана відчувається вплив ідей М. Хвильового: “романтика вітаїзму”, теорія “азіатського ренесансу”,
“Гофманова ніч”, “Сліпці”, “Гето в Умані”. У триптиху будівлі”, що складається з поезій “Собор”, Брама”, “Будинок”, поет протиставляє застиглій та застарілій красі готичного собору та барокової брами індустріальний пафос нового будівництва. Засудження “роздвоєності” інтелігенції як негативного явища, котре слід подолати, стає провідною темою поем “Гофманова ніч” та поезії “Смерть Гамлста”. З середини 1930-х рр. М. Бажан стає “офіційним” поетом (поеми “Безсмертя” (1935-1937), “Батьки й сипи” (1939) тощо.).
Під час війни пост пише патріотичні твори( поезія “Клятва” (1941), “Данило Галицький” (1942), цикл “Сталінградський зошит” (1943). Аптисталінськими мотивами позначена поема “Політ крізь бурю” (1964). У творчості М. Бажана 1960-1970-х рр. (збірки “Міцксвич в Одесі”, 1957; “Уманські спогади”, 1972; “Нічні роздуми старого майстра”, 1976; “Карби”, 1978) превалюють філософські роздуми поста над власним життям, сутністю мистецтва тощо. Важливу частину поетичної спадщини поета становлять переклади на українську мову творів А. Навої, Д. Гурамішвілі, О. Пушкіна, В. Маяковського, Й. В. Гс-те, Р.-М.
Рільке, А. Міцкевича, Ю. Словацького та ін. Його переклад поеми Ш. Руставслі “Витязь у тигровій шкурі” небезпідставно вважається найкращим слов’янською мовою. “Серед примітних ознак усієї творчості Миколи Бажана – його схильність до ліро-епосу, до розлогого змалювання і псквапливо-груптовного осмислювання дійсності, до начебто спрямованої геть від вимірів суто інтимних та камерних об’єктивованої розповіді, наснаженою проте глибинною жагою потужного ліризму…
Бажай репрезентує той тип поета, якому властиве переконане уявлення про принципову непротиставленність життєвого досвіду у його, сказати б, емпіричному варіанті, як безпосередньо пережитого й побаченого – і того досвіду духовного, що пабувається осягненням знання “чужого”, вже втіленого в цінностях культури”.
ГОФМАНОВА НІЧ (Скорочено)
По рубаних щаблях –
В провалля, в яму, в тьму, По рубаних щаблях, ио сходах обважнілих І по обвислих, висклизаних схилах – В брухатий льох, в забрьохану корчму. В корчму без вивіски, без назви і наймення, В корчму скажених бюргерів, голодних волоцюг, В корчму фантастів, візників і шлюх, В корчму огидного й ганебного натхнення. Роззявилась вона, закопана в землі, Мов кислий рот п’яниць, де, наче зуби трухлі, Стирчать свічки, ллючи жовтавий лій На стіл дубовий і дебелі кухлі. Мов кулаки бубияві й круглі, Мов яблука важкі, плоди добра і зла, Лежать на кремезних, закаляних столах Налляті оливом, вином і лоєм кухлі. Скриплять, вискрипують, вилискують столи, Вином заплямлені і пальцями залатані.
Смердючий лій шкварчить в окапииах, Що зі свічок поволі попливли. Поважно правиться затаєний обряд Бенкетів виспрешшх, замислених пиятик, Де кожен із п’яниць – філософ і фанатик, Сновида й брат, Серапіонів брат.
Шумує грайпий пунш, і майорять огні, Блакитні язички підплигують угору В лункім, як черево, блискучім казані. т~ Панове, пуншу Теодору! Натхнення й істина в вині… І наче ватра тайних інквізицій – Холодна заграва гарячого вина.
– Так що ж, черпаймо з казана,
З товстого казана пекельної водиці!
Вмочивши пучки в час, в свячений час і тиш.
– Панове, час іти. Подайте-но плащі! Не будьмо, друзі, надто романтичні…
– Надворі дощ…-
Скриплять ізнов жощі, Мов над папером пера педантичні. Старий Берлін розписують дощі. Готичним почерком, рясою крапель гострих… І крізь колючий дощ, мов крізь густі кущі, Хто продереться, подолавши острах?
То радник Гофман по калюжах човга, Підлигуючи, йде і марить у півсні, А вулиця за ним, як гама рівна й довга, Пливе, кружляючи, і тихне вдалині. Плескаті площі заросли дощем, Стрімким кущем дощів глухих і нерухомих, І над п’яницею, безумцем та митцем Хитається, як звук, їх виміряний помах.
Ах, колонади тонкостеблих струй, Ах, дощ химерний – в прорізах і стрілках, Хитайся і злітай, хитайся і лютуй, Трощи в трикутничок знайомого причілка! Знайомий дім з шухлядами кімнат, Ковпак нічний, бавовняний халат, Огрядна грубка і приємний чад Із мідного прокислого кадилка…
– Амеліс, ти спиш? Амеліє, та де ж ти? Йди двері відчепи, бо тричі стукав хтось!..
– Це ти, Амедею, ти? Приплентався нарешті? Скидай-по туфлі, бруду не нанось…-
І, туфлі кладучи до груби, щоб протряхли, Сміється Амедей замислено собі, І посміхаються з полив’яної кахлі Рожеволиці лицарі й дівиці голубі, І черевань, розцвічений у блейвас та цинобру (Полив’яна ідилія голландських мулярів), До себе пригортаючи свою коханку добру, Теж посміхнувся ввічливо й замріяно зомлів. Фламандська піч, розпарена, в квітках,
Пташках та бантах, Мов дівка угодована, паруючи, стоїть, Полива жирна топиться, гладкі блищать драбанти, Червець на них вилискує, зелінка і блакить. Рипить підлога повагом, скриплять кульгаві двері, І Гофман – у притулкові своїх буденних чар, Де па пузатому старому секретері – Перо крилате й ситий каламар…
Related posts:
- Скорочено “Гофманова ніч” Бажана По рубаних щаблях – в провалля, в яму, в тьму, По рубаних щаблях, ио сходах обважнілих І по обвислих, висклизаних схилах – В брухатий льох, в забрьохану корчму. В корчму без вивіски, без назви і наймення, В корчму скажених бюргерів, голодних волоцюг, В корчму фантастів, візників і шлюх, В корчму огидного й ганебного натхнення. Роззявилась […]...
- Скорочено ІВАНОВІ ФРАНКОВІ – МИКОЛА ВОРОНИЙ Іванові Франкові відповідь на його посланіє Ні, мій учителю і друже, Про мене – все це не байдуже. Життя з його скаженим шалом, З погонею за ідеалом, З його стражданням і болінням І не вгамованим сумлінням, Життя – се дві противні сили. Що між собою в бій вступили. Одна з них – велетень-гнобитель, А друга […]...
- Іванові Франкові – МИКОЛА ВОРОНИЙ Скорочено Відповідь на його посланіє Ні, мій учителю і друже, Про мене – все це не байдуже. Життя з його скаженим шалом, З погонею за ідеалом, З його стражданням і болінням І не вгамованим сумлінням, Життя – се дві противні сили. Що між собою в бій вступили. Одна з них – велетень-гнобитель, А друга – геній-визволитель; […]...
- Сеньйорито акаціє, добрий вечір – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ Скорочено Сеньйорито акаціє, добрий вечір. Я забув, що забув був вас, Але осінь зійшла по плечі, Осінь, ви і осінній час, Коли стало любити важче І солодше любити знов… Сеньйорито, колюче щастя, Хто воно за таке любов? Вже б, здавалося, відболіло, Прогоріло у тім вогні, Ступцювало і душу, й тіло, Вже б, здалося, нащо мені? У […]...
- Скорочено – ШИНЕЛЬ – МИКОЛА ГОГОЛЬ 9 КЛАС МИКОЛА ГОГОЛЬ ШИНЕЛЬ В одному петербурзькому департаменті служив титулярний радник Акакій Акакійович Башмачкін. Був він непримітний, низенький, до того ж “трохи рябий, трохи рудий, трохи навіть на вигляд підсліпуватий, з невеликою лисиною на лобі, зморшками на обох щоках і кольором обличчя, як то кажуть, гемороїдальним”. На день його народження за православним календарем припадали […]...
- Микола Вороний – Біографія (СКОРОЧЕНО) Микола Вороний (1871-1938) Ідеолог модернізації української літератури Народився 24 листопада 1871р. у сім’ї ремісника. Навчався у Харківському, пізніше – у Ростовському реальному училищі, звідки був виключений за зв’язки з народниками, читання і поширення забороненої літератури. Продовжував навчання у Віденському і Львівському університетах на філософському факультеті. Працював бібліотекарем і коректором Наукового товариства імені Шевченка, режисером українського […]...
- Микола Джеря – борець проти панського поневолення (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) 1. Головна тема повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” (розповідь про жорстокий час кріпацтва; показав боротьбу селян проти гнобителів). 2. Зовнішність Миколи, риси характеру (молодий, вродливий, чорнявий, з чорними рівними бровами на засмаглому обличчі, сміливий, рішучий, грамотний). 3. Показ у романі соціальної несправедливості (одні живуть у розкошах і багатстві, а інші стогнуть у неволі; жінка Миколи […]...
- Шинель (скорочено) – Гоголь Микола В одному департаменті служив непримітний чиновник Акакій Акакійович Башмачкін, “низенького зросту, трохи рябий, трохи рудий, трохи навіть на вигляд підсліпуватий, з невеликою лисиною на лобі, зморшками на обох щоках і кольором обличчя, як то кажуть, гемороїдальним”. Чину був незначного – титулярний радник, над яким, як відомо, завжди підсміюються. На день його народження за православним календарем […]...
- Соловейко (скорочено) – Костомаров Микола Зелений сад, зелений сад. Зеленая могила! Зелений сад вдяга весна, Могила забриніла! Як гарно слухать, коли вніч Маленький соловейко В квітках затлямка, засвистить Так приязно, любенько! А тут вони ведуть танок! Хто гласи їх розлічить? Хто передом із їх іде? Хто зорі перелічить? Той на тополі, ті в кущах, Ті в вербах, ті в калині… […]...
- Гоголь Микола Шинель (скорочено) В одному департаменті служив непримітний чиновник Акакій Акакійович Башмачкін, “низенького зросту, трохи рябий, трохи рудий, трохи навіть на вигляд підсліпуватий, з невеликою лисиною на лобі, зморшками на обох щоках і кольором обличчя, як то кажуть, гемороїдальним”. Чину був незначного – титулярний радник, над яким, як відомо, завжди підсміюються. На день його народження за православним календарем […]...
- Я (Романтика) (скорочено) – Хвильовий Микола 1893-1933 Я (Романтика) “ЦВІТОВІ ЯБЛУНІ” “З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія. Я виходжу на безгранні поля, проходжу перевали і там, де жевріють кургани, похиляюсь на самотню пустельну скелю. … Я одкидаю вії і згадую… воістину моя мати – втілений прообраз тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих […]...
- Вечір проти Івана Купала – МИКОЛА ГОГОЛЬ Скорочено Цю історію розказав нам дячок Н-ської церкви. Він переповів те, що розказав йому дід. В одному хуторі жив чоловік – пив, гуляв, а то раптом пропадав. Дарував дівчатам подарунки, і ніхто не смів відмовитися чи позбутися того подарунка – таким страшним був погляд у Басаврюка (так звали того чоловіка й підозрювали, що то сам диявол […]...
- Микола Гоголь – Шинель (СКОРОЧЕНО) Микола Гоголь Шинель (СКОРОЧЕНО) В одному департаменті служив непримітний чиновник Акакій Акакійович Башмачкін, “низенького зросту, трохи рябий, трохи рудий, трохи навіть на вигляд підсліпуватий, з невеликою лисиною на лобі, зморшками на обох щоках і кольором обличчя, як то кажуть, гемороїдальним”. Чину був незначного – титулярний радник, над яким, як відомо, завжди підсміюються. На день його […]...
- Скорочено – ХОДІМТЕ В САД… – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ Ходімте в сад. Я покажу вам сад, Де на колінах яблуні спить вітер. А згорблений чумацький небопад Освітлює пахучі очі квітів. Я покажу вам сливи на сучках, Що настромились, падаючи мовчки. Затисла груша в жовтих кулачках Смачного сонця лагідні жовточки. У полі спить зоря під колоском І сонно слуха думу колоскову, І сонна тиша сонним […]...
- Я (Романтика) – МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ Скорочено Присвята: Цвітові яблуні. “З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія. Я виходжу на безгранні кургани, прихиляюсь на самотню пустельну скелю. …Я одкидаю вії і згадую… воістину моя мати – втілений образ тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків. Моя мати – наївність, тиха жура і добрість безмежна. […]...
- Скорочено – Я (РОМАНТИКА) – МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ “З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія. Я виходжу на безгранні поля, проходжу перевали і там, де жевріють кургани, похиляюсь на самотню пустельну скелю. Я дивлюсь в даль. Тоді дума за думою, як амазонянки, джигітують навколо мене. Тоді все пропадає… Таємні вершники летять, ритмічно похитуючись, до одрогів, і гасне […]...
- Вінграновський Микола Первінка (скорочено) Ішов останній рік війни. У напівзгорілій хаті жила селянська родина: жінка Марія та її троє дітей. Найстарший з них – Миколка – мав усього років з дванадцять. Голодно було в їхній оселі, проте Марія ті гроші, що присилав з фронту її чоловік Максим Миколайович, не витрачала, сподіваючись купити корову. Назбирала вже двісті тисяч, але наприкінці […]...
- Микола Куліш – Біографія (СКОРОЧЕНО) Микола Гурович Куліш (1892-1937) Драматург Творець модерної драми Драматург-новатор Розстріляне відродження Народився 6 грудня 1892р. у с. Чаплинці у родині батрака-селянина. Рано втратив батьків. Навчався в Олешківському міському училищі та в чоловічій гімназії. Із притулку забрала родина Невелів. Закохався у Антоніну Невель та згодом одружився на ній. 1913р. – написав першу п’єсу “На рыбной ловле”. […]...
- Скорочено – ІНФАНТА – МИКОЛА ВОРОНИЙ Різьблю свій сон… От ніби вчора ми Зійшлись, – і стріча та жива. На землю тканками прозорими Лягли осінні дерева. Акордами проміннострунними День хвилював і тихо гас. Над килимами вогнелунними Венера кинула алмаз. У завивалі мрійнотканому Дрімала синя далечинь, – І от на обрії туманному Замиготіла ваша тінь. Дзвінкою чорною сильветою Вона упала на емаль, […]...
- Інфанта скорочено – Вороний Микола Різьблю свій сон… От ніби вчора ми Зійшлись, – і стріча та жива. На землю тканками прозорими Лягли осінні дерева. Привертають увагу використані поетом оказіоналізми, наприклад, “проміннострунний”, “вогнелунний”, “мрійно-тканий”. Усі вонш – складні прикметники, що мають дві твірні основи, які зазвичай не поєднуються за змістом. Такі оказіональні епітети у сполученні з означуваними словами створюють специфічні […]...
- КІТ У ЧОБОТЯХ – МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ Скорочено “Отже, про глухе слово: Гапка – глухо, ми її не Гапка, а товариш Жучок. Це так, а то – глухо. А от гаптувати – це яскраво, бо гаптувати: вишивати золотом або сріблом. …А то буває гаптований захід, буває схід, це коли підводиться або лягає заграва. Гаптований – запашне слово, як буває лан у вересні або […]...
- Скорочено – ТРІЙКА – МИКОЛА НЕКРАСОВ 10 КЛАС МИКОЛА НЕКРАСОВ ТРІЙКА Чом ти пильно зориш на дорогу, Без веселих подружок стоїш? Мабуть, серце здіймає тривогу – І лице спалахнуло ясніш. І чому поспішаєш хапливо, Хочеш трійку догнати мерщій?.. Щоб на тебе, струнку і вродливу. Задивився корнет молодий. Задивитись на тебе не диво, Покохать тебе кожен не пріч: В’ється стрічка червона грайливо […]...
- Скорочено “Микола Миколайович” Алешковского Колишній злодій-кишеньковий злодій Микола Миколайович за пляшкою розповідає історію свого життя мовчазному співрозмовникові. Він звільнився дев’ятнадцяти років, відразу після війни. Тітка його прописала в Москві. Микола Миколайович ніде не працював – куропчил (крав) по кишенях у трамвайній товкотнечі й був при грошах. Але отут вийшов указ про збільшення строку за злодійство, і Микола Миколайович, за […]...
- Іван Іванович – МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ Скорочено Колись Івана Івановича було вигнано з третього курсу юридичного факультету за “вольтер’янство” (вільнодумство, філософствування). Тепер він живе на чистій і світлій асфальтованій вулиці Томаса Мора в хмарочосі, збудованому два роки рому, і його пролетарське сходження не підлягає ніякому сумніву. Дружина Івана Івановича (партійна кличка “Жан”) Марфа Галактіонівна (партійна кличка товаришка Галакта”) – надзвичайно симпатична жінка […]...
- Скорочено МАКЛЕНА ГРАСА – МИКОЛА КУЛІШ (Стислий виклад) Дія перша Анеля тихо, але дуже схвильовано розбудила матір на світанку. Дівчина повідомила про те, що їй освідчився пан Владек Зарембський, їхній хазяїн. Вона сказала, що тепер не зможе заснути і матері не дасть, доки вона не поговорить з батьком. Мати не могла повірити: пан Владек приїхав ненадовго, щоби втихомирити страйк. Але дівчина […]...
- Скорочено – НА СМЕРТЬ ШЕВЧЕНКА – МИКОЛА НЕКРАСОВ 10 КЛАС МИКОЛА НЕКРАСОВ НА СМЕРТЬ ШЕВЧЕНКА Ні, не сумуйте, скажу я по щирості! Випадок трапився трохи не бажаний. Гине дочасно від божої милості Краю російського син її вражений. З часу дораннього молодість трудная, Пристрастів повна, надій і захоплення… Смілі промови, борня безрозсудная, Довгі по тому часи поневолення… Все йому знане: тюрма петербурзькая, Допит, заслання, […]...
- Павлові Загребельному – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ Скорочено Павлові Загребельному Прилетіли коні – ударили в скроні. Прилетіли в серпні – ударили в серце. Ударили в долю, захмеліли з болю, Захмеліли з болю, наіржались вволю. Отакі-то коні – сльози на долоні. Коментар Цю поетичну мініатюру М. Вінграновський присвятив своєму другові, побратиму по перу Павлові Загребельному. У символічно-алегоричній формі зображується складне життя письменника, його роки, […]...
- Блакитна Панна – МИКОЛА ВОРОНИЙ Скорочено Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах… Сяє усміхом примар З-поза хмар. Попелястих, пелехатих. Ось вона вже крізь блакить Майорить, Довгождана, нездоланна… Ось вона – Блакитна Панна!.. Гори, гай, луги, поля – Вся земля їй виспівує: “Осанна!” А вона, як мрія сну Чарівна, Сяє вродою святою, Неземною чистотою. Сміючись […]...
- Скорочено – ПЕРША КОЛИСКОВА – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ Спи, моя дитино золота, Спи, моя тривого кароока. В теплих снах ідуть в поля жита, І зоря над ними йде висока. Спи, моя гіллячко голуба, Тихо в моїм серці і щасливо. За вікном хлюпочеться плавба Твоїх літ і долі гомінливої. Спи, моя дитинко, на порі. Тіні сплять і сонна яворина… Та як небо в нашому […]...
- Чорна райдуга скорочено – Микола Вінграновський Спалив я з вами літечка миттєві, Хто ж дасть мені хоч ніч із тих ночей? Із тих одвертостей хоч крихітливу крихту? Ніхто не дасть! Бо й я згорів у них, Ви ж будете ще жить – пектись в моєму слові, Бо ви – брехня! Ви – маскарад любові! Ви чорна райдуга небесних літ моїх… …У […]...
- Микола Гоголь – Страшна помста (СКОРОЧЕНО) Микола ГОГОЛЬ СТРАШНА ПОМСТА (СКОРОЧЕНО) Данило Бурульбаш приїхав з хутора до Києва на весілля. Раптом один із козаків обернувся на якесь бусурманське чудовисько. – Чаклун, чаклун… – загомоніли всі. А коли на човні Дніпром попливли, страшне видовище раптом побачили козаки: мерці підіймаються з могил. Як почула про чаклуна Катерина, дружина Данила, почали їй снитися дивні […]...
- Вороний Микола Євшан-зілля (скорочено) МИКОЛА ВОРОНИЙ (1871 – 1938) ЄВШАН-ЗІЛЛЯ (Поема) Да лучче єсть на своей земле костю лечи, ине ли на чюже славну бьіти. (Літопис, за Іпатським списком) У наших давніх літописах є одне оповідання, яке не блищить красою, не вихвалює героїв, але зворушує серце. У ньому таїться якесь пророкування, що підтримує надію й віру в ідеали тих, […]...
- Микола Гоголь – Тарас Бульба (СКОРОЧЕНО) Микола Гоголь Тарас Бульба (СКОРОЧЕНО) І Остап і Андрій, сини Тараса Бульби, після закінчення київської бурси повернулися додому. Їхній батько був “із числа тих корінних, старих полковників: весь був він створений для військової тривоги і відрізнявся грубою прямотою свого характеру”. Він заздалегідь тішив себе думкою, як прибуде зі своїми синами на Запорізьку Січ, представить їх […]...
- Скорочено “Микола Джеря” Нечуй Левицького “Широкою долиною між двома рядками розложистих гір тихо тече по Васильківщині невеличка річка Раставиця. Серед долини зеленіють розкішні густі та високі верби, там ніби потонуло в вербах село Вербівка”,- так описує І. Нечуй-Левицький чарівну природу місцевості, де жила сім’я Петра Джері. Усе його господарство – невеличка хата, оточена старим садком, вербова кошара й хлів. Гордістю […]...
- Страшна помста (скорочено) – Гоголь Микола Данило Бурульбаш приїхав з хутора до Києва на весілля. Раптом один із козаків обернувся на якесь бусурманське чудовисько. – Чаклун, чаклун… – загомоніли всі. А коли на човні дніпром попливли, страшне видовище раптом побачили козаки: мерці підіймаються з могил. Як почула про чаклуна Катерина, дружина данила, почали їй снитися дивні сни: немов її батько є […]...
- Іван Іванович (скорочено) – Хвильовий Микола Колись Івана Івановича було вигнано з третього курсу юридичного факультету за “вольтер’янство” (вільнодумство, філософствування). Тепер він живе на чистій і світлій асфальтованій вулиці Томаса Мора в хмарочосі, збудованому два роки рому, і його пролетарське сходження не підлягає ніякому сумніву. дружина Івана Івановича (партійна кличка “Жан”) Марфа Галактіонівна (партійна кличка товаришка Галакта”) – надзвичайно симпатична жінка […]...
- Микола Вороний як натхненник модернізму в Україні – Микола Вороний (1871-1938) Підручник Українська література 10 клас ХХ Століття Микола Вороний як натхненник модернізму в Україні Кінець XIX – початок XX століть – особливий період в історії української літератури. Поряд з панівною народницькою теорією з’являються нові, позначені модерністським художнім мисленням. Найбільш передові українські письменники прагнули змін і демонстрували свої пошуки у творах, написаних на модерних засадах. До […]...
- Скорочено ІВАН ІВАНОВИЧ – МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ (Стислий виклад) Теккерей, наприклад, каже, що Свіфт (ви пам’ятаєте “Гулліверову подорож”) справляє на нього враження величезного гіганта і що загибель його, Свіфтова, нагадує йому, Теккерею, загибель грандіозного царства. Іван Іванович думав про Свіфта, про те, що його постать нагадувала Теккерею, наприклад, величезного гіганта, і про те, що загибель Світа нагадувала йому ж загибель грандіозного царства. […]...
- Тарас Бульба (скорочено) – Гоголь Микола І Остап і Андрій, сини Тараса Бульби, після закінчення київської бурси повернулися додому. Їхній батько був “із числа тих корінних, старих полковників: весь був він створений для військової тривоги і відрізнявся грубою прямотою свого характеру”. Він заздалегідь тішив себе думкою, як прибуде зі своїми синами на Запорізьку Січ, представить їх усім старим, загартованим боями товаришам, […]...
- Перша колискова – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ скорочено МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ Перша колискова За допомогою виразних епітетів “дитино золота”, “тривого кароока”, “гіллячко голуба” автор створив неповторнії образ батьківської любові й тепла: Спи, моя дитино золота, Спи, моя тривого кароока. В теплих снах ідуть в поля жита, І зоря над ними йде висока. Спи, моя гіллячко голуба, Тихо в моїм серці і щасливо. За вікном […]...