Мирний Панас Хіба ревуть воли, як ясла повні
Панас Мирний. Зібрання творів у семи томах. Том 2 Київ: Наукова думка, 1968 – 71. ст.
33 – 370. ЧАСТИНА ПЕРША I ПОЛЬОВА ЦАРІВНА
Надворі весна вповні. Куди не глянь – скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло пишним цвітом. Ясне сонце, тепле й приязне, ще не вспіло наложити палючих слідів на землю: як на Великдень дівчина, красується вона в своїм розкішнім убранні. Поле – що безкрає море – скільки зглянеш – розіслало зелений килим, аж сміється в очах.
Над ним синім шатром розіп’ялось небо – ні плямочки, ні хмарочки, чисте, прозоре
А згори лине жайворонкова пісня: доноситься голос, як срібний дзвіночок, – тремтить, переливається, застигає в повітрі. Перериває його перепелячий крик, зірвавшись угору; заглушає докучне сюрчання трав’яних коників, що як не розірвуться, – і все те зливається докупи в
Хочеться самому жити й любити; бажаєш кожному щастя. Недаром в таку годину – аби неділя або яке свято – хлібороби виходять на поле хліба обдивлятись!
Отакої саме пори, в неділю, після раннього обіднього часу, – тим шляхом, що, звившись гадюкою, пославсь од великого села Пісок до славного колись Ромодану, – йшов молодий чоловік. “Не багатого роду!” – казала проста свита, накинута наопашки, – “та чепурної вдачі”, – одмовляла чиста, біла, на грудях вишивана. сорочка, виглядаючи з-під свити. Червоний з китицями пояс теліпався до холін, а висока сива шапка з решетилівських смушків, перехиляючись набакир, натякала про парубоцьку вдачу.
Ішов справді парубок. На перший погляд йому, може, літ до двадцятка добиралося. Чорний шовковий пух тільки що висипався на верхній губі, де колись малося бути вусам; на мов стесаній борідці де-где поп’ялось тонке, як павутиння, волоссячко. Ніс невеличкий, тонкий, трохи загострений; темні карі очі – теж гострі; лице довгобразе – козаче; ні високого, ні низького зросту, – тільки плечі широкі, та груди високі. Оце й уся врода.
Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. Одно тільки в цього неабияке – дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духова міць, разом з якоюсь хижою тугою.
Парубок плівся повагом, позакладавши руки назад себе; позирав навкруги своїми блискучими очима; іноді зупинявся й довго розглядав зелене нив’я. То знову йшов; то знов становився де-небудь на згірку – і знов оглядав поле. Ось перейшов і драний місточок посеред лук, на низині, у балці.
Під ним ще не висохли весняні калюжі – аж зацвіли, позеленіли: кумкають в них жаби рано й вечір. От опинивсь на невеличкім горбку по той бік місточка; став, обернувся лицем до його; глянув на рудку, перевів погляд на крайнє жито. “Отже тут кращі хліба, ніж під селом, – подумав сам собі, – тут, мабуть, сильніший дощ пройшов.” Знов повернувся, – і рушив далі.
Спустившись в долину, повернув з курного шляху на обніжок – і пішов поміж зеленими житами. Ось підійшов до однієї ниви, нахилився, вирвав при самім корені пучок жита, глянув на його, далі глянув на ниву, – і лице засвітилось одрадою: “От де моя праця, – немов казали його очі, – не марно потрачена: вона зробила з мене чоловіка, хазяїна!.” Повертівши в руках вирване жито, він скинув, очима на другий бік межі; знову глянув на свою ниву, наче рівняв дві ниви між собою, – і промовив вголос:”Бач. на нашому полі жито краще, ніж у дядька Кабанця: моє таке густе
Та гонке, а в його – ледве од землі одлізло – низеньке, жовте, засмоктане.”
Не вспів доказати останнього слова, – чує: недалеко, з-за жита, хтось співає. Він притаїв дух; насторошив уші, слуха. Голос тонкий, гнучкий, дзвінкий, так і розходився на всі боки: то розлягався в високім просторі; то слався по землі, по зелених житах, то замирав оддалеки на полях розлогих; то вливався в душу якимсь несвідомим щастям.
Парубок стояв, як зачарований. Йому здалося – він зроду не чув такого свіжого, гнучкого голосу. У його в очах засвітилась одрада; лице прояснилося, наче хто збризнув його свіжою водою; серце затіпалось, немов хто доторкнувся до його. “Хто б це?” – подумав він, – та й пішов на голос.
Не встиг ступить десяти ступнів, як пісня стихла, – тільки одна луна її бриніла ще над головою у його. Ще студінь, ще. зашелестіло жито, заколихалося, немов у йому щось борсалось, билось. ІЦе хвилина – із жита заманячила дівоча постать. Парубок став. Дівчина, як перепелка, знялась – і помчалась вподовж ниви.
Низенька, чорнява, заквітчана польовими квітками, вона й трохи не схожа була на селянок, часто запечених сонцем, високих, іноді дуже неповоротних дівчат. Маленька, кругленька, швидка й жвава, одягнена в зелене убрання, між високим зеленим житом, – вона здавалася русалкою.
Парубок спершу, мабуть-таки, чи й не прийняв її за ту польову царівну, бо стояв, як укопаний, розтягши й без того довгобразе лице, широко розкривши здивовані очі.
Дівчина одбігла трохи і собі стала. Озирнулась, глянула на його веселими очима, усміхнулась свіжим, молодим личком. Тут її краще розглядів парубок.
Чорне кучеряве волосся, заквітчане польовими квітками, чудовно вилося коло білого чола; тоненькі пасма того чорного, аж полискуваного хмелю спадали на біле, рум’яне личко, як яблучко наливчате; очі оксамитові, чорні, – здається, сам огонь говорив ними. Дві чорні брови, мов дві чорні п’явки, повпивалися над очима, злегенька прикритими довгими густими віями. Сама – невеличка, метка й жвава, з веселою усмішкою на виду, вона так і вабила до себе.
Зелена байова керсетка, з червоними мушками, червона в букетах спідниця, на шиї дорогі коралі, хрести, золоті дукати – усе гарно пристало до хорошої дівоцької вроди.
Вона стояла навпроти парубка, як намальована, – наче манила своєю дивною красою. Не спускаючи з очей, він підходив до неї.
– Чого ти тут ходиш? – обізвалась вона перша.
– А ти чого хліб толочиш? – не зовсім ласкаво одказав він.
– Хіба се твій хліб?
– Не чий же. А що?.
– Цур тобі, як мене злякав!. – та й замовкла. Парубок і собі мовчав.
– А ти хто така? – трохи згодом питає він, ковтаючи слова. – Де ти взялася? звідкіля сюди прийшла?.
Дівчина почула, як тільки чують дівчата, чого в його запнувся голос: очі в неї заіскрили, заграли.
– Навіщо тобі? – прядучи ними, вона питає в його.
– А чого ж ти прийшла сюди, на чуже поле? – каже він. – Хто ти така? чого тобі тут треба?. – Чутно – аж дух спира йому в грудях од кожного слова.
– Не ск-а-ж-у! – одмовила вона нарозтяг, осміхаючись, і подалася трохи личком вперед, згорнувши пухкі білі руки попід ліктями. – А прийшла сюди, бо недалечке живу. А ти хто?
– Сюди йди! – каже він, усміхаючись і разом запрохуючи очима. – Посідаємо тут. побалакаємо. я тобі й розкажу – хто я.
Як стрель стрельнув у дівчину. Сплеснула в долоні, зареготалася та й помчалася буйними житами. Далі – вискочила на зелену луку, що красувалася польовими квітками; потім – повернула круто наліво, почесала яриною; як білочка на деревину в лісі, так вона збігла прудко на згірок; стала, перевела дух, озирнулася; осміхнулась; махнула правою рукою: “сюди, мов!” – та наче мана яка, спустилася вниз – і скрилася за горою.
Парубок ні з місця. Стоїть та дивиться вслід їй ще дивнішими очима – мовби переглянув через гору!. У вухах його ще вчувався її голос свіжий, тонкий, її сміх молодий та дзвінкий; перед очима, як та причуда, манячила її постать метка, жвава; йому усміхалося її личко, біло-рум’яне, з ясними очима, з чорними бровами; уся вона, з зеленою керсеткою, з червоною спідницею, привиджувалась йому, як жива. “Що це? – думав він. – Чи справді, чи ввижається? .І відкіля б це?. чи не москалівна?. так же, казали, у москаля дочка вмерла. гм. мов, бачся, на хуторах нікого такого й немає.
Хіба Хоменкова? – так же не блигий світ от Хоменкового хутора сюди теліпатися. А видно – хутірська: на селі, окрім попівни, здається, нікого підхожого. Оже й не попівна: попівну я знаю – попівна не така, та й не піде за п’ять верстов од села. Чия б же це?.”
Не розв’язавшись з такою думкою, він вийшов на згірок – подивитись, куди пішла дівчина. Було вже пізно. Дівчини не видно, – тільки зеленіли то там, то там, обложившись полями, хутірські сади, як розкішні квітники, а між зеленою листвою вишняку, груш, слив та яблунь біліли чепурні хаточки.
Related posts:
- Мирний Панас Хіба ревуть воли, як ясла повні? (скорочено) ПАНАС МИРНИЙ (1849-1920) ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ? ЧАСТИНА ПЕРША І Польова царівна Сталося це одного чудового весняного дня. Ясне сонце було тепле й приязне. З неба линула пісня жайворонка, в траві сюрчали коники. У такий день на серці стихають негоди, хочеться жити й любити. У таку днину до свого поля йшов молодий парубок […]...
- Хіба ревуть воли, як ясла повні? – ПАНАС МИРНИЙ Скорочено Частина перша І Польова царівна Було це одного чудового весняного дня. Приязно гріло ясне сонечко, співав жайворонок, сюрчали коники. Хотілося жити й любити. До свого поля йшов парубок років двадцяти, що вирізнявся не одягом, не вродою, а палким поглядом темних очей, в якому відчувалася духовна міць і хижа туга разом. Парубкові здавалося, що його нива, […]...
- ПАНАС МИРНИЙ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?” Тема. ПАНАС МИРНИЙ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?” Варіант 1 1. Панаса Мирного в українській літературі вважають… А Романтиком. Б Засновником критичного реалізму. В Майстром-пейзажистом. Г Корифеєм української прози. 2. Панас Мирний народився 13 травня… А 1849 року. Б 1759 року. В 1858 року. Г 1831 р. 3. Батьківщиною Панаса […]...
- Пошук ідеалів і проблема вибору в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” ПАНАС МИРНИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Життя, – що стерняста нива: Не пройдеш, ноги не вколовши. П. Мирний Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – це глибоко психологічний твір. Панас Мирний з надзвичайною майстерністю, тонко і ненав’язливо змусив своїх читачів задуматися над однією з найголовніших проблем життя – проблемою вибору. Рано чи пізно вона […]...
- Хіба ревуть воли, як ясла повні? (дуже стисло/скорочено) – Мирний Панас Роман з народного життя ЧАСТИНА ПЕРША І Польова царівна Надворі вповні розвинулася весна, вся природа буяє. В такий прекрасний весняний день дорогою від села Пісок до Ромодана йшов молодий чоловік. Він із задоволенням розглядає зелену ниву та думає, що праця його потрачена недарма. Тепер і він став справжнім хазяїном. Раптом юнак чує, як недалеко хтось […]...
- Хіба ревуть воли, як ясла повні? (інша версія переказу) скорочено – Мирний Панас Частина перша І Польова царівна Було це одного чудового весняного дня. Приязно гріло ясне сонечко, співав жайворонок, сюрчали коники. Хотілося жити й любити. До свого поля йшов парубок років двадцяти, що вирізнявся не одягом, не вродою, а палким поглядом темних очей, в якому відчувалася духовна міць і хижа туга разом. Парубкові здавалося, що його нива, […]...
- Вибір Чіпки Варениченка (за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) ПАНАС МИРНИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Задум роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” виник після зустрічі письменника під час подорожі по Полтавщині з хлопцем-візником, що розповів Панасові Мирному історію про селянина, який став розбійником та вбивцею. Письменник був вражений, і замислився над тим, звідки з’являються такі […]...
- Чи варто виправдовувати Чіпку (за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) – ІІ варіант ПАНАС МИРНИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) II варіант Письменники всього світу споконвіку порушували питання сенсу людського існування, намагалися визначити філософські категорії життя і смерті. Чи однозначні відповіді на них дають самі автори? Чи завжди вони пропонують читачеві готову відповідь на складні питання буття? Ні, справді талановитий Автор […]...
- Ідейна навантаженість жіночих образів у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – ІІ варіант ПАНАС МИРНИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Змальовані Панасом Мирним у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” жіночі образи втілюють прагнення до щастя, до миру, до затишку, до чесного життя. Але в несправедливому класовому суспільстві неможливе здійснення їх мрій і прагнень. Ніхто з українських письменників після Шевченка не змалював так яскраво трагедії матері, […]...
- Ідейна навантаженість жіночих образів у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – ІІІ варіант ПАНАС МИРНИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант Твір Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” за жанром від являється романом. І як будь-який роман, він відображає події великого проміжку часу, крім зображення життя головного героя, охоплює історичні події двох століть та має велику кількість персонажів, кожний з яких виконує свою функцію і бере […]...
- Життєва філософія Мотрі та Явдохи (за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) ПАНАС МИРНИЙ, Б. ГРІНЧЕНКО 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. ПАНАС МИРНИЙ, Б. ГРІНЧЕНКО Життєва філософія Мотрі та Явдохи (за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) У романі Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” діє понад чотириста персонажів, але жоден із них не загубився у великій […]...
- Образ Чiпки в романі “Хіба ревуть воли як ясла повні?” Реферат На тему: ” Образ Чiпки “ Образ Чiпки. У центрi роману образ Чiпки – селянинабунтаря, невтомного шукача правди, котрий зрештою зiйшов на криву стежку боротьби i став “пропащою силою”. З Чiпкою ми знайомимось уже на перших сторiнках твору. Це широкоплечий двадцятирiчний парубок, з гострими карими очима, довгобразим лицем, одягнений у бiлу вишивану сорочку та […]...
- Хіба ревуть воли, як ясла повні? (Скорочено) – На волі Піднялась спірка, змагання. Лаяли кріпаки козаків, лаяли панів, і лаяли попів: не було того на світі, кого б вони не лаяли, як свого лютого ворога… за ті два роки! Одначе, налаявшись, назмагавшись та накричавшись досхочу, вернулися знову на роботу. Хоч яка вже там і | робота була?! Кожен норовив як можна менше робити, а більше […]...
- Хіба ревуть воли, як ясла повні? (Скорочено) – Махамед Після смерті Мирона й Марини лиха доля, зачепивши крайком слізьми змоченого крила життя Іванове та Мотрине, майнула на інші хати з більшими недостачами, злиднями – на кріпацькі хати порізнених людей… Козачі кубла обгорнуло тихе хліборобське щастя. Настали роки кохання в полі та в худобі, складання всякого прибутку, тяжкої господарської праці дома й на полі, – […]...
- Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Загальновідомо, що роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – це перший в українській літературі соціально-психологічний роман. Психологічні конфлікти стали у ньому предметом спеціального осмислення. Панас Мирний та Іван Білик досліджують їх майстерно і з належною повнотою, бо становлять сутність і силу цього твору.. Внутрішній світ героя, його психічний стан пояснюються у творі двома основними […]...
- Прислів’я та приказки у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Мова творів Панаса Мирного завжди вражає чіткістю, образністю, багатством народнопоетичних синонімів, приказками, прислів’ями. Тому досліджувати мову творів письменника надзвичайно цікаво. Літературознавці підрахували, що у своїх творах митець використав понад п’ятсот прислів’їв та приказок. Чому? Мабуть, тому, що письменник з юнацьких літ цікавився українським фольклором, знаходив у ньому живу історію мови свого народу, його світогляд, бо […]...
- Чи варто виправдовувати Чіпку? (за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) (2 варіант) Письменники всього світу споконвіку порушували питання сенсу людського існування, намагалися визначити філософські категорії життя і смерті. Чи однозначні відповіді на них дають самі автори? Чи завжди вони пропонують читачеві готову відповідь на складні питання буття? Ні, справді талановитий автор змушує своїх читачів замислюватися і самим робити висновки, знаходити пояснення. Починаючи із життєвої історії Василя Гнидки, […]...
- Хіба ревуть воли, як ясла повні? (Скорочено) – Старе – та поновлене Випав удушливий день саме серед гарячої пори жнив. Сонце стояло над головою, як сковорода, розкалене та наче огнем пекло. Пшениця осипалася: люди не вспівали вхопити. Під такий час кожна хвилина дорога селянинові. А тут – кидай свою роботу, їдь у гласні! Пани поз’їздилися. У Гетьманському, коло нового будинку пана Польського, стояли у три ряди карети, […]...
- Жіночі образи у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Жінка у творчості Панаса Мирного майже завжди уособлює внутрішню красу людини, благородство, працьовитість та злагоду. Навіть тоді, коли йдеться про жінок, яких змарнувала їхня лиха недоля, письменник із непідробним болем і співчуттям розбирається у причинах, що знівечили жіночу душу. Соціально-психологічний роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” розкриває широку панораму життя українського села. […]...
- Аналіз “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У 70′х роках ХІХ ст. провідною темою українських письменників було, як уже зазначалося раніше, життя села. Реформа кріпосного права 1861 р., стрімка капіталізація принесли в селянський світ нові проблеми: хлібороб опинився перед складним вибором – господарювати по’старому чи йти в місто на заробітки, зберігати совість, давні моральні устої чи зректися всього цього заради виживання й […]...
- “Була б шия, а ярмо знайдеться” (за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Автори подають широку передісторію села Піски ще з часів заселення Лівобережної України. ” А літ за півтори сотні не тільки цього палацу, а й самих Пісок і сліду не було. Там стояло невеличке сільце, або краще невеликі хутірці розсипались по балці, як стоги сіна зимою по степу… Огорожі – ніякої. То тепер тільки стали городи […]...
- Трагедія жінки (за романом П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Образ жінки, як відомо, є в центрі більшості творів української літератури, бо саме її становище найточніше характеризує суспільство. Письменники XIX століття розповіли про численні трагедії дівчат, жінок-матерів, принижених панами-кріпосниками, москаля-ми-офіцерами, сільськими багатїями-куркулями. Т. Шевченко і Марко Вовчок, І. Нечуй-Левицький і П. Грабовський створили образи страдниць, до ряду яких слід додати ще й персонажів роману Панаса […]...
- Двобій добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Двобій добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” З давніх-давен люди замислюються над одвічним питанням: що є добро, а що – зло? Чого у світі більше, і що, врешті-решт, перемагає? За душу людини протягом усього її життя сходяться у смертельному поєдинку сили добра і зла. І тільки людина здатна […]...
- “Чіпка – бунтар, правдошукач чи злочинець” за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Працю над романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний закінчив у 1875 році. Цей багатоплановий соціально-психологічний твір він створив разом із своїм братом письменником Іваном Біликом. В основу роману було покладено реальне життя селянства з його кривдами і радощами, соціальною нерівністю і злиденністю, а також жорстокими заходами так званих “захисників народу”. Одним з […]...
- Пошук ідеалів і проблема вибору в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний належить в українській літературі до майстрів психологічної прози кінця XIX – початку XX століття. Одним з найскладніших його творів справедливо вважають соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Центральний персонаж твору, Чіпка Вареник, поповнює літературну галерею образів правдошукачів та бунтарів. Його цілісна у своїй безкомпромісності натура постійно наштовхується на неможливість змінити соціальні […]...
- Образ народного бунтаря Чіпки в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У 1875 році Панас Мирний разом зі своїм братом Іваном Біликом закінчив працю над багатоплановим соціально-психологічним романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. В основу роману було покладено реальне складне життя селянства з його радощами і кривдами, злиденністю і соціальною нерівністю, а також з жорстокими діями “захисників” народу. І одним з таких народних бунтарів був […]...
- Жіночі образи в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Соціально-психологічний роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” розкриває широку панораму життя українського села. Кілька поколінь проходить перед нашими очима. З-поміж великої кількості персонажів звертають на себе увагу образи трьох жінок. Кожна з них ніби представляє своє покоління: баба Оришка, дочка її Мотря та Галя Гудзівна, Мотрина невістка. Доля кожної з них тісно […]...
- Чи варто виправдовувати Чіпку? (за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) (1 варіант) Мабуть, так зумовлено природою, що людина перш за все думає про себе і своїх близьких. Але якби так жили всі, то, напевне, не були б створені складні механізми, людина б не побувала у космосі, не підкорила б земні надра, не поборола би хвороби. Добре, що завжди були і є люди, котрі громадські інтереси ставлять вище […]...
- Проблема вибору (образ Чіпки за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?) Чіпка Вареник – це не просто образ із твору Панаса Мирного. Це, певною мірою, образ-символ свого часу. На перехресті суспільних перетворень завжди виникає критична маса, що готова вибухнути. Але що є підгрунтям такого вибуху? До чого це призведе? Відповідь на це питання формує суспільство у ставленні до таких бунтарів. Панас Мирний як талановитий хронолог не […]...
- Жіночі образи в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний добре знав життя народу, вірив у його здоровий глузд, намагався правдиво розповісти про болі та радощі людей – працьовитих, щирих, добрих. Таким постає перед нами соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Твір багатоплановий, багатий на колоритні постаті. Та особливо зворушливо змалював письменник образи жінок: Мотрі, Галі, Христі, Явдохи. Всі дійові особи […]...
- Історія створення роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?..” Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, на думку літературознавця О. І. Білецького, композиційно схожий на “будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом”. Одну метафору можна підкріпити другою: власне кажучи, цей місткий будинок – справа рук двох будівничих, братів Рудченків: Панаса та його старшого брата, Івана, знаного […]...
- Образ народного бунтаря Чіпки в соціально-психологічному романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Образ народного бунтаря Чіпки в соціально-психологічному романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У 1875 році Панас Мирний разом зі своїм братом Іваном Біликом закінчив працю над багатоплановим соціально-психологічним романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. У основу роману було покладено реальне складне життя селянства з його радощами і кривдами, злиденністю і соціальною […]...
- Коротко про “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (1875) Жанр: соціально-психологічний роман (“роман з народного життя”). Тема: зображення майже столітньої історії села Піски і, зокрема, долі правдошукача-бунтаря, “пропащої сили” Чіпки Варениченка. Головна ідея: заперечення боротьби з несправедливістю через злочин, пролиття крові. Історія написання роману: Панас Мирний написав нарис “Подоріж-жя від Полтави до Гадячого” із почутої від візника історії про відомого на Полтавщині Василя […]...
- Ідея алегоричної назви роману П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Якою важливою для художнього твору є його назва! Саме в ній, як правило, міститься стисло сформульована тема або ідея, саме вона, назва, покликана привернути увагу читача. Роман П. Мирного та І. Білика має дві назви. У 1880 році в Женеві його було надруковано під назвою “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Коли ж твір перевидавали […]...
- “Пропаща сила” у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Селянин Чіпка Варениченко міцно цементує доволі складний сюжет роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Його образ подається в еволюції. Автор розповідає нам не тільки його біографію, але й його родовід. Ми бачимо, що історія народження Чіпки незвичайна. Це дитина гріха. Його батько був байстрюком сина шляхетного генерала Володимира Семеновича й кріпачки Уляни, одружився з […]...
- “Проблема життєвого вибору за романом П. Мирного “Хіба ревуть воли як ясла повні?” Художня спадщина Панаса Мирного відображає цілу епоху – від скасування кріпосного права до жовтневого перевороту 1917 року. Письменник-новатор запропонував нові жанри. Першим психологічним романом став його роман “Хіба ревуть воли як ясла повні?”. У ньому розповідається по життя селян у пореформенний період. По-різному складалися долі простих людей. Одні своєю працею піднімалися, досягали чогось у своєму […]...
- Шлях Чіпки до злодійства (за романом П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) (2 варіант) Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” це перший зразок соціально-психологічного роману в українській літературі, в якому розкрито соціальну дійсність в усіх її суперечностях, показано, як соціально-економічні умови, конкретне життєве середовище формували характер особистості, зумовлювали, визначали її поведінку. Головна сюжетна лінія роману пов’язана з долею Чіпки Вареника. Вже на перших сторінках твору ми […]...
- Занепад моральних принципів Чіпки Вареника (за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) I. Безрадісне дитинство Чіпки. (Ще з дитинства Чіпка був ображений на долю, “що поділила людей на хазяїна і робітника”. Коли він наймитував, то нічого не хотів робити, не слухав свого хазяїна Бородая.) II. Чутки по селу. (По селу ходили чутки, що-Чіпка – чортеня і що в нього на коліні родимка – знак диявола. Діти ображали […]...
- Зображення покріпачення України у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Історія України має багато трагічних сторінок, але найбільшим нещастям для нашого народу стала ліквідація Гетьманщини і перетворення вільного селянина на безправного кріпака. Дуже часто кріпосниками ставали давні вороги українців – польські пани і підпанки, яким російські самодержці роздавали родючі землі своєї Малоросії. Саме так з’явився у Пісках пан Польський – генерал, що служив у якомусь […]...
- Твір за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” В особі Панаса Мирного поєдналися високий царський чиновник і український письменник. Тяжко переживаючи заборону українського слова, Панас Мирний змушений був ховатися під псевдонімом, друкуватися за кордоном. Незважаючи на постійну небезпеку, полум’яний патріот завжди прагнув бути корисним своїй Вітчизні. Прикладом його сподвижницької діяльності є високохудожні твори, що збагатили українську літературу. Роман “Хіба ревуть воли, як ясла […]...