Миті щастя у творчості А. А. Фета
1. Детальний опис природи. 2. Поетика розділових знаків. 3. Лірична симфонія пробудження.
4. Суперечливе сполучення різних понять Мить – це одиниця виміру щастя.
В. Жемчужников Миті… із цих понять складене наше життя. Вони невловимі й прекрасні, а часом повні розчарування Але з таких здавалося б незначних моментів і збирається картина сприйняття й розуміння самого життя і її крас. І тільки художникам слова надається шанс у поетичних рядках запам’ятати ці невловимі моменти. Одним з таких і був А. А. Фет.
Але він не просто передав
Вірш “Я прийшов до тебе із привітом…” просто переповнено радісною тональністю.
Мить – устало сонце й заповнило радістю душу ліричного героя – відбита у всьому вірші. Так одне невловиме й скороминуще явище не тільки знайшло відгук у поетичній натурі, але й змогло залишитися в буквах, які й склали словесну картину Сонце,
Так через невеликі деталі (листи) ліричний герой показує загальне пробудження й відродження. Я прийшов до тебе із привітом Розповісти, що сонце встало, Що воно гарячим світлом По аркушах затріпотіло… У цьому вірші автор не використовує ні однієї крапки Він хоче на одному подиху повідати нам: як прекрасно ця невловима мить щастя, створена сонячним світлом.
При цьому кожна строфа починається зі слова “розповісти”.
Це говорить про те, що ліричний герой часом не замислюється над підбором відповідних слів. Він хоче, щоб ми не стільки думали над його вираженнями, скільки встигли побачити ті невловимі миті, які він прагнути запам’ятати у своїй поетичній картині. У той же час такі повтори створюють особливу мелодику віршованого оповідання. І з першого ж рядка вона наповнює нас теплом і щастям Сонячному світлу радується не тільки ліричний герой, але і його оточення.
І перед нами з’являються невловимі моменти як людських почуттів, так і явищ природи. У поетичному полотні Фета вони зливаються в одну картину, що заповнюється загальним настроєм наснаги ліричного героя. У лісі ніхто не залишається байдужий загальним веселощам і захопленості.
Теплоту сонця почувають і рослини, і тварини. Через такі образи ліричний герой показує свій щиросердечний настрій. Воно з’являється перед нами в “зримих” образах, які близькі й зрозумілі Так рисується не абстрактна, а цілком конкретна картина, що ми можемо побачити самі, якщо уважно оглянемося навколо.
…Розповісти, що ліс прокинувся, Весь прокинувся, гілкою кожним, Кожним птахом стрепенувся И весняної повний спраги… Слово “спрага” стає своєрідним знаменням того, що все це може повторитися. Адже якщо подібного настрою так не вистачає в лісі, те, можливо, новий день і нові сонячні промені зможуть угамувати природну спрагу.
Вірш побудований як звертання до співрозмовника, якого ліричний герой намагається надихнути й показати йому красу ранкової пори.
Він насолоджується красою навколишнього світу й хоче, щоб інші звернули увагу на таку пишноту. Таким чином, коло тих, до кого поет звертається в добутку, розширюється И кожний з нас може зануритися в той мир, що створює у своїй ліричній симфонії Фет. При вживанні слова “тобі” у вірші з’являються людські почуття (страсті).
Адже в цей момент прокидається не тільки природа, але й сама людина. Згадування про вчорашнє відвідування свідчить про те, що такий полум’яний вогонь у серці ліричного героя Горев і вчора.
Але тільки сьогодні він оформився в поетичні рядки. При цьому ліричний герой зміг таку невловиму й перехідну мить щастя донести й до нас…Розповісти, що з тією же пристрастю, Як учора, прийшов я знову, Що душу всі так само щастю И тобі служити готова…
Ліричний герой не розділяє для себе два об’єкти своєї наснаги: співрозмовника й щастя. Здається, що вони для нього стоять на одному щаблі. І кожному з них він готовий служити й дарувати мінути насолоди природною красою й гармонією В останній строфі ліричний герой не використовує якихось конкретних образів для опису свого внутрішнього стану. Він говорить про те, що веселощами на нього віє отовсюду.
Тому такий прекрасний стан “навіяний на душу” не тільки поетичній натурі, але й тому, хто читає ці чудові рядки.
Розповісти, що отовсюду На мене веселощами віє, Що не знаю сам, що буду Співати, але тільки пісня зріє Критики творчості поета не раз говорили про музикальність його віршів. Але в цьому добутку Фет не просто наповнює їхньою особливою мелодикою, але й прямо говорить про пісню, що народилася в його душі при спогляданні природної краси. У вірші “Шепіт, боязке диханье… ” звуки не порушують того спокою, що панує в житті природи в даний момент Ліричний герой є не головною діючою особою, а всього лише стороннім спостерігачем.
Він немов залишає нас наодинці із природною красою. Але насправді саме герой вибирає ті слова й образи, по яких ми вгадуємо його щиросердечний стан. Шепіт, боязке диханье, Трелі солов’я, Срібло й колиханье Сонного струмка…
Всі немов потихеньку завмирає й зупиняється, однак не перестає рухатися. Таке суперечливе сполучення різних понять в одній картині наповнює її особою принадністю У вірші “Шепіт, боязке диханье…” поет використовує свій улюблений прийом повтору.
Але якщо в першому поетичному утворі слова з’являлися лише в різних строфах, то в цьому він їх зближає. У результаті створюється своя особлива ритміка, що не стільки нагнітається, скільки створює враження безперервності того, що чує ліричний герой. Таке мелодійне наповнення добутку він намагається передати й нам. Світло нічної, нічні тіні, Тіні без кінця Ряд чарівних змін Милої особи…
Однак не тільки ліричний герой, але й природа здатна малювати свої картини на цьому поетичному полотні.
Вони створюються за допомогою світлотіні, але не фарбами, а природними явищами. При цьому навіть мила особа, знайом і рідне, здобуває нові обриси Від людського вигляду ліричний герой знову вертається в царство природи й краси. І тепер у його розпорядженні не тільки окремі штрихи, але й саме небо. Воно стає більшим полотном, на якому розвертається своя, уже неземна картина дій.
Однак хмаринки не тільки формують свої образи, але й беруть земні фарби: відблиск вівтаря, пурпур троянди. А доповнюється така картина людськими почуттями й емоціями: лобзанья, сльози. У димних хмаринках пурпур троянди, Відблиск вівтаря, И цілування, і сльози, И зоря!
Зоря!.. Вірш закінчується многоточием.
Ліричний герой немов запрошує й нас внести ту лепту в красу вечірньої природи, що він нам запропонував. Може й у нас вийти якщо не в поетичних рядках, то у своїй душі запам’ятати приємні й невловимі моменти щастя й створити в ній гармонію краси й спокою Миті щастя, які прагне запам’ятати на своєму поетичному полотні Фет, мають конкретний часовий проміжок. У вірші “Я прийшов до тебе із привітом… ” – ранок, в “Шепоті, боязкому диханьи…” – ніч.
Таке тимчасове позначення описуваної події дозволяє й нам побачити навколо себе в цю мить прекрасні миті, збережені впроизведении. И де б ми не перебували – у сільській або міській місцевості – ми можемо понаблюдать, як рухаються тіні й піддатися цієї хвилинної, але настільки прекрасної мелодії щастя й загальних веселощів. Потрібно тільки розкрити свою душу цій пишноті й постаратися побачити те, на що звернув нашу увагу художник слова у своїх поетичні пейзажах
Related posts:
- Твір-аналіз творчості А. А. Фета У своїй творчості А. А. Фет (1820-1892) виходив з визнання високого й неминущого значення поезії, різко протиставляючи її реальної дійсності, що представляється йому “миром нудьги й праці”. “Скорбота ніяк не могла надихнути нас”,- писав він наприкінці життя. Фет був переконаний у тім, що література покликана відбивати лише вищі цінності, відгукуватися на вічні, загальнолюдські потреби, зовсім […]...
- Тема Батьківщини у творчості Панаса Фета У його віршах, незмінно доконаних стилістично, часто проявляється прагнення осягнути простір і час. Тема Батьківщини також займає важливе місце в його творчості. Так, збірник 1850 року відкриває вірш “Я росіянин”, у якому описується сувора, але прекрасна природа Півночі: Я росіянин, я люблю молчанье дали мразной, Під пологом снігів як смерть одноманітної, Лісу під шапками иль […]...
- Ліричний герой поезії А. Фета Ліричний герой поезії А. Фета “Кто не в состоянии броситься с седьмого этажа вниз головой с непоколебимой верой в то, что он воспарит по воздуху, тот не лирик”. Ці дивні слова належать Афанасію Фету, і вони, ймовірно, розповідають про того, від чийого імені ллються вірші поета – іноді як мед, а то як струмок у […]...
- Щастя родини як першоджерело щастя суспільного (ідея сімї у творчості Т. Шевченка) Тема гармонійної сім’ї посідає у поезії Т. Г. Шевченка одне з основних місць. Поет не випадково надає їй такого важливого значення, бо у своєму баченні ідеального суспільства він ставить сім’ю (мікрородину) основою держави (макрородини), а держава, у свою чергу, має сприяти гармонійному улагодженню сім’ї. Саме про це мріяв Кобзар, проголошуючи: І на оновленій землі Врага […]...
- Що таке щастя? За твором Лепкого “Цвіт щастя” Що таке щастя? На це питання, мабуть, немає, та й не може бути однозначної відповіді. Адже для кожної людини щастя своє, а сам зміст цього поняття змінюється протягом життя. Спочатку для дитини щастя – це усмішка матері, її голос. Потім щастя – це перший крок, це радість від власних успіхів; потім щастя – це досягнення […]...
- Заклик до пошуків людського щастя у творчості Чехова Наближався до заходу XIX століття. Століття, початок якого, осяяне полум’ям Вітчизняної війни 1812 року, дало гігантський поштовх розвитку національної самосвідомості російського народу. Століття, що приніс світову славу російської літератури, живопису, музиці, науці. Гігантський зліт культури – і в той же час неграмотність, невігластво, нестерпна потреба основної маси народу. Громадські протиріччя в Росії до кінця XIX […]...
- Бувають миті в житті, коли Так хотіла почати свою сповідь зі слів “Бувають миті в житті, коли… “, але востаннє я починала так дуже теплу розповідь про те, як я зустріла щастя. І справа тут не в прагненні не повторюватись, а в тому, що не можна, напевно, про цілком протилежні речі починати писати однаково. Хоча… Хто його знає, що можна, […]...
- Імпресіонізм у лірику А. А. Фета Імпресіонізм впливає на людські почуття. Основа почуттів – враження. Враження – від слова печатка, якийсь внутрішній відбиток минулих подій, образів. Наприклад, люди часто випробовують антипатію до певних імен. Припустимо, не подобається ім’я Маша. Може бути, у п’ятирічному віці якась Маша відібрала цукерку. Може бути, Маші в Пушкіна, що говорять по-французькому, вічно закохані, не викликають симпатії. […]...
- Хто в кого вкрав щастя? (за драмою І. Я. Франка “Украдене щастя”) Хто в кого вкрав щастя? (за драмою І. Я. Франка “Украдене щастя”) Щастя… Чи дароване воно долею, чи залежить воно від тебе та людей, які тебе оточують? На це складне запитання кожному свою відповідь дає життя. Та от у героїв драми Івана Франка “Украдене щастя” його украли. Хто ж і в кого украв щастя? Пізня […]...
- “Людина прийшла в мир для безмірної волі творчості й щастя” (На прикладі оповідань А. И. Куприна “Гамбринус” і “Анафема”) 1. Образ вільного музиканта Сашки з “Гамбринус”. 2. Батько Олимпий з оповідання “Анафема” як виразник протесту проти фальші. 3. Загальні риси скрипаля Сашки й диякона Батька Олимпия. Всі Бог зробив на радість людині. А. И. Куприн Коли торкаєшся теми творчості в добутках А. И. Куприна, те першим пригадується оповідання “Гамбринус” і його головний герой – […]...
- Твір на тему: “Яким я уявляю людське щастя за твором Богдана Лепкого “Цвіт щастя” Щастя – це те, до чого прагне кожен – великий і маленький, дитина і дорослий. Щодо щастя існує багато різних думок і версій. Хтось вважає, що щастя досягається просто і з легкістю, хтось упевнений, що щасливі люди бувають лише моментами, для когось і зовсім щастя не буває. Є й такі, які думають, що щастя – […]...
- Хто в кого украв щастя? (за драмою І. Франка “Украдене щастя”) Молода гарна дівчина – сирота Анна – кохала такого ж молодого мужнього юнака Михайла Гурмана, який славився своєю запальністю, хоробрістю, завзятістю. Все йшло до весілля. Тим часом Михайла відправили служити. Заздрісні брати Анни, аби позбавити її посагу, скористалися нагодою розбити майбутній шлюб. Вони повідомили сестрі, що її коханий загинув десь у Боснії, показали навіть фальшивого […]...
- На які особливості поезії А. А. Фета вказував Л. Н. Толстой, що відзначав “ліричну зухвалість” поета? На сайті вміщені всі матеріали для написання шкільних творів з рідної мови, української та зарубіжної літератур: зразки кращих творів, різноманітні плани та цитати, які можуть стати епіграфами. Усе це допоможе окреслити структуру та зміст майбутнього твору. Серед величезної кількості поетичних голосів Рісці останніх двох сторіч голос Панаса Фета дотепер звучить свіжо й своєрідно. Це класик […]...
- Життєстверджуючий початок природи в лірику А. Фета Панас Фет – проникливий лірик, що приніс у літературу свіжість і новизну в зображенні почуттів. Його манера писати незвичайна в порівнянні із прийнятою тоді нормою в поезії. Неточні слова й вираження у віршах Фета створюють не тільки несподівані, але і яркие, що хвилюють образи. Створюється враження, що поет начебто б спеціально й не замислюється над […]...
- Основні теми лірики А. А. Фета В особистості Панаса Фета дивним образом з’єдналися два абсолютно різних характери: огрубілий, сильно тертий, битим життям практик і натхненний, невтомний буквально до останнього подиху (а вмер він у віці 72 років) співак краси й любові. Син дрібного німецького чиновника, Фет був за хабар записаний сином орловського поміщика Шеншина, що відвіз матір поета від його відца. […]...
- Природа й любов у лірику А. Фета Древні говорили, що поетами народжуються. Панас Фет дійсно народився поетом. Багато хто литературоведи, письменники відзначають художню обдарованість цієї людини. Але Панас Фет – поет дивний і незвичайний. Багато в його житті й творчості якихось таємниць, чогось недоговореного й трагічного. Особистість А. Фета дуже суперечлива. Сучасники поета згадували, що “і зовнішністю, і розмовами він так мало […]...
- Твір на тему: “Щастя – це те, що було. Щастя – не те, що буде” Людина проводить все своє життя в пошуках звичайного щастя для себе і своїх близьких. Категорія щастя, яка настільки міцно увійшла в життя людини, насправді далеко не така проста, як комусь може здатися. Щастя – це мрія кожного з нас, але насправді це недосяжна мрія, адже щастя знаходиться зовсім не в майбутньому людини, а в її […]...
- Романтична поетизація буденної миті життя (“Етюд про хліб” Івана Драча) Як же ми звикли до буденності на своєму столі! Він – як частина нашого – щоденного життя, що сприймається без особливої уваги. Та ось читаєш “Етюд про хліб” Івана Драча – і серце охоплює пронизливе почуття святості, трепету перед звичайною хлібиною, народженою руками трудівників землі. У своїй поетичній мініатюрі автор розкриває перед нами дивовижну красу […]...
- Чи можна побудувати своє щастя на чужій біді? (за драмою І. Франка “Украдене щастя”) Чи можна побудувати своє щастя на чужому стражданні? Чи можна “вкрасти своє щастя”? Такі питання стоять перед героями драми І. Франка “Украдене щастя”. П’єса на п’ять дій “Украдене щастя” займає в оригінальній драматургічній спадщині І. Франка центральне місце. Вона була написана 1891 року, але протягом двох наступних років кілька разів перероблялася, тому що реакційна критика […]...
- Вишуканість і своєрідність лірики А. А. Фета 1. Фет як представник напрямку “чисте мистецтво”. 2. Фет про призначення поета й поезії. 3. Оспівування краси миру у віршах поета 4. Тема любові в лірику Фета. Лірикові А. А. Фета прийнято відносити до літературного напрямку за назвою “чисте мистецтво”. Насправді поет у своїй творчості не намагався висловити власну цивільну позицію, нікого ні до чого […]...
- “Яким я уявляю людське щастя”, за твором Богдана Лепкого “цвіт щастя” Кожен з нас хоча б раз у своєму житті замислювався над тим, що таке щастя і яке воно повинно бути для кожного з нас. Кожен з нас хоча б раз у своєму житті замислювався і над тим, що його чекає у майбутньому. Кажуть, що заглядати у майбутнє та шукати там свого щастя – це означає […]...
- “Благоухающая свіжість почуттів” у поезії Панаса Фета Лірика Панаса Фета відкриває нам мир разючої краси, гармонии й досконалості, три становлющие якого – природа, любов і пісня. Фета можна назвати співаком російської природи. Наближення весни й осенїї зів’янення, запашна літня ніч і морозний день, що розкинувся без кінця й краю житнє поле й густий тінистий ліс – про все це пише він у […]...
- Життя й творча доля А. А. Фета Панас Опанасович Фет народився в садибі Новоселки Мценского повіту в ноябре 1820 року. Історія його народження не совсем звичайна. Батько його, Панас Неофитович Шеншин, ротмістр у відставці, принадлежав до старого дворянського роду й був багатим поміщиком. Перебуваючи на лікуванні в Німеччині, він женився на Шарлотте Фет, що відвіз у Росію від чоловіка й дочки. Через […]...
- Що таке щастя? (За новелою Б. Лепкого “Цвіт щастя”) Богдан Лепкий. Це відновлене ім’я у нашій літературі. Твори Богдана Лепкого довго були заборонені на Батьківщині. І тільки за наших часів, коли Україна стала вільною і незалежною, твори письменника зазвучали на повний голос і на його Батьківщині. І вже ні в кого не виникає сумнівів у тому, що Богдан Лепкий – видатна постать в українській […]...
- Прекрасні вірші про любов Фета Тема любові є однієї зі складові теорії чистого мистецтва, найбільше широко в російській літературі відбитої у віршах Фета й Тютчева. Ця вічна тема поезії проте знайшла тут своє нове переломлення й зазвучала трохи по-новому. Салтиков-Щедрин в 70-і роки писав, що тепер ніхто не наважиться вже оспівувати солов’їв і троянд. Для Фета тема любові, навпроти, з’явилася […]...
- “Щастя – це те, що було. Щастя – не те, що буде” Людина проводить все своє життя в пошуках звичайного щастя для себе і своїх близьких. Категорія щастя, яка настільки міцно увійшла в життя людини, насправді далеко не така проста, як комусь може здатися. Щастя – це мрія кожного з нас, але насправді це недосяжна мрія, адже щастя знаходиться зовсім не в майбутньому людини, а в її […]...
- Життя й творчість А. А. Фета 1. Коротка біографічна довідка. 2. Основні теми лірики Фета. 3. Особливості лірики Фета. В історію літератури Панас Панасович увійшов під прізвищем Фет, однак чимало років його життя було присвячено боротьбі за право носити інше прізвище – Шеншин. Батько майбутнього поета, російський дворянин А. Н. Шеншин, під час свого перебування в Німеччині познайомився із дружиною німецького […]...
- Хто украв щастя? по драмі И. Франко “Украдене щастя” Драма “Украдене щастя” – один з найкращих творів Івана Франко. Займає вона почесне місце в українській класичній драматургії. И. Франко, людина дуже чесн і прямолінійний, ставить у драмі питання: хто винуватий у трагедії Миколи, Ганни й Михайла, у тім, що в них украдене щастя? Перед читачем і глядачем проходить життя трьох персонажів; Миколи Задорожного, його […]...
- Хто в кого вкрав щастя? (За драмою “Украдене щастя”) Щастя… Чи дароване воно долею, чи залежить воно від тебе та людей, які тебе оточують? На це складне запитання кожному свою відповідь дає життя. Та от у героїв драми Івана Франка “Украдене щастя” його украли. Хто ж і в кого украв щастя? Пізня зимова пора. В занепокоєнні чекає молода жінка Анна свого чоловіка Миколу. Та […]...
- Сміливі завжди мають щастя (за романом І. Багряного “Тигролови”) Ці слова, що несуть у собі мудрість багатьох віків, рефреном звучать упродовж усього роману Івана Багряного “Тигролови”. Спочатку їх вимовляє стара Сірчиха, потім повторює головний герой, і, нарешті, саме цими словами завершується роман. А чи справді у сміливих завжди є щастя? Чи здобув щастя Григорій Многогрішний? З перших рядків нас приваблює образ Григорія Многогрішного, непримиренного […]...
- Мелодійність поезії А. А. Фета АФАНАСІЙ ФЕТ 10 клас ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АФАНАСІЙ ФЕТ Мелодійність поезії А. А. Фета Поезія Фета – поезія натяків, догадок, умовчань; його вірші у більшості своїй не мають сюжету, – це ліричні мініатюри, призначення яких не стільки передати читачеві думки і почуття, скільки “летючий” настрій поета. Фет обмежував свою поезію трьома темами: кохання, природа, мистецтво. Він […]...
- Мир разючої гармонії в ліриці Панаса Фета Лірика Панаса Фета відкриває нам мир разючої краси, гармонії й досконалості, три складові якого – природа, любов і пісня. Фета можна назвати співаком російської природи. Наближення весни й осіннє зів’янення, запашна літня ніч і морозний день, що розкинувся без кінця й краю житнє поле й густий тінистий ліс – про все це пише він у […]...
- Героїня лірики А. А. Фета Найбільшою любов’ю всього життя Фета була Марія Лазич. Але їхня доля зложилася нещасливо. Вони розсталися, і Марія покінчила життя самогубством, упустивши запалений сірник, від якої зайнялося її плаття. Це нещастя наклало на життя й творчість поета незгладимий відбиток Вірші, у яких є присутнім “вона”, овіяні трагічністю й тугою. Разом з Марією Лазич загинув і його […]...
- Мелодійність поезії А. А. Фета Поезія Фета – поезія натяків, здогадів, умовчань; його вірші по більшій частині не мають сюжету, – це ліричні мініатюри, призначення яких передати читачеві не стільки думки й почуття, скільки “летуче” настрій поета. Фет обмежував свою поезію трьома темами: любов, природа, мистецтво. Йому були далекі щиросердечні бури й тривоги. Поет писав: Мова щиросердечної непогоди Була незрозуміла […]...
- Богдан Лепкий. “Цвіт щастя”. Прагнення кожної людини бути щасливою, істинні та фальшиві цінності на дорозі до щастя УРОК 40 Тема. Богдан Лепкий. “Цвіт щастя”. Прагнення кожної людини бути щасливою, істинні та фальшиві цінності на дорозі до щастя. Мета. Удосконалювати вміння виразно читати і переказувати твір, виділяти головну думку; характеризувати образ головного героя; висловлювати власні роздуми про щастя людини; розвивати творчу уяву учнів. Обладнання: книга Б. Лепкого “Цвіт споминів”, ілюстрації до новели “Цвіт […]...
- Зміст вірша А. Фета “Зоря прощається із землею” Панас Опанасович Фет – видатний росіянин лірик, що зумів у своїх віршах передати всю красу природи. Мені здається, у творчості А. Фета можна виділити два типи пейзажних віршів. У добутках “Ще травнева ніч”, “Вечір”, “Ліс”, “Степ увечері” він звертається безпосередньо до зображення природи, використовуючи при цьому безліч яскравих деталей, соковитих фарб. Але, на мій погляд, […]...
- НА ЩАСТЯ – ДМИТРО ПАВЛИЧКО Літературне читання 3 клас ПОЕТИЧНА ЗБІРКА ДМИТРО ПАВЛИЧКО НА ЩАСТЯ Є на світі море, А в морі – острів, А на острові – місто, А в місті – площа, А на площі – вершник, А під вершником – кінь, Підкований золотими підковами. Ходять по площі люди, Та ніхто не цікавий знати, Що то за кінь, […]...
- Твір-відгук на новелу “За мить щастя” Кохання такої сили, що підносить над реаліями життя. Так, за це покладена смерть, але мить щастя коштує того, щоб ні про що не жалкувати. Ця розповідь – неначе ключ до розуміння філософії Олеся Гончара, його прагнення до ідеального, до свободи. Як письменник, він розумів, що абсолютна свобода можлива лише у сфері почуттів, бо лише вони […]...
- Щастя в розумінні Некрасова Щастя людське. Хто знає, що це таке? Може той, хто говорить про себе: “Я щасливий”, пояснити значення цього слова, дати визначення цьому поняттю? У всі віки філософія, психологія та мистецтво стикаються з цим питанням. У всі віки кращі уми людства намагалися знайти вирішення цієї загадки. Виникали дивні концепції “щастя після життя”, що знайшли найширше застосування […]...
- “З того, як людина ставиться до поезії Тютчева і Фета, можна судити про її художній смак’. Що ви думаєте про це твердження? У кожного аматора поезії є свої кумири. І зовсім необов’язково, щоб ними були Тютчев і Фет. Кожен шукає у віршах своє: близькі і зрозумілі думки, яскраві образи, несподівані метафори, свої ритми й інтонації. Хтось любить перечитувати Пушкіна і не припиняє дивуватися вічній новизні і свіжості його віршів. Комусь до душі витончений Блок. Іншому ближче гіркі […]...