Головна ⇒ 📌Бібліотека ⇒ Михайль Семенко – Океан
Михайль Семенко – Океан
Я не знаю – є Що ще більш таємне Як це співуче слово – Океан. Скільки людей-героїв В твої простори впивалося – Скільки надій ламалося Крізь туман. Скільки народів твоїми водами – Крізь піну невірних хвиль – Змагалося з бурями й непогодами Проклинало могутній Штиль.
Скільки губів безгучно зціпилось В бажанні непевних ран І проклинало – й благословляло В шепоті: Океан. І я – закоханий – я наче мрію – Прагну хвилинами найгостріших стум До тебе – в обрій – приходь – зогрію І душа повна невиразних Ран. Що це мені й сьогодні вдарило – За колом полярним – барабан?
Серце в мені клично захмарило – Океан – Океан!
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- “Ритми цілком іншої музики” (Михайль Семенко) – Михайль Семенко (1892-1937) Підручник Українська література 11 клас Українська література 1920-1930 років Михайль Семенко (1892-1937) Михайль Семенко прагнув піднести українську поезію до європейських вершин. Його художні шукання були постійними. Будучи модерністом, він експериментував як зі змістом, так і з формою художнього твору, написавши понад двадцять книг, серед яких лірика посідає провідне місце. Він створив модерні ліро – епічні […]...
- Скорочено – БАЖАННЯ – МИХАЙЛЬ СЕМЕНКО Чому не можна перевернути світ? Щоб поставити все догори ногами? Це було б краще. По-своєму перетворити. А то тільки ходиш, розводячи руками. Але хто мені заперечить перевернути світ? Місяця стягнуть і дати березової каші, Зорі віддати дітям – хай граються, Барви, що кричать весняно, – служниці Маші. Хай би одягла на себе всі оті розкоші! […]...
- Бажання – МИХАЙЛЬ СЕМЕНКО Скорочено Чому не можна перевернути світ? Щоб поставити все догори ногами? Це було б краще. По-своєму перетворити. А то тільки ходиш, розводячи руками. Але хто мені заперечить перевернути світ? Місяця стягнуть і дати березової каші, Зорі віддати дітям – хай граються, Барви, що кричать весняно,- служниці Маші. Хай би одягла на себе всі оті розкоші! Тоді […]...
- Михайль Семенко – Запрошення (Я покажу вам безліч світів… ) Я покажу вам безліч світів – Оригінальних і капризних. Я покажу вам безліч шляхів – Хто хоче мого духа визвать? Ми проходимо до останнього пункту. Ми перемогли всі стихії й дощі. Я відчинив двері замкнуті – Хто хоче зі мною гулять вночі? Вірш “Запрошення” – це звернення до прийдешніх поколінь. Поет усім тим, хто хоче […]...
- Запрошення – МИХАЙЛЬ СЕМЕНКО Скорочено Я покажу вам безліч світів – Оригінальних і капризних. Я покажу вам безліч шляхів – Хто хоче мого духа визвать? Ми проходимо до останнього пункту. Ми перемогли всі стихії й дощі. Я відчинив двері замкнуті – Хто хоче зі мною гулять вночі? Коментар Ліричний герой поезії уявляє себе духом із потойбіччя. Він говорить про те, […]...
- Михайль Семенко – Запрошення (Ви знаєте?) Михайль СЕМЕНКО ЗАПРОШЕННЯ Ви знаєте? Прекрасний краєвид з гори Батиєвої. Ви, певне, не були там ніколи? Не гуляли по сніго-білому полю? Ми вас запрошуємо – наберіться бажання сміливого і приходьте до нас. У нас тут доволі весело. Звичайно, до нас не заходять автомобілі – Але почуваємо ми себе зовсім добре, справді. Ах, як тут гарно! […]...
- Михайль Семенко Творець і незмінний лідер українського футуризму від його початку (1913) до поліційного знищення Москвою (1934). Народився 31 грудня 1892 року в селі Кибинці Миргородського повіту на Полтавщині. Вчився в реальній школі і три роки в Петербурзькому психоневрологічному інституті. Перша світова війна перебила освіту; 1914 він виїхав до Америки, але застряг у Владивостоці, проживши в ньому […]...
- Семенко Михайль – Біографія Михайль Семенко ( Михайло Васильович Семенко, 19 (31) грудня 1892 , село Кибинці, Миргородський повіт, Полтавська губернія, ниніМиргородський район, Полтавська область – 23 жовтня 1937, Київ) – поет, основоположник і теоретик українського футуризму (також відомого якпанфутуризм), невтомний організатор футуристичних угруповань, редактор багатьох видань. Модернізував українську лірику урбаністичною тематикою, сміливими експериментами з формою вірша, запровадив свіжі […]...
- Скорочено – МІСТО – МИХАЙЛЬ СЕМЕНКО Вечір подощовий вдаряючи холодними краплями Запродавав ночі непритомну душу Панна рухалася повільно в невідомому напрямі Граціозно підоперши офіцерську тушу Підплигуючи чадом метнулася бензинова машина Геній нестримну душу в міцну сталь запріг Я чув як вибухнула тріснута шина Коли повернув за оліхтарений ріг Мене заспокоїв трепет у вікні мотора Блимала фільма в електричній стіні Буде це […]...
- Місто – МИХАЙЛЬ СЕМЕНКО Скорочено Осте сте 6і бо 6у Візники – люди Трамваї – люди Автомобілібілі Бігорух рухобіги Рухливобіги Berceus1 кару Селі Елі Лілі Пути велетні Диму сталь Палять Пах Пахка Пахітоска Дим синій Чорний ди М Пускають Бензин Чаду жить Чаду благать Кохать кахикать Життєдать Життєрух Життєбе- Нзин Авто Трам. 1berceus – колискова (фр.) Коментар Вірш М. Семенка […]...
- Скорочено – ЗАПРОШЕННЯ – МИХАЙЛЬ СЕМЕНКО Ви знаєте? Прекрасний краєвид з гори Батиєвої. Ви, певне, не були там ніколи? Не гуляли по сніго-білому полю? Ми вас запрошуємо – Наберіться бажання сміливого і приходьте до нас. У нас тут доволі весело. Звичайно, до нас не заходять автомобілі – Але почуваємо ми себе зовсім добре, справді. Ах, як тут гарно! Як тут симпатично […]...
- Михайло Васильович (Михайль) Семенко Михайло Васильович (Михайль) Семенко народився 31 (19) грудня 1892 року на Полтавщині в селі Кибинці у родині волосного писаря, який став потім писарем земської управи в містечку Хорол. Семенкова мати, яка закінчила тільки початкові класи церковноприходської школи, була письменницею-самоуком, автором ряду повістей, надрукованих під її дівочим прізвищем – Марія Проскурівна. Брат поета, Василь, був цікавим […]...
- Барка Василь Костянтинович Океан Уже за мною голубині сестри, Кигичучи, мов сон, витають; Як море все на віщім перехресті, Та все спливає в сиву тайну. Чого це незриданні зграї кружать Без сонця до мого чола? Нас доля – як не стали ще подружжя – Вже океаном розвела… Вже досвітом на глибині відчаю, Де риза пориває вічно; О, рідне серце! […]...
- Михайль Семенко – яскравий представник футуризму в українській літературі Я покажу вам безліч світів – Оригінальних і капризних. Михайль Семенко. “Запрошення” Футуризм, що зародився на початку XX століття в Італії, знайшов своїх послідовників і в українській літературі (Михайль Семенко, Гео Шкурупій, Микола Бажан). Лідером футуристів можна вважати Михайля Семенка, який теоретично обгрунтував ідейно-естетичні основи новонародженого українського футуризму. Заявивши про спалення свого “Кобзаря”, Семенко ніби […]...
- Бажання М. Семенко Чому не можна перевернути світ? Щоб поставити все догори ногами? Це було б краще. По-своєму перетворити. А то тільки ходиш, розводячи руками. Але хто мені заперечить перевернути світ? Місяця стягнуть і дати березової каші, Зорі віддати дітям – хай граються, Барви, що кричать весняно, – служниці Маші. Хай би одягла на себе всі оті розкоші! […]...
- Аналіз вірша “Бажання” Семенко Чому не можна перевернути світ? Щоб поставити все догори ногами? Це було б краще. По-своєму перетворити. А то тільки ходиш, розводячи руками. Але хто мені заперечить перевернути світ? Місяця стягн’уть і дати березової каші, Зорі віддати дітям – хай граються, Барви, що кричать весняно, – служниці Маші. Хай би одягла на себе всі оті розкоші! […]...
- Місто М. Семенко Місто У своєрідний спосіб Михайль Семенко відображає звуки мегаполісу: Осте сте Бі бо Бу Привертають увагу короткі, рублені речення, численні асонанси та алітерації, використані автором. Візники – люди Трамваї – люди Автомобілі білі Бігорух рухобіги Рухливобіги Berceus кару Поет вдається до повторення частин слів. Селі Елі Лілі Пути велетні Диму сталь Палять Пах Пахка Пахітоска […]...
- Михайло Семенко Реферат Михайло Семенко (31 грудня 1892 – 23 жовтня 1937) Творець і незмінний лідер українського футуризму від його початку (1913) до поліційного знищення Москвою (1934). Народився 31 грудня 1892 року в селі Кибинці Миргородського повіту на Полтавщині. Вчився в реальній школі і три роки в Петербурзькому психоневрологічному інституті. Перша світова війна перебила освіту; 1914 він […]...
- Дмитро Павличко – Пісня про Україну До Дніпра я приходжу вмивати свій зір, Щоб у темряві дух мій не згас. І вдивляється в очі мені з-понад зір, Наче батько, суворий Тарас. Приспів: Пахне хвиля Дніпрова, мов сіно, І гойдається в даль степову. Україно, моя Україно, Я для тебе на світі живу! Як зірниця, що впала в нічну не проглядь, Я без […]...
- Життя і творчість Михайла Семенко Реферат на тему: Життя і творчість Михайла Семенко (31 грудня 1892 – 23 жовтня 1937) Творець і незмінний лідер українського футуризму від його початку (1913) до поліційного знищення Москвою (1934). Народився 31 грудня 1892 року в селі Кибинці Миргородського повіту на Полтавщині. Вчився в реальній школі і три роки в Петербурзькому психоневрологічному інституті. Перша світова […]...
- Аналіз вірша “Запрошення” М. Семенко Вид лірики: громадянська, публіцистична. Жанр: ліричний вірш-посланни. Тема: Ліричний герой запрошує старших колег завітати на Батиєву гору Ідея: Заклик до старшого покоління інтелігентів, митців знайти спільну мову з новаторською молоддю Віршовий розмір: ямб Провідний мотив. У творі “Запрошення” автор закликає старше покоління інтелігенції знайти спільну мову з молодими митцями, запрошує всю небайдужу до творчості молодь […]...
- Аналіз вірша “Місто” Семенко М. Семенко протягом усього свого творчого життя експериментував із формою вірша, шукав власну інтонацію, невимушену й наближену до розмовної, розробляв і опрацьовував нові мотиви, зокрема еротичні та урбаністичні. Вірш “Місто” має яскраво виражений урбаністичний характер. Вид лірики: вірш-медитація. Жанр: ліричний вірш. Провідний мотив. У вірші “Місто” автор, використавши прийоми й засоби футуризму, не тільки відтворив […]...
- Андрій Малишко – Роздум АНДРІЙ МАЛИШКО РОЗДУМ Чи встигну я цей камінь обтесати У дві руки, із молотом одним? Бо поїзд мій вечірній у долині Не може довго ждати, в нього свій Маршрут і обрій. Лінія й робота. Уже на камені засяли очі І налились блакиттю, вже на нім Уста людські жагою затремтіли І ожили, як небо ожива, Повинуте […]...
- Євген Маланюк – Лист ЄВГЕН МАЛАНЮК ЛИСТ Так. Без Тебе повільна, нестямна загибель, Батьківщино моя, Батьківщина німа! Навіть гіркість в черствому щоденному хлібі Мстить, нагадуючи, що Тебе нема. А пусті, нескінченні, бездонні ночі, А ворожі, навіки вже страчені дні, Коли марно палаєш, а ворог регоче, А доба ось гримить у залізі й вогні. І от знову дощі. Не дихнеш, […]...
- Я мрію про Мені дуже подобається мріяти. Кажуть, що найбільше люди мріють у дитинстві, але мені здається, що й дорослі із задоволенням роблять це. Моя бабуся говорить, що мрія допомагає жити, бо завдяки їй у людини з’являється бажання досягти чогось і вона робить усе можливе для справдження своєї мрії. У мене багато мрій – маленьких і великих. Мрію […]...
- Скорочено – ГАЗЕЛІ – ГАФІЗ 8 КЛАС ГАФІЗ ГАЗЕЛІ Серце – скинія святині: для любові тихий храм. Очі – дзеркало, щоб любо відбивалася ти там. Я забув і сьогосвітнє, й тогосвітнєє життя: Ти – єдина в мене пані, сам в ярмо хилюся я. Та чи зважусь я ступнути на поріг твоїх палат, Де й зефір не сміє віять, а побожно […]...
- Істотне Маланюк Євген Діла ростуть у невмолимі черги. Громадиться цеглинами життя. Як рух, як пруг, як вічний вир енергій, Триває й визначається буття. У наступній строфі автор за допомогою метафори створив неповторний образ будівлі. Водночас він утверджує думку про первісність Слова і Любові, які передують будь-якій справі: Співа блакить крізь готику риштовань, Дзвенить цемент крізь дужу плоть будов. […]...
- Стилет чи стилос? – не збагнув. – ЄВГЕН МАЛАНЮК Скорочено Стилет чи стилос? – не збагнув. Двояко Вагаються трагічні терези. Не кинувши у глиб надійний якор, Пливу й пливу повз береги краси. Там дивний ліс зітхає ароматом І весь дзвенить од гімнів п’яних птиць, Співа трава, ніким ще не зім’ята, І вабить сном солодких таємниць, Там зачарують гіпнотичні кобри Під пестощі золототілих дів… А тут […]...
- ЛИС І КІТ – Грімм Якоб і Вільгельм ЛИС І КІТ Німецька народна казка Одного разу кіт зустрів у лісі лиса та й думає собі: “Лис такий розумний, такий досвідчений” його весь світ шанує. Треба й мені бути привітним до нього”. От він і каже: – Добрий день, любий пане лисе! Як вам живеться? Як ваше здоров’ячко? Як даєте собі раду за теперішньої […]...
- Микола Бажан – Пісня бійця Бійці виїжджали і коні іржали (Стримано в стременах сталь дзвенить), А дим терпкий у полі, А в полі дим іржавий, І слина з кінських губ – немов ковильна мить. Дібровою загін бійців поїхав, Підковами клепали коні путь, І лязк шабель, і брязкіт піхов У тиші чорній чуть. Насували на лоба папахи, Ковтали піль міцний, солодкий […]...
- Думки Неформальний сон дарує неформальний спокій – тимчасова радість та випадкове свято… Картина з байдужим поглядом, заплямована сонячними променями, спаплюжена дивом. думки розбивають спокій, відгонять сон. Під зоряним водоспадом, я причащаюся спокоєм, я прагну досконалості… Багато буденних сірих тижнів, не дочитаний до кінця свідомості Ніцше, та непрожите молоде життя, дивують розумних, лякають та смішать дурнів. В […]...
- Вінграновський Микола Степанович Вогненна людина Не в кам’яній, не в дерев’яній ері – Зустрілися ми в атомній добі, В жахких реакціях негаснучих матерій, У плоті вогненній з’являюся тобі. Я – Сонця син. Творець Землі і неба. І я – це ти. Все, що навколо тебе. Вклонись повітрям, часом, і судьбою, І атомом, розщепленим тобою, І таємницею, що знаєш ти один. […]...
- Олена Матушек – Дикий виноград ДИКИЙ ВИНОГРАД Крізь тишу тиш, Крізь грому грізні рими, Крізь сміх сльози і присмерки досад Долає вись – Невтримно, незборимо – Зелена повінь – Дикий виноград. Чому він – “дикий”? Ну хіба ж він дикий, Коли зумів корінням осягти Таке неспинне І таке велике, Невтолене жадання висоти! Він ні піднять, Ні підсадить не просить, Йому […]...
- Загул Дмитро Юрійович Згадка І Бувало: в сутінку вечірнім, Як обрій кров’ю догорить, Стаю невпевненим, покірливим… І туга пережитих літ Закряче вороном настирливим: Не варто марити про цвіт! Хіба таким, мізерним, хирлявим, – Чекати кращого чогось? Щоб потім згинуть непримиреним? Та скільки ж поту пролилось І скільки витрачено сили. Щоб перебитися якось! Чекай спокійної могили І не турбуйся про […]...
- Євген Маланюк – Ода до прийдешнього ЄВГЕН МАЛАНЮК ОДА ДО ПРИЙДЕШНЬОГО Дні Твої скалічено криваво, За туманом мерехтить мета… Так обридла підозріла слава, Так гнобить нещадна самота. Вию псом на мертвім полі бою, Стережу сей попіл і кістки,- Знаю, Бог розсудить нас з Тобою: Сходять зерна, пружаться ростки. Під морозним вітром – біла тризна, Сніг сліпить, вирує рівнина,- То встає озимина […]...
- Андрій Малишко – Вчителька (пісня) АНДРІЙ МАЛИШКО ВЧИТЕЛЬКА (Пісня) Сонечко встає, і в росі трава, Біля школи в нас зацвітають квіти, Вчителько моя, зоре світова, Де тебе питать, Де тебе зустріти? На столі лежать зошитки малі, І роботи час проганяє втому. І летять-летять в небі журавлі, І дзвенить дзвінок Хлопчику малому. Скільки підросло й полетіло нас В молодій весні, в […]...
- Поетичне слово Роберта Третьякова Харківщина – край, де спалахнув світильник мудрості непохитного воїна духу Григорія Сковороди. У Харкові жили і працювали незабутні Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, Л. Боровиковський, П. Гулак-Артемовський, М. Костомаров. Саме тут зароджувалась і література XX ст.: озвались світові П. Тичина, Остап Вишня, М. Ірчан, Лесь Курбас, В. Сосюра, І. Микитенко, Ю. Яновський… А чи можемо ми обминути […]...
- Розповідь про океани, 4 клас В світі існує п’ять океанів. Це Тихий океан, Атлантичний, Північний Льодовитий, Південний та Індійський. Перший з них знаходиться на сході, другий – на заході від нас, Північний Льодовитий океан майже повністю займає полярні простори півночі. А широкі води Індійського океану розкинулися на півдні. Назва його відповідає розташуванню. Води цього океану омивають береги великого Індійського півострову. […]...
- Скорочено – СТИЛЕТ ЧИ СТИЛОС? – ЄВГЕН МАЛАНЮК Стилет чи стилос? – не збагнув. Двояко Вагаються трагічні терези. Не кинувши у глиб надійний якор, Пливу й пливу повз береги краси. Там дивний ліс зітхає ароматом І весь дзвенить од гімнів п’яних птиць, Співа трава, ніким ще не зім’ята, І вабить сном солодких таємниць, Там зачарують гіпнотичні кобри Під пестощі золототілих дів… А тут […]...
- Михайло Петренко – Цитьте, вітри! Цитьте, буйні! Цитьте, вітри! Цитьте, буйні! В лузі не гудіте! Моє горе лягло спати, Так не побудіте. Ох, заснуло воно в серці, Як в норі гадюка; Наче легше мені стало, Наче менше мука. Цитьте, вітри! Цитьте буйні! Горя не будіте! Дайте мені, молодому, Хоч на час спочити! Бо те горе нескінченне, Боже, надоїло; Чую, серденько від його […]...