Михайло Петренко – Дивлюсь я на небо та думку гадаю

Related posts:

1. Скорочено – НЕБО – МИХАЙЛО ПЕТРЕНКО Дивлюсь я на небо та й думку гадаю; Чому я не сокіл, чому не літаю, Чому мені, боже, ти криллів не дав? Я б землю покинув і в небо злітав! Далеко за хмари, подальше од світу, Шукать собі долі, на горе привіту, І ласки у зірок, у сонця просить, У світі їх яснім все горе […]...
2. Небо (скорочено) – Петренко Михайло В минуту жизни трудную, Теснится ль в сердце грусть. (М. Ю. Лєрмонтов) Дивлюся на небо та й думку гадаю. Чому я не сокіл, чому не літаю. Чому мені, Боже, ти крилець не дав? Я б землю покинув і в небо злітав! Далеко, за хмари, подальше од світу, Шукать собі долі, на горе привіту, І ласки […]...
3. ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ. В. ЗАБІЛА “СОЛОВЕЙ”, М. ПЕТРЕНКО “НЕБО”. М. ШАШКЕВИЧ – ЗАЧИНАТЕЛЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ НА ЗАХІДНИХ ЗЕМЛЯХ. “ВЕСНІВКА” Тема. ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ. В. ЗАБІЛА “СОЛОВЕЙ”, М. ПЕТРЕНКО “НЕБО”. М. ШАШКЕВИЧ – ЗАЧИНАТЕЛЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ НА ЗАХІДНИХ ЗЕМЛЯХ. “ВЕСНІВКА” Варіант 1 1. Ліричний герой поезії В. Забіли “Соловей” звертається до солов’я з проханням, щоб птах… А Підбадьорив його. Б Не додав жалю. В Оспівав красу земну. Г Ощасливлював тих, кому не поталанило в […]...
4. Михайло Петренко – Цитьте, вітри! Цитьте, буйні! Цитьте, вітри! Цитьте, буйні! В лузі не гудіте! Моє горе лягло спати, Так не побудіте. Ох, заснуло воно в серці, Як в норі гадюка; Наче легше мені стало, Наче менше мука. Цитьте, вітри! Цитьте буйні! Горя не будіте! Дайте мені, молодому, Хоч на час спочити! Бо те горе нескінченне, Боже, надоїло; Чую, серденько від його […]...
5. “Аналіз вірша М. Петренка “Небо” І по сію пору ми мало знаємо про життя і творчість Михайла Петренка. Не збереглося його зображення і зовсім недавно краєзнавцями-земляками поета встановлена дата його смерті. Але незважаючи ні на що, Михайла Петренка можна по праву вважати одним із найталановитіших українських поетів-романтиків. Його творчість, починаючи з відомого усім вірша “Дивлюсь я на небо…”, який став […]...
6. Твір на тему: “Аналіз вірша М. Петренка “Небо” І по сію пору ми мало знаємо про життя і творчість Михайла Петренка. Не збереглося його зображення і зовсім недавно краєзнавцями-земляками поета встановлена дата його смерті. Але незважаючи ні на що, Михайла Петренка можна по праву вважати одним із найталановитіших українських поетів-романтиків. Його творчість, починаючи з відомого усім вірша “Дивлюсь я на небо…”, який став […]...
7. МИХАЙЛО ПЕТРЕНКО УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Література українського романтизму Михайло Миколайович Петренко народився в м. Слов’янську Харківської губернії (тепер Донецька область). Біографічні дані про нього дуже скупі. Закінчив юридичний факультет Харківського університету. Із спадщини М. Петренка збереглося майже двадцять поезій. Перші його твори були надруковані в альманасі “Сніп” (1841) під назвою “Думки”. Основну ж частину […]...
8. Михайло Миколайович Петренко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Михайло Миколайович Петренко (1817-?) Творча спадщина Михайла Миколайовича Петренка, що дійшла до нашого часу, налічує лише 19 поетичних творів. Вони були надруковані в альманасі “Сніп” (1841 р.), у збірнику “Молодик” (1843 р.) та окремою добіркою “Думи та співи” в “Южном русском сборнике” (1848 p.). Творчість М. Петренка жанрово різноманітна: у його доробку є вірші про […]...
9. Михайло Петренко – Туди мої очі, туди моя думка Туди мої очі, туди моя думка, Де ти живеш, Галю, сердешна голубка; Од раннього ранку до пізньої ночі Я плачу без тебе і виплакав очі; А ти мого горя не чуєш, не знаєш. О, як болить серце, як тебе згадаєш! Дарма топлю очі далеко за гори: Я Галі не бачу. Зате ж люте горе, Мов […]...
10. ПЕТРЕНКО МИХАЙЛО ПЕТРЕНКО МИХАЙЛО (1817, м. Слов’янськ, тепер Донецької обл. – 25.12.1862, м. Лебедин, тепер Сумської обл.) – поет харківської школи романтиків. Походив із дворян. У 1836 – 1841 рр. навчався в Харківському університеті. На основі нових пошуків дослідники висунули гіпотезу про причину раптового припинення літературної діяльності М. Петренка і репресії царату у зв’язку з доносом про […]...
11. Михайло Миколайович Петренко Михайло Миколайович Петренко – Поет і службовець. Багато хто знає Михайла Петренка як поета-романтика першої половини ХІХ століття, але зовсім мало кому відомо, що він мав юридичну освіту й служив у відомствах, підпорядкованих Міністерству юстиції. Поетична спадщина Михайла Петренка невелика, але його вірші пам’ятають і сьогодні. Деякі з них з часом стали народними піснями. Перші […]...
12. Михайло Петренко – Чого ти, козаче, чого ти, бурлаче Чого ти, козаче, чого ти, бурлаче, Як вітер осінній в діброві заплаче, Головоньку схилиш, слізьми обіллєшся, Від думки, від горя у поле плетешся? Хіба ж ти, козаче, із вітром здружився, Що вітер заплакав, а ти й зажурився; Хіба тобі ні з ким ділитися горем, Як тільки що з вітром, як тільки що з полем? Чого […]...
13. Леся Українка – Зоряне небо ЗОРЯНЕ НЕБО * * * Зорі, очі весняної ночі! Зорі, темряви погляди ясні! То лагідні, як очі дівочі, То палкії, мов світла прекрасні. Одна зірка палає, мов пломінь, Білі хмари круг неї, мов гори, Не до нас посила вона промінь, Вона дивиться в інші простори… Інша зіронька личко ховає В покривало прозореє срібне, Соромливо на […]...
14. Твір на тему: НЕБО Небо – це скатертина, розстелена під зорями, на яку може падати тільки зоряний порох. Між цією намагніченою скатертиною і зорями зводиться людський розум, у якому може відбитися, мов у свічаді, цей вогняний дощ. Нічне небо – зоряне море і, дивлячись на нього, ми усвідомлюємо, що між тими глибинами та нами нема ні коріння, за яке […]...
15. ЗОРЯНЕ НЕБО – Леся Українка УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ Леся Українка ЗОРЯНЕ НЕБО Зорі, очі весняної ночі! Зорі, темряви погляди ясні! То лагідні, як очі дівочі, То палкії, мов світла прекрасні. Різно дивляться яснії зорі, Кожна зірка інакше сіяє,- В кого серце у тузі та горі, Той виразно по зорях читає. Одна зірка палає, мов […]...
16. НА ЩО СХОЖЕ НЕБО? Чи помічали ви коли-небудь, на що схоже небо? Навряд. По-перше, тому, що люди куди-небудь поспішають, і їм ніколи блукати очима в височині. По-друге, якщо навіть хтось і подивиться вгору, то побачить небо лише таким, яким воно виглядає з першого погляду. А насправді, небо – своєрідна жива істота, яка, залежно від пори року і часу доби, […]...
17. Скорочено – ТИХЕ НЕБО ПОНАД ДАХОМ… – ПОЛЬ ВЕРЛЕН 11 КЛАС ПОЛЬ ВЕРЛЕН ТИХЕ НЕБО ПОНАД ДАХОМ… Тихе небо понад дахом Синє та безкрає, Темні віти понад дахом Дерево схиляє. Дзвін ласкавий у повітрі Ніжно-ніжно плине, Десь на дереві в повітрі Чути зойк пташиний. Скрізь життя спокійне й просте, Боже, Боже милий! Звуки лагідні і прості З міста надлетіли. – Що ж зробив ти, […]...
18. Небо і земля нині торжествують – колядки і щедрівки Небо і земля Нині торжествують, Ангели, люди Весело празнують. Приспів: Христос родився, Бог воплотився, Ангели співають, Царя вітають, Поклін віддають, Пастирі грають, “Чудо, чудо!” – повідають! Во Вифлеємі Весела новина: Пречиста Діва Породила Сина! Приспів. Слово Отчеє Взяло на ся тіло: В темностях земних Сонце засвітило. Приспів. Ангели служать Своєму Королю, І во вертепі Творять […]...
19. ЯКБИ НЕ ВМИРАЛИ, ТО ПІД НЕБО Б ПІДПИРАЛИ (смерть) Нарешті розглянемо останній тип сімейних обрядів і звичаїв, пов’язаний тепер уже із сумними подіями в людському бутті. Хоча це доволі відносне поняття – сумна подія, адже пам’ятаємо про наших пращурів-язичників, які з нагоди смерті влаштовували ледь не святкову виставу з різноманітними ігрищами, співом і танком, щоб небіжчику веселіше жилося на тому світі (наприклад, обряд Тризни […]...
20. Ті, хто виїздить за море, міняють небо, а не душу (Горацій) ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Ті, хто виїздить за море, міняють небо, а не душу (Горацій) “У кожного своя доля і свій шлях широкий”, – писав геній нашого народу Тарас Григорович Шевченко. Що ж таке доля? Може, це те, що народжується разом із людиною і веде її по життю? Чи, може, – це ми самі обираємо […]...
21. “Сумно я дивлюсь на наше покоління… Мої роздуми над образом Григорія Печоріна” за романом М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу” Роман Михайла Юрійовича Лермонтова “Герой нашого часу”, на мій погляд, незвичайне явище літератури взагалі і, зокрема, літератури XIX століття. Це твір, який змушує читача думати, міркувати, заглиблюватися в думки і почуття персонажів, намагатися зрозуміти і пояснити для себе їхні вчинки. Історія, розказана Лермонтовим, захоплює, як цікава гра, тому що майже всі люди люблять загадки. А […]...
22. Петренко Микола Петренко Микола Євгенович народився у 1925 році в м. Лохвиця Полтавської області в сім’ї робітника. Першокласником пережив страшний Голодомор 1933 року, кілька років родина жила без репресованого батька, засланого на будови п’ятирічки. Під час німецької окупації був вивезений на примусові роботи до Німеччини, за спробу втечі відбував покарання в концтаборах. Після повернення на Батьківщину пройшов […]...
23. “Якою на мою думку повинна бути демократична країна” Всі цивілізовані країни сучасного світу записують у свої основні нормативно-правові документи положення про свою демократичність. Там визнається, що демократія – це основна цінність у державі, яка не тільки забезпечується, а й нав’язується всім жителям і державним органам. При цьому демократія – це досить складне явище, сьогодні вона далека від ідеалу у всіх країнах світу. Як […]...
24. Дивлюсь в роман, як у дзеркало… і бачу в ньому долю твою… і думаю про неї (за романом Стендаля “Червоне і чорне”) І. Роман Стендаля “Червоне і чорне” – реальне відображення життя у всій його повноті і суперечностях. ІІ: Роман – дзеркало життя. 1. Жульен Сорель – син бідняка-теслі: А) юнак з ніжним обличчям і гордою душею; Б) чудова пам’ять Жульєна, його любов до книжок; В) найбільше багатство і таємниця – портрет Наполеона; Г) мета Жульєна (довести, […]...
25. Михайло Коцюбинський – З глибини Михайло Коцюбинський З ГЛИБИНИ ХМАРИ Коли я дивлюсь на хмари, ті діти землі і сонця, що, знявшись високо, все вище і вище, мандрують блакитним шляхом, – мені здається, що бачу душу поета. Я впізнаю її. Он пливе, чиста і біла, спрагла неземних розкошів, прозора і легка, з золотим усміхом на рожевих устах, тремтяча бажанням пісні. […]...
26. Поетичні описи природи у віршах Лесі Українки “Зоряне небо” та “Вечірня година” Поетичні описи природи у віршах Лесі Українки “Зоряне небо” та “Вечірня година” Леся Українка була надзвичайно чутливою людиною. Свої почуття вона намагалася передати через поетичні твори. Так у вірші “Зоряне небо” поетеса розповідає про красу весняного нічного неба. Зорі бачать усе, що вночі ми не можемо побачити. Вони світять лагідним, теплим, але водночас величним сяйвом: […]...
27. Петренко Микола – Біографія Микола Євгенович Петренко – український письменник. Член Спілки письменників України з 1960 р. Народився у 1925 році в м. Лохвиця Полтавської області в сім’ї робітника. Під час другої Світової війни був вивезений на примусові роботи до Німеччини. За спробу втечі відбував покарання вконцтаборах. Після закінчення війни пройшов фільтраційні та трудові табори в СРСР. У 1951 […]...
28. Підтримайте або спростуйте думку: “Якщо ти усміхнешся світові – він відповість усмішкою” (Я. Райніс) Дивися, навколо ти бачиш цей світ? Це світ, що наповнює радістю груди! І хмари злітають за нами услід, Злітають охоплені мрією люди… Дивися, ти бачиш проміння ясне? Воно охопило тебе до безтями. Ти бачиш? Навколо сміється усе, Увесь ясний світ радіє із нами… Ці віршовані рядки народилися, щойно я побачила слова Я. Райніс, у яких […]...
29. “Душу боронить жменя левів” (Михайло Старицький) – Михайло Старицький Підручник Українська література 10 клас Михайло Старицький (1840-1904) “Душу боронить жменя левів” (Михайло Старицький) Художня проза Михайла Старицького становить значну частину його мистецької літературної спадщини, розмаїту як жанрово, так і тематично. Автор блискучих оповідань і повістей про сучасне письменникові життя, Старицький все ж найбільше відомий своєю історичною прозою. Цей пласт його творчості представлений жанрами повісті […]...
30. РАНОК У ЛІСІ – Михайло Коцюбинський УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ Михайло Коцюбинський РАНОК У ЛІСІ (Уривок з казки “Хо”) Ліс ще дрімає в передранішній тиші… Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. Тихо навкруги, мертво… Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку. Ліс ще дрімає… А з синім небом вже […]...
31. Небо і земля Леоніда Бикова Ця трагедія сталась одинадцятого квітня 1979 року. Сорок шостий кілометр траси Київ-Мінськ: Леонід Биков повертався з дачі на своїй білій “Волзі”… Далі – тиша. Тридцять років минуло відтоді. Однак ім’я Бикова не зникло в тиші забуття. Його пам’ятають, люблять, шанують. Биков прийшов у радянський кінематограф у найсприятливіший період – час “відлиги”. Фільми, у яких знімався […]...
32. Підтримайте або спростуйте думку: “Тільки через жалість, страждання людина зостається людиною” (О. Довженко) Ще раз і ще раз перечитую фразу великого сина нашого народу Олександра Довженка й розумію, що в ній доконечно просто й лаконічно сформульовано “великий секрет” того, як людство може врятуватися від “вірусу знелюдніння”, про який ми мали б набагато частіше говорити нині, аніж про віруси імунодефіциту чи “свинячого грипу”. У чому ж полягає цей секрет […]...
33. Твір на тему: Підтримайте або спростуйте думку: “Якщо ти усміхнешся світові – він відповість усмішкою” (Я. Райніс) Я повністю згодна з думкою Я. Райніса про те, що світ відповідає усмішкою тоді, коли ми самі усміхаємося йому. Ця впевненість грунтується на моїй вірі в те, що все в цьому світі взаємопов’язане: як ти ставишся до людей, так і вони ставляться до тебе, наскільки ти поважаєш і цінуєш світ, настільки ж і він поважає […]...
34. ВИЩЕ УКРАЇНИ ТІЛЬКИ НЕБО. ПЕТРО ОСАДЧУК СТЕЖКА Мета: розкрити учням красу і своєрідність поезій Петра Осадчука; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; навчати уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, чуття поетичного слова, асоціативне мислення; виховувати любов до рідного краю. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Прийшов Прокіп – кипить окріп, Пішов […]...
35. ДВІ ЯЩІРКИ ГІРКО ПЛАЧУТЬ – ФЕДЕРІКО ГАРСІА ЛОРКА ФЕДЕРІКО ГАРСІА ЛОРКА ДВІ ЯЩІРКИ ГІРКО ПЛАЧУТЬ Дві ящірки гірко плачуть, Ой то ж ящірка і ящур. Ящур і ящірка У біленьких фартушках. Що любились, та й побрались, Та й згубили персня сп’яну. Ой перснику наш вінчальний, Обручечко олив’яна! Небо кругле і безлюдне Пташок запрягло в коляску. А сонечко вбралось паном В камізельку, ще й […]...
36. Михайло Коцюбинський – Цвіт яблуні Михайло Коцюбинський ЦВІТ ЯБЛУНІ Етюд Я щільно причинив двері од свого кабінету. Я не можу… я рішуче не можу чути того здушеного, з присвистом віддиху, що, здається, сповняв собою весь дім. Там, у жінчиній спальні, вмирає моя дитина. Я ходжу по свому кабінету, ходжу вже третю безсонну ніч, чуткий, як настроєна арфа, що гучить струнами […]...
37. Підтвердьте чи спростуйте думку про те, що кожна людина може чимось прислу­житися Україні Звісно, так. Адже усі ми є громадянами своєї країни, і кожен з нас у міру своїх здібностей і талан­тів може і повинен прислужитися рідній державі. Будь-яка чесна та сумлінна праця для Батьківщини є, на мою думку, не менш важливим внеском у її розбудову, ніж спортивні досягнення славетного футболіста чи боксера або перемога відомого співака на […]...
38. Підтримайте або спростуйте думку: “Благодійність – найбільший вияв гуманності” Цілком справедливим, як на мене, є твердження про те, що благодійність є найбільшим виявом гуманності. Щоб довести свою позицію, спочатку спробую розібратися в тому, що ж таке гуманність і в чому вона може виявлятися. На цьому грунті в мене з’явиться можливість піти далі й, по-перше, з’ясувати, чи дійсно благодійність є одним із виявів гуманності, і, […]...
39. Михайло Коцюбинський – Харитя МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ ХАРИТЯ В печі палав вогонь і червоним язиком лизав челюсті. В маленькій хаті було поночі, по кутках стояли діди. На постелі лежала слаба жінка й стогнала. Се Харитина мати. Шість тижнів поминуло, як помер її чоловік, батько Харитин, і відтоді бідна удова тужить та слабує, а оце вже другий день, як зовсім злягла. […]...
40. Михайло Старицький – Борвій БОРВІЙ Чорне хмарище встає повагом, Заступає світ, стеле темряву; Розпанахалось, завихрилося, Мов страховище з пекла зрушене, Сгорта навкруг землю крилами, Оперезане скрізь гадюками Сизо-білими, волохатими, Що сплітаються, розплітаються І звисають вниз грізним кетягом… Душно, млосяно, і задуха та Мов гнітить усе важким каменем: Ані способу вільно дихати, В голові гуде, думи сковані, В серці млявому […]...