Моральні принципи Платона Ангела
Кожен з нас, щодня спілкуючись із близькими йому людьми, знає, наскільки важливе у взаєминах добре і чуйне ставлення один до одного. Тому не залишать байдужими проблеми, яких торкається Олексій Коломієць у п’єсі “Дикий Ангел”. “Повість про сім’ю” – так визначив сам автор у підзаголовку головну тему свого твору.
Читаючи перші сторінки п’єси, ми уявно опиняємося на подвір’ї будинку Платона Микитовича Ангела – головного героя твору. Господар дому – батько чотирьох дітей, троє з яких живуть з ним. Свою трудову діяльність
Платон Микитович завжди поважав роботу, упевнений, то ставлення до праці та її результат є найважливіші критерії вартості людини. Але його вчинки інколи викликають почуття протесту.
Справді, в домі Ангела панують розрахунки й підрахунки. Батько виганяє з дому молодшого сина, бо той насмілився піти проти волі батька, вирішивши одружитися. Старшого сина Платон звинуватив у несумлінному ставленні до справ і вимагав, щоб він добровільно пішов з відповідальної роботи.
Такий моральний максималізм Платона Микитовича – це найвища мудрість людини, для якої все
Батько примушує дітей працювати майже з ранку до ночі, вимагаючи додаткових заробітків. В оточуючих він навіть викликає неприязнь. Так. сусід на прізвище Крячко, син якого пішов слизькою стежкою, ставиться до Платона озлоблено. Згадаймо відповідь Платона на питання, як же треба було змалку вчити сина: “Трудом!
Здорову руку прив’яжи, щоб вона не рухалася місяців зо два, а потім відв’яжи – склянки води до рота не донесеш нею. А коли твій син не два місяці, а двадцять років нічого не робить, то ясно – калікою став… їсти, пити хоче, а робити – ні. Каліка з калік”.
Заважає жити Платон Микитович також Маляру, бо примушує його сумніватися у власній бездоганності й безкарності. Па перший погляд, здається, що вони мають у своїй вдачі дещо схоже. Маляр теж не упустить копійку. Але позиція Ангела інша; “Жити треба не абияк, а добре, багато, вкоренятися в життя, щоб усе було, і про запас було, і це не гріх.
Більше ми робим – краще державі”. Отже не копійка є змістом життя людини, а праця. Щоб заробити, як вважає Платон Микитович, не тільки достаток в домі, а й повагу людей, право мати сім’ю, виховувати дітей, треба багато й чесно працювати.
Батько прагне вберегти свою сім’ю від пошуку легкого життя. Тому він і пропонує іншу норму взаємин між людьми, виховуючи у дітей працелюбність і порядність. Усі діти Платона Микитовича не тільки добре працюють, а й підробляють. Федір уночі розвантажує хліб, студент Павло під час канікул обов’язково працює там, де більше платять.
Усі зароблені гроші віддають батькові, бо він завів такий непорушний порядок. Гроші він не любить, а “поважає”.
Ангел виступає за сувору економію, бо в ній – запорука зростання не тільки сімейного добробуту, а й багатства країни. Він серцем відчував, що люди живуть не так, як їм належить. Неспроможний дати лад країні в цілому, Ангел хоче врятувати хоча б свою сім’ю.
П’єсою “Дикий Ангел” О. Коломієць стверджує, що всі ми завжди повинні мати високе почуття відповідальності перед іншими, бути надзвичайно вимогливими насамперед до себе, свої обов’язки виконувати чесно й добросовісно. Тоді завжди зможемо спокійно, з почуттям власної гідності дивитися в очі іншим людям.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)