Мотиваційні фактори поводження Марусі Кайдашихи з повісті И. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”
Характер Кайдашихи формувався в умовах кріпосницької дійсності. Підкреслюючи деформацію особистості героїні, письменник зауважує: “Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастою особою, із сірими очами, з тонкими губами й блідою особою. Маруся Кайдашиха в молодості довго служила при дворі, у пана, куди неї взяли дівчиною. Вона вміла дуже добре куховарити й ще й тепер неї брали до панам і до попів за куховарку на весілля, на хрестини й на храми.
Вона довго терлася біля панів і набралася від них небагато панства. До неї
Попаді й небагаті добродії пригощали її в покоях, саджали поруч із собою на стілець як рівної людини. Маруся закопилювала губи, сміялася, сипала влесливими словами, начебто дрібним горохом. До природної звичайності української селянки в неї пристало щось уже дуже солодке, аж нудне. Але як тільки вона небагато гнівалася, з її спадала та солодка луска, і вона лаялася й кричала у весь рот.
Маруся була сердита”.
Кайдашиха зі зневагою ставиться до більше бедним, перед богатими –
Лицемірство Кайдашихи робить її смішний: “Кайдашиха знову притулила губи до чарки й ледве не помилилася й не сьорбнула до дна, але якось отямилася, укинула в рот один глоток і дуже скривила губи”.
Маруся дуже часто попадається в смішні ситуації через свою пихатість і чванство. Збираючись на смотрини в Западинци, вона сіла на високому возі, не послухалася ради сина злізти перед крутою горою, скотилася, як м’яч, з воза впиль.
Разом з тим Кайдашиха – турботлива добра господарка, що любить мати, а особливо бабуся, але її любов зневажається її ж деспотизмом. На своїх невісток Кайдашиха дивилася як на наймичок, якими треба командувати. Таке відношення свекрухи настроїло проти її невісток, а потім привело кссорам.
Ворогуючи з ними, Кайдашиха щораз попадається разом з тим і в смішне, і в трагічне положення. Сварка ввійшла в її побут. Під час однієї з них невістка виколола їй око. Автор висміює дикі вчинки Кайдашихи.
За гумористичним зображенням життя героїні видно обмеженість жінки, що через ворожнечу з усіма сама стає посміховищем. Кайдашиха своїм поводженням ущент розбиває традиційний для українських фольклорних і літературних творів образ української мудрої жінки-охоронниці
Related posts:
- Мотиваційні чинники поведінки Марусі Кайдашихи Характер Кайдашихи формувався в умовах кріпосницької дійсності. Підкреслюючи деформацію особистості героїні, письменник зауважує: “Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем. Маруся Кайдашиха замолоду довго служила в дворі, у пана, куди її взяли дівчиною. Вона вміла дуже добре куховарить і […]...
- Мій улюблений герой у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Маруся Кайдашиха Із усіх героїв повісті найбільше мені сподобалась Маруся Кайдашиха, яка, на мою думку, змальована найдовершеніше. Вона якась реальна, жива, зрозуміла навіть у своїх негативних проявах. Це була “… вже немолода, але й не стара жінка, висока, рівна, із довгастим лицем”. Певна частина її життя припала на ті часи, коли була панщина, яка не могла не […]...
- Характеристика жіночих образів у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” відзначають літературні критики і просто люблять мільйони читачів. Стиль автора легкий, часто іронічний, як кажуть – “з перцем”. В центрі подій родина Кайдашів. Спочатку ми бачимо старих Кайдашиху, Кайдаша та їх двох синів – Карпа та Лавріна. Потім родина зростає, коли хлопці приводять у дім своїх дружин – Мотрю та […]...
- Герой повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, який мені найбільше сподобався Герой повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, Який мені найбільше сподобався Читаючи повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, я познайомилася з героями, які дуже майстерно змальовані на її сторінках: трудівник Омелько Кайдаш, прохана Маруся Кайдашиха, суворий Карпо, веселий та лагідний Лаврін, гарна й бриклива Мотря. Але більше за всіх мені сподобалася красуня Мелашка. “Дівчина була невелика на […]...
- Жіночі образи повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (1 варіант) Література другої половини XIX століття – новий етап в історії українського письменства, етап формування. Представники реалістичного напряму намагалися якомога правдивіше відтворити події та характери, обставини й деталі, підкреслюючи в них, за Б. Брехтом, суттєве, “земне”, типове у глибокому розумінні. Чи не найкраще реалістична концепція жіночого характеру втілилася у творчості І. Нечуя-Левицького письменник звертається різних жіночих […]...
- Бездуховність як домінанта трагедії в повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” З великою майстерністю показав І. С. Нечуй-Левицький життя в селі після реформи 1861 року, викривши причини непорозумінь і сварок у родині Омелька Кайдаша. Батько був добрим стельмахом і прожив довге і тяжке трудове життя. Своєю власною працею він стягся на господарство, збудував простору хату, яка потонула в старому садку, виростив з дружиною двох синів. Вони […]...
- Аналіз повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (1879) Про популярність повісті свідчить велика кількість її перевидань і перекладів іншими мовами. Те, що сталося з родиною Кайдашів, можна назвати моральною катастрофою. Читаючи цю “веселу” повість, хочеться плакати або принаймні жалкувати й мучитися досадою: адже на наших очах відбувається самознищення чогось надзвичайно важливого, що є в людському житті, – домашнього затишку, порозуміння між ближніми, […]...
- Осуд бездуховності й егоїзму в повісті И. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Сьогоднішній день жадає від молодого покоління поінформованості в багатьох сімейних проблемах. Саме література задовольнить потребу за допомогою мистецтва слова виховувати майбутніх чоловіків і жінок, зятев і невісток. У центрі художнього твору повинен стояти духовний мир людини, исповедываемые їм норми моралі Саме ці питання піднімав ще наприкінці XIX ст. И. С. Нечуй-Левицький. Згадуючи про свою роботу […]...
- Зображення життя українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Зображення життя українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький – класик української літератури, видатний прозаїк-реаліст другої половини XIX століття. Він створив низку високохудожніх оповідань і повістей, у яких відобразив тяжке життя українського народу дореформеного і пореформеного часу. Одним із таких видатних творів письменника є його соціально-побутова повість “Кайдашева сім’я”. У ній І. Нечуй-Левицьким […]...
- Змалювання людських характерів, їх несумісності в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Змалювання людських характерів, їх несумісності в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” У плеяді творців української класичної прози І. Нечуй-Левицький посідає особливе місце. Його творчість – це справжня енциклопедія народного соціального побуту, що постає у виразних описах природи, у рельєфних людських характерах. Повість “Кайдашева сім’я” – […]...
- Гумор і сатира в повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького За стилем “Кайдашева сім’я” належить до кращих гумористично-сатиричних творів. У повісті “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький виявив себе майстерним гумористом і визначним сатириком, викривачем негативних явищ життя селянства за капіталізму. Розкриваючи трагедію цього життя в умовах нікчемної боротьби за дрібну власність, Нечуй-Левицький зумів показати основний конфлікт повісті, використавши сміх. Проте цей сміх не заради сміху. Ніде нема […]...
- Характеристика образів повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького І. Нечуй-Левицький був переконаний, що ідеалом мрій земного життя українців була сім’я багатого господаря-хлібороба. Яскравим свідченням цього є класичні твори І. Нечуя-Левицького на теми життя українського села. У повісті “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький досяг високої майстерності у створенні глибоко індивідуальних характерів. Омелько – працьовитий селянин, виснажений панщиною. У нього здорові, загорілі, жилаві руки, сухорляве і бліде […]...
- Зображення народного життя і побуту в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – твір, у якому герої постійно потрапляють у комічні побутові ситуації. На прикладі сімейного життя Кайдашів автор показує побут, традиції та вірування українських селян того часу. Власне, саме життя родини Кайдашів є ілюстрацією буття простого народу, в якого визначальним було ставлення до майна. Повість сповнена національного колориту. Письменник детально описує повсякденну […]...
- Бездуховність та егоїзм – головні чинники родинної трагедії у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький… Чи знайдеться в Україні людина, яка не чула цього імені? Мабуть, ні! Велика творча спадщина Івана Семеновича багатопроблемна, а одне з почесніших місць посідає соціально-побутова повість “Кайдашева сім’я”. У конкретних яскравих епізодах письменник довів, що в умовах капіталістичної дійсності спотворюються людські почуття і взаємини, інтереси і прагнення через бездуховність та егоїзм селянина, для […]...
- Бездуховність та егоїзм як домінанта родинної трагедії в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” 3 великою майстерністю показав І. С. Нечуй-Левицький життя в селі після реформи 1861 року, викривши причини непорозумінь і сварок у родині Омелька Кайдаша. Батько був добрим стельмахом і прожив довге і тяжке трудове життя. Своєю власною працею він стягся на господарство, збудував простору хату, яка потонула в старому садку, виростив з дружиною двох синів. Вони […]...
- Засудження егоїзму і бездуховності у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Твір Засудження егоїзму і бездуховності у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. “Недалеко од Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори” – так починається повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. В цьому творі на фоні надзвичайних пейзажів українських містечок автор зображує життя типової родини: її звички, звичаї, та малює велику панораму тогочасного суспільства. Автор […]...
- Хто з героїв повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” мені найбільше запам’ятався? (2 варіант) Прочитавши декілька перших сторінок “Кайдашевої сім’ї” І. Нечуя-Левицького, я вже зрозуміла, що буду читати цю повість не з примусу, не тому, що цього вимагає вчитель і не задля гарної оцінки, а просто для задоволення, лише тому, що цей твір дуже цікавий. І мої сподівання виправдалися. Перегорнувши останню сторінку, я відчула, що наче побувала в українському […]...
- Національний колорит повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Мабуть, не знайдеться жодного читача, який би не помітив, що “Кайдашева сім’я” – таки дуже український твір, і річ не тільки у точному змалюванні етнографічних особливостей нації, а й у змалюванні характерів з позицій людини української ментальності. У повісті кожне речення дихає любов’ю, добрим знанням самого життя села, коли кожної години знали, чому саме вона […]...
- ОБРАЗИ СЕЛЯН У ПОВІСТІ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” 10 КЛАС ОБРАЗИ СЕЛЯН У ПОВІСТІ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 I. Україна “в її щоденній суєті та проблемності” у творах І. Нечуя-Левицького. II. Система образів у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. 1. Образи чоловіків: А) Омелько Кайдаш – майстер, якого згубила панщина; Б) Карпо – борець за щастя громади; В) […]...
- Змалювання буднів Кайдашів у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький – видатний український письменник. Його улюблена тема – український народ з його красою і багатством душі. І. Франко називав Нечуя-Левицького талановитим майстром слова, підкреслював його вміння спостерігати життя, передавати побачене засобами слова. Ось чому твори письменника завжди цікаві, захоплюючі і, головне, правдиві. В них дуже яскраво і мальовничо зображене життя людей, з їх […]...
- ЗОБРАЖЕННЯ НАРОДНОГО ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ У ПОВІСТІ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” Без минулого немає майбутнього. Якщо прийняти це за істину, то життя селян, так яскраво змальоване І. Нечуєм-Левицьким у повісті “Кайдашева сім’я”, становить великий інтерес. А ще як врахувати, що у багатьох із нас коріння роду тягнеться саме з села. Життя сільських трудівників споконвіку підпорядковувалося хліборобському циклові – оранці, сіянню, жнивам, возовиці, молотьбі. І саме за […]...
- Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький посідає особливе місце серед творців української класичної прози. Він – майстер великих епічних творів, вдумливий спостерігач народного життя. В художніх творах Нечуя-Левицького розкриваються правдиві картини часів панщини і характерні явища пореформеної епохи: боротьба за власність, за землю, поява заможної сільської верхівки та маси заробітчан, […]...
- Буденні проблеми великої української родини в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (1 варіант) У повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” на прикладі однієї родини показане життя українського пореформеного селянства з усіма складностями і суперечностями. Письменник свідомо дотримувався вимог реалістичного зображення, тому в його творі живі, колоритні образи та жива й колоритна народна мова. Глибокий знавець тогочасного селянського життя і побуту, селянської психології, Нечуй-Левицький описав звичайні селянські будні без будь-яких […]...
- ПРИЧИНИ Й НАСЛІДКИ КОНФЛІКТУ МІЖ БАТЬКАМИ Й ДІТЬМИ В ПОВІСТІ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” 10 КЛАС ПРИЧИНИ Й НАСЛІДКИ КОНФЛІКТУ МІЖ БАТЬКАМИ Й ДІТЬМИ В ПОВІСТІ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 I. Майстерність І. Нечуя-Левицького у відтворенні життя українського пореформеного села. II. Соціально-психологічний конфлікт між батьками й дітьми у повісті “Кайдашева сім’я”: 1. Соціальні обставини, що вплинули на формування характерів Омелька й Марусі Кайдашихи. 2. […]...
- “Приклади колоритно-стильових різновидів мовлення в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Більше ста років зачитуються наші співвітчизники цікавими художніми творами І. Нечуя-Левицького. Одним з найкращих з них вважається повість “Кайдашева сім’я”. Цей твір не схожий не тільки на будь-який інший твір самого письменника, а й на будь-який твір в українській літературі. “Кайдашева сім’я” – це вершина гумористичного таланту великого митця художнього українського слова. Читаючи повість, майже […]...
- Образи селян у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” За своє життя Нечуй-Левицький написав понад 50 літературних творів, у яких змалював життя майже всіх верств тогочасного українського суспільства. Його талант найповніше виявився у творах про селянське життя. У повісті “Кайдашева сім’я” він намалював широку реалістичну картину життя українського села другої половини XІX століття. Творчість письменника – це художня енциклопедія народного життя, в якій майстерно […]...
- Зображення народного життя у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. С. Нечуй-Левицький збагатив українську літературу творами про українську старовину, детально змальовуючи україн-ш. ку природу, звичаї і побут селян, традиції українців, їхні повсякденні справи. Послідовна розповідь про життя Кайдашів допомагає відтворити в уяві селянську садибу: хату, стайню, хлів, повітку, город, леваду. Автор добре знає життя селян, майстерно відображає деталі оселі. Життя українського села повністю пов’язане […]...
- Мій улюблений герой у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (3 варіант) Мелашка Усі головні герої повісті “Кайдашева сім’я” – яскраві й цікаві. І нехай вони далекі від ідеалів, та в пам’яті залишаються надовго. Навряд чи швидко зможемо забути енергійно-сварливу Марусю Кайдашиху, запальну Мотрю, жартівливого Ларвіна. Про кожного з них можна сказати дуже багато, та з усіх мені найбільше сподобалася Мелашка. По-перше, так само, як і Лавріна та […]...
- Зображення народного життя, побуту і звичаїв та обрядів українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Без минулого немає майбутнього. Якщо прийняти це за істину, то життя селян, так яскраво змальоване І. Нечуєм-Левицьким у повісті “Кайдашева сім’я”, становить великий інтерес. А ще як врахувати, що у багатьох із нас коріння роду тягнеться саме з села. Життя сільських трудівників споконвіку підпорядковувалося хліборобському циклові – оранці, сіянню, жнивам, возовиці, молотьбі. І саме за […]...
- Мої роздуми під час читання повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (2 варіант) “Кайдашева сім’я” – один із тих творів, які запам’ятовуються назавжди. Можу це стверджувати, спираючись на досвід моїх бабусі й матері. Обидві й досі згадують Мотрю і Кайдашиху, навіть цитують окремі рядки. Я зацікавилася, що ж це за твір такий, якщо його вивчають ось уже кілька поколінь? Майже з перших сторінок зрозуміла, що “Кайдашева сім’я” – […]...
- Зображення українського побуту у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість ” Кайдашева сім’я ” – вершина Творчості І. С. Нечуя-Левицького. За визначенням І. Я. Франка, вона належить “до найкращих оздоб українського письменства”. Згадуючи про свою роботу над повістю, автор писав про те, що в Україні часто трапляються сім’ї, в котрих постійні лайки та сварки; життя в таких сім’ях стає пеклом. Тема повісті – розповідь […]...
- Національний колорит повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – один з найкращих творів письменника, в якому реалістично змальовано життя пореформеного села з усіма його суперечностями. У центрі зображення твору – національна руйнація України в умовах колоніальної дійсності. Найвиразніший вияв цього нищення – духовний занепад народу, втрата ним одвічного прагнення до волі й незалежності, почуття національної гідності. Письменнику […]...
- Порівняльна характеристика Карпа й Лаврина з повісті И. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Образи представників молодшого покоління також змальовані в гумористично побутовому плані. Зображуючи Карпа й Лаврина, автор з однієї сторони протиставляє їхній один одному, а з іншої виділяє їхні загальні риси. Обоє Кайдашенка – індивідуалісти й живуть своїми егоїстичними інтересами. Так само роблять і їхніх дружин. У житті їх з’єднує прагнення до незалежності, мрія про землю й […]...
- Кайдашева сім’я – вершина гумористичного таланту І. Нечуя-Левицького Кайдашева сім’я – вершина гумористичного таланту І. Нечуя-Левицького Сприйнявши реалізм і народність Т. Шевченка, І. Нечуй-Левицький за півстоліття написав понад п’ятдесят художніх творів, відобразивши у них життя різних суспільних верств. Є серед них і гумористичні твори. Наприклад, комедія “На Кажум’яках”, “Голодному й опеньки м’ясо”. Але вершиною гумористичного таланту письменника справедливо вважається його соціально-побутова повість “Кайдашева […]...
- Зображення народного життя, побуту, національного характеру українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Картини минулого яскраво оживають на сторінках соціально-побутової повісті Нечуя-Левицького. який збагатив нашу літературу творами про українську старовину, змальовуючи детально прекрасні місця над Россю, побут та звичаї селян. Поряд з чудовими картинами природи виростають і болючі проблеми пореформеного села, жорстока боротьба за приватну власність, за “твоє” і “моє”. І ця боротьба розділила сім’ю Кайдашів, штовхає сина […]...
- Духовно-естетичні цінності повісті І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Життя сільських трудівників споконвіку підпорядковувалося хліборобському циклові: оранці, сіянню, жнивам, возовиці, молотьбі. І саме за такою щоденною роботою ми бачимо родину Кайдашів. Не сиділи вони без діла і тоді, коли обробили свої землі – йшли працювати на панське поле по снопи. Крім того, старий Кайдаш був добрим стельмахом і робив вози та інший сільськогосподарський реманент. […]...
- Повість Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як енциклопедія народознавства Іван Франко, називаючи автора “Миколи Джери”, “Кайдашевой сім’ї”, “Хмар” талановитим майстром слова, “творцем живих типів”, акцентував увагу на його вмінні спостерігати життя, передавати побачене засобами слова. Учений образно називав Нечуя-Левицького “колосальним, всеосяжним оком” Правобережної України. “Те око охоплює не маси, не загальні контури, а одиниці, зате охоплює їх з незрівнянною швидкістю й точністю, уміє підхопити […]...
- Семантика образу Омелька Кайдаша з повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Образ Омелька Кайдаша змальовано в побутовому реалістичному плані. Крок за кроком минає у повісті сумне життя затурканого селянина. Його недолі автор співчуває, хоча й насміхається із його нерозсудливих вчинків, з його сімейної війни. Але цей сміх гіркий, в якому бачимо сум. Кайдаш втратив авторитет голови родини, не може зрозуміти, чому це його не слухають діти, […]...
- Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” вражає глибокою правдивістю, живими, виразними образами героїв, поєднаними з глибинним реалістичним відтворенням селянського життя в часи після скасування кріпацтва. Бажання мати землю якомога більше перетворює молоде покоління Кайдашів на сварливих, егоїстичних і обмежених людей, якими були і їхні батьки. Дійові особи повісті – це надзвичайно […]...
- Проблема кохання та сімейного щастя у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Проблема кохання та сімейного щастя у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Хто з нас не мріє про щасливе кохання, міцну родину, тихе сімейне щастя? І це не тільки бажання, але необхідність для людини. Щастя – в коханні. Це питання хвилювало та хвилює багатьох письменників. Проблему кохання і сімейного щастя у повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький […]...