Мотиви поезії Павла Грабовського

Украйно! Осяяна сонцем, прославлена трудом, піснею возвеличена, гарячою любов’ю зігріта! Мов та орлиця, народжена для сміливого польоту, билася ти в тяжких муках.

Але в жорстокій багатовіковій борні за крашу долю свого народу, своєї культури ти була не сама. Допомагали тобі твої славні сини, серед яких я хочу виділити Павла Арсеновича Грабовського.

Поет віддав усі свої сили, творче натхнення боротьбі за соціальне й національне визволення рідного народу, який палко любив. У поезії “Співець” Грабовський вперше вивів образ сіяча,

який пізніше в його творах переріс в символ борця за народні інтереси. Співцеві громада наказала засівати “зерном добра лани, щоб найплідніше жнива уродили”.

В образі сіяча автор зображує і письменників, чиї твори повинні виражати думки і прагнення трудового народу. Майстри слова, на думку поета, мають підтримувати в людині енергію, гартувати волю, вселяти віру в перемогу:

Наперед інших стяг новий неси,

Карай насильство своїм словом віщим,

Веди нас в мир і горя, і краси,

Стань краще зла, доки його не знищим!

Чимало творів Павла Грабовського присвячено ролі художнього слова в житті людей, обов’язків

перед суспільством поета-громадянина. Як патріот він боляче сприймає відсутність у багатьох віршах інших поетів громадянських мотивів, зв’язку з проблемами сучасної їм дійсності. Саме про це він пише в поезії “Я не співець чудової природи”.

А у вірші “Поетам-українцям” письменник гостро засуджує поетів “чистого мистецтва”, які втікали від життя, від народного горя. З глибоким сумом пише Грабовський в цій поезії

Народ, покинутий на злидні,

Народ, плазуючий у млі;

Повинен стратить риси рідні

Безслідно стертися з землі!

Поет вважав, що бути поряд з народом, служити йому – обов’язок справжнього митця.

Значне місце у творчому доробку Павла Грабовського відведено змалюванню важкого життя трудового народу. В своїх віршах поет зображує вражаючі картини експлуатації трудящих, безпросвітної праці на багатіїв. Тема гіркого підневільного життя трудівників, їх боротьби із гнобителями звучить в багатьох поезіях, зокрема в віршах “Робітникові”, “Допусти”, “Швачка”, “Сироти”. Особливо поета хвилювала доля жінки. Образ жінки-трудівниці, жінки-борця займає значне місце в його творчості.

В роки жорстокого і безжалісного гноблення народу жінка, як ніхто, зазнавала принижень, визиску. У ліричному звертанні “До матері” поет проникає в глибину материнської душі, проймається її болями, горем, стражданням. Героїня твору “Трудівниця” – народна вчителька, яка безмежно любить людей, самовіддано служить їм.

Ця поезія сюжетна, в ній відтворено життя вчительки. Поет показує, що для дітей трудящих вона була ясним променем у важкому й темному житті села, а для їх батьків – порадником і другом. Грабовський оспівує і возвеличує працю вчительки, що серед мороку й безпросвітної нужди завжди допомагала знедоленим.

Про що б не писав Грабовський, лейтмотивом його творів завжди залишалася ідея самовідданого служіння рідному народові і боротьбі за його кращу долю.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Мотиви поезії Павла Грабовського