Головна ⇒ 📌Довідник з української літератури ⇒ Мова художньої літератури (Поетична мова)

Мова художньої літератури (Поетична мова)

Мова художньої літератури (Поетична мова) – мовна система, яка функціонує в художній літературі як засіб створення естетичної реальності, найповніше виявляє творчі можливості кожної національної мови. М. х. л. співвідноситься з літературною (унормованою і кодифікованою) мовою та художнім мовленням, але зв’язок з літературною мовою трактують по-різному, нерідко розглядають як один із функціональних стилів, літературної мови, а також інтерпретують як мову в її естетичній функції, як матеріал мистецтва (при цьому йдеться вже не про окремий

стиль, а про особливий модус мови взагалі). У М. х. л. входять усі структурні рівні літературної мови та (реально чи потенційно) елементи розмовної мови, діалектів.

Ця естетично організована мовна система виявляє себе у певних стилях (белетристичному, поетичному тощо) та в сукупності індивідуальних стилів (ідіостилів) кожного з письменників і реалізується в їх художньому мовленні (текстах). Інтерпретація літературних текстів на рівні художньої мови, що передбачає вихід за межі художнього мовлення, письменницького ідіостилю, сприяє розглядові літературного процесу в єдності та наступності його культурно-історичного

розвитку. У мистецькій сфері різні аспекти співвідношення мови і Мовлення набувають особливого вияву. Скажімо, те, що сприймається тільки як уживання в мовленні, тобто не стало фактом кодифікованої літературної мови, є своєрідною нормою М. х. л. (наприклад, поетичні неологізми). По-особливому виявляється в поетичній мові і співвідношення парадигматики та синтагматики. У М. х. л. функціонують усі загальновживані мовні засоби, проте їй притаманні і специфічні риси: виразна спрямованість системи на естетичне перетворення (трансформацію) мовних засобів, зокрема семантики мовних одиниць, максимально посилюючи їх зображально-виражальну здатність (експресивність) творити художній образ і виражати всю повноту художнього змісту; індивідуальний характер мовно-естетичного процесу.

Категорія згаданої естетичної трансформації мови письменників трактується як одна з основних засад художньої творчості. В художньому тексті не тільки слова, а й будь-яка мовна одиниця (звук, морфема тощо) може набувати особливого естетичного значення. Поряд із естетично навантаженими компонентами завжди використовуються т. зв. “пакувальні” текстові засоби, що знаходяться на периферії образного функціонування.

У М. х. л. поділ на образні і “необразні” засоби – досить відносний. Найпомітніше і найповніше образно-естетичне перетворення семантики слова виявляється в тропах. Значною мірою спираючись саме на їх вивчення, дослідники поетичної мови намагаються сформувати її специфічну одиницю, яку називають по-різному; глосемою, глосою, стилемою, експресемою таін. М. х. л. – об’єкт, у якому перетинаються наукові зацікавлення мовознавців та літературознавців.

Вона є предметом дослідження стилістики, поетики, лінгвістики тексту, металінгвістики. При цьому простежується прагнення розмежовувати лінгвістичні (лінгвостилістичні) та літературознавчі методи, прийоми, завдання аналізу М. х. л. Продуктивне і певне взаємопроникнення, взаємозближення літературознавчого та мовознавчого підходів до інтерпретації поетичної мови, конкретних художніх текстів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Related posts:

  1. Інтеграція наук при вивченні художньої літератури Інтеграція наук при вивченні художньої літератури (лат. integratio – поповнення, відновлення) – процес взаємодії різних галузей знань і відносно самостійних гуманітарних та природничих наук у вивченні сутності художньої літератури і функціонування завершених творів у житті суспільства. Значення І. н. при в. х. л. усвідомилося після виділення літературознавства в окрему наукову галузь, з поглибленням диференціації методологічного […]...

  2. Завдання художньої літератури Завдання художньої літератури Пам’ятаю, як збентежила мене новела Гр. Тютюнника “Климко”. Було таке відчуття, ніби я сам весь час знаходився поруч з головним героєм, страждав і радів разом із ним, переживав та вперто йшов до поставленої мети. Я бачив нашу Україну у страшні часи воєнного лихоліття і пишався співвітчизниками, душі яких не затьмарили хмари німецької […]...

  3. Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі. Роль художньої літератури у культурному та суспільному житті XIX ст СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА 10 КЛАС РІВЕНЬ СТАНДАРТУ АВТОРСЬКІ УРОКИ ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ УРОК № 1 Тема. Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі. Роль художньої літератури у культурному та суспільному житті XIX ст. Мета: ознайомити учнів з особливостями розвитку культури та літератури у другій половині XIX ст.; показати […]...

  4. Сприймання творів художньої літератури Сприймання творів художньої літератури – опосередкований естетичним досвідом конкретно-чуттєвий, емоційно наснажений процес осягання тексту твору. Повноцінне С. т. х. л. складається як, власне, повторне читання, коли реципієнт відтворює у своїй уяві формально-змістову цілісність, художньо-стильову своєрідність самостійно сприйнятого твору в контексті творчості автора і т. п. Сприймання літературного твору в процесі читання відбувається як поступально-зворотний процес, […]...

  5. “Мова – першоелемент літератури” Слово є двигун думки, лише воно одне звертає поточне почуття в думку. (А. Платонов ) Сила слова, влада слова! Ці, вже усталені словосполучення часто зустрічаються і відомі практично всім. Але чи справді слово є таким сильним і владним, а мова являє собою першоелемент літератури? У російській мові існує величезна кількість приказок і прислів’їв про силу […]...

  6. Фантастика як різновид художньої літератури ЗАРУБІЖНА ФАНТАСТИКА XX-XXI СТОЛІТТЯ 1. Фантастика як різновид художньої літератури Фантастику читають гуманітарії і техніки, робітники й службовці. Практично, фантастикою цікавиться кожен. А особливо – молодь від 14 до 25 років. Наукова фантастика зайняла досить міцні позиції в світовому літературному процесі. Проте спостерігалося трохи зверхнє ставлення до цього жанру, по-перше, через подачу серйозних проблем у […]...

  7. Поетична мова Пушкіна в романі “Євгеній Онєгін” У своєму романі Пушкін з великою майстерністю з’єднав оповідання й лірику. Він створив особливу строфу, внеся розмаїтість у звичний чотиристопний ямб, додавши йому виняткову гнучкість і ємність. Вірші тут розбиті на невеликі групи рядків. Бажаючи, щоб кожна строфа була закінченим невеликим віршем, поет використовував різні комбінації рим – перехресну, суміжну й що оперізує. Це забезпечувало […]...

  8. Твір на тему: “Мова – першоелемент літератури” Слово є двигун думки, лише воно одне звертає поточне почуття в думку. (А. Платонов ) Сила слова, влада слова! Ці, вже усталені словосполучення часто зустрічаються і відомі практично всім. Але чи справді слово є таким сильним і владним, а мова являє собою першоелемент літератури? У російській мові існує величезна кількість приказок і прислів’їв про силу […]...

  9. “Українська мова – державна мова України” Як це не дивно, але питання державної мови на території України стоїть досить гостро. Деякі люди вважають, що ніякої природної проблеми немає, що все це нав’язано безвідповідальними політиками, інші ж переконані, що питання державної мови в Україні дійсно має обговорюватися, і це має відбуватися досить серйозно. Ця тема викликає певний резонанс, а тому заслуговує на […]...

  10. Розмовна мова Розмовна мова – різновид літературної мови, вживаний у повсякденному спілкуванні, у неофіційних життєвих ситуаціях, відмінний від книжної літературної мови. Характеризується спонтанністю висловлювань без попереднього відбору мовного матеріалу. Форма функціонування Р. м. переважно усна, діалогічна. Порозуміння за допомогою засобів Р. м. полегшується використанням інтонації та допоміжних позамовних комунікативних засобів – міміки, жестів, урахуванням реакції співрозмовника. Р. […]...

  11. Рівні спілкування та їх застосування в шкільному викладанні художньої літератури Художній твір є водночас і мистецькою завершеністю, і текстом, відкритим для індивідуального сприймання новими читачами. Під час читання відбувається зустріч горизонтів, тобто стикання історико-культурної ситуації часу, коли твір був написаний, і історичної реальності сучасного читача: змінюється час – змінюється сприймання. Навіть в один і той самий історичний період твір по-різному сприймається читачами, бо кожна людина […]...

  12. Поетична мова твору – П’ЄСА П. КАЛЬДЕРОНА “ЖИТТЯ ЦЕ СОН” ЯК УТІЛЕННЯ СВІТОГЛЯДНИХ І ХУДОЖНІХ ПРИНЦИПІВ БАРОКО ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ § 4. П’ЄСА П. КАЛЬДЕРОНА “ЖИТТЯ ЦЕ СОН” ЯК УТІЛЕННЯ СВІТОГЛЯДНИХ І ХУДОЖНІХ ПРИНЦИПІВ БАРОКО Поетична мова твору Драма “Життя – це сон” яскраво відображає естетику бароко. Тут можна знайти чимало специфічних прийомів письма, характерних для барокової літератури. У п’єсі велику роль відіграють символи й алегорії. Так, на […]...

  13. Мова давньої української літератури Розгортання національно-культурного руху позначилося на зростанні суспільного значення літературної мови, яка ставала в цей час важливим засобом у боротьбі українського народу проти соціального, національного та релігійного гніту з боку шляхетської Польщі. В українській літературній мові цього часу співіснували два її типи: слов’яноруська і так звана “проста” мова. Проста мова утворилася шляхом зближення церковнослов’янської та тогочасної […]...

  14. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 7 КЛАС I семестр ВСТУП УРОК 2 Тема. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини Мета: показати значення літератури у формуванні життєвих цінностей людини, особливо її виховну роль у формуванні особистості людини, духовних та естетичних багатств людства; розвивати вміння учнів висловлювати свої судження, обгрунтовувати думки, наводячи приклади з конкретних творів; […]...

  15. Роль художньої літератури в духовному українців Український народ протягом своєї багатовікової історії створив високохудожню літературу, яка посідає гідне місце в світовій культурі. Українська література має велике суспільно-політичне, пізнавальне і виховне значення, бо в ній показано історію народу, його боротьбу проти соціального і національного гніту, боротьбу за волю та щасливе життя. У літературі правдиво відображена соціальна дійсність: різні етапи життя народу, його […]...

  16. Твори української художньої літератури у другій половині XVІІІ Твори української художньої літератури у другій половині XVІІІ століття поширюються переважно в рукописах. Історія зберегла імена лише небагатьох письменників: Г. Сковороди, Г. Кониського, І. Некрашевича, С. Дівовича, М. Козачинського, І. Малицького та ін. Авторів інших творів, що збереглися й пізніше були опубліковані, ми не знаємо. Інколи відомі тільки ініціали автора. Так, автор сатири, в якій […]...

  17. Роль і місце художньої літератури в духовному житті нації Український народ протягом своєї багатовікової історії створив високохудожню літературу, яка посідає гідне місце в світовій культурі. Українська література має велике суспільно-політичне, пізнавальне і виховне значення, бо в ній показано історію народу, його боротьбу проти соціального і національного гніту, боротьбу за волю та щасливе життя. У літературі правдиво відображена соціальна дійсність: різні етапи життя народу, його […]...

  18. Жанр літературно-художньої критики Жанр літературно-художньої критики – форма історично складених літературно-критичних виступів: проблемна стаття, оглядова стаття, літературно-критичний нарис, літературно-критична монографія, передмова чи післямова, рецензія, анкета, інтерв’ю, фейлетон, памфлет, есе, пародія, бібліографічна довідка тощо. Кожен із даних жанрів має внутрішню змістову структуру та відповідне завдання. Жанрова класифікація не знаходить єдиного критерію. Одні схиляються до уподібнення Ж. л-х. к. з […]...

  19. Внутрішній світ сучасної особистості й роль художньої літератури в його формуванні У філософії вже набула поширення ідея про те, що самість створюється суспільством – наявним типом культури, пануючими звичками, нормами, способом життя. Якою ж є сьогочасна культура, що формує сучасну людину? У філософській думці, що займається осмисленням сучасного стану культури, вона отримала назву постмодерної, навіть назвою підкресливши свій розрив з попередньою епохою, орієнтованою на розум як […]...

  20. Твір-роздум: Мова, наша мова Люди в процесі суспільної діяльності мають постійну потребу вступати в різні стосунки з іншими людьми, погоджувати з ними свої дії, ділитися власним досвідом і запозичати собі досвід інших членів колективу, давати поради й розпорядження і одержувати їх; інакше кажучи, люди завжди мають потребу в спілкуванні з іншими членами суспільства. Спілкування між людьми відбувається за допомогою […]...

  21. Поетична вільність, або Поетична ліцензія Поетична вільність, або Поетична ліцензія (лат. licentia poetica) – свідоме, частіше мимовільне порушення мовного ладу у віршах задля дотримання віршового розміру. Здебільшого це стосується наголосу: Престоли давніх божищ впали І стратили весь чар прикрас, Цінні ікони люди вкрали, В лампадах весь огонь погас (П. Норманський). Тут означення “цінні” має наголос на другому складі, тоді як […]...

  22. МОВА АВТОРА ТА МОВА ДІЙОВИХ ОСІБ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ У казках і оповіданнях письменники описують події, розповідають про героїв (персонажів), про їх вчинки, настрої та почуття. Така мова називається авторською, або мовою автора. Крім того, у тексті виділяються діалоги, які якнайточніше (дослівно) передають розмови, висловлювання двох дійових осіб (персонажів). У мові персонажів можуть вживатися ненормативні слова – розмовні, […]...

  23. Мова, наша мова Люди в процесі суспільної діяльності мають постійну потребу вступати в різні стосунки з іншими людьми, погоджувати з ними свої дії, ділитися власним досвідом і запозичати собі досвід інших членів колективу, давати поради й розпорядження і одержувати їх; інакше кажучи, люди завжди мають потребу в спілкуванні з іншими членами суспільства. Спілкування між людьми відбувається за допомогою […]...

  24. Висновки, Історія української літератури XIX ст. століття Найважливішим підсумком більш як півстолітнього періоду розвитку нової української літератури було те, що в середині XIX ст. основним літературним напрямом в Україні стає поряд із романтизмом реалізм. Особливо інтенсивно процес його утвердження проходить з початку 40-х років. Прискорений розвиток літератури, швидка зміна в ній окремих ідейно-художніх напрямів і стильових систем пояснюються сукупністю багатьох причин суспільно-політичного […]...

  25. Твір-мініатюра “Рідна мова” Любов до рідної мови, любов до своєї Батьківщини – поняття, невіддільні одне від одного. Мабуть, не було жодного видатного письменника, який би не висловив любові до рідної мови. Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш німого. А серце б’ється, ожина. Як їх почує…- Писав Тарас Шевченко. Мова – це душа народу. Маленька […]...

  26. Мова роману Л. Костенко “Маруся Чурай” Читаючи роман “Маруся Чурай”, не можна не захоплюватися прекрасною мовою твору. Ця мова містить у собі усе багатство стильових різновидів живої української мови – від розмовної, офіційної до вишуканих взірців літературної. Лексичне багатство роману вражає: тут і високий стиль інтелектуальної мови автора, і суха суддівська мова, пересипана канцеляризмами та русизмами, і розмовна мова міщан, козаків. […]...

  27. РІДНА МОВА – БАРВІНКОВА. Ю. КОСИНСЬКА “РІДНА МОВА” Мета: формувати вміння працювати над текстом; удосконалювати вміння читати, розуміти зміст тексту; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов і пошану до рідної мови. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Мовленнєва розминка Робота над скоромовкою Їсть Валерка вареника, а Валюшка – ватрушку. 2. Читання вірша Л. Компанієць “Отак у нас – щодня” III. […]...

  28. ВИДИ ХУДОЖНЬОЇ ВЗАЄМОДІЇ Художня взаємодія в перебігу літературного процесу може бути двох видів: Міжнаціональною та Внутріш-ньонаціональною. Міжнаціональна взаємодія поділяється на внугрішньорегіональну й міжрегіональну. Внутрі-шньорегіональна взаємодія – це взаємовплив окремих національних літератур певного регіону, приміром слов’янських чи германських літератур. Міжнаціональна взаємодія може розвиватися як на особистому рівні окремих великих письменників (наприклад, М. Коцюбинський і М. Горький, П. Тичина і […]...

  29. Мова роману “Маруся Чурай” Читаючи роман “Маруся Чурай”, не можна не захоплюватися прекрасною мовою твору. Ця мова містить у собі усе багатство стильових різновидів живої української мови – від розмовної, офіційної до вишуканих взірців літературної. Лексичне багатство роману вражає: тут і високий стиль інтелектуальної мови автора, і суха суддівська мова, пересипана канцеляризмами та русизмами, і розмовна мова міщан, козаків. […]...

  30. Мова роману Ліни Костенко “Маруся Чурай” Читаючи роман “Маруся Чурай”, не можна не захоплюватися прекрасною мовою твору. Ця мова містить у собі усе багатство стильових різновидів живої української мови – від розмовної, офіційної до вишуканих взірців літературної. Лексичне багатство роману вражає: тут і високий стиль інтелектуальної мови автора, і суха суддівська мова, пересипана канцеляризмами та русизмами, і розмовна мова міщан, козаків. […]...

  31. Як розвивалась українська мова Багатовікова історія української мови була непростою. Наші предки докладали чимало зусиль для того, щоб збе­регти цей найдорогоцінніший скарб. Початковий етап розвитку нашої мови відбувався ще за доісторичних часів. Саме тоді зароджувалося те живе створіння, яке згодом набуде всіх ознак добре організованої і багатої мови. Словниковий запас української мови почав формуватися ще тоді. У мову наших […]...

  32. Твір на тему Рідна мова Любов до рідної мови, любов до рідної Батьківщини – невіддільні поняття. Вони споконвіку живуть у людських серцях і притаманні тим, хто шанує історію й культуру власного народу. Дійсно, не було жодного видатного письменника, який би не висловив любові до рідної мови, а також своєї тривоги за її долю. Дійсно, не було жодного поета, який би […]...

  33. Рідна мова (Твір-роздум) Любов до рідної мови, любов до рідної Батьківщини – невіддільні поняття. Вони споконвіку живуть у людських серцях і притаманні тим, хто шанує історію й культуру власного народу. Дійсно, не було жодного видатного письменника, який би не висловив любові до рідної мови, а також своєї тривоги за її долю. Дійсно, не було жодного поета, який би […]...

  34. ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Вивчення світової літератури не може бути плідним без урахування великої кількості загальних понять про окремі властивості та особливості художніх творів, літературного процесу в цілому. Дослідження, узагальнення та систематизацію загальних літературознавчих понять здійснює теорія літератури (від грец. θεω&;#961;&;#943;&;#945; – спостереження, дослідження). Вона розвивається як узагальнююча наукова дисципліна, оскільки поставлені нею проблеми можуть бути розроблені тільки на […]...

  35. Поетичний синтаксис – ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Поетичний синтаксис ІНВЕРСІЯ (від. лат. inversio – перестановка) – одна з фігур поетичної мови, порушення традиційного порядку слів у реченні з метою виділення найзначущого слова. Наприклад: “Врятував людей, що їх збирались саме вішать фашисти” (П. Тичина). Підмет фашисти поставлено в кінець речення, щоб підкреслити злочинність їхніх дій. ТАВТОЛОГІЯ (від гр. tauto – те […]...

  36. ЗАРОЗУМІЛА МОВА Зарозуміла мова (рос. “заумь”, “заумный язык”) – це специфічний різновид індивідуальної словотворчості, що вбирає в себе слова і словотворчі звороти, які характеризуються ослабленістю або й повною відсутністю предметних значень, буквально – мова, що лежить за межами раціонального розуміння (узвичаєних його норм), безпредметна мова. Основні принципи зарозумілої мови були вироблені на початку XX століття в поетиці […]...

  37. Міф як складова художньої структури роману “Колекціонування” як метафоричне означення соціальної ситуації, що пов’язується йз конфліктом двох життєвих позицій, двох протилежних точок зору. Формування складного метафоричного контексту роману на основі міфопоетичного підтексту листи. Елементи “прихованої структури”, мотиви міфологічного плану, що утворюють цілий спектр загальнокультурних асоціацій: міфологічний мотив “пошуку”, протистояння, фольклорноміфологічні алюзії “красуні” і “чудовиська”, “викрадача” і “жертви”, “наглядача” й “бранки”. Роман […]...

  38. Зарозуміла мова – Засоби словотворчого увиразнення мовлення РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 6. ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ 6.2. Художньо-мовленнєва організація літературного твору 6.2.1. Засоби словотворчого увиразнення мовлення 6.2.1.2. Зарозуміла мова Зарозуміла мова (рос. “заумь”, “заумный язык”) – це специфічний різновид індивідуальної словотворчості, що вбирає в себе слова і словотворчі звороти, які характеризуються ослабленістю або й повною відсутністю предметних значень, буквально – мова, що […]...

  39. Езопівська мова Езопівська мова (за ім’ям давньогрецького байкаря Езопа, VI-V ст. до н. е.) – замаскований спосіб думок з натяками, недомовками (інакомовлення, алюзії, іронії, алегорії) задля уникнення цензурних чи будь-яких інших заборон, переслідувань. Термін запровадив М. Салтиков-Щедрін у 70-х XIX ст. До Е. м. зверталися Т. Шевченко, І. Франко, Л. Глібов, Леся Українка, М. Куліш, Остап Вишня […]...

  40. І. Котляревський – “батько нової української літератури” Іван Петрович Котляревський відіграв велику роль в історії розвитку української літератури. Він належить до тих довгожителів планети, які разом із витворами свого духу впевнено переступають рубежі сторіч, далеко йдуть за межі їм відміряного часу. Більше двох століть живе на світі автор “Енеїди”, “Наталки Полтавки” й “Москаля-чарівника”, – за словами О. Гончара, – поет, веселий мудрець, […]...

Мова художньої літератури (Поетична мова)
«
»