“Мовний портрет української нації у публіцистичному стилі”

Нація – це об’єднання людей із спільною культурою, походженням, етносом, мовою та релігійними уподобаннями. Через капіталістичні відносини сучасні нації формуються значно швидше. Проте національна самосвідомість є основним фактором формування нації. Коли багато людей не тільки із спільними інтересами але й спільною ідеєю об’єднуються, то формується по справжньому сильне угрупування, здатне на великі звершення. Тільки коли спільна ціль керує людьми, вони здатні на підкорення великих висот.

Яскравим прикладом цього є 1797-1825 рр.-коли

в Україні сталося 104 масових антиурядових виступів кріпаків. Або селянські виступи на Кіровоградщині, спричинені неврожаєм і голодом у 1824 році.

Еталонами самосвідомості в українській культурі завжди були Т. Г. Шевченко, І. Я. Франко, І. П. Котляревський та Л. Українка.

Українську націю формували ряд чинників: це і економіка держави, яка перебувала у непростому становищі, і складні відносини із Росією щодо сировинної продукції. Через велику кількість безробітного населення виросла міграція.

Основним фактором встановлення української нації була рідна мова. У цей період формувалася літературна мова, що

ще більше об’єднала народ. Такі автори, як О. Потебні, П. Житецький, А. Кримський набули особливої популярності.

Борис Грінченко у 20 столітті написав чотиритомний словник української мови. Та головним чинником формування української мови була художня література. Усі найвидатніші українські письменники своєю творчою діяльністю об’єднували людей.

Але цей шлях був тернистим. Влада не підтримувала подібні дії.

Проте українці завжди славилися своєю стійкістю. Тому з гордістю витерпіли усі перепони, що зустрічалися на шляху!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Мовний портрет української нації у публіцистичному стилі”