Мої міркування по трагедії А. С. Пушкіна “Борис Годунов”
Майже всі знають, що Борис слывет царевбивцею, і однаково призивають його на царство. Дивне поводження юрби, дивне виявлення волі народу. У цій сцені Пушкін показує народ нетямущим (йому однаково, хто зійде на престол), сліпим знаряддям у руках бояр. “Про що там плачуть?” “А як нам знати! Те відають бояри, не нам чету”.
От так, не розуміючи, що самі роблять, люди вибирають собі в царі Бориса. Їм однаково, убивця він чи ні. Мол, грішник він, а не вони. Мені подобається, як Пушкін своєрідно й гостро ставить питання.
Коли вмирає Борис, народ
Божий суд триває – тепер страждає народ. Приходить новий правитель, і люди знову сліпо вірять йому і йдуть за ним. Дія наближається до розв’язки.
У фінальній сцені, як і в експозиції, знову головну роль грає народ.
Люди знову по велінню бояр готові обрати собі нового царя. Але на їхніх очах відбувається вбивство безневинного царевича. І якщо злочин Бориса Годунова було відомо всім по слухах, те отут
Бог покарав народ за гріх, і тепер він усвідомив, що пішов по несправедливому шляху. Перед народом, як і перед Борисом, встає вибір: іти проти совісті або вибрати правильний шлях. Але на відміну від царя народ робить вірний вибір.
Трагедія полягає в усвідомленні народу, у його пробудженні. Робити новий гріх люди відмовляються, виражається цей протест у фатальній безмовності. У трагедії піднімаються найглибші філософські й політичні проблеми.
Разом з ними Пушкін розглядає проблеми моральності й совісті. Велика увага А. С. Пушкін приділяє проблемі народу й влади, у своєму добутку він показує ідеал російського народу, ідеал правди й совісти
Related posts:
- ПРОБЛЕМА НАРОДУ Й ВЛАДИ В ТРАГЕДІЇ А. С. ПУШКІНА “БОРИС ГОДУНОВ” Піднімаються найглибші філософські й Політичні проблеми. Нарівні з ними Пушкін розглядає проблеми Моральності й совісті. Велика увага А. С. Пушкін приділяє проблемі народу й Влади, у своєму добутку він показує Ідеал російського народу, ідеал правди й Совісті. Відразу в Експозиції перед нами встає юрба народу (сцена У Новодівочого монастиря), що плаче й Кричуща. Але багато […]...
- Народ у трагедії А. С. Пушкіна “Борис Годунов” Перше й основне місце в трагедії належить російському народу, він є головним героєм добутку. Народ у трагедії показаний у русі, у своєму розвитку. Сцена на Червоній площі, де ми вперше зустрічаємося з головним героєм, говорить про його розгубленість і здивування із приводу безвладдя в країні: “Про Боже мій, хто буде нами правити? Про гору нам!”. […]...
- Російська історія очами А. С. Пушкіна (по трагедії “Борис Годунов”) У цьому філософському добутку автор міркує про сутність влади і її впливі на самого правителя, про незаконне сходження на престол і вічний страх перед втратою трону. А тут ще пролилася кров царевича Дмитра. Усе в цьому обвинувачували Годунова, і Шуйский, посланий розслідувати це лиходійство, виявив тому підтвердження, але в той же час спасував при зустрічі […]...
- Центральний персонаж трагедії А. С. Пушкіна “Борис Годунов” Пимон герой однієї сцени, п’ятої картини трагедії. Роль П. відносно невелика. Однак функція цього персонажа в розвитку сюжету, у зчепленнях ідей, образів – важлива й значна. Колізія трагедії в сцені з П. одержує істотні прояснення. З оповідання Шуйского в першій картині відомо про царевбивство, доконаному в Угличу, названий його винуватець – Борис Годунов. Але Шуйский […]...
- Пімен – центральний персонаж трагедії О. С. Пушкіна “Борис Годунов” Пімен – центральний персонаж трагедії О. С. Пушкіна “Борис Годунов” (1825), монах-літописець Чудова монастиря, “старець лагідний і смиренний”, під керівництвом якого складається молодий чернець Григорій Отреп’єв, майбутній Самозванець. Матеріал для цього образу (як і для інших) Пушкін почерпнув з “Історії…” М. М. Карамзіна, а також з епістолярної та житійної літератури XVI “Шв. (Наприклад, розповідь П. […]...
- Юродивий персонаж трагедії А. С. Пушкіна “Борис Годунов” Юродивий – центральний персонаж трагедії А. С. Пушкіна ” Борис Годунов ” (1825). Юродивими на Русі називали блаженних, що відмовилися “Христа заради” від земних благ і ставших “жалібниками” народними. Юродиві вели злидарський спосіб життя, ходили в руб’ях і звичайно носили вериги. У період з XIV по XVI в. юродиві користувалися особливим шануванням: багато хто з […]...
- Основна тема трагедії “Борис Годунов” Образ Бориса Годунова розкритий широко й різнобічно. Борис показаний і як цар, і як сім’янин; відзначаються його різні щиросердечні якості. Борис наділений багатьма позитивними рисами. Привабливі його великий розум, могутня воля, чуйність, бажання “свій народ у постачанні, у славі заспокоїти”. Як ніжний батько, він щиро вболіває про гору своєї дочки, враженою несподіваною смертю свого нареченого: […]...
- Художні особливості трагедії “Борис Годунов” Ідейний і літературний задум і ідейний зміст трагедії ” Борис Годунов ” визначили її художні особливості: композицію, реалізм образів, історизм у відтворенні епохи, розмаїтість мови. Відмітною рисою композиції “Бориса Годунова” є рішучий розрив із правилами класицизму. (Даний матеріал допоможе грамотно написати й по темі Художні особливості трагедії Борис Годунов. Короткий зміст не дає зрозуміти весь […]...
- Основна думка трагедії “Борис Годунов” Образ Бориса Годунова розкритий широко й різнобічно. Борис показаний і як цар, і як сім’янин; відзначаються його різні щиросердечні якості. Борис наділений багатьма позитивними рисами. Привабливі його великий розум, могутня воля, чуйність, бажання “свій народ у постачанні, у славі заспокоїти”. Як ніжний батько, він щиро вболіває про гору своєї дочки, враженою несподіваною смертю свого нареченого: […]...
- Задум трагедії “Борис Годунов” ” Борис Годунов ” О. Пушкіна – Твір, у якому, досвід світової драматургії (від античних та шекспірівських трагедій, від блискучих зразків жанру у П. Корнеля та Ж. Расіна до драми ближніх часів – Творчості Гете, Міллера, Гюго, Байрона тощо). Драма з життя самодержцівсамозванців і народу, що була вершиною драматургічної творчості Пушкіна, за життя поета так […]...
- Розкриття ідейного змісту трагедії “Борис Годунов” Досить важливою у розкритті ідейного змісту пушкінського “Бориса Годунова”, авторського розуміння бід минулого, сучасного, майбутнього є сцена в келії монахалітописця Пимена, який минуле, сучасне, Майбутнє оцінює передусім через міру духовності людини, її конкретних справ – величних чи гріховних. Причину грядущих бід святий старець бачить у моральному падінні, кровному переступї узурпатора, якому присягнув народ. Пимен усвідомлює […]...
- Екзаменаційний твір по поемі Пушкіна “Борис Годунов” Звертання Пушкіна до жанру трагедії було знаменним. Жанр цей був давно відомий у літературі. Його широко використовували не тільки классицисты, але й романтики. Пушкіна, прекрасно російську і європейську літературу, був переконаний у необхідності створення трагедії реалістичної – тим більше, що досвід створення реалістичної комедії вже був: саме в Михайлівськім він познайомився з добутком А. С. […]...
- Особливості жанру трагедії “Борис Годунов” Пушкін здавна і неодноразово розмірковував над теорією драматургії. В упор поставив він перед собою ці питання під час роботи над “Борисом Годуновим”. Перший російський справді національний поет, який мав сказати нове слово, зробити крок вперед у художньому розвитку людства, Пушкін продумав і творчо освоїв досвід усього попереднього йому літературного розвитку, особливо оцінивши творчість Шекспіра, протиставляючи […]...
- “Борис Годунов” Пушкіна і “Ревізор” Гоголя “Борис Годунов” Пушкіна довгий час носив назву, якою Пушкін надзвичайно пишався: “Комедія про справжню біді Московської держави, про царя Бориса і Гришке Отрепьеве. Писав раб божий Алекс син Сергєєв Пушкін в літо 7333 на городищі Воронич “. Чудове заголовок це згладити, стерлося. “Борис Годунов” став сприйматися в дусі театру “палаців”, жанрово однозначно. Слово “комедія” у […]...
- Історія Росії у творчості А. С. Пушкіна (на прикладі поеми “Борис Годунов”) Але вивчення історії – це не тільки читання підручників або історичних монографій. Через культуру високого художнього слова ми осягаємо історичні закономірності, учимося міркувати про складність історичного шляху нашої батьківщини, Росії. Не випадково письменник і історик у свій час об’єдналися в особі Н. М. Карамзина. Про трагедію ” Борис Годунов ” А. С. Пушкіна написано дуже […]...
- Пам’ять історична й морально-етична в драмі А. С. Пушкіна “Борис Годунов” 1. Історична пам’ять і її осмислення. 2. Пам’ять царедворця. 3. Пам’ять злочинного правителя. 4. Пам’ять народу в розумінні автора драми Сюжет драми “Борис Годунов” А. С. Пушкін взяв з “Історії держави Російського” Н. М. Карамзина. Цьому видатному російському історикові й письменникові він і присвятив свій добуток Таким способом Пушкін приніс данину поваги не тільки особистості […]...
- Коротка характеристика твору “Борис Годунов” Пушкіна А. С “Борис Годунов” – драматичний твір, але його також можна назвати “епічною поемою в розмовній формі”(В. Г. Белинский). На першому плані – боротьба сильних осіб, які прагнуть досягти своєї мети – влади. Трагедія написана під час посилання в Михайлівському(грудень 1824 – листопад 1825 р.), опублікована лише через п’ять років, а перша постановка відбулася тільки в 1870 […]...
- Образ літописця в драмі О. С. Пушкіна “Борис Годунов” Одним із самих чудових добутків, звернених до історії Росії, є драма “Борис Годунов”, що вражає широтою охоплення російського життя XVІІ століття. Найбільше досягнення Пушкін-драматурга виявилося в створенні неповторних характерів діючих персонажів. Одним із самих яскравих образів у добутку є образ літописця Пимона. Повне подання про нього не може зложитися без опису монастирської келії – це […]...
- Борис Годунов (краткое содержание) – Пушкин А 20 февраля 1598 г. Уже месяц, как Борис Годунов затворился вместе со своей сестрой в монастыре, покинув “все мирское” и отказываясь принять московский престол. Народ объясняет отказ Годунова венчаться на царство в нужном для Бориса духе: “Его страшит сияние престола”. Игру Годунова прекрасно понимает “лукавый царедворец” боярин Шуйский, прозорливо угадывая дальнейшее развитие событий: “Народ еще […]...
- Власні міркування про роман А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Чому головним героєм роману стала саме така людина, як Євгеній Онєгін? Чому Пушкін звернув на нього увага? Я думаю, що такі люди оточували його. Чимсь вони відрізнялися від нього, чимсь були схожі. Автор недарма затверджує: “Ми все вчилися потроху чому-небудь і як-небудь”. Але проте ми можемо затверджувати, що Євгеній Онєгін – один із самих утворених […]...
- Твір-Міркування про вірш А. С. Пушкіна “До Чаадаєва” Вірш “До Чаадаєва” починається рядками, у яких Пушкін згадує про безтурботну юність: Любові, надії, тихої слави Недовго ніжив нас обман, Зникли юні забави, Як сон, як ранковий туман. Ми бачимо, як чудово передає поет відчуття, які випробовує людина в пору дорослішання, коли приходить час розстатися з наївними мріями й ілюзіями дитинства. Цей вірш написаний у […]...
- Тільки в роботі велика Людина Міркування^-міркування-добуток-міркування Не кожній людині дано відчути радість роботи. Деякі люди просто народилися споглядальниками, а не діячами, і робота для них – тягар, що віднімає сили, час, з’їдає сили. Іншим не повезло: рід діяльності, обраний ними, не відповідає здатностям, схильностям, характеру, психологічним даним. Для них робота – мучення, рабство, безнадійний полон без перспектив звільнення! Такі люди тягнуть […]...
- Міркування над романом Пушкіна “Євгеній Онєгін” Говорячи про якості якої-небудь людини, визначаючи його характер, оцінюючи як особистість, чомусь завжди згадують про його приналежність до певної національності, говорять, як зараз модно, про національний менталітет. Герої літературних романів – не виключення. А що таке – російська душа? Що містить у собі це поняття? Звичайно, говорячи про героїв роману “Євгеній Онєгін”, можна розповідати про […]...
- Ідея “надлюдини” у трагедії А. С. Пушкіна “Моцарт і Сальери” і романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Постійні звертання до А. С. Пушкіна – одна з найважливіших особливостей усього Творчості Ф. М. Достоєвського. “Усе, що є в мене гарного, всім цим я зобов’язаний йому”, – визнавався Достоєвський. Він був першим, хто по-справжньому глибоко зрозумів творчість Пушкіна, проникнув у мир його ідей. Після мовлення Достоєвського на відкритті пам’ятника Пушкіну в Москві багато суперечок […]...
- Характеристика Бориса Годунова в однойменній трагедії Пушкіна Борис в трагедії Пушкіна – “царевбивця”, через кров Дмитра прийшов до влади. З величезною психологічної і художньою переконливістю малює Пушкін вустами самого Бориса в його знаменитому монолозі борошна нечистої совісті: … Біда! як виразкою морової Душа згорить, наллється серце отрутою, Як молотком стукає у вухах докір, І все нудить, і голова йде обертом, І хлопчики […]...
- Твір міркування: чи Важливе історична пам’ять народу Масове перейменування міст і вулиць, що відбувалося в нашій країні в 20-і – 30-і роки, а в менших, масштабах що тривав і пізніше, пояснюється тим, що перейменування здавалося найлегшим і швидким способом відректися від старого миру, обтрусити його порох з наших ніг. Змінювати життя – справа довга й важке, назва можна перемінити в одна година. […]...
- Барон герой трагедії О. С. Пушкіна “Скупий лицар” Літературні джерела образу скупого лицаря досить великі. Це перш за все щіток Шекспіра і Гарпагон Мольєра, а також прототип останнього – Гарпаг Плавта. У ряді інших прообразів зазвичай називають Варраве (“Мальтійська єврей” К. Марло, бл. 1S92), багатьох скнар в комедіях Гольдоні, варіації мольєрівського Гарпагона в п’єсах Жюста і Детуша, скупих в романах В. Скотта (Двайнінг […]...
- Порівняльна характеристика образів Моцарта й Сальери (по трагедії А. С. Пушкіна “Моцарт і Сальери”) …Геній і лиходійство – Дві речі неспільні. А. Пушкін. Моцарт і Сальери В основу “маленької трагедії” Пушкіна про Моцарте й Сальери покладена відома Легенда про смерть знаменитого композитора від руки друга-музиканта, що заздрить його славі й таланту. Перед нами з’являються два чоловіки, чиє життя тісно пов’язана з музикою, але мети й мотиви Творчості – різні […]...
- Лицарська честь і влада грошей у трагедії А. С. Пушкіна “Скупий Лицар” На початку п’єси дія відбувається у вежі середньовічного замка: у розмові лицаря зі зброєносцем Мова йде про минулий і майбутній лицарський турнір, шолом, панцирах і коні, про блискучу перемогу. У наявності всі зовнішні атрибути лицарства, той романтичний флер, що був добре знаком читачам по романах Вальтера Скотта. Однак романтичний колорит представляє лише зовнішню сторону подій, […]...
- Вальсінгам – герой трагедії О. С. Пушкіна “Бенкет під час чуми” Вальсінгам – герой трагедії О. С. Пушкіна “Бенкет під час чуми” (1830), четвертої, заключної п’єси “дослідів драматичних вивчень”, відомих під редакторським назвою “Маленькі трагедії”. Літературним джерелом “Бенкету” є драма англійського поета-романтика Д. Вільсона “Чумний місто” (1816). Трагедія Пушкіна представляє собою переробку однієї лише картини (акт I, сцена 4) драми Вільсона. У “чумному місті” Едвард Вальсінгам […]...
- Імпровізатор любовної пісні (по трагедії А. С. Пушкіна “Кам’яний гість”) Епоха пізнього середньовіччя: людина стала чільною цінністю. Можна було розкріпачитися, скинути пута надуманих обмежень, і перед людством устала протилежна проблема: де межа особистісної експансії і як визначити розумний баланс між волею й дотриманням суспільних інтересів. Вигнаний з Мадрида за вбивство знатного вельможі, Дон Гуан таємно вертається в столицю. Герой трагедії смів, чесний (у межах лицарського […]...
- Смиренність перед смертю або бессмсетрие в боротьбі: воля вибору (по трагедії А. С. Пушкіна “Бенкет під час чуми”) Тема бенкету як торжества, вищої напруги щиросердечних сил, апогею самовираження героя втілена у всіх маленьких трагедіях, і щораз бенкет обертається загибеллю, моральний або фізичної: навколишній світ як би мстить героям за спробу вирватися за межі пронизуюче життя протиріч, самоствердитися незалежно від дозволу глобальних проблем. Суспільство як сукупність індивідуумів і саморегулюючий організм рішуче припиняє прагнення затвердити […]...
- Образи Барона й Альбера в трагедії А. С. Пушкіна “Скупий лицар” Епоха середньовіччя – це шляхетний і піднесений мир лицарських турнірів, освячений прекрасними ритуалами культ дами серця, прекрасної й недосяжної, як ідеал, що надихає на подвиги. Лицарі – це носії честі й шляхетності, незалежності й самовідданості, захисники всіх слабких і скривджених. Але це все в минулому. Мир змінився, і дотримання лицарського кодексу честі стало непосильним тягарем […]...
- Тема поета й поезії у творчості А. С. Пушкіна А. С. Пушкін – великий поет і письменник першої половини 19 століття. У його віршах є те, що повинен осмислити кожна людина. Основний рід його Творчості – це лірика, головними темами якої є волелюбність, любов і дружба, тема Батьківщини, природи й призначення поета й поезії. Пушкін багато думав про роль поета в поезії, про призначення […]...
- Показ “страшної трагедії Мазепи’ як трагедії всієї нації (за поемою “Мазепа”) Постать Мазепи цікавила багатьох письменників різних часів. їх перелік можна починати ще від Байрона і Пушкіна. Ставлення до цього гетьмана різне. Відомо, що в Радянському Союзі його сприймали як зрадника. Для українських патріотів він навпаки був мучеником за Батьківщину. Своєрідне розуміння вчинків Мазепи подає В. Сосюра у своїй поемі. Мазепа представлений у творі з двох […]...
- Твір міркування про вірш “В’язень” “У кожного віку свій Пушкін “,- писав С. Я. Маршак. “І тоді музою Пушкіна стане Воля”. Від цієї думки – прямий перехід до вірша “В’язень”, що написаний під час південного посилання поета в 1822 р. Особисті переживання поета виявилися настільки близькими кращим людям Росії і її народу, що вірш сприймався читачами як вираження їхніх власних […]...
- Мої шкільні друзі( твір-міркування) Наш клас… Майже вісім років ми провчилися разом, лише деякі перейшли в інші школи, а деякі прийшли до нас, влилися в наш великий різношерстий -4 колектив. Сорок пара цікавих очей і вух. Сорок пара швидких ніг. Сорок пара вічно зайнятих чимсь рук. Сорок питань, сорок відповідей. Ми так схожі й у той же час так […]...
- Читаючи Пушкіна Читаючи Пушкіна, можна чудовим образом виховати в собі людини. В. Г. Бєлінський Там, де Тверской бульвар перетинається із Тверской вулицею, стоїть на гранітному п’єдесталі фігура Поета, відлита із бронзи: Олександр Сергійович Пушкін, творець образів, над якими не владне час, безсмертний геній. Віссаріон Григорович Бєлінський, чия оцінка пушкінської Творчості винесена як тема твору, рідко помилявся, коли […]...
- Патріотична лірика Пушкіна Чи не центральне місце у Творчості Пушкіна займає патріотична тема. Батьківщина для поета – це не тільки його рідні, друзі, знайомі; батьківщина – це весь російський народ. Із самого раннього дитинства Пушкіну були знайомі тяготи простої людини, його пригноблене, безправне положення. Цьому сприяли й оповідання няньки, Орисі Родіонівни, і довге времяпрепровождение із двірським “дядьком” Микитою […]...
- Поет і поезія в лірику Пушкіна В 1817 році Пушкін залишає ліцей. Молодий поет з головою занурює в бурхливе життя столиці. Він віддається не тільки світським розвагам, але й вступає в літературну И політичне життя Петербурга, Незабаром у його добутках, що оспівує принадності Земного буття, на равне зі словами “Вакх” і “Амур” з’являються слова “вільність” И “воля”. Молодий Пушкін жагуче оспівує […]...