Мої мистецькі уподобання

Мистецтво здатне прикрасити світ чи навіть урятувати його. За яких умов витвір митця стає майже святинею, надихає людей, робить їх кращими? На це питання досить легко відповісти, коли оглядаєш картини Архипа Куїнджі – художника 70-80-х років XIX століття.

Жо­ден з художників не мав у той час такого гучного успіху, як Куїнджі.

З мистецького доробку А. Куїнджі мені найбільше по­добається його картина “Ніч на Дніпрі”. Сучасник худож­ника писав про цей твір: “Вона вся сповнена світла й повітря, його ріка здійснює свій величний плин,

і небо справжнє, бездонне і глибоке”. Це дуже точний опис вра­ження від цієї картини. Народжений в Україні, художник повністю осягнув красу і силу нашої головної ріки – Дніпра.

Течія Дніпра просто заворожує. Картиною “Ніч на Дніпрі” можна милуватися годинами, відшукуючи все нові й нові її відтінки.

Чимало творів Архип Куїнджі присвятив Україні. Се­ред них “Чумацький тракт”, “Дніпро вранці”. Дуже ціка­вою є картина “Українська ніч”, яка експонувалася на виставці художкиків-передвижників.

Автору вдалося точно схопити всю чарівність української ночі. Його фарби, здаєть­ся, просотані

пахощами садів і гаїв, спокійним місячним сяйвом. У таку ніч можна ворожити про майбутнє – воно цілком написане на зоряному небі.

“Дніпро вранці” – ще один твір Архипа Куїнджі. На цій картині зображено час, коли могутній Дніпро проки­дається від нічного сну. Простір картини здається напов­неним імлою. Фарби використано так майстерно, що сте­пові трави здаються живими: ось дмухне перший вітерець, здуне імлу, і поважно колихне всіма своїми шапками цар степу – будяк.

Блакитна смуга ріки зникає в неозорій далині українського степу.

На жаль, сьогодні нечасто влаштовують виставки, особ­ливо художників-передвижників. І тому мені доводиться користуватися альбомом з репродукціями картин мого улюбленого митця. Ці репродукції дуже якісні, але як би мені хотілося на власні очі побачити оригінал тієї ж “Ночі на Дніпрі”. Я вірю в те, що оригінал на відміну від копій та репродукцій володіє особливою енергією.

Цю енергію легко відчути, коли хоча б на хвилину залишаєшся сам на сам з твором мистецтва. Художник спілкується зі своїм глядачем за допомогою вдало покладених фарб, і це йому вдається не гірше за найкращого письменника, адже ху­дожник звертається безпосередньо до наших зорових відчуттів. І в цьому, на мій погляд, і полягає вічна сила й молодість справжнього мистецтва.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Мої мистецькі уподобання