Мої роздуми про прихований зміст образів повісті В. Близнеця “Звук павутинки”

У повісті “Звук павутинки” В. Близнеця діють небагато персонажів, проте світ, змальований письменником, є широким та неосяжним, чарівним та загадковим – саме таким, яким його уявляє Льонька.

Льонька – сільський хлопчик, що має піти у третій клас. Він постійно щось вигадує, фантазує… Проте сказати “вигадує” навіть неправильно!

Ні, Льонька не вигадує, він бачить світ сповненим див, він не вигадує ці дива, він живе з ними та у них, вони цілком реальні для хлопця. Льонька, як на мене, дуже талановитий хлопчик: він має неабиякий

кмітливий розум, щире серце, прекрасну уяву.

Поряд із Льонькою у творі діють двоє його друзів – Адам та Ніна. Адам – вчений, що приїхав до села, за його власними словами, помирати. Він хворий на малокрів’я. Трагічна історія Адама та сама поява його у селі впливає на Льоньку.

Познайомившись з Адамом, Льонька дивується, що бувають дорослі, які розуміють, що листочки на воді – то флотилія, а він сам – відважний капітан. Я думаю, згадуючи Адама, Льонька зрозуміє, що можна стати дорослим, але зберегти у собі дитинство. І я впевнений, що Льонька збереже! Адам помирає від тяжкої хвороби, але до останнього дня

він бере участь у Льоньчиних забавках, а коли вже не може вставати, розповідає історії або слухає Льоньчині.

Образ Адама не залишає байдужими і читачів, у мене він викликає щиру симпатію, повагу та співчуття.

Ніна – вигадана подруга Льоньки. Вона припливає на кораблику до нього і бере участь у його іграх. Ніна здається такою реальною, що навіть сам Льонька невпевнений, чи була ця дівчина, чи він її вигадав. Разом діти слухають павукове радіо, гуляють, лазять у глиняну печеру. Це дуже важливий у творі образ – павукове радіо.

Звук павутинки навіть винесено у назву твору. Я думаю, автор так назвав свій твір тому, що Льонька умів помічати найдрібніше, найтонше у навколишньому світі – навіть звук павутинки він чув.

Світ для Льоньки, Адама та Ніни живий, неповторний та мінливий, бо самі вони живі. Вони мають живе серце, яке не охололо від зла або буденщини, а горить-палає вогнем, реагує на все щиро та безпосередньо. “Звук павутинки” вчить нас, що дива та краса у світі є, тільки треба цінувати їх, вміти помітити, відкрити для себе.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Мої роздуми про прихований зміст образів повісті В. Близнеця “Звук павутинки”