Н. М. Карамзин про першу сутичку Ярослава зі Святополком

[1016 р.] Святополк, довідавшись про те, зібрав також численне військо, призвав печенігів і на берегах Дніпра, у Любеча, зійшовся з Ярославом. Довго стояли вони друг проти друга без усякої дії, не сміючи у виді ворога переправлятися чрез глибоку ріку, що була між ними. Уже наступила осінь…

Нарешті воєвода Святополков образливими й грубими глузуваннями вивів новгородцев з терпіння. Він їздив берегом і кричав їм: “Навіщо ви прийшли сюди з кульгавим Князем своїм? (Тому що Ярослав мав від природи цей недолік.) Ваша справа теслювати, а не боротися”.

Завтра, ськазали воїни Новоміські, ми будемо на іншій стороні Дніпра; а хто не захоче йти з нами, того вб’ємо як зрадника.

Один з вельмож Святополкових був згідно з Ярославом і ручався йому за успіх нічного швидкого нападу.

Тим часом як Святополк, нітрохи не побоюючись ворогів, пив із дружиною, воїни князя Новгородського до світла переїхали чрез Дніпро, відіпхнули човна від берега, бажаючи перемогти або вмерти, і напали на безтурботних киян, обв’язавши собі голови хустками, щоб розрізняти своїх і ворогів. Святополк оборонявся хоробро; але печеніги, відділені від його стану озером, не могли дозріти

до нього вчасно. Дружина київська, щоб з’єднатися з ними, вступила на тонкий лід цього озера й вся обрушилася. Ярослав переміг, а Святополк шукав порятунки у втечі.

Перший увійшов з торжеством у Київ ; нагородив щедро своїх мужніх воїнів – давши кожному чиновникові й новгородцу 10 гривень, а іншим по гривні – і, сподіваючись княжити мирно, відпустив їх у доми.

(З “Історії держави Російського”)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Н. М. Карамзин про першу сутичку Ярослава зі Святополком