На розпуттях велелюдних – крилаті вирази

На розпуттях велелюдних В українській літературній мові вислів поширився з поеми Т. Г. Шевченка “І мертвим, і живим…” (1845): Тільки я, мов окаянний, І день, і ніч плачу На розпуттях велелюдних, І ніхто не бачить, І не бачить, і не знає – Оглухли, не чують; Кайданами міняються, Правдою торгують. Першоджерелом цього вислову є біблійний Плач Ієремії. Звертаючись до свого народу, пророк вигукує: “Вставай, гірко ридай уночі при зміні кожної варти; виливай, як воду, серце твоє перед лицем Господа; простирай до нього руки твої [благаючи] про душу немовлят твоїх, що вмирають на розпуттях усіх вулиць” (2,19). І далі: “Камені святилищ розкидані на розпуттях усіх вулиць”.

“На розпуттях велелюдних” означає: на особливо людних місцях (які були й місцями страти, покарання, місцями, де просили милостиню, і т. ін.).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

На розпуттях велелюдних – крилаті вирази