Національна специфіка літератури
Національна специфіка літератури – органічна якість художньої літератури певного народу, відмінна від якостей інших літератур. Вона витворюється системою змістових і формально-стильових особливостей, притаманних творам письменників даної нації. Н. с. л. зумовлюється рядом чинників, насамперед ментальністю народу.
Якщо народові, що став історично стійкою спільнотою, властива певна сукупність етнічно-психічних ознак, то вони обов’язково відіб’ються на духовному світі письменника, позначаться на його мисленні, результатах творчості.
Другий аспект Н. с. л. пов’язаний з особливостями історико-літературного процесу в кожній національній літературі. Зміна і взаємодія літературних напрямів і стильових течій, система і динаміка жанрів, співвідношення родів літератури, взаємини письменницьких генерацій, міжнаціональна літературна рецепція, взаємодія І взаємовпливи, роль критики і дискусій, взаємини літератури і церкви, митців і влади не можуть бути однаковими в кожній національній літературі. Структура історико-літературного процесу – своєрідна і відмінна, хоча порівняльно-історичні, типологічні студії виявляють багато спільного, аналогічного. Все це зумовлює необхідність літературознавчих праць, присвячених національній своєрідності літератур кожного народу, міжнаціональним літературним зв’язкам, діалектиці національного та інтернаціонального в кожній літературі, бо формуються вони і розвиваються не ізольовано, а запозичене завжди трансформується відповідно до ментальності народу, до національних потреб (див.: , , , , ).





Related posts:
- Генетичне вивчення літератури Генетичне вивчення літератури (грецьк. genesis – походження, породження) – один із загальнометодологічних підходів, способів дослідження літератури, в якому увага зосереджується на виникненні і розвитку літератури в цілому чи однієї з національних літератур, на еволюції літературного процесу. Г. вивчення творчості одного письменника реалізується за допомогою біографічного, культурно-історичного, психологічного і соціологічного методів, які в сукупності дають можливість […]...
- Історія літератури Історія літератури – галузь науки про літературу, яка досліджує її розвиток у зв’язку з розвитком суспільства та його культури, прагнучи виявити внутрішні закономірності літературного процесу. Спираючись на здобутки філософії, естетики, теорії літератури, ретельно простежуючи всю сукупність художніх творів, їх сприймання читачами і критичні оцінки, історики літератури описують динаміку літературно-мистецького життя, літературних напрямів і течій, виявляють […]...
- Специфіка постколоніальної літератури й творчість Рушди Поширення англійської мови виявилося тісним образом пов’язане з виникненням феномена постколоніальної (ПК) культури й постколоніальної літератури. У результаті розпаду імперій у другій половині ХХ в. на карті миру з’явилася безліч незалежних держав, що виникли на місці колишніх колоній. Постколоніальна культура – культура, що зложилася в колишніх колоніях, що увібрала в себе елементи культури колонізаторів і […]...
- Специфіка розвитку літератури XIX століття XIX СТОЛІТТЯ Специфіка розвитку літератури XIX століття XIX ст. – один з найцікавіших періодів в історії світової літератури. Його по праву зараховують до золотого фонду світового мистецтва. Динамічний розвиток економічного буття, науки, політичні, соціальні процеси у світі, особливо на європейському континенті, дали новий поштовх розвитку мистецтва. У вирі цих процесів перебувала й література, то як […]...
- Класовість літератури Класовість літератури – у соціологічному літературознавстві – одна із псевдоестетичних категорій, яка утилітаризує поняття ідейності літератури, підкреслюючи залежність художніх явищ від класових інтересів основних верств суспільства, зокрема панівного класу. К. л. проявляється в тому, що, по-перше, література немовби відображає станове розшарування суспільства і класову боротьбу там і тоді, де і коли вона виникає; по-друге, письменник, […]...
- Специфіка драматургії як роду літератури (коротко) Не дивно, що драма як літературний рід тяжіє до зовні ефектної подачі змальовуваного, бо ж вона орієнтована на театр, виставу, сценічність, акторську гру. Її образність виявляється гіперболічною, помітною, театрально-яскравою. “Театр вимагає… перебільшених широких ліній як в голосі, декламації, так і в жестах”, – писав М. Буало І це властивість сценічного мистецтва незмінно накладається на поведінку […]...
- ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Вивчення світової літератури не може бути плідним без урахування великої кількості загальних понять про окремі властивості та особливості художніх творів, літературного процесу в цілому. Дослідження, узагальнення та систематизацію загальних літературознавчих понять здійснює теорія літератури (від грец. θεω&;#961;&;#943;&;#945; – спостереження, дослідження). Вона розвивається як узагальнююча наукова дисципліна, оскільки поставлені нею проблеми можуть бути розроблені тільки на […]...
- Висновки, Історія української літератури XIX ст. століття Найважливішим підсумком більш як півстолітнього періоду розвитку нової української літератури було те, що в середині XIX ст. основним літературним напрямом в Україні стає поряд із романтизмом реалізм. Особливо інтенсивно процес його утвердження проходить з початку 40-х років. Прискорений розвиток літератури, швидка зміна в ній окремих ідейно-художніх напрямів і стильових систем пояснюються сукупністю багатьох причин суспільно-політичного […]...
- ВИДИ ХУДОЖНЬОЇ ВЗАЄМОДІЇ Художня взаємодія в перебігу літературного процесу може бути двох видів: Міжнаціональною та Внутріш-ньонаціональною. Міжнаціональна взаємодія поділяється на внугрішньорегіональну й міжрегіональну. Внутрі-шньорегіональна взаємодія – це взаємовплив окремих національних літератур певного регіону, приміром слов’янських чи германських літератур. Міжнаціональна взаємодія може розвиватися як на особистому рівні окремих великих письменників (наприклад, М. Коцюбинський і М. Горький, П. Тичина і […]...
- ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ДИСЦИПЛІН Теорія літератури, історія літератури та літературна критика як основні літературознавчі дисципліни тісно між собою пов’язані. Кожна з них неодмінно використовує здобутки інших двох дисциплін. Теорія літератури розвивається завдяки узагальненню та філософсько-естетичному осмисленню фактів і відомостей про окремі художні твори, діяльність письменників, зміну літературних течій і напрямів. Стан розробки теоретичних проблем може бути задовільним лише тоді, […]...
- Вплив Біблії на розвиток української літератури – Біблія Вплив Біблії на розвиток української літератури Для розвитку української літератури Біблія має надзвичайно важливе значення, адже давньоруська рукописна книжна література починається з Остромирового Євангелія, а з Острозької Біблії (1581 р.) та “Апостола” (1574 р.) – розвиток українського друкарства. Біблія стала стимулом морально-етичних та ідейних шукань для багатьох митців у різних галузях світової літератури в різні […]...
- Яка специфіка кіноповісті як жанру? В українській літературі творцем жанру кіноповісті був О. Довженко – видатний кінорежисер і письменник. Дві мистецькі стихії – література й кіно-поєдналися в його душі, народивши своєрідну художню форму, що несла в собі риси кіносценарію і повісті. Ознаками кіносценарію є фрагментарність, монтажна композиція, лаконізм діалогів, динамізм сюжету. Ознаки повісті – епічний принцип зображення життя, метафоричність, авторські […]...
- Народність літератури Народність літератури – органічна якість художніх творів кожної національної літератури, яка виражає ментальність народу в його етнологічних та історичних виявах і вимірах, зумовлена органічним зв’язком письменника зі своїм етнонаціональним середовищем. Н. л. невіддільна від мови народу, представником якого є письменник як творець художнього твору, носій національної ментальності і мови народу. Таке розуміння Н-л. з’явилося в […]...
- Історія української літератури XIX ст. століття Наприкінці XIX ст., з одного боку, завершується столітній період розвитку нової української літератури, а з іншого – з’являються нові її якісні риси, що набувають розвитку пізніше – у XX ст. Таким чином, доба XIX ст. являє собою цілісний комплекс традицій і новаторства в літературному процесі, об’єднаний, єдністю ідейно-естетичних закономірностей. В умовах ліквідації ідеологічного диктату, прямих […]...
- Взаємовплив Взаємовплив – обопільна дія двох або декількох явищ, яка спричиняє в кожному з них певні зміни, грунтується на взаємодії (див.: дія, Літературний вплив). У літературознавстві В. має два аспекти: 1) свідоме або мимовільне засвоєння інформації митцями-сучасниками один від одного в процесі спілкування. Такий процес, будучи контактним, діалогічним, обопільним, стає В.’ якщо в духовному світі його […]...
- Специфіка зображення людини в повісті “Маруся” (Г. Квітка-Основ’яненко) Доба нової української літератури розпочинається з прекрасного твору І. Котляревського “Енеїда”. Після виходу “Енеїди”, як це часто буває по створенні справжнього шедевра, з’явилось багато наслідувачів та навіть епігонів творчості І. Котляревського. Коли шовіністично налаштовані критики брали до рук “Енеїду”, плануючи закинути авторові використання “мужицької мови”, вони починали сміятися і, вражені довершеністю поеми, не могли вже […]...
- Жанрова специфіка літературної біографії Плутарха Лояльний громадянин імперії, людина помірних і консервативних поглядів. Поза сферою нових літературних віянь, примикає до елліністичної манери викладу. “Паралельні життєписи” – серія парних біографій, причому щораз поруч поставлені грецькі й римський історичний діячі. Заключитальная частина – порівняння. Є й окремі біографії, видимо, більше ранні. Сильний романофильский ухил; часто штучний підбор пар. Кожна біографія – окреме […]...
- Літературна критика Літературна критика (грецьк. critita – судження) – відносно самостійний вид творчої діяльності, спирається на практичний тип мислення задля поцінування художньої своєрідності нових літературних творів, їх естетичної вартості, виявлення провідних тенденцій літературного процесу. Зважаючи на здобутки теорії та історії літератури, обслуговуючи поточний літературний процес, Л. к. традиційно вважається складником літературознавства. Л. к. дає специфічне “знання літератури”, […]...
- Наша національна ментальність Національний характер – це “дух” народу, найглибші його прояви, які об’єднують людей окремої нації. Він виникає історично, внаслідок певних етапів, які проходить окрема маса людей, і впливів, яких вона зазнає. Головні причини формування національного характеру, або ментальності, – географічне положення країни, історичні обставини, суспільні умови, культура та власне особливості психології цього народу. Найяскравішими представниками вітчизняного […]...
- Специфіка драматургії української діаспори Коли робимо огляд літератури і додаємо географічні визначення, то тим самим визнаємо, що вона якось особливо відмінна від основного масиву літератури певної країни. Драма в літературі української діаспори, можливо, більше, ніж будь-який інший жанр, несе на собі відбиток її незвичної долі, адже ці твори написано поза материком. До того ж у багатьох літературах не всі […]...
- “Національна символіка України” З давніх часів людство прагнуло надати якомога більше поетичності навколишньому світу. Ще не маючи мови та спілкуючись лише звуками, наші предки на стінах печер, в яких вони тоді жили, викарбовували зображення тварин, Сонця, неба, Місяця, вітру, води та вогню. Ці малюнки найточніше відображували свідомість представників раннього палеоліту. Вже с того часу у свідомості людини почало […]...
- ШТРИХИ ДО ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНОГО ПОРТРЕТА – З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ. ШТРИХИ ДО ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНОГО ПОРТРЕТА Я нал усім, що зроблено, ставлю “nihil”…1 В. Махновський Хай буду класик, а не футурист. Співець рибалок, меду й Навзікаї2, Але в житті і я свій, може, хист (Коли він є) по вітру не розмаю. М. Рильський В історії світової культури кожна епоха, кожне століття […]...
- Твір на тему: “Національна символіка України” З давніх часів людство прагнуло надати якомога більше поетичності навколишньому світу. Ще не маючи мови та спілкуючись лише звуками, наші предки на стінах печер, в яких вони тоді жили, викарбовували зображення тварин, Сонця, неба, Місяця, вітру, води та вогню. Ці малюнки найточніше відображували свідомість представників раннього палеоліту. Вже с того часу у свідомості людини почало […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – Ф. КАФКА, ДЖ. ДЖОЙС, М. БУЛГАКОВ – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ 11 клас ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. Ф. КАФКА, ДЖ. ДЖОЙС, М. БУЛГАКОВ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Література першої половини XX століття: Ф. Кафка, Д. Джойс, М. Булгаков” 1. Назвіть найважливіші історичні події першої половини XX століття, які вплинули на розвиток літератури? 2. Яким є художній світ, створений Кафкою? Художній світ, […]...
- Значення творчості та діяльності Куліша для української літератури Видатний діяч української літератури П. Куліш майже 60 років фальсифікувався ідеологами комуністичного режиму, його творча спадщина заборонялася, але зараз повернулася в скарбницю духовного життя українського народу, допомагає нам краще зрозуміти героїчні і трагічні сторінки української історії. Пантелеймон Куліш служив українській національній ідеї. Так, у листі до Г. Рентель (1862) він писав: “Кращого від українців в […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – І. КАРПЕНКО-КАРИЙ – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА 8 КЛАС НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА І. КАРПЕНКО-КАРИЙ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Національна драма. Іван Карпенко-Карий” 1. Дайте визначення драми. Драма – літературний рід, призначений для вистави на сцені, явища життя й характери розкриваються в розмовах та діях персонажів. 2. Визначте основні особливості драматичних творів. Єдність дії та слова; зображення персонажів через їхні вчинки, […]...
- До якого роду літератури належить нарис і чому? Нарис – жанр епічного роду літератури, тобто це розповідний твір, присвячений детальному художньому аналізу певних життєвих явищ, фактів, подій, постатей. Його своєрідність визначається документальністю, осмисленням письменником дійсних фактів свого часу. Цим нарис відрізняється від інших епічних жанрів. У 40-х роках XIX ст. нарис з’являється в багатьох літературах, з часом інтерес до нього посилюється. І це […]...
- Сприймання творів художньої літератури Сприймання творів художньої літератури – опосередкований естетичним досвідом конкретно-чуттєвий, емоційно наснажений процес осягання тексту твору. Повноцінне С. т. х. л. складається як, власне, повторне читання, коли реципієнт відтворює у своїй уяві формально-змістову цілісність, художньо-стильову своєрідність самостійно сприйнятого твору в контексті творчості автора і т. п. Сприймання літературного твору в процесі читання відбувається як поступально-зворотний процес, […]...
- “Національна проблематика у творчості Тараса Шевченка періоду трьох літ” Творчість кожного письменника можна умовно розділити на якісь періоди. Для кожного періоду діяльності будь-якого письменника, особливо поета, характерні деякі особливості. Це пов’язано з творчим розвитком письменника і його особистим досвідом, який також впливає на його творчість, іноді такий вплив досить серйозно. Саме з цієї причини настільки важливо виділяти певні періоди діяльності письменників. Однією з основних […]...
- Література і сучасність “Література і сучасність” – щорічний збірник літературно-критичних статей (1968-88, видавництво “Радянський письменник” у Києві). Упорядники: І. Зуб, А. Макаров, В. Мельник, М. Слабошпицький та ін. У рубриках (“Поезія і критика”, “З літературного процесу”, “З дискусійних розмов”, “Світ письменника”) висвітлювався літературний процес, зокрема у статтях Л. Новиченка, І. Дзюби, Г. Сивоконя, М. Ільницького, А. Погрібного, М. […]...
- Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст., стильове розмаїття літератури. Реалізм як напрям у світовій літературі УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 10 КЛАС I семестр 1. ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ ВСТУП УРОК № 2 Тема. Розквіт реалістичної літератури та її роль у культурному й суспільному житті XIX ст.; зв’язок із розвитком природничих наук. Видатні майстри соціальної прози: Стендаль, О. де Бальзак, Г. Флобер, Ч. Діккенс, Г. Джеймс, Ф. Достоєвський, Л. Толстой, А. […]...
- Відродження літератури: сучасний стан і перспективи У кінці XX століття процес оновлення української літератури набув значної сили. Зміни в суспільному житті країни відбилися й на розвитку літератури. Нове покоління письменників прагнуло вивести мистецтво слова за межі політики, ідеологічних и адміністративних втручань у художню творчість, зробити його естетично самодостатнім. Нова генерація письменників зажадала повнокровного буття української нації, насамперед подолання комплексу меншовартості, підрядної […]...
- Ідейність літератури Ідейність літератури – одна з істотних якостей літератури, зумовлена оцінним ставленням письменника до зображеного і представленого у творах світу (відображеного чи створеного уявою, ізоморфного з реальним світом чи деформованого, небувалого), внаслідок чого ідейність виявляється як пафос, як естетична ідея, виражається цілісною структурою твору і поза його структурою не існує (див.: Безідейність, деідеологізація, Ідеологія, Заангажована література). […]...
- ІСТОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Історія літератури (від грец. Ι&;#963;&;#964;&;#959;&;#961;&;#943;&;#945; – розповідь про минуле) займається дослідженням художньої літератури в історичному аспекті від її зародження й до наших днів. Вона включає в себе численні історії окремих національних літератур, як старих, що мають багатовікову традицію (наприклад історія китайської літератури, історія англійської літератури, історія української літератури), так і новітніх, розвиток яких обмежується десятками […]...
- “Енеїда” – перший твір нової української літератури Іван Франко писав, що “1778-й рік вважається початком нової української літератури”, бо тоді вперше була надрукована “Енеїда” Котляревського, твір глибоко народний і за змістом, і за формою. Цією надзвичайною, яскравою і талановитою поемою письменник відкрив нові горизонти української літератури. Після появи його творів вперше заговорили про українську літературу як самостійну, самобутню, національну. Своєю поемою “Енеїда” […]...
- Жанрова специфіка утопії та антиутопії Утопія – твір, в якому йдеться про вигадку, нездійсненну мрію. Назва походить від твору англійського мислителя Т. Мора “Золота книга, наскільки корисна, настільки й забавна, про найліпший устрій держави і про новий острів “Утопію” (1516), де мовилось про химерний острів “Утопію”, на якому ніби існував справедливий лад. Із наступних утопій – найпомітніші: “Місто сонця” (1623) […]...
- Національна ідея у повісті “Хмари” Творча діяльність Івана Нечуя-Левицького знаменувала розширення тематичних меж, проблематики та збагачення жанрів і образних засобів української художньої літератури. Він звертав увагу на необхідність змалювати в усій повноті народне життя, показати характерні типи, побут, звичаї, взаємовідносини різних станів тогочасної України. У межах власної накресленої творчої програми Нечуй-Левицький створив велику кількість колоритних образів, серед яких і представники […]...
- Григорій Сковорода – наша національна гордість Григорій Савич Сковорода був мудрою, високоосвіченою і правдивою людиною. Він багато промандрував світом, а потім у простій свиті, з торбинкою й палицею та сопілкою пішки ходив по всій Україні і навчав людей. Любив він розмовляти із сільським народом, бо сам вийшов із народу. Сковорода говорив, що йому найкраще з убогими й покривдженими, бо пани горді, […]...
- Поетика реалізму – ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІТЕРАТУРИ ХІХ ст. РЕАЛІЗМ ЯК НАПРЯМ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ ЧАСТИНА ПЕРША З літератури реалізму ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІТЕРАТУРИ ХІХ ст. РЕАЛІЗМ ЯК НАПРЯМ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ Жанрова система реалізму У кожному літературному напрямі складається своя система жанрів, яка є його внутрішньою властивістю. Усередині цієї системи встановлюється певна ієрархія жанрів залежно від їхньої ролі в літературному процесі. Відповідно ті жанри, що посідають чільні місця, справляють відчутний […]...
- “Основні напрямки розвитку світової літератури ХІХ століття” ХІХ століття – це час стрімкого розвитку промисловості, науково-технічного прогресу та занепаду релігійних вірувань. Основним гаслом цього періоду є свобода. Але кожен народ, кожна держава тлумачить волю по-різному. ХІХ століття – це теж доба індустріальної революції в Сполучених Штатах Америки та Європі, період становлення міської культури. Через вплив модерних здобутків науки духовні вірування людей знаходяться […]...