НАРОД І ВЛАДА трагедія А. С. Пушкіна “Борис Годунов”
Але ці слова їм підказали бояри. Майже всі знають, що Борис слывет царевбивцею, і однаково призивають його на царство. Дивне поводження юрби, дивне виявлення волі народу. У цій сцені Пушкін показує народ нетямущим (йому однаково, хто зійде на престол), сліпим знаряддям у руках бояр. “Про що там плачуть?” “А як нам знати! Те відають бояри, не нам чету”.
От так, не розуміючи, що самі роблять, люди вибирають собі в царі Бориса. Їм однаково, убивця він чи ні. Мол, грішник він, а не вони. Мені подобається, як Пушкін своєрідно й гостро ставить
Народ теж згрішив і згрішив сильно, вибравши вбивцю на трон. Божий суд триває – тепер страждає народ.
Приходить новий правитель, і люди знову сліпо вірять йому і йдуть за ним. Дія наближається до розв’язки. У фінальній сцені, як і в експозиції, знову головну роль грає народ. Люди знову по велінню бояр готові обрати собі нового царя.
Але на їхніх очах відбувається вбивство безневинного царевича. І якщо злочин Бориса Годунова було
Відбувся новий злочин, народ знову обманутий, правда потоптана. Але народ уже не того. Прокинулися совість і свідомість. Бог покарав народ за гріх, і тепер він усвідомив, що пішов по несправедливому шляху.
Перед народом, як і перед Борисом, встає вибір: іти проти совісті або вибрати правильний шлях. Але на відміну від царя народ робить вірний вибір.
Трагедія полягає в усвідомленні народу, у його пробудженні. Робити новий гріх люди відмовляються, виражається цей протест у фатальній безмовності. У трагедії піднімаються найглибші філософські й політичні проблеми.
Разом з ними Пушкін розглядає проблеми моральності й совісті. Велика увага А. С. Пушкін приділяє проблемі народу й влади, у своєму добутку він показує ідеал російського народу, ідеал правди й совісти
Related posts:
- Мої міркування по трагедії А. С. Пушкіна “Борис Годунов” Майже всі знають, що Борис слывет царевбивцею, і однаково призивають його на царство. Дивне поводження юрби, дивне виявлення волі народу. У цій сцені Пушкін показує народ нетямущим (йому однаково, хто зійде на престол), сліпим знаряддям у руках бояр. “Про що там плачуть?” “А як нам знати! Те відають бояри, не нам чету”. От так, не […]...
- ПРОБЛЕМА НАРОДУ Й ВЛАДИ В ТРАГЕДІЇ А. С. ПУШКІНА “БОРИС ГОДУНОВ” Піднімаються найглибші філософські й Політичні проблеми. Нарівні з ними Пушкін розглядає проблеми Моральності й совісті. Велика увага А. С. Пушкін приділяє проблемі народу й Влади, у своєму добутку він показує Ідеал російського народу, ідеал правди й Совісті. Відразу в Експозиції перед нами встає юрба народу (сцена У Новодівочого монастиря), що плаче й Кричуща. Але багато […]...
- Народ у трагедії А. С. Пушкіна “Борис Годунов” Перше й основне місце в трагедії належить російському народу, він є головним героєм добутку. Народ у трагедії показаний у русі, у своєму розвитку. Сцена на Червоній площі, де ми вперше зустрічаємося з головним героєм, говорить про його розгубленість і здивування із приводу безвладдя в країні: “Про Боже мій, хто буде нами правити? Про гору нам!”. […]...
- Переломні моменти минулого Росії в трагедії А. С. Пушкіна “Борис Годунов” У цій п’єсі поет з величезною силою творчого натхнення відтворив картину історичного минулого Росії. Працюючи над “Борисом Годуновым”, Пушкін хотів “перетворити російський театр”: замість придворної трагедії класицизму дати зразок народної драми шекспірівської сили й глибини, що показує широку й правдиву панораму однієї із самих драматичних епох російської історії. Задум цей був здійснений. Гостра драматична боротьба […]...
- Російська історія очами А. С. Пушкіна (по трагедії “Борис Годунов”) У цьому філософському добутку автор міркує про сутність влади і її впливі на самого правителя, про незаконне сходження на престол і вічний страх перед втратою трону. А тут ще пролилася кров царевича Дмитра. Усе в цьому обвинувачували Годунова, і Шуйский, посланий розслідувати це лиходійство, виявив тому підтвердження, але в той же час спасував при зустрічі […]...
- Коротка характеристика твору “Борис Годунов” Пушкіна А. С “Борис Годунов” – драматичний твір, але його також можна назвати “епічною поемою в розмовній формі”(В. Г. Белинский). На першому плані – боротьба сильних осіб, які прагнуть досягти своєї мети – влади. Трагедія написана під час посилання в Михайлівському(грудень 1824 – листопад 1825 р.), опублікована лише через п’ять років, а перша постановка відбулася тільки в 1870 […]...
- Екзаменаційний твір по поемі Пушкіна “Борис Годунов” Звертання Пушкіна до жанру трагедії було знаменним. Жанр цей був давно відомий у літературі. Його широко використовували не тільки классицисты, але й романтики. Пушкіна, прекрасно російську і європейську літературу, був переконаний у необхідності створення трагедії реалістичної – тим більше, що досвід створення реалістичної комедії вже був: саме в Михайлівськім він познайомився з добутком А. С. […]...
- Народ і влада А. Пушкін Олександр Сергійович Пушкін часто звертався до російської історії, її самим гострим і драматичним сторінкам. У трагедії “Борис Годунов” поет воскресив “минуле століття у всій його істині”. Авторові вдалося досягти небувалих вершин у мистецтві драми… Його персонажі історично вірні, вони діють і міркують у відповідності зі своїм часом і характерами. Борис Годунов змальований Пушкіним […]...
- Художні особливості трагедії “Борис Годунов” Ідейний і літературний задум і ідейний зміст трагедії ” Борис Годунов ” визначили її художні особливості: композицію, реалізм образів, історизм у відтворенні епохи, розмаїтість мови. Відмітною рисою композиції “Бориса Годунова” є рішучий розрив із правилами класицизму. (Даний матеріал допоможе грамотно написати й по темі Художні особливості трагедії Борис Годунов. Короткий зміст не дає зрозуміти весь […]...
- Юродивий персонаж трагедії А. С. Пушкіна “Борис Годунов” Юродивий – центральний персонаж трагедії А. С. Пушкіна ” Борис Годунов ” (1825). Юродивими на Русі називали блаженних, що відмовилися “Христа заради” від земних благ і ставших “жалібниками” народними. Юродиві вели злидарський спосіб життя, ходили в руб’ях і звичайно носили вериги. У період з XIV по XVI в. юродиві користувалися особливим шануванням: багато хто з […]...
- Пам’ять історична й морально-етична в драмі А. С. Пушкіна “Борис Годунов” 1. Історична пам’ять і її осмислення. 2. Пам’ять царедворця. 3. Пам’ять злочинного правителя. 4. Пам’ять народу в розумінні автора драми Сюжет драми “Борис Годунов” А. С. Пушкін взяв з “Історії держави Російського” Н. М. Карамзина. Цьому видатному російському історикові й письменникові він і присвятив свій добуток Таким способом Пушкін приніс данину поваги не тільки особистості […]...
- Центральний персонаж трагедії А. С. Пушкіна “Борис Годунов” Пимон герой однієї сцени, п’ятої картини трагедії. Роль П. відносно невелика. Однак функція цього персонажа в розвитку сюжету, у зчепленнях ідей, образів – важлива й значна. Колізія трагедії в сцені з П. одержує істотні прояснення. З оповідання Шуйского в першій картині відомо про царевбивство, доконаному в Угличу, названий його винуватець – Борис Годунов. Але Шуйский […]...
- Історія Росії у творчості А. С. Пушкіна (на прикладі поеми “Борис Годунов”) Але вивчення історії – це не тільки читання підручників або історичних монографій. Через культуру високого художнього слова ми осягаємо історичні закономірності, учимося міркувати про складність історичного шляху нашої батьківщини, Росії. Не випадково письменник і історик у свій час об’єдналися в особі Н. М. Карамзина. Про трагедію ” Борис Годунов ” А. С. Пушкіна написано дуже […]...
- Основна тема трагедії “Борис Годунов” Образ Бориса Годунова розкритий широко й різнобічно. Борис показаний і як цар, і як сім’янин; відзначаються його різні щиросердечні якості. Борис наділений багатьма позитивними рисами. Привабливі його великий розум, могутня воля, чуйність, бажання “свій народ у постачанні, у славі заспокоїти”. Як ніжний батько, він щиро вболіває про гору своєї дочки, враженою несподіваною смертю свого нареченого: […]...
- “Борис Годунов” Пушкіна і “Ревізор” Гоголя “Борис Годунов” Пушкіна довгий час носив назву, якою Пушкін надзвичайно пишався: “Комедія про справжню біді Московської держави, про царя Бориса і Гришке Отрепьеве. Писав раб божий Алекс син Сергєєв Пушкін в літо 7333 на городищі Воронич “. Чудове заголовок це згладити, стерлося. “Борис Годунов” став сприйматися в дусі театру “палаців”, жанрово однозначно. Слово “комедія” у […]...
- Пімен – центральний персонаж трагедії О. С. Пушкіна “Борис Годунов” Пімен – центральний персонаж трагедії О. С. Пушкіна “Борис Годунов” (1825), монах-літописець Чудова монастиря, “старець лагідний і смиренний”, під керівництвом якого складається молодий чернець Григорій Отреп’єв, майбутній Самозванець. Матеріал для цього образу (як і для інших) Пушкін почерпнув з “Історії…” М. М. Карамзіна, а також з епістолярної та житійної літератури XVI “Шв. (Наприклад, розповідь П. […]...
- Образ літописця в драмі О. С. Пушкіна “Борис Годунов” Одним із самих чудових добутків, звернених до історії Росії, є драма “Борис Годунов”, що вражає широтою охоплення російського життя XVІІ століття. Найбільше досягнення Пушкін-драматурга виявилося в створенні неповторних характерів діючих персонажів. Одним із самих яскравих образів у добутку є образ літописця Пимона. Повне подання про нього не може зложитися без опису монастирської келії – це […]...
- Основна думка трагедії “Борис Годунов” Образ Бориса Годунова розкритий широко й різнобічно. Борис показаний і як цар, і як сім’янин; відзначаються його різні щиросердечні якості. Борис наділений багатьма позитивними рисами. Привабливі його великий розум, могутня воля, чуйність, бажання “свій народ у постачанні, у славі заспокоїти”. Як ніжний батько, він щиро вболіває про гору своєї дочки, враженою несподіваною смертю свого нареченого: […]...
- Борис Годунов 1 Уже в першій сцені (“Кремлівські палати”), що передує обранню Б. Г., боярин Шуйский, що розслідував угличское вбивство, розповідає вельможі Воротынскому про провину Борис Годунов ; співрозмовник містить: Борис Годунов тому вуж місяць сидить задіючись у сестри, монашествующей цариці Ирины, що ” кров безневинної дитини/ Йому ступити заважає на престол”. Однак обоє сходяться на тім, що […]...
- Розкриття ідейного змісту трагедії “Борис Годунов” Досить важливою у розкритті ідейного змісту пушкінського “Бориса Годунова”, авторського розуміння бід минулого, сучасного, майбутнього є сцена в келії монахалітописця Пимена, який минуле, сучасне, Майбутнє оцінює передусім через міру духовності людини, її конкретних справ – величних чи гріховних. Причину грядущих бід святий старець бачить у моральному падінні, кровному переступї узурпатора, якому присягнув народ. Пимен усвідомлює […]...
- Задум трагедії “Борис Годунов” ” Борис Годунов ” О. Пушкіна – Твір, у якому, досвід світової драматургії (від античних та шекспірівських трагедій, від блискучих зразків жанру у П. Корнеля та Ж. Расіна до драми ближніх часів – Творчості Гете, Міллера, Гюго, Байрона тощо). Драма з життя самодержцівсамозванців і народу, що була вершиною драматургічної творчості Пушкіна, за життя поета так […]...
- Особливості жанру трагедії “Борис Годунов” Пушкін здавна і неодноразово розмірковував над теорією драматургії. В упор поставив він перед собою ці питання під час роботи над “Борисом Годуновим”. Перший російський справді національний поет, який мав сказати нове слово, зробити крок вперед у художньому розвитку людства, Пушкін продумав і творчо освоїв досвід усього попереднього йому літературного розвитку, особливо оцінивши творчість Шекспіра, протиставляючи […]...
- Борис Годунов (краткое содержание) – Пушкин А 20 февраля 1598 г. Уже месяц, как Борис Годунов затворился вместе со своей сестрой в монастыре, покинув “все мирское” и отказываясь принять московский престол. Народ объясняет отказ Годунова венчаться на царство в нужном для Бориса духе: “Его страшит сияние престола”. Игру Годунова прекрасно понимает “лукавый царедворец” боярин Шуйский, прозорливо угадывая дальнейшее развитие событий: “Народ еще […]...
- Народ і влада в романі “Війна і мир” Якщо довіритись вислову, що історію творять видатні особистості, то варто сказати, що все величне в світі вершиться саме ними. Це стосується і літератури, і мистецтва, і науки, і, певно, всіх інших галузей життя. Але видатні особистості не падають із неба, а виховуються тут, на Землі. А серед титанів XIX століття постать Льва Миколайовича Толстого виділяється […]...
- “Народ звільнений, але чи щасливий народ?” Поема Некрасова “Кому на Русі жити добре” була як би відступом від загальної думки багатьох добутків того часу – революції. До того ж майже у всіх добутках головними героями були представники вищих станів – дворянства, купецтва, міщанства. У поемі ж головні герої – колишні кріпаки, що стали вільними після указу 1861 г. А головна ідея […]...
- Народ у повісті Пушкіна “Капітанська дочка” і в романі Лермонтова “Вадим” – Так чи незабаром? – запитав перший голос. …Потихеньку все перешіптувалися: У сторіччі дворянство втратило вже колишню необмежену владу свою й спосіб її підтримувати, не вміло перемінити поводження. От одна з таємних причин, що породили пугачевский рік”. У Пушкіна в “Капітанській дочці” образ заколотного народу – ще випадковий, виникаючий тільки з розмов. Гринев, приїхавши в […]...
- “Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не перекреслить мій народ!” (В. Симоненко) Чи не занадто смілива заява це була для ще зовсім молодої людини у ті часи? Адже, мабуть, мова йде не про такий ефемерний термін, як “радянський народ”? Ні, йдеться про народ український… Василь Симоненко, як справжній геній, прожив небагато. Але встиг залишити по собі на землі такий слід, що його вірші ще багато років символізуватимуть […]...
- Народ у повісті А. С. Пушкіна “Капітанська дочка” Савельич – слуга молодого дворянина, Миронов – колишній солдат, що одержав за хоробрість у бої офіцерське звання й посада коменданта Білогірської міцності. Здавалося б, що в цих людей може бути загального? Але загальне є – відсутність самостійності. І Савельич, і Миронов звикли жити по давно заведеному уставі: беззаперечно підкорятися й беззастережно виконувати укази, перший – […]...
- Народ у повісті А. С. Пушкіна “Дубровский” Поряд з персонажами із дворянського суспільства, у повісті “Дубровский” А. С. Пушкін показав ряд героїв із гнобленого дворянами стану – селян. Це не випадково. Тема знедоленості, пригніченості селян, що брали участь у Вітчизняній війні 1812 року й, що одержали в ній перемогу, хвилювала поета ще на початку його Творчості (вірш “Село”). Те, що селяни після […]...
- “Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не перекреслять мій народ!” (В. Симоненко) Чи не занадто смілива заява це була для ще зовсім молодої людини у ті часи? Адже, мабуть, мова йде не про такий ефемерний термін, як “радянський народ”? Ні, йдеться про народ український… Василь Симоненко, як більшість геніїв, прожив небагато. Але встиг залишити по собі на землі такий слід, що його вірші ще багато років будуть […]...
- Лицарська честь і влада грошей у трагедії А. С. Пушкіна “Скупий Лицар” На початку п’єси дія відбувається у вежі середньовічного замка: у розмові лицаря зі зброєносцем Мова йде про минулий і майбутній лицарський турнір, шолом, панцирах і коні, про блискучу перемогу. У наявності всі зовнішні атрибути лицарства, той романтичний флер, що був добре знаком читачам по романах Вальтера Скотта. Однак романтичний колорит представляє лише зовнішню сторону подій, […]...
- Народ у повісті Пушкіна “Капітанська дочка” і у романі Лєрмонтова “Вадим” Обоє добутку – повість “Капітанська дочка” і роман “Вадим” – поєднує й зближає те, що вони присвячені історії нашої країни й намагаються відповістити на запитання: хто найбільш активна сила в історії – особистість або народ? Можна сказати, що автори, вивчаючи історію, спробували оголити протиріччя російського життя. Показуючи постійні виступи селянства проти кріпосного права, вони наштовхнули […]...
- Російська історія очами А. С. Пушкіна Вони любити вміють тільки мертвих. А. Пушкін Олександр Сергійович Пушкін постійно цікавився російською історією. З-під його пера вийшли історичні повісті, поеми, вірші, але найбільшим добутком поета на цю тему є трагедія “Борис Годунов”. У цьому філософському добутку автор міркує про сутність влади і її впливі на самого правителя, про незаконне сходження на престол і вічний […]...
- У чому трагедія Маші Троекуровой у повісті Пушкіна “Дубровский” Давайте повернемося до початку нашого знайомства з героїнею повести. Коли Дубровский під видом француза-гувернера Дефоржа повинен з’явитися в маєтку Троекурова, Маша “не звернула ніякої уваги на молодого француза, вихована в аристократичних забобонах, учитель був для неї рід слуги або мастерового, а слуга або мастеровой не здавався їй мужчиною”. Лише після сміливого вчинку Дефоржа, що не […]...
- Трагедія мистецтва в “Маленьких трагедіях” А. С. Пушкіна (На прикладі добутку “Моцарт і Сальери”) 1. Цінність моральних правил. 2. Кристальна чистота музики. 3. Геній і лиходійство…своєрідний геній. І власною величчю великий. Е. А. Баратинський “Маленькі трагедії” – один з найцікавіших періодів творчості А. С. Пушкіна Вони створювалися в Болдіно, восени 1830 року. Письменник змушений був залишитися в цьому містечку, тому що в Москві в той час панувала епідемія холери. […]...
- Драматургія А. С. Пушкіна Однієї із чудових особливостей літературної справи Пушкіна є виняткова розмаїтість і різнобічність його Творчості, найширше охоплення їм всіх можливих пологів, видів, форм національного мистецтва слова, найбільшим творцем якого він у нас і став. І у всіх цих видах і формах Пушкін виявив дивні зразки світової художньої творчості, здатні витримати будь-яке випробування часом. Гранично дозрів, розгорнувся […]...
- “Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ”(Василь Симоненко) – Василь Симоненко (1935-1963) Підручник Українська література 11 клас Українська література другої половини XX століття Василь Симоненко (1935-1963) “Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ”(Василь Симоненко) У літературі Василеві Симоненкові судилося працювати менше, ніж п’ять років, проте він встиг увічнити своє ім’я. Як і Григір Тютюнник, Василь Симоненко добре знав і художньо відтворював умови […]...
- Народ і особистість у романі Л. Толстого “Війна і мир” Толстой у романі ” Війна і мир” розкрив власний погляд на проблему особистості, її роль в історії та на саму історію. На його думку, історична подія формувалась зовсім не видатною особистістю, яка, за Гоголем, була провідником Розуму і перша зрозуміла головне, недоступне іншим. Толстой вважав, історична подія складається як сума однаково спрямованих мільйонів воль, які […]...
- Твір-роздум “Народ – основа української держави” Українській народ створює нашу державу. Всі люди загалом роблять це. На перший погляд може видатися, що все це проходить навпаки. Тобто, якісь владні люди створюють державу, а вже коло неї гуртуються люди. Вони і створюють народ. Але я вважаю, що це хибна думка. Народ не “підганяється” під державність, хоч іноді серед політиків зустрічаються бажаючі таке […]...
- Опис звичаїв та новорічних обрядів українського народу (за оповіданням “Новолітування”) – ІІ варіант – БОРИС ХАРЧУК ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Наш український народ завжди суворо дотримувався своїх давніх звичаїв. Від прадіда до діда передавалися вони, від батька до сина. Усе це – магічні дії, пісні – мало допомогти досягти успіху, бути здоровими, щасливими, багатими. Багато цікавого є у творі Бориса Харчука “Новолітування”. Автор так описує цей звичай: у хату […]...