Народний календар: Січень
Січень морозний місяць із яскравим сонцем і чистим блакитним небом. Дні до нового року й після в народному календарі звалися Святками. У січні православна церква відзначає Велике свято Різдва Христова. Наслихан цей місяць святочними гаданнями: робоче населення на врожай ворожили, молоді дівчини на нареченого свого
У січні сонця більше, ніж у попередньому зимовому місяці. Більше й тріскучої стає морозних днів. Усе половина січня в народному календарі віддана Святкам.
Грядет і велике церковне свято – Різдво Христово. На Русі днями
Січень у народному календарі:
“Новий рік – до весни поворот ” ” Зимі половина – січень ” “Січень сухий, так морозний – літо печеня буде ” Молодик у січні – до зміни погоди ” “Січень – початок року, сонце на літо дивиться “
Помітні народні прикмети січня:
Ілля-Муромець | 1 січня | “Якщо мороз – улітку гарний урожай, а якщо відлига – поганий урожай” |
Іоанн Кронштадтський | 2 | “Якщо потрясти яблуню від снігу – урожай буде гарний” |
Рождественський Святвечір | 6 січня | “До першої зірки не їдять” |
Різдво Христово | 7 січня | “Радісне свято – прославляння приходу Христа” |
Жіночі каші | 8 січня | Святкування каш, початок Васильевских морозів |
Васильєв день | 14 січня | Святкування старого нового року |
Богоявлення | 19 січня | Водохрещення. Тріскотять водохресні морози |
Василиси-Зимові | 21 січня | “Якщо вітер південний – спереду грізне літо” |
Григорій | 23 січня | “Якщо стіг в інеї – літо мокре й прохолодне” |
Татьянин день | 25 січня | “Сонце на Тетяну – птаха раніше прилетять, а якщо сніг – літо сирий і дощове” |
Павло Фивейский | 28 січня | “День ветренний – рік дощовий” |
Антон-Перезимник | 30 січня | “День Антона-Перезимника теплий – далече все-дорівнює морози будуть” |
Панас | 31 січня | Афанасьевские морози – помірні, не тріскучі |
Related posts:
- Народний календар: Червень Червень у народному календарі починався із древнього обряду, язичеського походження, хрещення зозулі, дякували весні, зустрічали літо, піддобрювали природу на добрий урожай. Червень – місяць росту всього рослинного миру. Велике значення має день сонцестояння, коли день сонячний досягає свого піка й потім іде на спад Місяць червень славний ростом. Цвітуть сади, луги зеленіють травою, у полях […]...
- Народний календар: Грудень Грудень починає морозами й випаданням великої кількості снігу. По народних прикметах про погоду дивилися з найперших чисел грудня, про тім яка буде зима, сувора, м’яка й довго ль бути морозам, або ттепелей чекати. Хоча з Ведення частенько трапляються відлиги, морози незабаром вертаються на Варюху із ще більшим напором Зима в народному календарі наступає ще з […]...
- Народний календар: Липень Липень жаркий місяць. Народ працює в поті чола вдень і відпочиває гуляючи вночі. Помітне свято Іван Купало, що доводиться в ніч, коли розпалюються багаття, через які стрибають разнаряженние дівчини. Щодня по народному календарі відзначаються посіви, от-от жнива наступлять. Підходить час збору врожаю Жарка й суха пора, незважаючи на рясні грози, місяць липень. Приходив час свіжих […]...
- Народний календар: Серпень Із серпня літня жара спадає й установлюється низка теплих спокійних днів. Червоніють у садах ябоки, дозріває капуста, наливаються помідори. З Ільїна дня вода холодна, та й до осені повертає природа. Розвертається збирання хліба. Починаються проводи літа – медяний Спас, за ним другий – Яблучний Спас і третій Спас – закінчували жнива хліба Як тільки не […]...
- Народний календар: Травень Травень зустрічає багатьох співочих птахів. Селянин до солов’я прислухається, як трель пронесеться, так і береза в листи одягається, а слідом і весь ліс із дня на день зеленню огортається. Травень не завжди теплий місяць, так на цвітіння черемшини холоди вертаються, а до кінця місяця все-дорівнює літо встановиться Природа в травні одягається в зелений колір. Тепле […]...
- Народний календар: Листопад Листопад скидає останні листи, темн і холодними здаються оголені дерева. По народному календарі з Казанській зима заходить на поріг, затягаються калюжі льодом, дощ до вечора в сніг перетворюється. На Кузьминки зустрічали зиму, льодоставом оковує ріки й ставки, а з Матрен зима вдаряє морозами Холодний місяць у заморозках і туманах. Листопад – і не зима, і […]...
- Народний календар: Жовтень Жовтень перетворює осіння природа, золотом покриваються дерева, ліс шумить від листопаду. Дивляться знавці на погоду, так зиму по прикметах пророкують. З Покрова пора золотий осіни закінчується, наступає сумовита мокра пора з випадання першого снігу й низкою холодних дощів, від вогкості й назва місяця – грязник. Холодні вітри, мінливість погоди із сонця на дощ, золотий листопад […]...
- Народний календар: Лютий Лютий місяць зимовий, холодний з хуртовинами й заметілями, але сонце в ясні дні починає непомітно пригрівати, від того лютий у народному календарі одержав назву – місяць бокогрей. У цьому місяці на саме Сретенье – зима з весною зустрічається, а закінчується місяць лютий більшими народними гуляннями на свято широкої Масниці Сонце в лютому починає пригрівати, від […]...
- Народний календар: Березень Березень переломний місяць зими з весною. Про березень говорили, як про місяць на який доводиться злам зими. Дивилися на погоду, думали, як до наступаючого тепла готуватися, господарство після зими приводити впорядок. У березні ще багато снігу, але сонця стає більше, усюди грають струмки, на небі пропливають перші купчасті хмари. По народних прикметах: дивляться – який […]...
- Народний календар: Вересень Вересень заспокоює природу, неспішно дні ідуть на спад, птахи збираються в зграї й готуються до відльоту в теплі краї, осінь накидає позолоть на дерева, дні всі частіше затягаються дощами, що мрячать. У вересні зустрічають осінь, сначало на Насіння-Летопроводца, потім на Осенини в теплі погожі деньки жіночого літа Тепло і ясне небо уступають вогкості й дощу. […]...
- Народний календар: Квітень Квітень – місяць рясного сніготанення, рушаться грязьові замети, водою заливає всі дороги, хльостає вода зі схилів. Про квітень говорили, як про місяць – не холодний, як березень, і не теплий, як травень. По квітні ясно було, яка весна приходить, швидка й тепла, або затяжна й дощова У квітні сходить сніг, розкриваються ріки, повіддям заливає поля, […]...
- Народний календар З давніх часів людина стежила за природою, помічав ті або інші явища, відзначав сезонні зміни й помічав характерні ознаки по яких можна було вгадувати погоду. Так з’являлися народні прикмети, покоління від покоління, які становили народний календар. Народний календар березень Народний календар квітень Народний календар травень Народний календар червень Народний календар липень Народний календар серпень Народний […]...
- Народний календар весняного циклу НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ Народний календар – це дуже старий, тисячолітній документ життя і культури українського народу, його далеких пращурів з передхристиянських часів. Протягом віків Календар утворювався, доповнювався, наверствовувався, а в деякій своїй частині й перейшов у забуття. З прийняттям християнства Н. К. злився з Юліянським календарем, з християнськими святами, але свій глибокий зміст зберіг […]...
- Церковний календар Час понад добу й у межах року ми відміряємо по місяцях і дням. У наших зовсім не далеких предків було інше числення – по церковних святах і постам. Простій, неписьменний селянин, та й городянин, погано розбиралися в числах і місяцях, для них події відбувалися “на Сретенье”, “на Егория”, “у Петрівки”, “на Казанську” і т. п., […]...
- Народний одяг – твір мистецтва Український народний одяг – яскраве й самобутнє явище в історії її народу. Воно розвивалося й удосконалювалося протягом сторіч. Історія українського одягу пов’язана із традиціями Київської Русі. Колекціонуючи малюнки українського одягу, ми доходили висновку, що з вона тісно пов’язана з розвитком ткацтва й різноманітних ремесел. Так, костюм української селянки в часи Древньої Русі складався з вишитої […]...
- Народний одяг – витвір мистецтва Український народний одяг – яскраве і самобутнє явище в історії його народу. Воно розвивалося й удосконалювалося впродовж століть. Історія українського вбрання пов’язана з традиціями Київської Русі. Колекціонуючи малюнки, українського одягу, ми дійшли висновку, що з він тісно пов’язаний з розвитком ткацтва та різноманітних ремесел. Так, костюм української селянки в добу Давньої Русі складався з вишитої […]...
- Як у моїй сім’ї святкують Різдво Різдво є одним з найбільших християнських свят року. У цей день два тисячоліття тому народився Син Божий, Ісус Христос. Різдво за новим календарем припадає на 7 січня. Цьому святу передує Різдвяний піст. У нашій сім’ї до святкування Різдва готуються заздалегідь. Треба запасти дванадцять полін за числом місяців року, щоб розпалити різдвяне вогнище. Матуся на святвечір […]...
- Календар Календар (лат. calendarium – боргова книжка) – 1) Покажчик усіх днів року із зазначенням днів відпочинку, свят, визначних подій. 2) Астрономічний К. – таблиці з передбачуваним розташуванням небесних світил. 3) Система відліку великих проміжків часу на основі періодичності природних явищ, пов’язаних з рухом небесних світил; історично в європейській традиції юліанський К. (старий стиль) співіснував з […]...
- Тарас Григорович Шевченко – великий український народний поет Тарас Григорович Шевченко – великий український народний поет, геніальний митець-новатор, основоположник нової української літератури та української літературної мови. Видатний поет був водночас і драматургом, і повістярем, і фольклористом, і одним з найвидатніших майстрів українського живопису та графіки. Народився Тарас Григорович 9 березня 1814 року в селі Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (тепер – Черкаської області). […]...
- Народний герой Григорій Добросклонов Поема “Кому на Русі жити добре” – добуток про народ, його життя, праці й боротьбі. Поет селянської демократії, соратник Добролюбова й Чернишевського, Некрасов не міг пройти повз тихі, хто самовіддано, не щадячи сил і життя, боровся за волю народу. Образи революціонерів, перетворювачів незмінно привертали увагу Некрасова. Борцем за справу народу Некрасов зображує Григорія Добросклонова. Він […]...
- Володимир Висоцький народний поет, що вийшов з народу Володимир Висоцький розповів нам майже про усім, чим жив народ. І про війну, що побачив не тільки очами хлопчика, але й з погляду навченого бійця Великої Вітчизняної, і про космонавтів, спортсменів, альпіністів, шоферах, моряках, поетах – про усім. Крім того, він був прекрасний фейлетоніст, сатирик Гостроті й злободенності його пісень-жартів може позаздрити досвідчений журналіст Здається, […]...
- Весна, березень: опис природи навесні Природа навесні. Березень Березень-Протальник. Весна наступає, сонця додає. Сніжні завали починають танути від перших проміннячок тепла. У таловинах з’являються перші квіти – проліски. І місяць одержав ім’я – Протальник. Настав час водити хороводи й весну червону зустрічати. Березень: перші промені Опис природи провесни (І – ІІ тиждень). От і довгі морози переміняються довгоочікуваним весняним теплом. […]...
- Календар-альманах “Календар-альманах” – громадсько-культурний щорічник, виходив заходом “Українського видавництва” у Кракові 1942-44. Віньєтка і заставки художника М. Білинського, малюнки В. Матвіїва, Ю. Міськевича. Мав традиційну календарну частину (релігійні свята, історичні дати, адреси українських установ у різних містах світу тощо) та літературну (поезія, проза, публіцистика, літературна критика). З літературними творами виступили Р. Купчинський (вірші “Рік за роком […]...
- Чому Вільгельм Телль – народний герой? “…Ні, для моїх високих ідеалів століття поки не дозріло. Я – громадянин тих сторіч, що прийдуть…”, – написав колись великий німецький поет Ф. Шіллер. Фрідріх Шіллер значить для німців так само багато, як Пушкін для росіян чи Шевченко для українців. Він – автор твору, який Європа сьогодні обрата своїм гімном. Це – “Ода до радості”, […]...
- Як у нашій родині святкують Різдво (українознавча змістова лінія) Як у нашій родині святкують Різдво (українознавча змістова лінія) Україна здавна вирізнялася силою віри у Бога і масштабністю релігійних святкувань. Ще з дитинства пам’ятаю солодкий дух Різдвяних свят. Якось старий сусід розповів, що час народження Спасителя приблизно п’ять тисяч років від створення світу. Тоді на небі засяяла нова зірка, яка і сповістила людству про народження […]...
- Осінь, листопад: опис природи пізньої осені Листопад. Холодно стає. , всі частіше заряджає дрібний без перепочинку дощ, затягаються тумани. Назва в місяця – Листогной, тому що дерева скидають свої останні листи. Погода, особливо, здається холодної з дощем і мокрим снігом. Природа готова до зими. От-от і ляже сніг. Листопад: похмурі дні Опис природи пізньої осені листопада (І – ІІ тиждень) Всі […]...
- Твір на тему: “Великдень” Пасха є найважливішим православним святом України. Це святкування Воскресіння Божого – святкується кожний перший тиждень після весняного рівнодення і повного місяця. Це свято, що несе основний сенс Православної віри -, тобто Бог став людиною, помер за нас і піднімається, врятували людей від влади смерті і гріха. Цей православний свято злилося з народними звичаями та сімейними […]...
- Козак Голота – народний герой У “Думі про козака Голоту” розкривається одна зі сторінок історії українського народу – боротьба проти татарських нападників. Події, які змальовані в думі, стосуються XVІ-XVІІ століть. У ті далекі буремні часи татарські й турецькі військові загони часто нападали на українські села й міста, грабували їх, а людей забирали в полон і продавали на невільницьких ринках. Але […]...
- Яйце-Райце – Народний епос ЯЙЦЕ-РАЙЦЕ Колись була птиця жайворонок царем, а царицею – миша, і мали вони своє поле. Посіяли на тім полі пшеницю. Як уродила їм та пшениця – давай вони зерном ділитися. От одне зерно зайве було. Миша каже: – Нехай мені буде! А жайворонок каже: – Нехай мені! Думають вони: що тут робити? Пішли б позиватися, […]...
- ЗНО – Народні думи – Народний епос “Думи – безсмертні пам’ятки, створені генієм самого народу” (І. Франко). Думи – великі пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту про важливі історичні події (найчастіше про боротьбу українського народу проти іноземних загарбників). Близькі до історичних пісень і билин за тематикою, але пісня виконується співом, дума і билина – речитативом (проказуванням) під супровід кобзи, бандури чи ліри. Дума, […]...
- Н. А. Некрасов – народний поет Н. А. Некрасов увійшов в історію росіянці літіратури як поет-реапист. Крім того, з його именьому зв’язані назви популярнейших журналів минулого сторіччя – “Сучасник” і “Отечественні записки”. На сторінках цих журналів печатал він свої добутки, що розповідають про важку частку російського селянина (“Незжата смуга”, поема “Мороз, Червоний ніс”, “Размишления в парадного під’їзду”), про безпросвітне життя міської […]...
- “Поет до кістки наш, народний” (За поезію М. Рильського) Максим Рильський… Ця людина так багато зробила для розвитку вітчизняної літератури, що не треба навіть перелічувати його досягнень: Максим Тадейович був громадським діячем, ученим, перекладачем і, звичайно ж, поетом. Завдяки цій людині українська поезія набула своєї сучасної гнучкості й синтаксичного багатства. Дехто вже за часів незалежності зухвало натякав про “толерантність” Рильського до радянської влади. Так, […]...
- ЗНО – Балади – Народний епос Балада – невеликий ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно – історичного або героїчного змісту з драматично напруженим сюжетом. У давнину баладами супроводжувалися танці. Пізніше спів відділився від танцю і і балада стала самостійним жанром народнопісенної творчості, а згодом літератури. Характерні ознаки балади: – напруженість композиції, – трагічна розв язка, – відчутне емоційне напруження, – у центрі сюжету […]...
- “Найбільш народний поет з усіх поетів світу… “ Тарас Шевченко – поет світового значення. Його творчість силою свого полум’яного й мистецького слова, силою своєї загальнолюдської правди переступила кордони своєї батьківщини. Це його “Кобзар” пробив мур байдужості, а подекуди й ворожості до українського слова, піднісши одразу нашу мову й літературу на нечувану височінь. Пантелеймон Куліш, який інколи нападав на свого сучасника за російські поеми […]...
- Ярема – народний герой з поеми Т. Шевченко “Гайдамаки” Нашу історію неможливо забути, тому що запеклася вона кров’ю в пам’яті народної. Особливо страшним був рік 1768, коли відбувалося повстання, відоме за назвою “Колиевщина”. Наш славний Кобзар не зміг обійти мовчанням такий історичний епізод і написав чудову поему – “Гайдамаки”. Це не просто поема, це ціла епопея героїзму й любові до рідної землі, перед якою […]...
- Тема 3. Народний епос І. Усна народна творчість Тема 3. Народний епос Жанри героїчного епосу українського народу – думи та історичні пісні – з’явилися орієнтовно в середині XV ст. Вони уславлювали високий громадянський обов’язок козаків, їх мужність і вірність Батьківщині в умовах боротьби з поневолювачами і (“Козак Голота”, “Самійло Кішка”, “Маруся Богуславка”, “Втеча трьох братів з Азова”, “Перемога під […]...
- Некрасов – народний поет Некрасов – народний поет не тільки тому, що він говорив про народ, але й тому, що ним говорив народ. Звідси всі особливості його поетичного світу: герої, теми, образи, ритми. Народився 10 грудня 1821 р. (за новим стилем) в українському містечку Немирові. Там служив його батько. Незабаром він вийшов у відставку, і родина переїхала у свій […]...
- Твір Народний письменник (роздуми про Івана Котляревського) Народний письменник (роздуми про Івана Котляревського) Про полтавські шляхи написано багато, а ще більше, мабуть, співано. Я це особливо відчула, коли гостювала у бабусі на Полтавщині. Грунтові сільські дороги мають особливу принаду, особливу неповторність і чаруючу силу. Вони прямують через невеличкі гаї, поля, видолинки. Тільки побачивши їх, пройшовши ними, можна зрозуміти, чому їх інколи порівнюють […]...
- “ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН” – ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РОСІЙСЬКОГО ЖИТТЯ И НАЙВИЩОЮ МІРОЮ НАРОДНИЙ ДОБУТОК” У знамениту Болдинскую осінь 30-літній А. С. Пушкін завершив роботу над романом “Євгеній Онєгін”. Працюючи над ним, він почував свій “полудень”, але був вдячний юності “за шум, за бури, за бенкети”. За цей час багато чого перемінилося в житті. Царювання Олександра I, посилання, вигнання, грудень 1825 року. Інших уже не було, інші нудилися в посиланні. […]...
- Хмельницький та Барабаш – Народний епос ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ТА БАРАБАШ Як із день-години Зчиналися великі войни на Україні, Оттогді ж то не могли обібрати, За віру християнську одностайно стати; Тільки обібрався Барабаш да Хмельницький, Да Клиша білоцерківський. Оттогді вони од своїх рук листи писали, До короля Радислава посилали. Тогді ж то король Радислав листи читає, Назад одсилає, У городі Черкаськім Барабаша гетьманом […]...