Народний календар весняного циклу
НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ
Народний календар – це дуже старий, тисячолітній документ життя і культури українського народу, його далеких пращурів з передхристиянських часів. Протягом віків Календар утворювався, доповнювався, наверствовувався, а в деякій своїй частині й перейшов у забуття. З прийняттям християнства Н. К. злився з Юліянським календарем, з християнськими святами, але свій глибокий зміст зберіг до нашого часу, і просякнутий цілком раннім світоглядом культу покійників та анімістичним.
Народний календар – це
Аналізуючи Народний календар, ми сміливо можемо сказати, що це відображення СОНЯШНОГО сільсько-господарського РІЧНОГО ЦИКЛУ чи кола; друге, в Народньому
В дуже мудрих та дотепних поетичних висловах повчається – і коли сіяти, і коли збирати, і як саме домогтися багатого врожаю; і як зберігти здоров’я, як домогтися достатків у господарстві. Пригадаймо стареньких бабусь, які без надуми визначали фази місяця, початок літа, зими; точно визначали ці неписьменні бабусі – й коли починаються м’ясниці, коли кінчаються, коли починається Великий, Петрівчаний чи Спасівчаний піст, коли Пилипівка; коли Великдень, Зелені свята тощо.
Цілком неписьменні столітні бабусі та дідусі дуже часто правдиво предрікали й урожай тої чи іншої культури, хлібної, а чи городньої, предрікали річну погоду. “Сонце заходить за хмари – буде завтра дощ”. Червоні хмари при заході сонця – буде наступний вітряний день; хмарні кола навколо місяця – вітер, а взимку – мороз. “Кішка спить калачем, а чи вилазить на піч – буде зимно; свині носять барліг у хлів – буде зимно; ластівки літають над самою землею – буде дощ. І до останнього часу, до першої чверті XX ст. бабусі мали свій власний календар. Але перейдемо безпосередньо до цього документу віків.
ЗАКЛИК ВЕСНИ – ЗУСТРІЧ ВЕСНИ
Весняні обряди самі ріжноманітні, багаті змістом, глибокі своїм значенням, але й найбільше потерпіли вони від духовенства та адміністрації, як звичаї “поганські”. Багато тих чудесних знищено протягом віків, багато заборонено й забуто, чимало наверствовано й змінено, чимало дійшло й до нас, злилися вони з християнськими святами й прийняли назви християнських свят.
… “Властиво ж весняний період розпочинався з появою перших птахів, з початком березня ст. ст. і кінчався приблизно Благовіщенням. В ряді всяких асоціацій, підданих назвами церковних свят, сей період відкривається святом “обрітення глави Івана Христителя”, 24 лютого ст. ст., яке в народній етимології стало святом “обернення”, “оборотення”. В сей день чоловік до жінки обертається, і птахи обертаються з вирію, до нас головами, збираються летіти до нас”. “Діти від хліба, а птахи до гнізд”.
Після довгої, холодної, сумної та нудної зими, коли перед очима людини, лише біла пелена, якою вкриті гори, доли, ліси й луки; коли скована земля морозами; ріки, озера й стави – застигли під товстим льодяним покровом; коли стоять голі ліси та сади й лише буйні вітри завивають та витанцьовує завірюха-заметіль, – знудились люди, особливо діти. Всі мрії, надії, жадання й почуття – звернені в бік весни, тепла й сонця.
Ще з грудня, як тільки сонце починає пригрівати сильніше, як день збільшується, а ніч усе меншає – більше й більше посилюються емоції людини ранньої культури.
Селянин нетерпляче жде весну з свого погляду – найкращого й учасного виконання сезонових господарських робіт, бо “весняний день – годує зимовий місяць”. А ці важкі господарські роботи разом з виконанням певних ритуалів-звичаїв, танців та співів і були в ту давнину релігійним святом:
… “В народній свідомості свято й робота, праця й грище, .господарський акт і танець-спів не відокремлені. Свято в народній релігії разом із тим є робота, грище й праця сполучені. Грище стоїть завжди в прямому зв’язку з життєвою практикою, з с.-г. виробництвом;
Воно має завжди практично-утилітарну мету, і, навпаки, праця має понадутилітарну, в найглибших коріннях мітологічну мету. Звідси відповідно до невідокремлености “свята-роботи”, “грища-праці”, при виконанні кожної роботи (напр., сіяння, жнив) культові й гральні, пісенно-танцювальні й святкові моменти безпосередньо пов’язуються з виконуваною роботою; праця супроводиться піснями, танцями, виступами маскованих”.
Молодь жде весни-радості, надії одруження, парування та виладовування молодечої енергії; діти стужились узимку – мріють про луки, поля – простір волі, про скорий прихід весни, тепла, радости; старенькі дідусі-бабусі обмежують свої мрії – вийти на призьбу й погрітися на сонечку.
В уявленні селянина весна – це польова, лісова, городня, лугова праця-романтика. Привітне, ніжно-ласкаюче сонце, пестливий легень-вітерець, ріжнобарвна квітчаста земля, веселий пташиний спів, шум жуків, вибуяле життя навколо – все це надії на краще: на урожай, на приплід худібки, на збільшення родини, на гарний збір-укос сіна… А дух весняної землі вселяє в душу селянина спокій, любов, надію, бажання, радість і творче надхнення до праці.
Краса весни, чарівні ранки, животворче тепло сонця – все це пригадує селянину його молодість, надає силу, породжує надхнення на працю, бадьорить.
Зустріч весни
Перший важливий період весняної пори людини первісної культури – це заклик весни, а другий, не менш важливий – зустріч весни. Селяни вірили, що весну мусять зустріти в цілковитій готовності господарства (приготовленими до весняних робіт), бо тоді весна відчує і зрозуміє, чого саме хоче селянин від неї, яких саме дарів жадає. І коли в господарстві підготовлено в’се, то й успіх буде добрий. Тому селянин пильно стежить за “поверненням до весни” сонечка.
Сніжок усе більше й більше починає танути; день усе довшає, сонечко сильніше й сильніше щодень пригріває – весна йде! Вже вдень і струмки журчать, сніг стає пухкий (рихлий); все більш й більш сопляки звисають з солом’яних стріх, а з них вода капає… І господар усе рідше та рідше перебуває в хаті: він поспішає зустріти весну в повній готовності. Вивозить гній на поле з обор, хлівів та стаєнь; ладнає воза, плуга, борони, рало, граблі, кіся, грабки, сапи, лопати; готує насіння і все потрібне для весняних робіт.
Готують і хату до зустрічі весни: білять, виносять з хати верстат, на якому взимку виробляли полотна, рядна, рушники, плахти, пояси, крайки, сукна тощо. Все вже виконано, все вже зроблено за зиму… Виносять господині й свої кужелі-куделі.
З особливою радістю ждуть перемоги весни-літа над зимою. Врешті приходить Стрітення, що в давнину носило назву ГРОМНИЦЯ. На Стрітення “стара баба зима зустрічається вперше з красунею весною”.
ЗЕЛЕНА СУБОТА, (КЛЕЧАЛЬНА СУБОТА)
“Назриваю зілля – вибуялих трав,
Лепехи нарвати – побіжу на став.
Замаюю хату… … … … … … … … … … .
Ніченька-черничка до нас завіта.”
(З поезії Ф-го)
З передхристиянських часів у нас зберігся такий образ ЗЕЛЕНОЇ або КЛЕЧАЛЬНОЇ СУБОТИ.
Початок ЗЕЛЕНИХ СВЯТ тепер вважається Зелена Субота. Колись цей день був окремим святом.
Уся родина бере участь у готуванні до ЗЕЛЕНИХ СВЯТ, а саме: господиня (мати-дружина) та доньки, коли такі є, миють уранці лавки, стіл, піл, підмащують стіни (хата побілена раніш), “підводять” червоною глинкою челюсті, припічок та навколо долівку. Саму долівку змащують зеленою, жовтою або червонуватою глинкою, прибирають піч, комин. Потім розвішують на кілках по стінах рушники, “закладають” рушники за образами, чистим рядном застеляється піл, та чистою скатертю стіл.
Далі господиня пече книші, пиріжки та варить традиційні сім страв. Це готування семи традиційних страв зберіглося лише в окремих місцевостях України, зокрема на Волині та на Рівенідині. (Записки Рівенського повіту, Мат. XV, стор.
71).
.. .”В Записках з Рівенського повіту заховалась інтересна пам’ять про ритуальну трапезу з семи страв у суботу під Зелені Свята, на честь “дідів”, померших предків” (Істор. Укр. Літ. Мих.
Грушевський, зноска на стор. 186, т. 1-й).
До Зеленосвятських традиційних страв і печив належали, у більшості, такі: 1) Капусняк чи бігос (це пізніше); 2) Печеня; 3) Холодець; 4) Запечений макарон з яйцями, чи вареники або налисники (тонкі блини з гречаної муки, розчинені на молоці й яйцях, перешаровані сиром з яйцями, залиті сметаною й запечені); 5) Каша з молоком, локшина, чи гречана каша з курячою юшкою; 6) Пиріжки з сиром; 7) Колово – густо зварена каша з пшениці чи інша з медом.
Першою стравою подавалось колово (наче кутя, лише без маку) з медом та сушеними ягідьми – черешнями, вишнями чи сливами. Хліб випікався – книші з “душами”.
У цей час дівчата йдуть у свої “городчики”, цебто квітники, але не перед хатою. У Зелену Суботу обов’язково треба підсапувати та виполоти бур’ян з квітів, а коли нема довго дощу – підлити – навести добрий лад. Ця робота дівчат у “городчику” виконується з особливою любов’ю, так би мовити, “з благословіння матері”, бо дівчата йдуть до цієї роботи лише тоді, коли скаже мати.
На початку цієї роботи проказується молитва, а потім йде спів до веснянок, еротичних пісень, пісень розлуки доньки з родиною.
Дуже часто збираються дівчата у цей день з близьких хат і з урочистістю, співами, по черзі наводять лад у “городчиках”.
Які ж квіти шанувалися у стародавні часи? Чому й що вони визначали?
Відомо з дослідження, з розмов із старими бабусями та з пісень, – такі квіти шанувалися в Русі-Україні в давнину:
1. Любисток – символ любови, злагоди;
2. Кудрявці – символ хлоп’ячої молодечої вдачі та здоров’я;
3. Ласкавці – символ дружби, зближення, згідливо-сти:
4. Васильки – символ хлоп’ячої краси й доброти;
5. Рожі-троянди – символ дівочої краси, чистоти й любови;
6. Маточник – символ доброзичливости, достатку, роїння бджіл;
7. Калина – образ вірности, невинности; в розлуці – туги (розлуки);
8. Татарзілля – лепеха – чарівне, відганяє духи, русалок, злиднів, потерчат;
9. Полин – оберігає від відьом і дідьків:
10. Лілея – дівоча краса;
11. Ясьмір (жасміії) – образ радости, весни:
12. Шальвія – образ туги.
ЗЕЛЕНІ СВЯТА
Усі дні ЗЕЛЕНИХ СВЯТ – РУСАЛЬНОГО ТИЖНЯ були розподілені на окремі святкування. ЗЕЛЕНА НЕДІЛЯ взагалі була присвячена пам’яті всіх покійників роду. Було вірування, що на Зелені Свята виходять із землі мерці удруге на світ, саме тоді, коли квітує жито. Ті мерці ходять серед нив, другі перебувають у воді, а треті в лісі на деревах. Ті, що перебувають серед нив, оббивають квіт та ламають жито, чого саме боялися пращури, щоб не пошкодило це врожаю.
Ті, які перебувають у воді – затягають у воду хлопців чи дівчат і топлять, а ті, які – серед нив – залоскотують дівчат чи хлопців. Перші то були РУСАЛКИ, а другі потерчата та річкові мавки-дріяди, а лісові – добрі душі-лада.
Тут є чимало неясностей. Академік М. Грушеївський так пояснює це:
.. .”Від назви свята сі мерці, які ходять тоді, лякають або затягають до себе живих, одержали назву “РУСАЛОК”, при чім, як у наших “дідьках”, тут помішались поняття душ померлих, нехрищених дітей з водяними й пільними німфами, духами збіжжя, і назва русалок і мавок (від навь – мер-лець) перейшла на сі образи” (М. Грушевський, “Історія Української Літератури”, том 1-ий, стор. 185-186).
ЗЕЛЕНА НЕДІЛЯ. У цей день, уранці, одружені жінки та чоловіки, незалежно від віку, брали з собою гктво та їжу й ішли на місце поховання родичів та рідних. Це поминання-святкування складалося з трьох частин:
Насамперед на гробах чи курганах, а раніш на похоронних полях, розкладалися їжа та питво. Жінки спочатку,,розмовляли з покійниками” – приказували речитативом на-півспіваючи. Спогадували їх колишнє життя, запитували, чи не тужать за рідними, чи зустрілися на тамтому світі з “новоприбулими”, чи заопікувалися дітьми, запрошували пташкою прилітали в їх сад, чи до їх хати, виходити й сідати з ними їсти…
Врешті запитували, відкіля й коли їх (покійників) виглядати, та просили охороняти їх ниви…
Після цього “поштували” покійників, кроплячи напоєм;
Зверху могилу та запорпуючи невеличкі частини їжі в землю могили. Далі їли, пили, спогадували з життя покійників, поштували всіх, хто був близько (особливо поштували убогих старців).
Related posts:
- Народний календар З давніх часів людина стежила за природою, помічав ті або інші явища, відзначав сезонні зміни й помічав характерні ознаки по яких можна було вгадувати погоду. Так з’являлися народні прикмети, покоління від покоління, які становили народний календар. Народний календар березень Народний календар квітень Народний календар травень Народний календар червень Народний календар липень Народний календар серпень Народний […]...
- Народний календар: Січень Січень морозний місяць із яскравим сонцем і чистим блакитним небом. Дні до нового року й після в народному календарі звалися Святками. У січні православна церква відзначає Велике свято Різдва Христова. Наслихан цей місяць святочними гаданнями: робоче населення на врожай ворожили, молоді дівчини на нареченого свого У січні сонця більше, ніж у попередньому зимовому місяці. Більше […]...
- Народний календар: Листопад Листопад скидає останні листи, темн і холодними здаються оголені дерева. По народному календарі з Казанській зима заходить на поріг, затягаються калюжі льодом, дощ до вечора в сніг перетворюється. На Кузьминки зустрічали зиму, льодоставом оковує ріки й ставки, а з Матрен зима вдаряє морозами Холодний місяць у заморозках і туманах. Листопад – і не зима, і […]...
- Народний календар: Серпень Із серпня літня жара спадає й установлюється низка теплих спокійних днів. Червоніють у садах ябоки, дозріває капуста, наливаються помідори. З Ільїна дня вода холодна, та й до осені повертає природа. Розвертається збирання хліба. Починаються проводи літа – медяний Спас, за ним другий – Яблучний Спас і третій Спас – закінчували жнива хліба Як тільки не […]...
- ПІСНІ ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ ВЕСНЯНКИ Українська література 6 клас – Л. Т. Коваленко ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ ПІСНІ ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ ВЕСНЯНКИ Календарно-обрядові пісні почнемо вивчати з веснянок. Ти здивуєшся: чому не з пісень зимового циклу, адже зимові свят а відкривають у січні новий рік? Річ у тім, що з прадавніх часів до XV століття наші предки […]...
- Народний календар: Березень Березень переломний місяць зими з весною. Про березень говорили, як про місяць на який доводиться злам зими. Дивилися на погоду, думали, як до наступаючого тепла готуватися, господарство після зими приводити впорядок. У березні ще багато снігу, але сонця стає більше, усюди грають струмки, на небі пропливають перші купчасті хмари. По народних прикметах: дивляться – який […]...
- БЕСМЯНОЧКА-ПАНЯНОЧКА – КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ Українська література 6 клас ПРИКМЕТИ ВЕСНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ У кожного з нас є своя улюблена пора року, але одна з них навіює особливу радість. Це – весна, час, коли все навкруги оживає, прокидається. Недаремно наші далекі пращури саме весну вважали початком нового року. Її виглядали, закликали, припрошали. Саме навесні дбайливий господар прокладав першу […]...
- ВИЙДИ, ВИЙДИ, ІВАНКУ… – КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ Українська література 6 клас ПРИКМЕТИ ВЕСНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ ВИЙДИ, ВИЙДИ, ІВАНКУ… Вийди, вийди, Іванку, Заспівай нам веснянку! Зимували, не співали, Весни дожидалися. Весна, весна, наша весна! Що ж ти нам, весно, принесла? Старим бабам по кийочку, А дівчатам по віночку. Що? Коли? Чому? Як? 1. Які враження справляють на вас веснянки? 2. Що […]...
- Народний календар: Травень Травень зустрічає багатьох співочих птахів. Селянин до солов’я прислухається, як трель пронесеться, так і береза в листи одягається, а слідом і весь ліс із дня на день зеленню огортається. Травень не завжди теплий місяць, так на цвітіння черемшини холоди вертаються, а до кінця місяця все-дорівнює літо встановиться Природа в травні одягається в зелений колір. Тепле […]...
- Народний календар: Жовтень Жовтень перетворює осіння природа, золотом покриваються дерева, ліс шумить від листопаду. Дивляться знавці на погоду, так зиму по прикметах пророкують. З Покрова пора золотий осіни закінчується, наступає сумовита мокра пора з випадання першого снігу й низкою холодних дощів, від вогкості й назва місяця – грязник. Холодні вітри, мінливість погоди із сонця на дощ, золотий листопад […]...
- Народний календар: Червень Червень у народному календарі починався із древнього обряду, язичеського походження, хрещення зозулі, дякували весні, зустрічали літо, піддобрювали природу на добрий урожай. Червень – місяць росту всього рослинного миру. Велике значення має день сонцестояння, коли день сонячний досягає свого піка й потім іде на спад Місяць червень славний ростом. Цвітуть сади, луги зеленіють травою, у полях […]...
- “КРИВИЙ ТАНЕЦЬ” – ПІСНІ ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ ВЕСНЯНКИ Українська література 6 клас – Л. Т. Коваленко ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ ПІСНІ ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ ВЕСНЯНКИ “КРИВИЙ ТАНЕЦЬ” Один із найдавніших хороводів – “Кривий танець” – дійшов до наших днів. Ним майже завжди розпочиналися весняні ігри. Учасницями хороводу були дівчата, які, узявшись за руки, бігали між трьома кілками, застромленими в землю, […]...
- Народний календар: Грудень Грудень починає морозами й випаданням великої кількості снігу. По народних прикметах про погоду дивилися з найперших чисел грудня, про тім яка буде зима, сувора, м’яка й довго ль бути морозам, або ттепелей чекати. Хоча з Ведення частенько трапляються відлиги, морози незабаром вертаються на Варюху із ще більшим напором Зима в народному календарі наступає ще з […]...
- Народний календар: Липень Липень жаркий місяць. Народ працює в поті чола вдень і відпочиває гуляючи вночі. Помітне свято Іван Купало, що доводиться в ніч, коли розпалюються багаття, через які стрибають разнаряженние дівчини. Щодня по народному календарі відзначаються посіви, от-от жнива наступлять. Підходить час збору врожаю Жарка й суха пора, незважаючи на рясні грози, місяць липень. Приходив час свіжих […]...
- ОЙ ВЕСНА, ВЕСНА – ДНЕМ КРАСНА – ПІСНІ ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ ВЕСНЯНКИ Українська література 6 клас – Л. Т. Коваленко ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ ПІСНІ ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ ВЕСНЯНКИ ОЙ ВЕСНА, ВЕСНА – ДНЕМ КРАСНА Ой весна, весна – днем красна, Що ж ти, весно, принесла? – Принесла я вам літечко, Ще й рожевую квіточку, Хай вродиться житечко, Ще й озимая пшениця, І усякая […]...
- Народний календар: Вересень Вересень заспокоює природу, неспішно дні ідуть на спад, птахи збираються в зграї й готуються до відльоту в теплі краї, осінь накидає позолоть на дерева, дні всі частіше затягаються дощами, що мрячать. У вересні зустрічають осінь, сначало на Насіння-Летопроводца, потім на Осенини в теплі погожі деньки жіночого літа Тепло і ясне небо уступають вогкості й дощу. […]...
- ОЙ КУВАЛА ЗОЗУЛЕНЬКА – ПІСНІ ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ ВЕСНЯНКИ Українська література 6 клас – Л. Т. Коваленко ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ ПІСНІ ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ ВЕСНЯНКИ ОЙ КУВАЛА ЗОЗУЛЕНЬКА Ой кувала зозуленька В лісі на горісі, Шануй мене, мій миленький, Як ластівку в стрісі. Як мя не меш шанувати – Не будеш мя мати. Бо ж я тобі не наймичка, У […]...
- Народний календар: Квітень Квітень – місяць рясного сніготанення, рушаться грязьові замети, водою заливає всі дороги, хльостає вода зі схилів. Про квітень говорили, як про місяць – не холодний, як березень, і не теплий, як травень. По квітні ясно було, яка весна приходить, швидка й тепла, або затяжна й дощова У квітні сходить сніг, розкриваються ріки, повіддям заливає поля, […]...
- Календар Календар (лат. calendarium – боргова книжка) – 1) Покажчик усіх днів року із зазначенням днів відпочинку, свят, визначних подій. 2) Астрономічний К. – таблиці з передбачуваним розташуванням небесних світил. 3) Система відліку великих проміжків часу на основі періодичності природних явищ, пов’язаних з рухом небесних світил; історично в європейській традиції юліанський К. (старий стиль) співіснував з […]...
- Календар-альманах “Календар-альманах” – громадсько-культурний щорічник, виходив заходом “Українського видавництва” у Кракові 1942-44. Віньєтка і заставки художника М. Білинського, малюнки В. Матвіїва, Ю. Міськевича. Мав традиційну календарну частину (релігійні свята, історичні дати, адреси українських установ у різних містах світу тощо) та літературну (поезія, проза, публіцистика, літературна критика). З літературними творами виступили Р. Купчинський (вірші “Рік за роком […]...
- Церковний календар Час понад добу й у межах року ми відміряємо по місяцях і дням. У наших зовсім не далеких предків було інше числення – по церковних святах і постам. Простій, неписьменний селянин, та й городянин, погано розбиралися в числах і місяцях, для них події відбувалися “на Сретенье”, “на Егория”, “у Петрівки”, “на Казанську” і т. п., […]...
- Твір на тему: Народний одяг – витвір мистецтва Національний одяг – це мистецтво, що тісно пов’язане з побутом народу, його звичаями, традиціями. Наш народ зберіг національний одяг як символ, його він проніс через усі віковічні страждання й лихоліття. Національний одяг, мова, віра та звичаї – усе це надійний захист від занепаду духовності. Національне українське вбрання сягає сивої давнини часів Київської Русі. Будь-яка деталь […]...
- Жанри літнього циклу календарно-обрядової творчості Відповідно до літніх свят та обрядів виділяються такі жанри усної народної Творчості, що їх супроводжували: маївки, русальні пісні, петрівчані пісні, купальські пісні, собіткові пісні, царинні пісні. Маївки (майські пісні) – Твори календарної обрядовості початку літа, назва яких, можливо, походить від “май” (травень) чи “маяти” (прикрашати зеленню) або “мавки” (духи лісу та поля). Ними супроводжувались описані […]...
- ОЙ ХТО, ХТО МИКОЛАЯ ЛЮБИТЬ – ПІСНІ ЗИМОВОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Українська література 6 клас ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ ПІСНІ ЗИМОВОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Споконвіку в Україні зимові свята супроводжувалися різними традиціями, звичаями, обрядами. Розпочинаються зимові свята Днем святого Миколая (19 грудня). Особливо готуються до цього свята діти, вчать молитви, колядки. Святий Миколай має принести їм подарунки і покласти під подушку, але не всім, а лише чемним, слухняним, вихованим. […]...
- КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВА ЛІРИКА ЛІТНЬОГО ЦИКЛУ Українська література 6 клас КРАСНЕ ЛІТЕЧКО ПРИЙШЛО… КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВА ЛІРИКА ЛІТНЬОГО ЦИКЛУ До літнього циклу календарно-обрядової лірики належать так звані русальні пісні. Вони виконувалися у дні Зелених Свят. їх відзначають у сьому після Великодня неділю (п’ятдесятий день після Пасхи). Це свято ще називають Трійцею на честь Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Духа Святого. Трійця – одне з найбільших […]...
- Поетичні образи циклу “Україно моя!” Поетичні образи циклу “Україно моя!” Поезія А. Малишка періоду Другої світової війни – це різноманітні за змістом і художніми образами поезії, у яких і заклик до боротьби з фашизмом, і розповіді про подвиги та трудові будні, картини боїв та гіркота відступу. Ці твори сприймаються як сповідь поета-воїна, що жив одним життям із мільйонами інших людей […]...
- НОВА РАДІСТЬ СТАЛА – ПІСНІ ЗИМОВОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Українська література 6 клас ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ ПІСНІ ЗИМОВОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Колядки та щедрівки На Різдвяні свята виконували обряди колядування, а під Новий рік, у “щедрий вечір”, – щедрування. Гурти молоді обходили домівки, іноді навіть із “козою” (один із щедрувальників у вивернутому кожусі, з дерев’яною головою кози), величали піснями господарів, бажаючи їм […]...
- У РЖІ НА МЕЖІ – ПІСНІ ЛІТНЬОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Українська література 6 клас ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ ПІСНІ ЛІТНЬОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ До обрядових пісень літнього циклу належать русальні, купальські та жниварські пісні. Дуже давніми за походженням є русальні пісні. Вони виконувалися під час “русального тижня” (кінець травня – початок червня), коли жито починало колоситися. Наші предки хотіли забезпечити високий урожай і вплинути […]...
- “Іван Франко – трибун народний”. Життя та доля письменника І. Франка Іван Франко – визначний письменник, великий Каменяр, творчість якого становить цілу епоху в розвитку національної культури XIX-XX століття. Народився І. Франко у 1856 році в родині сільського коваля. Вогонь кузні свого батька він зберіг на все життя. Тяжка доля судилася йому. Жахи тюрми, переслідування, приниження. І як наслідок – зачинені двері переляканих обивателів, розлука з […]...
- Некрасов – народний поет Некрасов – народний поет не тільки тому, що він говорив про народ, але й тому, що ним говорив народ. Звідси всі особливості його поетичного світу: герої, теми, образи, ритми. Народився 10 грудня 1821 р. (за новим стилем) в українському містечку Немирові. Там служив його батько. Незабаром він вийшов у відставку, і родина переїхала у свій […]...
- Народний поет (лірика Сергія Єсеніна) Великий російський поет, дивно музичний, народний у самому щирому значенні цього слова, Сергій Єсенін, як ніхто інший, вплинув на російську культуру. Він прожив усього тридцять років, але зроблене ним навіть важко оцінити. Уродженець села Константінова, Сергій Єсенін з дитинства чув безліч народних пісень і частівок, знавцем яких був його дід. Безліч пісень і сказань знала […]...
- Центральний пам’ятник Куликовського циклу “Сказання про Мамаєве побоїще” СКАЗАННЯ Про Мамаєве побоїще – Центральний пам’ятник Куликовського циклу (див. Задонщина). З усіх творів циклу С. – найдетальніший, сюжетно захоплюючий розповідь про битву на Куликовому полі в 1380 р. С. повідомляє цілий ряд подробиць про Куликовській битві, не зафіксованих іншими джерелами. Наприклад, тільки в С. докладно розказано про дії Засадного полку серпуховского князя Володимира Андрійовича, […]...
- Твір на тему: Музика весняного лісу (твір-опис) Музика весняного лісу (твір-опис) Якщо прислухатися до весняного лісу, можна почути звуки незвичайні та різноманітні. Ось з витонченої гілки берези, що схилилась, спадає прозора крапля. Лунає тонкий кришталевий дзвін. Ось я чую стриманий шепіт молодого листя. Ось дятел починає веселий барабанний дріб. Від пня до пня перебігає метушлива миша. Гуде, ударяється об березу, збивається зі […]...
- З’ясування сенсу передмов до циклу повістей “Вечори на хуторі біля Диканьки” Нагадаємо, що збірник “Вечори на хуторі біля Диканьки” має дві частини, кожна з яких складається з чотирьох повістей і має окрему передмову. Саме на сторінках передмов і знайомимося з гостинним хазяїном вечорниць, збирачем цікавих історій та їх уявним видавцем – пасічником Рудим Паньком. Значення цього персонажа для розуміння авторського задуму дуже важливе, адже він виконує […]...
- Іван Франко – трибун народний. Життя та доля письменника Франка Іван Франко – трибун народний. Життя та доля письменника Франка I. І. Франко – легендарний Каменяр. (Геніальний поет, видатний прозаїк і драматург, критик, публіцист і літературознавець, фольклорист і етнограф, перекладач. Видатний громадський діяч, борець за волю народу.) II. І. Франко – син сільського коваля. 1. “Правдива іскра Прометея злетіла з батькового ковадла… ” (І. Франко […]...
- Переказ циклу Василя Белова “Плотницкие оповідання” Березень 1966 м; Тридцатичетирехлетний інженер Костянтин Платонович Зорин згадує, як його, вихідця із села, принижували міські бюрократи і як колись зненавидів він все сільське. А тепер тягне назад, у рідне Село, от і приїхав він сюди у відпустку, на двадцять чотири дні, і хочеться лазню палити щодня, але його лазня занадто стара, а відновити її […]...
- Яйце-Райце – Народний епос ЯЙЦЕ-РАЙЦЕ Колись була птиця жайворонок царем, а царицею – миша, і мали вони своє поле. Посіяли на тім полі пшеницю. Як уродила їм та пшениця – давай вони зерном ділитися. От одне зерно зайве було. Миша каже: – Нехай мені буде! А жайворонок каже: – Нехай мені! Думають вони: що тут робити? Пішли б позиватися, […]...
- Втеча трьох братів з Азова… – Народний епос ВТЕЧА ТРЬОХ БРАТІВ 3 АЗОВА, З ТУРЕЦЬКОЇ НЕВОЛІ Ой то не пили то пилили, Не тумани вставали,- Як із землі турецької,- Із віри бусурменської З города Азова, з тяжкої неволі Три братики втікали. Ой два кінними, третій піший-пішениця, Як би той чужий-чужениця. За кінними братами біжить він, підбігав, Об сирі коріння, об білі каміння Білі […]...
- Н. А. Некрасов – народний поет Н. А. Некрасов увійшов в історію росіянці літіратури як поет-реапист. Крім того, з його именьому зв’язані назви популярнейших журналів минулого сторіччя – “Сучасник” і “Отечественні записки”. На сторінках цих журналів печатал він свої добутки, що розповідають про важку частку російського селянина (“Незжата смуга”, поема “Мороз, Червоний ніс”, “Размишления в парадного під’їзду”), про безпросвітне життя міської […]...
- Тема 3. Народний епос І. Усна народна творчість Тема 3. Народний епос Жанри героїчного епосу українського народу – думи та історичні пісні – з’явилися орієнтовно в середині XV ст. Вони уславлювали високий громадянський обов’язок козаків, їх мужність і вірність Батьківщині в умовах боротьби з поневолювачами і (“Козак Голота”, “Самійло Кішка”, “Маруся Богуславка”, “Втеча трьох братів з Азова”, “Перемога під […]...