Не допустіть до влади “страшного” чоловіка! (за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”)
Хочеться згадати одну українську народну мудрість: “Життя прожити – не поле перейти”. Справді, прокласти рівну стежку через поле – і то нелегко, хоч межі його можна осягнути зором. А життя – річ складніша: не знаєш, де натрапиш на камінь, а де – не вибоїну, зустрінеш в дорозі добро чи зло… Тільки сильна і добра людина може пройти свій життєвий шлях гідно, не розгубившись, не розтративши духовних скарбів, доброти й любові, гідності й честі.
У прислів’ях та приказках наш народ відтворив свій моральний кодекс: “Все добре
Панас Мирний та Іван Білик навчалися мудрості у свого народу. Доказом цього є й те, що роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” рясно пересипаний приказками і прислів’ями, й те, що одне з них стало назвою твору, й те, що думки і настрої народу автор передав через своїх персонажів.
Чи сповідував у своєму житті ці святі моральні принципи головний герой роману Чіпка Варениченко?
Правда, на те були й інші причини, зовнішнього характеру, що ускладнювали шлях Чіпки, тому його доля викликає у читачів неоднозначні думки.
“А недалеко від Пісок стоїть високий хрест, під яким тліє вісім безвинних душ, загублених в одну ніч страшним чоловіком… “
Самі автори роману називають Чіпку страшним чоловіком, хоча він вважає себе правдолюбом і народним месником. А для мене Ничипір Вареник – злодій, розбишака, п’яниця і вбивця, якому немає виправдання і який є “пропащою силою” не лише тому, що зріс у тяжких обставинах. Адже Грицькові, наприклад, з дитинства було ще важче, ніж Чіпці – він був круглим сиротою.
Повернувшись із заробітків, Грицько заснував хазяйство, одружився з Христею, і стали вони “між людьми хазяями”, “на все село парою”. То чому ж Грицько не спустився на дно, як Чіпка? Чому у Грицька зі своєю дружиною “одна думка, одна рада”?
А Чіпка “не найде коли й слова промовити до Галі” з тих пір, як обрали його в земство.
Сама Галя зростала серед грабіжок і пияцтва, мала перед собою недобрий приклад батька й матері, але зуміла зберегти чисту душу. Даремне вмовляє вона чоловіка, не слухає він її…
Якої ж правди шукав Чіпка, коли вбив сторожа на хуторі, за що мстив невинному чоловіку, в чому завинила перед ним сім’я тієї людини? Що ж це за правда – вбивство, грабіж? Чіпка хоче “життя, як стерню пройти”, “ноги не вколовши”. Грицько, антипод Чіпки, міг примиритися зі своїм становищем. Наприклад, посватавшись до багатої дівчини та отримавши гарбуза, притих, присмирів та й одружився на бідній сироті Христі.
Він не грабував тих, хто одружився і живе щасливо.
Двічі Чіпка ставав хазяїном і двічі опускався до пияцтва, крадіжок; і обидва рази через те, що зустрічалися йому на життєвому шляху перепони, які він не хотів долати.
Ще з дитинства Чіпка був ображений на долю, “що поділила людей на хазяїна і робітника”. Але ж коли Чіпка наймитував, то нічого не хотів робити, не слухав свого хазяїна. На мою думку, якщо вже він пішов у найми, то повинен був старатися. Тим паче, що “хазяїн до нього спершу миром та ласкою, показує й розказує – як і що, і коли робити.
Так же Чіпка й знати нічого не хоче!” А потім ще й мало не спалив хазяїна.
Бородай не змушував Чіпку тяжко працювати, не знущався з нього. Заможний чоловік пожалів Мотрю й взяв її сина до себе у найми, хоч по селу й ходили чутки, що Чіпка – чортеня і що в нього на коліні родимка – знак диявола. Ще одна деталь на користь Бородая: він не позивався з Чіпчиною матір’ю. Отже, він був хорошою людиною, а Чіпка був поганим робітником.
Якщо йому не подобалася робота, то хіба це означало, що потрібно спалити хазяїну двір…
У Чіпки з дитинства зародилась у серці образа на всіх, кому живеться краще, ніж йому. Коли просився він пастухом, громада відмовила: “Молодий ще, ненадійний”. Та хіба ж і не правда?!
На той час худоба для селянина була всім – вона годувала його самого, його родину. Як же довірити всю громадську худобу Чіпці, коли у свого першого хазяїна Чіпка мало не влаштував пожежу? Я думаю, що якби Чіпка погодився знову стати підпасичем, то він би заслужив громадську довіру.
Але Варениченко, “так-сяк перебувши зиму”, уже хоче бути громадським чабаном!
“І громада, бачу, живе кривдою… ” – думає Чіпка, якого “тяжко образила громадська неправда”. Замість того, щоб сумлінною працею заслужити довір’я, знову ображається на людей.
Він не жаліє ні матері, ні дружини. Узяв у матері останні гроші, та не добившись землі, пропив їх.
Чіпка – зла, дуже зла людина, він шукає легкого хліба в житті, замість того, щоб боротися з труднощами; мстить за свої невдачі всім навкруги, вважаючи, що “рівняє багатого з бідним”.
“Чи воно коли була правда на світі? Чи, мабуть, її ніколи не буде?” – питає в Мотрі Чіпка. А бідолашна Галя запитує в чоловіка: “А де ж у тебе та правда?
Де?” “Та нема чого Чіпці відповісти їй, бо й сам у гулянках забув, чого прагне і чого хоче…
Повпиваються з товаришами, та й ляпають язиками за дитинство своє нужденне, за пана, у якого треба красти, бо він у людей покрав, про людську неправду та про земство, що не далося йому в руки”.
“І часом, заливши очі, викрикує, що час би й покарати… ” Кого? За віщо? Може, за те, що одні заробляють гірким потом на заробітках гроші та купують собі землю, а він не міг і свою відстояти?
Чи за те, що в земстві немає місця вбивцям?
А якби було? Адже ті пани, що служили в управі, також були не янголами і покривали один одного. Якщо припустити, що пани закрили б очі на його злочини, хіба довго служив би Чіпка? І в управі зіткнувся б він з “неправдою”, не раз і не два побачив би соціальну несправедливість, не раз і не два розчарувався б у своїх ідеалах і зіткнувся би з продажними чиновниками.
Страшно навіть уявити, як реагував би “страшний чоловік”, наділений владою, як “рівняв” би багатих з бідними, як поводився б з тими чиновниками, що мають кращі умови роботи, більшу зарплатню, ніж він… Гадаю, навіть залишившись в управі, не зміг би він завоювати людську довіру, а з його хворобливим самолюбством він уже напевно сприймав би кожне зауваження, як образу. Чи довго служив би там?
Гадаю, що він відразу забажав би стати якимсь начальством, а діставши відмову, покинув би земство і спився.
Плаче сердешна Галя, скаржиться й Грицько (“Ні, Чіпко, я в тебе через товариство не хочу бувати”), та й мати просить, щоб покинув гайдамацтво, ставав на хазяйство. Тільки Чіпка більше схильний слухать тещу, яку він шанує й поважає; Матня, Лушня, Пацюк мають на нього більший вплив, ніж Грицько. Коли зривається в Лушні з п’яного язика дурниця, він вірить їй, і кидає матері в вічі, що вона отруїла Явдоху, не заступається за Мотрю, коли “товариші” піднімають на неї руку…
Так і не побачила мати добра від сина, доживала віку в чужій хатині.
Мені щиро жаль її, та ще Галю, яку він зі своєю “правдою” довів до самогубства, та ще маленьку дівчинку, що залишилася сиротою, тому що всіх її родичів вирізав “страшний чоловік”.
А Чіпки мені не шкода.
У народі кажуть: ніколи не приймай рішення у гніві. Чіпка ж не замислювався, перш ніж зробити якийсь крок. Його серце ніколи не радилося з розумом, ставало сліпим у злобі і часто вело на слизьку дорогу.
Тому всі його добрі наміри й помисли були перекреслені жахливими вчинками, кривавими злочинами. Народ, найсправедливіший суддя, каже: “Добро довго пам’ятається, а лихо ще довше”. Про це варто знати кожному.
Related posts:
- Не допустіть до влади “страшного” чоловіка! (за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Хочеться згадати одну українську народну мудрість: “Життя прожити – не поле перейти”. Справді, прокласти рівну стежку через поле – і то нелегко, хоч межі його можна осягнути зором. А життя – річ складніша: не знаєш, де натрапиш на камінь, а де – не вибоїну, зустрінеш в дорозі добро чи зло… Тільки сильна і добра людина […]...
- Чіпка – не бунтар, а злодій? (за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Я різав все… Т. Г. Шевченко Багато сучасних вчених усе більше й більше схиляються до думки, що характер людини, її нахили, таланти закладаються ще до народження дитини. А умови життя, соціальний стан людини дають можливість їй або реалізувати свій талант, або занедбати його. На жаль, Чіпка Варениченко, головний герой роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, […]...
- Трагедія особистості (За романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Твір “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” є класичним прикладом українського психологічного роману. Його автор підняв складні й багатопланові проблеми, продовжуючи давню традицію європейської прози. У чому полягає сенс людського життя? Чому так нерозривно пов’язані життя і смерть? Прочитавши роман, розумієш, що найстрашнішою трагедією є трагедія людини, яка не пішла в житті власною дорогою, а, […]...
- Твір за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Зачитувались ви коли-небудь літературою про розбійників? Так, так, про тих, що грабують на великих шляхах вночі, а може, й серед білого дня; про тих, що вбивають, вирізають цілі сім’ї. Я не закликаю вас на шлях розбійництва, тому не шукайте, де можна дістати зброю. Просто ми з вами зараз будемо говорити про один пригодницький роман, правда, […]...
- Нелюд чи безталанний? Образ Чіпки за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У людину від народження закладено все – і добро, і зло. Якщо життя не закладені духовні цінності – переможе зло. Коли душа занедбана – настає трагедія. Хто допоміг Чіпці уникнути цієї страшної трагедії? З довірливими очима входить він у людський світ і одразу наштовхується глузливо-образливе: “байстрюк”. Народна мораль, своєрідний природний і чистоти суспільства фільтр. Перенесла […]...
- “Чіпка – бунтар, правдошукач чи злочинець” за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Працю над романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний закінчив у 1875 році. Цей багатоплановий соціально-психологічний твір він створив разом із своїм братом письменником Іваном Біликом. В основу роману було покладено реальне життя селянства з його кривдами і радощами, соціальною нерівністю і злиденністю, а також жорстокими заходами так званих “захисників народу”. Одним з […]...
- Чіпка – пристрасний шукач правди (за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” мав ще й інший авторський заголовок – “Пропаща сила”. Хоч постав він із цензурних міркувань, але цілком виражав авторську ідею. “У ній ключ до розуміння і художнього задуму загалом і зокрема центрального персонажа твору, якого письменник змалював у всій суперечливості характеру, у всій складності його бентежної долі. У […]...
- Слизький шлях головного героя роману (за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) На терені трагічної антинаціональної історії України, яка потягла за собою народження затаєної в душі майже кожного українця злоби на свою ущербну долю, еволюція образу Чіпки від селянина до злодія бачиться закономірною. Життєвий шлях Чіпки сповнений крутих поворотів, підйомів і падінь. Природно, що й внутрішній світ цієї людини складний, суперечливий: добре, гуманне в ньому сплітається з […]...
- Пошук ідеалів і проблема вибору в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний належить в українській літературі до майстрів психологічної прози кінця XIX – початку XX століття. Одним з найскладніших його творів справедливо вважають соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Центральний персонаж твору, Чіпка Вареник, поповнює літературну галерею образів правдошукачів та бунтарів. Його цілісна у своїй безкомпромісності натура постійно наштовхується на неможливість змінити соціальні […]...
- Чи варто виправдовувати Чіпку? (за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Мабуть, так зумовлено природою, що людина перш за все думає про себе і своїх близьких. Але якби так жили всі, то напевне не були б створені складні механізми, людина б не побувала у космосі, не підкорила б земні надра, не поборола хвороби. Добре, що завжди були і є люди, котрі громадські інтереси ставлять вище власних, […]...
- Посієш характер пожнеш долю (неоднозначність оцінки образу Чіпки за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) “Посієш характер – пожнеш долю” (неоднозначність оцінки образу Чіпки за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Олесь Гончар так сказав про особистість Панаса Мирного: “Ціле-спрямована, зігріта глибокою любов’ю до народу, творчість письменника найвірогідніше від усього засвідчує, чим жила ця людина – суворий літописець епохи”. Дійсно, великий митець прагнув до останку бути корисним […]...
- План до 1 частини роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Сюжет роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” розгортається одночасно у двох напрямках. Один з цих напрямків – зображення картин життя і боротьби головного героя твору – Чіпки. Друга сюжетна лінія роману – змалювання солдатчини, життя та морального занепаду іншого героя твору Максима. Головна проблема роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – […]...
- “Пропаща сила” у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Селянин Чіпка Варениченко міцно цементує доволі складний сюжет роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Його образ подається в еволюції. Автор розповідає нам не тільки його біографію, але й його родовід. Ми бачимо, що історія народження Чіпки незвичайна. Це дитина гріха. Його батько був байстрюком сина шляхетного генерала Володимира Семеновича й кріпачки Уляни, одружився з […]...
- Мої роздуми над проблемами сім’ї та родинного виховання після прочитання роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного Мої роздуми над проблемами сім’ї та родинного виховання Після прочитання роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного Роман Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – це твір, який розкриває своєрідність життя та побуту українського народу, змальовує найважливіші громадсько-політичні події з його історії. Однією з проблем, які розкриває автор, […]...
- Образ Грицька Чупруненка в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” П. Мирного Антиподом Чіпки в романі виступає Грицько Чупруненко. За походженням він, як і Чіпка, селянин, бідняк, він також зазнав злиднів. Грицько – найближчий приятель дитячих літ Чілки – обирає інший життєвий шлях. Хоч росли вони в однакових умовах, та шляхи їхні розійшлися. Життєвим ідеалом Грицька стає “хата тепла, жінка-любка та мала дитина”. Невдачі, бідування, злидні породили […]...
- Мої роздуми над твором Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” я вважаю глибоко психологічним твором. Панас Мирний змусив задуматися над однією з найголовніших проблем життя – проблемою вибору. Рано чи пізно вона постає перед кожним. В романі увага спрямована на те, як вирішує цю проблему головний герой – Чіпка Варениченко. Кожна людина народжується для щастя, радощів. Кожна мати […]...
- Жіночі образи у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Жінка у творчості Панаса Мирного майже завжди уособлює внутрішню красу людини, благородство, працьовитість та злагоду. Навіть тоді, коли йдеться про жінок, яких змарнувала їхня лиха недоля, письменник із непідробним болем і співчуттям розбирається у причинах, що знівечили жіночу душу. Соціально-психологічний роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” розкриває широку панораму життя українського села. […]...
- Стисло: роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Вершиною критичного реалізму Панаса Мирного є його роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Працюючи в суді, письменник часто здійснював подорожі по Полтавській губернії. Під час однієї з таких поїздок від Полтави до Гадяча він почув від візника сумну розповідь про розбійника Василя Гнидку, засудженого до каторги. Ця правдива і проста розповідь глибоко схвилювала Панаса […]...
- Образ Чіпки Варениченка в соціально-психологічному романі Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший соціально – психологічний роман української літератури, результат тривалої копіткої праці Панаса Мирного та його брата Івана Білика. Темою твору є зображення села в пореформений період. Власне, І. Білик запропонував П. Мирному поглибити соціальний аспект і психологічно вмотивувати вчинки головного героя Чіпки Варениченка. Роман мав шість редакцій і […]...
- Двобій добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Двобій добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” З давніх-давен люди замислюються над одвічним питанням: що є добро, а що – зло? Чого у світі більше, і що, врешті-решт, перемагає? За душу людини протягом усього її життя сходяться у смертельному поєдинку сили добра і зла. І тільки людина здатна […]...
- Над чим змусив мене замислитися роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Над чим змусив мене замислитися роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Нещодавно прочитала роман відомого українського письменника Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Серйозний, цікавий і, як на сьогодні, досить-таки актуальний твір. Роман підштовхує до серйозних роздумів, переосмислення цінностей, підштовхує з’ясувати для себе, що є добро, а що – зло, […]...
- Ідейно-смислове навантаження образу Галі (за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) У шлюбі розбійника і повії народилась дівчинка – чиста, незаймана. Як втілення народних уявлень про красу, душевне здоров’я, моральну чистоту змальована Галя в романі. “Польовою царівною” названо її в романі, і читач одразу уявляє всю чарівність дівчини. Письменник її порівнює з перепілкою, білочкою, причудою, що заворожила парубка. Щира, весела усмішка на устах, добрі оксамитові очі, […]...
- Образ народного бунтаря Чіпки в соціально-психологічному романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Образ народного бунтаря Чіпки в соціально-психологічному романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У 1875 році Панас Мирний разом зі своїм братом Іваном Біликом закінчив працю над багатоплановим соціально-психологічним романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. У основу роману було покладено реальне складне життя селянства з його радощами і кривдами, злиденністю і соціальною […]...
- Суперечливість образу головного героя роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Людина народжується для щастя. Та не судилося щастя Чіпці, головному героєві роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Доля була жорстокою до Чіпки від самого народження, хоч з нього “дитина… вийшла – на славу! Повновиде, чорняве, головате, розумне… ” Син обдуреної, зневаженої селянки-біднячки, хлопець змалку відчув, що це таке – людська несправедливість. У […]...
- Слизький шлях головного героя роману Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” На терені трагічної антинаціональної історії України, яка потягла за собою народження затаєної в душі майже кожного українця злоби на свою ущербну долю, еволюція образу Чіпки від селянина до злодія бачиться закономірною. Життєвий шлях Чіпки сповнений крутих поворотів, підйомів і падінь. Природно, що й внутрішній світ цієї людини складний, суперечливий: дббре, гуманне в ньому сплітається з […]...
- Жіночі образи в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний добре знав життя народу, вірив у його здоровий глузд, намагався правдиво розповісти про болі та радощі людей – працьовитих, щирих, добрих. Таким постає перед нами соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Твір багатоплановий, багатий на колоритні постаті. Та особливо зворушливо змалював письменник образи жінок: Мотрі, Галі, Христі, Явдохи. Всі дійові особи […]...
- Історія створення роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?..” Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, на думку літературознавця О. І. Білецького, композиційно схожий на “будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом”. Одну метафору можна підкріпити другою: власне кажучи, цей місткий будинок – справа рук двох будівничих, братів Рудченків: Панаса та його старшого брата, Івана, знаного […]...
- Образ Галі у романі Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” I. Шлюб розбійника і повії. (У шлюбі розбійника Максима та повії й москальки Явдохи народилась дівчинка – чиста, красива, як квіточка. То була Галя, яку в романі названо “польовою царівною”.) II. Дівчина-красуня. (Панас Мирний порівнює Галю з перепілочкою, білочкою, що заворожила молодого парубка. Щира, весела усмішка на устах, добрі оксамитові очі, вся невеличка, в’юнка, мов […]...
- Художня роль жіночих образів у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Художня роль жіночих образів у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У багатьох творах українських письменників змальовується трагічна, скалічена доля жінок в умовах кріпосницького суспільства. Після його скасування їхнє життя в умовах гнобительського ладу не покращилося. Панас Мирний доводить це у своєму романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, доповнюючи галерею жіночих […]...
- Боротьба добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” І Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – це талановите художнє дослідження української дійсності від зруйнування Січі до так званої “голодної волі”, тобто пореформених років. У ньому знайшли відображення чимало соціальних, національних, історичних, побутових проблем. Але весь твір пронизують болісні роздуми автора над співвідношенням у житті світлих та темних сил. Споконвічно точиться на землі […]...
- Характеристика ідеалів у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Олесь Гончар, аналізуючи творчу спадщину автора першого в українській літерарі соціально-психологічного роману, писав про те, що з появою романів Панаса Мирного в “українську художню прозу ринула повінь народного зізнання я з усім розмаїттям людських характерів”. Так, Панас Мирний своє житгя порівнював з життям народу, зосередив увагу на основній проблемі часу – пошукові, суперечливому суспільстві. Го […]...
- Шлях Чіпки до злодійства (за романом П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) (2 варіант) Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” це перший зразок соціально-психологічного роману в українській літературі, в якому розкрито соціальну дійсність в усіх її суперечностях, показано, як соціально-економічні умови, конкретне життєве середовище формували характер особистості, зумовлювали, визначали її поведінку. Головна сюжетна лінія роману пов’язана з долею Чіпки Вареника. Вже на перших сторінках твору ми […]...
- Життєва філософія Мотрі та Явдохи (за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) ПАНАС МИРНИЙ, Б. ГРІНЧЕНКО 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. ПАНАС МИРНИЙ, Б. ГРІНЧЕНКО Життєва філософія Мотрі та Явдохи (за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) У романі Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” діє понад чотириста персонажів, але жоден із них не загубився у великій […]...
- Жіноча доля в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Багато хто з українських прозаїків і поетів (Т. Шевченко, Марко Вовчок, І. Нечуй-Левицький та ін.) присвятили свої твори показу жіночої долі. Усі героїні творів знають, що таке важка виснажлива праця, безправ’я, жебрацьке існування та злидні, і дуже рідко – що таке щастя. Яскраво представлена ця тема в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла […]...
- Шлях Чіпки до злодійства (за романом П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) (1 варіант) Твір П. Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” є першим українським соціально-психологічним романом. А цей жанр передбачає глибокий аналіз дій та вчинків персонажів, причому у двох площинах: об’єктивній, яка не залежить від людини, і суб’єктивній, пов’язаній з характером героя. Роман подає історію життя сільського парубка Чіпки Вареника – його шлях до […]...
- Трагедія жінки (за романом П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Образ жінки, як відомо, є в центрі більшості творів української літератури, бо саме її становище найточніше характеризує суспільство. Письменники XIX століття розповіли про численні трагедії дівчат, жінок-матерів, принижених панами-кріпосниками, москаля-ми-офіцерами, сільськими багатїями-куркулями. Т. Шевченко і Марко Вовчок, І. Нечуй-Левицький і П. Грабовський створили образи страдниць, до ряду яких слід додати ще й персонажів роману Панаса […]...
- “Проблема життєвого вибору за романом П. Мирного “Хіба ревуть воли як ясла повні?” Художня спадщина Панаса Мирного відображає цілу епоху – від скасування кріпосного права до жовтневого перевороту 1917 року. Письменник-новатор запропонував нові жанри. Першим психологічним романом став його роман “Хіба ревуть воли як ясла повні?”. У ньому розповідається по життя селян у пореформенний період. По-різному складалися долі простих людей. Одні своєю працею піднімалися, досягали чогось у своєму […]...
- “Пошук ідеалів і проблема морального вибору в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Українська нація в основному селянська. Споконвіку українці найбільшим багатством вважали землю. Надії нав’язували з добрим господарем – статечним, працьовитим, носієм традиції, творцем доброго ладу. Життя й праця, мрії та сподівання селянства завжди привертали увагу кращих українських письменників, серед яких і Панас Мирний. Широка панорама життя українського селянства постає з роману “Хіба ревуть воли, як ясла […]...
- Погані діти – велике нещастя матері (за романом П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) (2 варіант) Немає більшого на світі горя, коли батьки втрачають своїх дорослих дітей. Іноді нагла смерть наздоганяє людину, що стає страшною трагедією для всіх оточуючих, у першу чергу, матері й батька. Проте не меншого болю завдають батькам катастрофічні помилки дітей, які призводять до руйнації особистості, перекручення й зневажання всіх людських моральних принципів. Із циклу поезій Анни Ахматової […]...
- Вибір життєвого шляху героями роману П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У житті кожної людини обов’язково бувають моменти, коли треба зробити вибір. Іноді йдеться про дріб’язкове: іграшку, одяг, страви. А колись – про серйозніші речі: професію, вчинок, ставлення до людини… Від чого тоді залежатиме вибір? Мабуть, від виховання, від совісті, від наявності чи відсутності таланту, вміння розуміти життя і людей. Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, […]...