Головна ⇒ 📌Твори з української літератури ⇒ Не лічу слів (за творчістю Теліги)
Не лічу слів (за творчістю Теліги)
Одна з найдавніших слов’янських богинь – Берегиня. Це на неї молилися наші пращури, благаючи вберегти від небезпеки їхнє родинне вогнище, їхній рід. До неї зверталися у найтяжчі години життєвих негараздів, бо вона здавна оберігала наш народ, його традиції, культуру.
Минали віки, змінювалися боги, але пам’ять про Велику Богиню Берегиню непідвладна часові. Вона невмируща, як невмируща та божественна енергія, що її несе кожна жінка.
У когось вона сильніша, у когось слабша, у когось ледь жевріє, бо її пригасила буденність, але коли
До славетних жінок України належить ім’я української доньки, поетеси Олени Теліги, творчість якої довгий час не вивчалася, замовчувалася. За радянської доби ім’я поетеси, що поклала своє
Пригадаймо такі твори, як “Вершники” Ю. Яновського, “Марію” У, Самчука, новели “Мати” і “Я” (“Романтика”) М. Хвильового.
Саме неприйняття нової, кривавої дійсності, а також реальна загроза розправи за переконання зумовили велику хвилю еміграції української інтелігенції. За кордоном опинилися В. Винниченко, М. Вороний, О. Олесь, емігрували також батько та старший брат Теліги, згодом і вся сім’я Олени Теліги. Олена Теліга, пройшовши шлях напруженого пошуку своєї України, зрештою усвідомлює, що Україна – не тільки земля, а й нація.
А нація – це не лише сучасне покоління.
Нація – це мертві, живі й ненароджені, об’єднані кров’ю, минулим та боротьбою за майбутнє й сучасне. Україна – це її історія, мистецтво, духовність… наша воля й уміння формувати й розвивати їх у майбутньому. Україна – це вогчненний міст, за який боремося.
Це велика животворча ідея, велике змагання за краще, нове, величне майбутнє.
Створена Є. Коновальцем у 1929 році Організація Українських Націоналістів була єдиним угрупуванням, яке проповідувало побудову Української держави власними зусиллями. Олена Теліга – активна учасниця ОУН, бачачи, що зіткнення між Німеччиною і СРСР неминуче, розгорнула в Україні разом з іншими учасниками організації широку державницько-культурну діяльність, пробуджуючи в народі національну свідомість, прагнення ідеї українського націоналізму, згуртування нації для побудови Української держави.
Захоплює нас безстрашність людей, які почали діяти по всій Україні (похідні групи), демонструючи і нацизмові, і більшовизмові силу і міцність українського духу, закликаючи людей стати вільними, відчути свою приналежність до народу, який бореться проти неволі, і ні слова про “визволителів”. Цього німці стерпіти не могли, а жорстоко розправилися з національно, свідомою інтелігенцією: у лютому 1942 року були розстріляні фашистами кращі сини й дочки України, серед них – неординарна постать славної українки – Олени Теліги.
Дві поетичні збірки Теліги “Душа на сторожі” (1946) та “Прапори духа” (1947) з’явилися уже посмертно, хоча рукопис був підготовлений ще в 1939 році. Однак поезії поетеси були широко знані ще за її життя. Поезія О. Теліги – протест проти байдужості, сірості, прагнення повноти життя (“Усе – лише не це! Не ці спокійні дні”), а ще – боротьба і героїзм (“Засудженим”, “Сучасникам”), любов до рідної землі, до свого народу (“Поворот”, “Лист”), трагедія еміграції (“Поворот”, “П’ятий поверх”), роль жінки в житті і суспільстві: (“Мужчинам”, “Вечірня пісня”, “Відповідь”).
Поезія О. Теліги – це поезія мужності, боротьби за Україну, протест проти всякого міщанства і самозадоволення. Не раз кажу: змагайся і шукай! Вдивляйся в очі пристрастей і зречень! (“Напередодні”) Ти в тінь не йди. Тривай в пекучій грі.
В сліпуче сяйво не лякайсь дивитися. (“Усе – лише не це! Не ці спокійні дні”)
На мій погляд, найхарактернішими ознаками поезії Теліги є ніжність і вишуканість.
Не лічу слів. Даю без міри ніжність. (“Сучасникам”) Не зірвуться слова, гартовані, як криця, І у руці перо не зміниться на спис. Бо ми лише жінки. У нас душа – криниця… (“Мужчинам”)
Хоч поезії Олени Теліги притаманне дивне рідкісне поєднання ніжності, жіночості, але водночас це і мужність, пристрасність, громадянськість.
Минув час. Однак пам’ять про Олену Телігу залишається живою, бо перемогла її віра у свій народ і не пропала жертовна праця її на ниві культури українського народу. Життя поетеси було високе, правдиве, як і її поезія, тому воно варте найбільшої уваги, наслідування.
Related posts:
- “Hе треба слів! Хай буде тільки діло!” (життя і творчість Олени Теліги) (1907-1942) Народилася в Петербурзі в родині відомого вченого І. Шовгеніва. Під час національно-визвольних змагань родина переїздить до Києва, батько входив до складу уряду УНР. Потім еміграція до Польщі, Чехії, Олена закінчила Український педагогічний інститут ім. М. Драгомане-ва, одружилася з офіцером війська УНР Михайлом Телігою. Входила до ОУН, займалася громадсько-просвітницькою роботою. Під час Другої світової війни […]...
- Життя й героїчна смерть Олени Теліги Життя й героїчна смерть Олени Теліги Україну може врятувати новий тип Українця, що вміє жити, творити І вмирати для своєї нації. О. Теліга Скільки в собі поєднала витончена і яскрава поезія Олени Теліги: мужність у боротьбі за Україну і жіночу ніжність, протест проти міщанства і вишуканість, ліричний артистизм і громадянську пристрасність! Це дивне рідкісне поєднання […]...
- Вірш Олени Теліги “Сучасникам” як моральний заповіт поетеси Вірш Олени Теліги “Сучасникам” як моральний заповіт поетеси Не лічу слів. Даю без міри ніжність. А може, в цьому й є моя сміливість: Палити серце в хуртовині сніжній, Купати душу у холодній зливі. Я ще і ще раз перечитую вірш Олени Теліги “Сучасникам”. Намагаюся збагнути, що це: лист до читачів, щирий і відвертий, у якому […]...
- Вірш Олени Теліги “Сучасникам’ як моральний заповіт поетеси Вірш Олени Теліги “Сучасникам” як моральний заповіт поетеси Не лічу слів. Даю без міри ніжність. А може, в цьому й є моя сміливість: Палити серце в хуртовині сніжній, Купати душу у холодній зливі. Я ще і ще раз перечитую вірш Олени Теліги “Сучасникам”. Намагаюся збагнути, що це: лист до читачів, щирий і відвертий, у якому […]...
- “Вітрами й сонцем Бог мій шлях помітив” (за поезією Теліги) Часто ми зітхаємо, кажучи: “Якби знати, що з нами буде в майбутньому!” А я, коли чую ці слова, дякую Богові за те, що не знаю. Неймовірно важко жити, коли знаєш своє майбутнє, але нічого не можеш змінити. Але деякі – розуміють, відчувають і все одне йдуть вперед. До таких обраних і належить Олена Іванівна Теліга. […]...
- Неоромантизм поезії Олени Теліги Неоромантизм поезії Олени Теліги Романтизм як літературна течія виник на початку ХІХ сторіччя, але відновився через сто років у оновленій формі – неоромантизму. З самого початку головними темами романтизму були протиставлення мрії і дійсності, буденного та героїчного, надзвичайного. Романтики зображу вали виняткові, особливі характери, що розкривалися у надзвичайних обставинах, але якщо власне романтизм часто грішив […]...
- Життя та творчість Олени Теліги ОЛЕНА ТЕЛІГА (1907-1942) Справжнє ім’я – Олена Іванівна Шовгенева. Олена Іванівна Шовгенева народилася 21 липня 1907р. в сім’ї інженера-гідротехніка професора І. Шовгенева (Теліга – це прізвище чоловіка Олени Іванівни, яке вона взяла після одруження). У 1917 р. після Лютневої революції родина Шовгеневих повернулась до Києва, де батько став міністром Української Народної Республіки. Протягом 1917-1919 pp. […]...
- Ідея патріотичного оптимізму та життєлюбства у творчості Олени Теліги І те, що мрією було роками, Все обернеться в дійсність і можливість… Заметемо вогнем любові межі, Перейдемо убрід бурхливі води, Щоб взяти повно все, що нам належить, І злитись знову зі своїм народом. Олена Теліга. “Поворот” Олена Теліга (Шовгенева у дівоцтві) – яскрава постать у розвитку України як у мистецькому, так і в історичному контексті. […]...
- Олена Теліга – Вибрані твори Львів: Смолоскип, 2008. – 534 с. Видавництво Смолоскип презентує друге, доповнене видання вибраних творів Олени Теліги – політичної діячки і поетеси, розстріляної фашистами в 1942 році в Бабиному Яру. До збірки увійшли всі її відомі поетичні, центральні публіцистичні твори та добірка листів. Книжку доповнює важлива стаття про життя і творчість Теліги, яку написав її побратим […]...
- Життєпис Олени Теліги Олена Теліга (1907 – 1942) Олена Іванівна Теліга (дівоче прізвище Шовгенева) – українська поетеса, публіцист, громадсько-політичний діяч. Народилася 21 липня 1907p. в Петербурзі. З 1923p. вимушена жити за кордоном. Олена Теліга належала до кола поетів-“вісниківців”, що об’єднувались довкола редагованого критиком та публіцистом Д. Донцовим журналу “Вісник”. Характерними рисами її поезії в цей період виступають прагнення […]...
- Біографія Олени Теліги Олена Теліга (1907 – 1942) В її елегантно-карбованих віршах, небезпідставно названих критикою “приватними листами світові”, вимальовується яскравий образ вольової людини, відданої ідеям національного відродження України, життєлюба, морального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. Власне, у цьому й полягав сенс життя нескореної поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в Києві у Бабиному Яру 21 лютого (за іншими джерелами – 13 […]...
- Біографія Теліги Олени В її елегантно-карбованих віршах, небезпідставно названих критикою “приватними листами світові”, вимальовується яскравий образ вольової людини, відданої ідеям національного відродження України, життєлюба, морального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. Власне, у цьому й полягав сенс життя нескореної поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в Києві у Бабиному Яру 21 лютого (за іншими джерелами – 13 лютого) 1942p. Може, тоді й […]...
- ЗВУК, ПОЗНАЧЕННЯ ЙОГО БУКВОЮ Чч (че). ЧИТАННЯ СКЛАДІВ, СЛІВ. ЗВУКОВИЙ АНАЛІЗ СЛІВ. СЛОВНИКОВО-ЛОГІЧНІ ВПРАВИ. ЗАКЛИКАНОЧКА. СКОРОМОВКА Мета: ознайомити учнів з буквою Чч, її алфавітною назвою та звуковим значенням; формувати в дітей правильне артикулювання звука ; розвивати навички читання, зв’язне мовлення; виховувати любов до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. ПІДГОТОВКА ДО ОЗНАЙОМЛЕННЯ З НОВОЮ БУКВОЮ 1. Робота над загадками – У шпаринку влазить, в дім, Двері відчиня хвостом своїм. (Ключ) […]...
- Олена Теліга – Душа на сторожі: Вибір з поезій Мюнхен: Культура, 1946. – 31 с. Зовсім невеличка, зворушлива добірка віршів Олени Теліги, набрана машинописом. “Вірші, з яких зложена збірка “Душа на сторожі”, збережені були одним з революційних друзів Олени Теліги. Вірші ці – відомі зі сторінок журналів – в сукупності творять певного роду підсумок мистецької та ідейної дороги поетки-революціонерки: починаючи з її молодечих поривів […]...
- “О слів жорстока і солодка влада! Не опечись на їхньому вогні… ” Огляд поетичної спадщини Б. Олійника I. “Ти – весь у слові, як у сповиткові”. (Насправді з давніх часів люди знали, яку велику владу має слово. Ним можна скалічити і зцілити, словом руйнують та створюють. Але поетичним словом навряд чи можна обпектись, бо слово, сказане поетом, як і мистецтво взагалі, має очищувальну та виховну силу, воно допомагає жити і творити, дає […]...
- Україно моя! Бути вільній тобі навіки! (За творчістю українських поетів) Україна… В ньому слові бринить музика смутку і жалю. Багато поколінь поетів і письменників оспівували любов до України, до рідного народу, якому впродовж тисячоліть випало зазнати стільки кривд і знущань. Згадаймо Тараса Шевченка, який усе своє життя поклав на вівтар Вітчизни: Я так її, я так люблю Мою У країну убогу, Що прокляну святого бога. […]...
- З журбою радість обнялась… (за творчістю Олександра Олеся) Хтось ударив без жалю по серці моїм,- І забилося серце в вогні золотім… І посипались іскри ясні, І в дзвінкі обернулись пісні. Зачаровані музичним ладом поетичної строфи, ми образно сприймаємо романтичний світ лірики Олександра Олеся. Герой його поезії сповнений молодих сил і прагнень, він відчуває буяння життя і оптимістично сприймає дійсність. Його пісні – це […]...
- “Безцінних слів розтринькувачів і марнотрат” (образ поета в лірику В. Маяковського) Багато поетів замислювалися про мету поетичної творчості, про своє місце в житті країни, народу. Саме вони першими відгукувалися й давали свою оцінку яким-небудь суспільним подіям, явищам. Одним з таких поетів свого часу є Володимир Маяковський. Його творчість представляє новий етап у розвитку росіянці поезії Володимир Маяковський для нас насамперед – поет-політик. Він завжди сперечався з […]...
- Співзвучність поезії І. Франка з народно-пісенною творчістю У моїй кімнаті лунає щира і задушевна, глибоко лірична і хвилююча пісня: Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І я вже справді не хочу бачити нічого: ні сонця, ні неба, а лише ще й ще раз почути: Ой ти, дівчино, ясная зоре! Ти мої радощі, ти моє горе! […]...
- Закоханий у вроду слів (основні мотиви лірики М. Зерова) Закоханий у вроду слів, Усіх Венер єдину піну, Ти чародійно зрозумів І мідних римлян, і Тичину. М. Рильський Сучасникам у історії української літератури відкриваються все нові й нові імена інтелігентів-літераторів. справжніх патріотів своєї землі. Вони йдуть до нас із небуття і переходять в безсмертя. Серед багатьох таких імен – ім’я Миколи Зерова, батька українського неокласицизму. […]...
- Кілька слів про епіграфі і епітеті для твору Як вам відомо, епітет – це художнє визначення, яке позначає індивідуальні якості предмета і викликає в нашій уяві картину, образ цього предмета. Разом з тим для епітета характерна не тільки образотворчість, але і емоційність, тому що в ньому виражені відносини, почуття автора до предмета. Приклади з Пушкіна: волненье життя бурхливою; голос милий; солодкий шум; сумний […]...
- “Ти знаєш, що ти людина?” (за творчістю В. Симоненка) В. Симоненко належить до руху шістдесятників, що виник за часів так званої відлиги. Це були молоді люди, які вперше за багато років насмілилися вголос сказати те, що думають. На відміну від своїх попередників, які оспівували робітничий клас як єдине ціле, поети-шістдесятники звернули свій погляд на звичайну людину, її турботи, почуття, оригінальність. В. Симоненко у своїй […]...
- Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні… (за творчістю Василя Стуса) “Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні… ” (за творчістю Василя Стуса) Людям краще щоб було Жити, Попід косами лягло Жито. / В. Сосюра / Минають століття, держави зникають і народжуються нові. та вічно живуть народи. І навіки залишаються в народній пам’яті ті, кому Батьківщина, рідна мова та вільна думка були дорожчими […]...
- “Ти знаєш, що ти – людина… ” (за творчістю Василя Симоненка) Твір Василя Симоненка “Ти знаєш, що ти людина… ” можна вважати гімном людській гідності. Ці рядки, звернені до сучасників, прозвучали в умовах виховання поваги до держави, а не до людини. І це є знаменною ознакою того часу, зараз ми вже знаємо, що то був тоталітарний режим. Бо, не дай Боже, звичайна людина усвідомить таку просту […]...
- Хто автор слів пісні “Чорнії брови, карії очі”? Ця поезія знана як народна пісня. Вона друкується чи не в усіх пісенниках, звучить зі сцени і в професійно-академічному, і в аматорському виконанні, зворушуючи красою ліричного почуття й чарівною мелодією. Проте мало хто знає, що цей улюблений народний романс належить до пісень літературного походження, а ім’я автора, Костянтина Думитрашка, відоме небагатьом. В історії української літератури […]...
- “Яке щастя дивитись відкрито в очі свого народу!” (За творчістю Остапа Вишні) Творчість Остапа Вишні здивувала і вразила мене по-справжньому, як кажуть, “припала до душі”. В історії літератури багато було талановитих письменників. Читач завжди оцінить глибоку трагедійність твору, психологізм. Ми вже звикли до цього і, тримаючи у руках непрочитану книгу, ніби ступаючи ногою на невідому землю, очікуємо натрапити на складний сюжет, інтригу, переживання і страждання. Такі твори […]...
- На крилах лебедів материнства (за творчістю В. А. Симоненка) На крилах лебедів материнства (за творчістю В. А. Симоненка) Провідною у творчості Василя Симоненка є тема любові до рідної України. Одним з найвідоміших творів є поезія “Лебеді материнства”. Коли читаєш цей вірш, в уяві постає ціла низка образів. Ще рідна мати, біла хата, верби, тополі, людина праці. І все це зливається в один образ Батьківщини. […]...
- Співзвучність поезії І. Я. Франка з народнопісенною творчістю Франко як митець в першу чергу – поет. Спів поезії Івана Франка найяскравіше самовиразився як художник, як мислитель, як людська особистість незвичайної емоційності, якій властиві повна гама почуттів: і надія і зневіра, і любов, і ненависть. Для його поезії притаманні сміливість думки; культура мислення чистота почуттів, високі естетичні ідеали. Одна із пристрастей Франка – збирання […]...
- Володар наших дум (за творчістю Дж. Г. Байрона) Визначаючи роль поета у світовій літературі, В. Г. Бєлінський писав: Кожен великий поет тому велика, що коріння його страждання і блаженства глибоко вросли в грунт громадськості та історії, що він, отже, є орган та представник суспільства, часу, людства. Все це в найбільшій мірі відноситься до англійського поета Джорджа Гордона Байрона, якого великий критик називав Прометеєм […]...
- Петро Якович Чаадаєв “Кілька слів про польське питання&;amp;;amp Фрагментарна стаття “Кілька слів про польське питання” написана П. Я. Чаадаєвим під безсумнівним впливом віршів А. С. Пушкіна “Наклепникам Росії” і “Бородінська річниця” (датируемих серпнем і вереснем 1831 року). Не всі друзі Пушкіна прийняли прихильно його патріотичні вірші, а А. И. Тургенєв і П. А. В’яземський засудили їх. Серед же безумовних шанувальників цих добутків політичної […]...
- Мова – це душа народу, “щоденне чудо”, “сонця зір” (за творчістю Д. Павличка) Поет широкого тематичного діапазону, Дмитро Павличко створив багато ліричних віршів, які відзначаються свіжістю, образністю, яскравою поетичною мовою. Але особливу увагу привертають вірші поета, присвячені рідній мові. Роздуми поета про місце української мови в минулому, сучасному та майбутньому лягли в основу багатьох його поезій. Проблема розвитку української мови, національної культури була для нього важливою й досить […]...
- “Співзвучність поезії Івана Франка з народнопісенною творчістю” Про силу духу все співав. Іван Франко Говорячи про зв’язок поезії з народною піснею, не можна оминути проблеми жанрових особливостей лірики як одного з літературних родів. Власне, поезія виникла як пісня. Недвозначно свідчить про це походження й первісне значення слова “лірика”, яке в нашому контексті сприймається як синонім слова “поезія”. Отож “лірика” походить від грецького […]...
- Роль поета і поезії в житті і суспільстві (за творчістю Лесі Українки) Чи може суспільство жити без письменників, без поетів? Раніше я над цим не задумувався, але, познайомившись із творчістю Лесі Українки, я зрозумів, що ні! Без її слова, без слова геніальної поетеси, без слова найосвіченішої жінки свого часу, без слова такої сильної духом людини не могло жити людство, не міг жити український народ із його мріями […]...
- Роки застою як час руйнації моральних цінностей у суспільстві (за творчістю О. Гончара) (2 варіант) Може здатися, що літературна біографія письменника Олеся Гончара була цілком безхмарною, що його не зачепили руйнівні дії тоталітарної держави, репресії та гоніння, як скажімо, торкнулися вони В. Стуса, І. Калинця та інших письменників-шістдесятників’. Та це тільки здається на перший погляд. Говорячи про роки застою як про час руйнації моральних цінностей суспільства, не можна не згадати […]...
- Показ прагнення жінки до незалежності (за повістю О. Кобилянської “Людина”) I. Етичний ідеал Ольги Кобилянської (інтелігентна, горда і сильна натура; жінка – виходець із середньої верстви буржуазії, котра піднімається над оточенням, протистоїть йому, стає людиною – господинею своєї долі). II. Олена – жінка, яка прагне до незалежності. 1. Зовнішній вигляд і духовний світ Олени (прекрасна зовнішність, критичний розум, працьовитість; надзвичайне бажання щастя; мрії про світ […]...
- Альбомна лірика Альбомна лірика – вірші переважно салонного гатунку чи суто інтимного призначення, започатковані у французькій поезії (мадригал, рондо). Вони з’являлися і в українській ліриці (Я. Головацький, “В альбом Ізмаїлу Срезневському”, І. Франко, “В альбом пані О. М.”, особливо – у доробку В. Пачовського і та ін.), маючи передовсім коло приватних інтересів та рефлексій. Подеколи А. л. […]...
- Збереження вічних цінностей (за поетичною творчістю І. Римарука) Ігор Римарук – один із чільних поетів-модерністів нинішнього покоління – відомий як засновник (разом із 10. Покальчуком та Ю. Андруховичем – це ініціативна група) літературної майстерні “Пси святого Юра” (1994), до якої належали, окрім згаданих, В. Герасимюк, В. Медвідь, В. Неборак та О. Ірванець. Пізніше І. Римарука було обрано віце-президентом Асоціації українських письменників (АУП). Діяльність […]...
- Синоніми до слів на літеру Ч ЧАГАРНИК чагар, мн. кущі, поріст. ЧАРИ мн. приворот, (чарівні напої) чар-зілля, зілля, заст. дання. ЧАРІВНИЙ чарівливий, принадний, привабливий. ЧАРІВНИК характерник, маг, чародій, чародійник, чаклун, заст.: чорнокнижник, відьмак, діал. мольфар. ЧАРІВНИЦЬКИЙ чарівний, чародійний, химородний, чаклунський. ЧАРІВНИЦЯ чародійка, химородниця, відьма, баба-яга, чаклунка. ЧАРІВНІСТЬ чарівливість, чари, чар. ЧАРОДІЙСТВО характерництво, чарівництво, магія, відьмування. ЧАРУВАТИ зачаровувати, заклинати, заговорювати, чаклувати, (з […]...
- Народе мій, до тебе я ще верну, і в смерті обернуся у життя… (за творчістю Стуса) Українська поезія тісно пов’язана з багатостраждальним життям нашого народу. Сьогодні повергаються імена тих, хто пройшов довгий час від забуття до безсмертя. Непересічний талант, трагічна доля, відчайдушна боротьба в тоталітарній державі “розвиненого соціалізму” за національну незалежність українського народу, відродження духовності. Це – Василь Стус. В атмосфері постійної тривоги жив він і формувався як поет. Мене вражає […]...
- Хозарський словник (роман-лексикон на 100 000 слів) Постмодерністська література активно використовує прийом гри з читачем. Форма і жанр “Хозарського словника” (роман-лексикон на 100 000 слів) є одним з проявів гри. Вона розпочинається з першої ж сторінки: “На зтом месте лежит читатель, которий никогда не откроет зту книгу. Здесь он спит вечньш сном”. Прийнявши це звернення на свою адресу, мало хто з читачів […]...