Не рубай ялину… бо виросте байдужість (думки вголос після знайомства з віршем “Новорічна притча”)
Дивний світ навколо нас. Таке враження, що всі дорослі дуже добрі, тільки ми, діти, “якісь не такі”, що нас треба виховувати, наставляти, скеровувати. Начебто правильно все, але залишається враження нещирості дорослого світу стосовно нас, дітей. Дуже влучно помітила це Ірина Мироненко та вилила цю гірку правду в поетичні рядки, зміст яких дуже простий: тато вирішив донечці під Новий рік зробити подарунок за будь-яку ціну. Отож, не довго думаючи, він пішов у той дитячий садочок, який відвідувала його донечка, і зрубав там ялинку.
Ось такий
Невже вони не розуміють, що діти часто наслідують їх у вчинках, думках і в ставленні до навколишнього світу? У цього чоловіка на більше розуму не вистачило, але це не означає, що його донька буде такою ж. Усе може бути навпаки. Тільки от інколи хочеться сказати дорослим: “Про свою майбутню старість думайте сьогодні, бо як ви ставитеся до дітей зараз, так вони будуть ставитися до вас, коли ви постарієте”.
Коли я прочитав цей вірш, то з великою вдячністю подумав про своїх маму й тата. Пригадую,
Це була така радість, особливо від того, що цим новорічним деревцем милувалися всі наші сусіди! Бо це був подарунок і для них. А от мій однокласник Олег дуже пишався тим, що його тато зрізав верхівку ялинки прямо на проспекті, для нього це була захоплююча пригода, бо тато зрізав ялинку, а він у цей час “був на шухері”.
Мені жаль Олега, бо він ніколи не чув таких гарних слів, які від наших сусідів почули ми, коли прикрашали звичайнісіньке деревце “під ялинку”.
Вдячний пані Ірині, що спонукала мене до роздумів.





Related posts:
- Образ матері у творчості Шевченка (думки після знайомства з газетною публікацією) Якось мені довелося прочитати одну статтю в газеті, у якій ішлося про те, що упродовж кількох століть (особливо після ліквідації козаччини) образ, чи вірніше культ матері, був піднесений на таку висоту і став таким всеосяжним, що жіноче виховання взяло гору в сім’ї (стало фемінізованим) до такої міри, що це позначилося й на вихованні хлопчиків. Вони, […]...
- Звернення до Кобзаря (Після знайомства з творчістю Тараса Шевченка) Уже стільки про Вас сказано, стільки написано, що моє слово до Вас буде лише моїм бажанням показати, що Ви для мене – це мірило мого власного сумління та бажання довести своє право на самобутність і особистість. Я маю особисту думку щодо багатьох питань сучасності і, зокрема, щодо Вас і Вашої творчості. Мені дуже жаль, що […]...
- Нескореність (Після знайомства зі щоденником Тараса Шевченка) Поети – як діти: душа – відкрита, почуття – до людей щирі й трохи по-дивному наївні. Вони так беззахисно йдуть до людей, так щиро промовляють рядками своїх поезій, що хочеться їх і їхнє слово захистити від буденності й бруду. Ми кажемо: “Ліричний герой поезії… ” А я не можу відокремити ліричного героя від особистості поета, […]...
- Цей неоднозначний Панько Куліш (Після знайомства з літературно-критичними матеріалами про письменника) Пантелеймон Куліш – майже загадкова постать у літературі. Бо хоча про нього й відомо багато, та все ж збагнути його як особистість дуже складно – настільки різняться оцінки критиків різних періодів розвитку історії. Мене завжди цікавили письменники, передусім, як особистості, як люди: їхня манера розмовляти, спілкуватися з іншими людьми, висловлювати своє ставлення до тих чи […]...
- Роздуму після знайомства з лірикою Ліни Костенко Немає поетів, які б не писали про любов. І це не дивно. Тому що серед людських почуттів воно займає видне місце й, як говорять, є мірилом людської душі. Любов окриляє людини, робить його шляхетним, піднімає до духовних висот навіть тоді, коли приносить страждання, розчарування, біль. Почуття любові прагне до вираження й тому дає поштовх до […]...
- Звертання до Кобзаря (Після знайомства із творчістю Тараса Шевченко) Уже стільки про Вас сказано, стільки написане, що моє слово до Вас буде лише моїм бажанням показати, що Ви для мене – це міряло моєї власної совісті й бажання довести своє право на самобутність і особистість. Я маю особисту думку щодо багатьох питань сучасності й, зокрема, щодо Вас і Вашої Творчості. Мені дуже жаль, що […]...
- Казкова новорічна ніч (оповідання на самостійно обрану тему) …Мені три роки. Я намагаюся приборкати свій триколісний велосипед, але він чомусь не дуже мене слухається. Та мені все одно весело, бо мама й тато поруч, вони посміхаються, і я не просто сміюся, я заливаюся сміхом, мені так просторо й затишно. …Мені чотири роки. Тата чомусь немає. Мені хочеться плакати. Мама поруч зі мною, але […]...
- Цей неоднозначний Панько Куліш (Після знайомства з критичними матеріалами) Пантелеймон Куліш – майже загадкова постать у літературі. Бо хоча про нього й відомо багато, та все ж збагнути його як особистість дуже складно – настільки різняться оцінки критиків різних періодів розвитку історії. Мене завжди цікавили письменники, передусім, як особистості, як люди: їхня манера розмовляти, спілкуватися з іншими людьми, висловлювати своє ставлення до тих чи […]...
- Роздуми після знайомства з інтимною лірикою Ліни Костенко Немає поетів, які б не писали про кохання. І це не дивно. Бо серед людських почуттів воно займає чільне місце і, як кажуть, є мірилом людської душі. Кохання окрилює людину, робить її шляхетною, підносить до духовних висот навіть тоді, коли приносить страждання, розчарування, біль. Почуття любові прагне висловлення і тому дає поштовх до творчості. Ось […]...
- Твір “Новорічна ялинка” Струнка, пишна, пахуча новорічна ялинка – справжня окраса новорічних свят. Свіжа, принесена в дім з зимового морозу, вона наче казкова лісова принцеса веде за собою святковий настрій. Ялинку встановлюють у кімнаті на видноті та починають прикрашати. Прикрашання новорічної ялинки – відповідальне та радісне заняття. З коробок дістають блискучі прикраси – кульки, іграшки, дощик, цукерки у […]...
- Поміркуймо разом (думки після прочитання творів) Квітка-Основ’яненко для Слобожанщини – це, передусім, визначний громадський діяч. На жаль, про цю людину більше говорять і пишуть як про письменника (що, безумовно, справедливо), але ж якби не Квітка-Основ’яненко, то навряд чи мали б ми нинішній Національний університет імені Каразіна. Тому, насамперед, про Квітку-Основ’яненка слід говорити як про визначного громадського діяча, що багато зробив для […]...
- Важкі думки трудівниці-швачки (за віршем “Швачка”) – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Й (за віршем “Швачка”) П. Грабовський все життя відчував народний біль глибше, ніж особистий. Саме тому в його поезії так правдиво зображені трудівники. У вірші “Швачка” поет змальовує важку долю жінки, яка змушена шиттям заробляти собі на життя. Рученьки терпнуть, злипаються віченьки… Боже, чи довго тягти? З раннього ранку до пізньої ніченьки Голкою денно верти. […]...
- “То вкраїнці ми з вами – чи як?” (думки після прочитаного і почутого) Одного разу по радіо я почув місто на слова Віктора Баранова. Вона вразила мене до глибини душі. Так хотілось, аби ця пісня звучала частіше, щоб кожний серцем зрозумів її зміст. Щоб українці стали себе поважати за те, що “що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот”, “що є у нас дума, яка ще […]...
- Тема. “ПРИТЧА ПРО БЛУДНОГО СИНА”, “ПРИТЧА ПРО СІЯЧА”. Біблія – святе письмо і збірка літературних пам’яток Варіант 1 1. Ознака характеру старшого сина із “Притчі про блудного сина”. А Швидкість. Б Роздратованість. В Урівноваженість. Г Повільність. 2. Через що батько відмовляв молодшому синові у мандрівці? (“Притча про блудного сина”) Бо той: А Не мав грошей. Б Повсякчас хворів. В Не вмів нічого робити. Г Часто скаржився на погіршення стану здоров’я. 3. […]...
- “ПРИТЧА ПРО БЛУДНОГО СИНА”, “ПРИТЧА ПРО СІЯЧА”. БІБЛІЯ – СВЯТЕ ПИСЬМО І ЗБІРКА ЛІТЕРАТУРНИХ ПАМ’ЯТОК Варіант 1 1. Ознака характеру старшого сина із “Притчі про блудного сина”. А Швидкість. Б Роздратованість. В Урівноваженість. Г Повільність. 2. Через що батько відмовляв молодшому синові у мандрівці? (“Притча про блудного сина”) Бо той: А Не мав грошей. Б Повсякчас хворів. В Не вмів нічого робити. Г Часто скаржився на погіршення стану здоров’я. 3. […]...
- Моє улюблене свято – ІІ варіант II варіант Я взагалі люблю свята, коли не треба ходити до школи, всі веселі, безтурботні. Можна піти до когось в гості або запросити гостей до себе. Але найулюбленішим святом для мене є Новий рік. Вже закінчився перший семестр навчання в школі. На вулиці лежить пухнастий сніг, який весело рипить під ногами. А вдома пахне хвоєю: […]...
- Твір “Новорічна казка” Цікаво уявити, що іграшки на новорічній ялинці вміють оживати. Ну, звичайно, роблять вони це тільки тоді, коли їх ніхто не бачить. Уявіть, що в новорічну ніч іграшки перемовляються між собою. Люди всі вже сплять та не можуть їх підслухати. У кімнаті темно, тільки миготять різнокольорові вогники новорічної гірлянди. А старі та нові іграшки розповідають одна […]...
- Новорічна трагедія за оповіданням Панаса Мирного “Морозенко” Панас Мирний, прагнучи показати безталанну долю своїх співвітчизників, створював сумні оповідання із селянського життя. У минулому столітті був звичай уміщувати в пресі під Новий рік оповідання обов’язково із щасливим кінцем. Найкращі письменники пробували себе у цьому жанрі. Написав своє новорічне оповідання й Панас Мирний, але було воно таким несхожим на всі інші. Катря живе із […]...
- Іван Васильович на балі й після балу ( по оповіданню Л. Н. Толстого “Після балу”) Іван Васильович – герой оповідання Л. Н. Толстого “Після балу” – типовий представитель свого часу, студент, обиватель, що коштує осторонь від більших справ, живущий скромно й нічим не відрізняється від інших. Разом з тим за цієї безликої фігурій коштує щось більше: через характер Івана Васильовича Толстой показує відносіння (яким воно повинне бути) кожної чесної й […]...
- Новорічна з ведмедиком (Вірші-привітання на поштових листівках) Вояк на коні Раз – коника я пас, Два – коник без сідла, Три – бачу прапори, Чотири – їдуть командири, П’ять – шабельки дзвенять, Шість – в’їхали на міст. Сім – на коня я сів. Вісім – прапорець на списі, Дев’ять – у похід ідемо, Десять – аж підківки крешуть. […]...
- Іван Васильович на балі й після балу (по оповіданню “Після балу”) В образі Івана Васильовича – героя рассказа “Послу балу” – Л. Н. Толстой показав нам типової людини того часу, студента, можна сказати, обивателя, що коштує осторонь від більших справ, що живе скромно й нічим не відрізняється від інших зовні. Разом з тим за цією безликою фігурою коштує щось більше: через образ Івана Васильовича Толстій показує […]...
- Комічні письменники: Рубай (дон Томас Родригес) і Бретон де Лос Эррерос На цьому ми закінчимо свій випадний нарис іспанських театрів з їхніми видатними артистами й звернемося до головного предмета теперішнього відділу, тобто до огляду сценічної літератури й неї діячів Дон Томас Родригес Рубай, андалузец, з міста Малаги, народився в 1817 році, але популярність придбав досить пізно, хоча не задовго до революції 1868 р. йому навіть удалося […]...
- “Сила людської думки і духу здатні перемогти всі перешкоди” по оповіданням Р. Шеклі “Запах думки” Роберт Шеклі, американський письменник-фантаст, народився в Нью-Йорку в 1928 році. Він рано навчився читати і з дитинства мріяв стати письменником. Вже перші фантастичні оповідання, які друкувалися в журналах, подобалися читачам, і редактори з нетерпінням чекали нових. Розповіді Шеклі виділяються невичерпною фантазією, тонким гумором, неординарними фантастичними сюжетами. У 2005 році письменник побував на Україні, чим порадував […]...
- “Посієш учинок – виросте характер” “Посієш думку – пожнеш вчинок, Посієш вчинок – пожнеш звичку, Посієш звичку – пожнеш характер, Посієш характер – пожнеш долю…” Ця приказка дуже давнього походження. Навіть існує притча про те, як вона з’явилася. Одного разу мислитель і філософ Конфуцій милувався водоспадом в Люйляні, струмені якого спадали з висоти три тисячі сажнів, а піна внизу підіймалася […]...
- Твір на тему: “Посієш учинок – виросте характер” “Посієш думку – пожнеш вчинок, Посієш вчинок – пожнеш звичку, Посієш звичку – пожнеш характер, Посієш характер – пожнеш долю…” Ця приказка дуже давнього походження. Навіть існує притча про те, як вона з’явилася. Одного разу мислитель і філософ Конфуцій милувався водоспадом в Люйляні, струмені якого спадали з висоти три тисячі сажнів, а піна внизу підіймалася […]...
- “Посієш вчинок – виросте характер” “Скільки людей – стільки й характерів”, – часто повторюємо ми. І це дійсно так, двох однакових людей немає, і навіть близнюки, яких не відрізнити на перший погляд, на другий виявляються зовсім різними людьми. Люди мають різні системи цінностей, захоплення, принципи й світогляд, по-різному реагують на зовнішні подразники. Характер людини обумовлює її вчинки, з яких і […]...
- Людська порядність і байдужість (за оповіданням В. К. Винниченка”Федько-халамидник”) (1880-1951) Народився у с. Великий Кут Херсонської губернії. Навчався у класичній гімназії, звідки був виключений за політичну неблагонадійність. У1900 році склав екстерном іспити у Златопільській гімназії і вступив на юридичний факультет Київського університету. У1902 році заарештований за революційну діяльність, виключений з університету без права проживання у Києві. 1905 року все ж таки складає іспити і […]...
- Драма дитини за оповіданням М. Коцюбинського “Ялинка” Хлопчик Василько нетерпляче чекав Різдва. Батько пообіцяв йому справжню ялинку! Хлопчик доглядав деревце, пестував його. Дуже скоро це зимове диво повинне було прикрасити оселю. Але через нестатки напередодні Різдва довелося продати лісову красуню – ялинку. Важко уявити, як жаль Василькові ялинки. Але хлопчик дуже любить батьків, співпереживає їм і згоден жертвувати своєю втіхою заради родини. […]...
- Новорічна трагедія (за оповіданням “Морозенко”) Панас Мирний, прагнучи показати безталанну долю своїх співвітчизників, створював правдиві оповідання із селянського життя. У минулому столітті був звичай уміщувати в пресі під Новий рік оповідання обов’язково із щасливим кінцем. Найкращі письменники пробували себе в цьому жанрі. Написав своє новорічне оповідання й Панас Мирний, але було воно таким несхожим на всі інші. Катря живе із […]...
- Твір на тему: “Посієш вчинок – виросте характер” “Скільки людей – стільки й характерів”, – часто повторюємо ми. І це дійсно так, двох однакових людей немає, і навіть близнюки, яких не відрізнити на перший погляд, на другий виявляються зовсім різними людьми. Люди мають різні системи цінностей, захоплення, принципи й світогляд, по-різному реагують на зовнішні подразники. Характер людини обумовлює її вчинки, з яких і […]...
- Яким я уявляю собі Василька з оповідання М. М. Коцюбинського “Ялинка” Герой оповідання “Ялинка” Василько – мій ровесник: “Василькові виповнилося літ дванадцять”. Але він був найстарший у сім’ї (де, крім нього, було ще двоє дівчаток) і розумів та поділяв турботи батьків, був співчутливий і уважний до них. Дивлячись на батька, який у Святий вечір сидів зажурений, похиливши голову, Василько намагався вгадати причину його зажури – “чи […]...
- Новорічна трагедія (за оповіданням “Морозенко”) – ПАНАС МИРНИЙ 6 клас (за оповіданням “Морозенко”) Панас Мирний, прагнучи показати безталанну долю своїх співвітчизників, створював правдиві оповідання із селянського життя. У минулому столітті був звичай уміщувати в пресі під Новий рік оповідання обов’язково із щасливим кінцем. Найкращі письменники пробували себе в цьому жанрі. Написав своє новорічне оповідання й Панас Мирний, але було воно таким несхожим на […]...
- “Не сходь зі сходи свого будинку – там зло. Далі вдома зло вже тому, що далі – байдужість у романі” В. В. Розанов (По романі Л. Н. Толстого “Ганна Каренина”) 1. Роман про сімейні відносини. 2. Вплив суспільної думки на сім’ю. 3. Трагічна кінцівка добутку. Л. Н. Толстого завжди цікавили теми сім’ї, внутрісімейних взаємин чоловіка й дружини, їхніх дітей. Саме тому в багатьох добутках великого письменника в центрі оповідання перебуває саме сім’я. В 1870 році Толстої задумав створити новий роман. Безумовно, він не міг залишити […]...
- Притча про чудове слово “ти” (за твором Е. Андієвської “Казка про яян”) I. Притча про моральні цінності людини. (Емма Андієвська написала “Казку про яян” у жанрі притчі. У ній неодноразово підкреслюється, що в місті, де кожен мешканець знає тільки своє “я”, ніколи не буде ладу і щасливого життя.) II. Місто, де живуть яяни. (Пастушок на гірському пасовищі збирав до купи своє стадо кіз. На одному з виступів […]...
- Мої враження від знайомства з поезією Уолта Уітмена Уолт Уітмен. Це ім’я знайоме не тільки кожному американцю, але й кожній людині, яка цікавиться літературою. Оригінальний мислитель, публіцист, критик, чудовий поет, він залишив неоціненний спадок своїм нащадкам, рідній Америці. Його ім’я сяє поруч з іменами Шевченка, Пушкіна, Байрона. Російський письменник Корній Чу-ковський, підкреслюючи величезний вклад Уітмена в скарбницю світової літератури, писав: “Уся його письменницька […]...
- Мої враження від знайомства з поезією Уїтмена Уолт Уїтмен – оригінальний мислитель, публіцист, критик, чудовий поет. Він залишив неоціненний спадок своїм нащадкам, рідній Америці. Доля не балувала поета. Він рано почав працювати. Його вчителем стало суворе життя, а світосприйняття сформувалося під впливом сторінок Священної історії, яку в батьківській убогій оселі знали напам’ять. Можливо, саме з босоногого і напівголодного дитинства взяли свої витоки […]...
- “Байдужість – крок до зради” Кожен з нас напевно розуміє, що в житті існує очевидне зло. Наприклад, у законодавстві закріплені певні діяння, що розглядається всіма як злочини чи правопорушення. Однак далеко необов’язково в житті влаштовано так, що реальне зло завжди карається. Наприклад, є така людська якість, як байдужість. З одного боку, ніхто не може покарати людину за те, що їй […]...
- Твір про людську байдужість Байдужість – це страшне лихо сьогодення. В сучасному світі проблема відчуження та збайдужіння постала дуже гостро. Люди все частіше не звертають увагу на чужий біль та страждання. Вони не хочуть нікому допомагати, майже не беруть на себе ініціативу чи відповідальність. Така поведінка, на жаль, стає нормою. Людська байдужість – це страшна хвороба, якою заражена більшість […]...
- Твір на тему: “Байдужість – крок до зради” Кожен з нас напевно розуміє, що в житті існує очевидне зло. Наприклад, у законодавстві закріплені певні діяння, що розглядається всіма як злочини чи правопорушення. Однак далеко необов’язково в житті влаштовано так, що реальне зло завжди карається. Наприклад, є така людська якість, як байдужість. З одного боку, ніхто не може покарати людину за те, що їй […]...
- Моє знайомства з поезією поетів-символістів У процесі вивчення світової літератури я помітила одну цікаву річ: поезія є найчутливішим жанром літератури. Вона дуже тонко реагує на всі зміни у суспільному житті, дуже чітко, наче барометр, показує настрої людей, накопичує ті настрої у собі і несподівано проривається на волю лавиною алегорій, метафор, символів. А ще поезія перебуває у постійному пошуку нових форм […]...