НЕГРИ І МАРІОНЕТКИ – П’ЄР ЖАН БЕРАНЖЕ
П’ЄР ЖАН БЕРАНЖЕ
НЕГРИ І МАРІОНЕТКИ
Віз капітан у синім морі
На ринок негрів продавати.
Вони тужили, мерли з горя…
“Пху,- каже, збитки, до сто мати!
Ото народ дурноголовий!
Та знаю ліки від журби;
Влаштую їм театр ляльковий,-
Порозважайтеся, раби”.
Щоб сум розвіяти безкраїй,
Іде комедія смішна.
Полішинель там виступає,
Для чорних справжня новина.
Вони спочатку опинались,
Мовчали, хмурили лоби,
А там уже й заусміхались…
Порозважайтеся, раби.
Зловив на силу превелику
Царя
А той його у пику! в пику!
Отак-то, дурню, не займай!
Забули чорні про кайдани,
Сміються з тої боротьби.
Тут кожне плакати перестане!
Порозважайтеся, раби!
З’явився чорт, як звісно, чорний,-
До серця чорним і припав.
Полішинеля він, моторний,
Схопив і в пекло потаскав.
Усіх чарує та поява,
“Знай наших!” – чути похвальби.
Вже бідолахам сниться слава…
Порозважайтеся, раби.
Аж до Америки чужої,
Де вдвічі суджено страждати,
За нитку смикані герої
Бідах – невільників смішать.
Так королі, коли лунають
Народу зойки і клятьби,
Його цяцьками звеселяють:
Порозважайтеся, раби.
Переклав з французької МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ
Related posts:
- ПРОЩАЙ – П’ЄР ЖАН БЕРАНЖЕ П’ЄР ЖАН БЕРАНЖЕ ПРОЩАЙ Вже скоро, Франціє. Я подих смерті чую, О мати дорога! Нехай твоє ім’я, Ім’я улюблене останнім прокажу я. Чи хто любив тебе відданіше, як я? Я вихваляв тебе, не вміючи читати, Нині, в смертну мить, знесилений украй, Про тебе буду я, конаючи, співати, Ти ж пошануй мене сльозою і – прощай! […]...
- Скорочено – ЧОМ, ЧОМ, ЗЕМЛЕ МОЯ… – КОСТЯНТИНА МАЛИЦЬКА (ЧАЙКА ДНІСТРОВА) Чом, чом, чом, земле моя, Так люба ти мені, Так люба ти мені? Чом, чом, чом, земле моя, Чарує так мене Краса твоя? Чим, чим, чим манить мене Пташні твоєї спів, Пахучий цвіт лісів? Тим, тим, тим, дитино, знай, Що тут ти вперше світ Уздріла в цвіті літ. Тим, тим, тим, дитино, знай, Що води […]...
- Сутність опору Беранже (за п’єсою “Носороги”) Життя людей сповнене проявів, які при уважнішому розгляді можуть здатися нелогічними чи навіть абсурдними. Особливо це вражає, коли йдеться про явища суспільного життя, коли кожна окрема людина діє за законами особистої логіки, а в поєднанні виходить щось майже безглузде. Глобальні політичні експерименти XX сторіччя неодноразово закінчувалися трагедіями цілих народів, вони здійснювалися на очах письменників, що […]...
- Сутність опору Беранже (за п’єсою Е. Йонеско “Носороги”) П’єса видатного письменника французької літератури Ежена Йонеско “Носороги” була написана у 1959 році. Цей родоначальник “драми абсурду”, класик, у якому критики бачать “в’їдливого спостерігача, безжалісного колекціонера людської глухоти”, був тонким психологом, який закликав людство отямитися, змінити свої духовні орієнтири, щоб не скотитися у прірву бездуховності і зневіри. П’єса “Носороги” – це алегорія на людське суспільство. […]...
- Характеристика образа Беранже в пьесе Э. Йонеско “Носороги” Пьеса Э. Йонеско “Носороги” непривычная по форме, сюжету, хотя целиком понятна с точки зрения характеров. И это и не удивительно, ведь это пьеса абсурда. Именно абсурд и юмор сюжета несут в себе идею победы над страхом перед обществом, государством, перед людьми. Все эти явления навязывают человеку свои правила, свою волю, превращая человека в куклу. Такая […]...
- Сутність опору Беранже (за п’єсою Ежена Йонеску “Носороги”) Сутність опору Беранже (за п’єсою Ежена Йонеску “Носороги”) Життя людей сповнене проявів, які при уважнішому розгляді можуть здатися нелогічними чи навіть абсурдними. Особливо це вражає, коли йдеться про явища суспільного життя, коли кожна окрема людина діє за законами особистої логіки, а в поєднанні виходить щось майже безглузде. Глобальні політичні експерименти ХХ сторіччя неодноразово закінчувалися трагедіями […]...
- Кайдани порвіте – крилаті вирази Кайдани порвіте Слова з поезії Т. Г. Шевченка “Заповіт” (“Як умру, то поховайте”), створеної 1845 р. Ця поезія – політичний заповіт народові, що містить відкритий заклик до визвольної боротьби проти самодержавно-кріпосницького ладу: Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте. Ні в якій країні Брак самопошани Так людей не жер, Яку вас […]...
- Ліричність і краса пісні К. Малицької “Чом, чом, чом, земле моя… “ Костянтина Малицька – різнобічно обдарована людина, яка палко любила свій край. Свою любов вона передала у вірші “Чом, чом, чом, земле моя… “, який став народною піснею. У поезії письменниця звертається до землі як до живої істоти. Авторка пояснює дітям значення поняття “рідний край”, батьківщина – це місце, де ти народився, де живуть твої батьки, […]...
- Чом? Чом? Чом? Земле моя – Малицька Костянтина Скорочено Чом? Чом? Чом? Земле моя, Так люба ти мені? Чом, чом, чом, земле моя. Чарує так мене краса твоя? Чим? Чим? Чим? Манить мене Пташні твоєї спів, пахучий цвіт лісів? Чим, чим, чим манить мене Водиця струй твоїх, що тут пливе? Тим, тим, тим, дівчино, знай, Бо тут ти вперше світ уздріла в яри1 літ. […]...
- Чом? Чом? Чом? Земле моя (скорочено) – Малицька Костянтина Чом? Чом? Чом? Земле моя, Так люба ти мені? Чом, чом, чом, земле моя. Чарує так мене краса твоя? Чим? Чим? Чим? Манить мене Пташні твоєї спів, пахучий цвіт лісів? Чим, чим, чим манить мене Водиця струй твоїх, що тут пливе? Тим, тим, тим, дівчино, знай, Бо тут ти вперше світ уздріла в яри (1) […]...
- Віктор Забіла – Будяк БУДЯК Поралися люди в полі – Хліб святий збирали І діток своїх маленьких Всіх позабирали. Інші колоски збирали, К матеркам носили. \”Любий Сидір! Любий Семен!\” – За те їх хвалили. \”І я, мамо, осьде скілько, Дивись, назбирала!\” \”І ти, любая, Хотинко, – Мати їй сказала. – З’їжте сальця трошки з хлібцем, Да не розкидайте; Як […]...
- Миш і жаба – Народні байки МИШ І ЖАБА Жили раз миш і жаба. Вони були собі щирими приятелями. Раз каже жаба: – Нині буде весілля на тамтому боці ставу. Підемо туди. Миш налякалася та тихцем сказала, що вона не вміє плавати. – Е, це дурниця! – відповіла їй жаба.- Я зав’яжу тобі мотузок довкола шиї та перетягну тебе через воду. […]...
- Вилітала орли з-за крутої гори – cоціально-побутові пісні Вилітали орли З-за крутої гори, – Заплакали молодії хлопці, Сидячи в неволі. Вони заплакали Ще й заголосили: “А в кого ми, пани-браття, Цеє заслужили? Чи в господа Бога, Чи в свої громади, Що нас, таких молоденьких, В некрути забрали; В некрути забрали Ще й попарували, На руки й на ноги Кайдани наклали!” Кайдани наклали, На […]...
- Вилітали орли з-за крутої гори – Народна лірика ВИЛІТАЛИ ОРЛИ З-ЗА КРУТОЇ ГОРИ Вилітали орли З-за крутої гори – Заплакали молодії хлопці, Сидячи в неволі. Вони заплакали, Ще й заголосили: “А в кого ми, пани-браття, Цеє заслужили? Чи в Господа Бога, Чи в свої громади, Що нас, таких молоденьких, В некрути забрали. В некрути забрали, Ще й попарували, На руки й на ноги […]...
- Євген Гребінка – Вовк і огонь У лісі хтось розклав Огонь. Було то восени вже пізно; Великий холод був, вітри шуміли грізно, І била ожеледь, і сніг ішов, либонь; Так, мабуть, чоловік біля багаття грівся, Та ідучи й покинув так його. Аж ось, не знаю я того, Як сірий Вовк тут опинився. Обмерз, забовтався, мабуть, три дні не їв, Дрижить, як […]...
- Скорочено – СТОЇТЬ ЯВІР НАД ВОДОЮ Стоїть явір над водою, в воду похилився, Молоденький козаченько сильно зажурився. Не хилися, явороньку, ще ж ти зелененький; Не журися, козаченьку, ще ж ти молоденький. Не рад явір хилитися, – вода корінь миє; Не рад козак журитися, – так серденько ниє. Уродився козаченько, уродився, вдався, А у степу при дорозі в неволю попався. Що узяли […]...
- Образ Енея у поемі “Енеїда” І. Котляревського Еней у поемі – козацький ватажок, “моторний і завзятіший од всіх бурлак”, гульвіса, що легко зводить жінок і так само легко їх кидає без жодних докорів сумління. Еней полюбляє горілку, але п’є лише від нудьги (“Еней тоді купався в бразі”); він сміливий і відчайдушний, але може на кілька років забути про важливе державне доручення. Вдача […]...
- Глібов Леонід Іванович Стрижено! Стрижено! Їхав чоловік з жінкою полем. Було се літом, саме о ту пору, як на полі так хороше, так весело та любо, що й до дому не хочеться. Їхали вони доріжкою поміж пашнею. Кобила тюпає собі помаленьку, а лоша попереду – вскубне трохи травиці, зробить вибрика та й далі. Дивиться чоловік, хтось на ниві ячмінь покосив. […]...
- Микола Вороний – Чи зумієш? МИКОЛА ВОРОНИЙ ЧИ ЗУМІЄШ? Чи зумієш ти кохати, Щоб за все, про все забути, Щоб усі зірвати пути, Щоб усі зламати грати? Чи зумієш ти літати, Щоб зі мною в парі бути? Чи здолаєш ти в кохання Всі скарби душі вложити, Щоби знов перетворити їх огнем свого страждання? Чи здолаєш без вагання Так же вмерти, […]...
- “Еней був парубок моторний” Поема “Енеїда” І. П. Котляревського – унікальний твір української літератури за своїм жанром, темою, художніми особливостями. Де ще зустрінеш такий густонаселений твір у нашій Літературі? Головним героєм поеми став звичайний собі “парубок моторний” Еней. Якщо Вергілій у своїй поемі “Енеїда” з допомогою цього образу хотів підкреслити благородне, “божественне” походження римського народу (як відомо, Еней – […]...
- Карманський Петро Сильвестрович З тюрми Бряжчать кайдани, крики варти, Прокльони в’язнів – море муки. А мимохіть на білі карти Падуть важкі слова розпуки. Запала ніч. Втишились в’язні, Заснуло все камінним сном. Лиш я сиджу в холодній казні, Сиджу з розпаленим чолом. “І що то буде? Що то буде?” – Ридає по кутках печаль. Лавиною паде на груди Якийсь незмірний дикий […]...
- Виклад сюжету п’єси Бенавенте “Гра інтересів” П’єсу випереджає вимовний одним з акторів перед завісою пролог, що являє собою похвальне слово фарсу як жанру. У пролозі повідомляється, що пропонована глядачам п’єса – фарс, більше схожий на лялькову комедію або на комедію масок: він невигадливий і припускає дитяче бачення миру, – на цей лад автор і просить настроїтися глядачів. Як і покладено в […]...
- Павло Тичина – Дух народів горить Дух народів горить, дух народів – “мов жрець”. Тільки в нас як було: ті ж раби, ті ж підгінчі… О прийдіть же, прийдіть, Маккавея мечі! Спалахніте, вогні Леонардо да Вінчі! Наша кров на полях, на полях на чужих. Наша кров, мов душа самогубця голосить. Заспокойте ж її, заспокойте скоріш. Чи ви й досі не вчули, […]...
- Євген Маланюк – Уривок з поеми ЄВГЕН МАЛАНЮК УРИВОК З ПОЕМИ Je suis un fils de cette race… E. Verhaeren Внук кремезного чумака, Січовика блідий правправнук, Я закохавсь в гучних віках, Я волю полюбив державну. І крізь папери, крізь перо, Крізь дні буденні – богоданно Рокоче запорозька кров Міцних поплічників Богдана – Тих отаманів курінних, Що під гармати революцій Уміли кинуть […]...
- БУВАЄ ГЛУПОТА, НА ВЕЛИКИХ ВИСОТАХ ПОСТАВЛЕНА – БІБЛІЯ БІБЛІЯ КНИГА ЕКЛЕЗІАСТОВА БУВАЄ ГЛУПОТА, НА ВЕЛИКИХ ВИСОТАХ ПОСТАВЛЕНА Мертві мухи псують та зашумовують оливу мироварника,- так трохи глупоти псує мудрість та славу. Серце мудрого тягне праворуч, а серце безумного – ліворуч. Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний. Коли гнів володаря стане на тебе, не […]...
- Скорочено – НЕ БУВАВ ТИ У НАШИХ КРАЯХ… – ПАВЛО ТИЧИНА Не бував ти у наших краях! Там же небо – блакитні простори… Там степи, там могили, як гори. А веснянії ночі в гаях!.. Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш, Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєшь, Серце б’ється і б’ється в грудях… Не бував ти у наших краях. Не бував ти у наших […]...
- Пантелеймон Куліш – Циган ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ ЦИГАН (Уривок з казки) Був собі колись якийсь-то циган, та такий же то прогіркий п’яниця, що й не приведи господи! Чи є у його яка копійчина, так і несе її у шинк, чи яка жупанина – він і її туди ж пре! А жінка з дітьми, голі й босі, пропадають без хліба. Танцюють-танцюють […]...
- Андрій Малишко – Данило однорукий АНДРІЙ МАЛИШКО ДАНИЛО ОДНОРУКИЙ Хата стоїть у селі при долині, Сонце біжить за веселу доріжку, Бачу ті очі синії-сині, Рідну, далеку, привітну усмішку. Знав ти і доброго, і ворожого, Все за людей турбувався, нівроку, Батьківська хата – від літа божого, Так би сказать, з дев’яностого року, Може посвідчить за ночі осінні, І за мотори у […]...
- Геть розмови про війну! – Волт Вітмен Геть розмови про війну! Геть розмови про війну! Геть і війну саму! Зникни назавжди з-перед очей моїх вражених, Видовище почорнілих знівечених трупів! Це розгнуздане пекло й потоки крові – вони для Диких тигрів та вовків із висунутими Язиками, а не для людей із розумом! Свій похід натомість починай, Індустріє! Виводь свої безстрашні армії, Техніко! Свої […]...
- Олександр Олесь – Микита Кожум’яка МИКИТА КОЖУМ’ЯКА Убивши князя Святослава, Печеніги раз у раз Йдуть ордою на Вкраїну, Раз у раз грабують нас І тепер їх шатра сірі Вкрили луг над Трубежем, Печеніги знов з’явились І погрожують мечем. Наші ждуть. Але боїться Печенізький хан іти, Йому хочеться без бою Перемоги досягти. Є один вояк у його Втроє дужчий за вола… […]...
- Борис Олійник – Я спокійно б лежав під вагою століть Я спокійно б лежав під вагою століть, Я б давно вже й землею став, Але ж бісова дівка на кручі стоїть, Огорнувши вітрами стан. Вже зітліли до кореня меч і щит, Наді мною гуде Дніпрельстан. Але ж бісова дівка на кручі стоїть, Огорнувши вітрами стан. Це було зо дві тисячі з гаком літ, Коли стрів […]...
- ЗЕМЛЯ ЗЕМЛЯ Сидить Сокіл-Род на вершечку Дуба-Стародуба й думу думає. Довго-довго. Багато часу минуло. І тоді сказав Сокіл Білобогові: “Ти пірни на дно озера і набери скільки можеш священного піску і розсій в пітьмі його, аби твердь була”. Тоді пірнув Білобог на дно озера Живої Води, схопив піску в обидві жмені, випірнув з води і пішов […]...
- Як виникли Карпати – українська міфологія Колись на нашій землі була величезна рівнина, вкрита травами, деревами; по ній протікали струмки та річки, багаті на рибу. Усім цим володів велетень Силун. Він добре вмів господарювати, мав багато черід корів, волів, отари овець, стада свиней. А гусей та качок, курей просто не злічитиі Палац у Силуна був із мармуру, шпилі сягали до хмар. […]...
- Олена Матушек – Нейтронний зойк НЕЙТРОННИЙ ЗОЙК Коли раптом Дніпро здичавіє ревучий 1 ураз обезлюдніє світ, Як ти будеш стояти, Тарасе, на кручі Самотою На тисячу літ? І твоя всевидючість, обпечена болем, Де і в чому розраду знайде? Є річки, є лани твої широкополі, І – нікого, Нікого Ніде… Будуть сивіти вірші у мертвім беззвуччі, Будуть кликати, кликать людей, Навкруги […]...
- “Посіяла мати чорнобривці біля хати” (за поезією М. Сингаївського) Україна – наша рідна країна. Це та земля, де ми народилися і живемо. Це земля наших батьків, дідів і прадідів. Усім нам безмежно дорога наша мати Україна, і хоч би куди закинула доля українця, його душа залишається тут, де “тихі води і ясні зорі”, де народна пісня бринить найглибиннішйми почуваннями, а чорнобривці народжують у пам’яті […]...
- Про вітер – українська міфологія Молотив один господар. Як змолотив, розпочав віяти зерно і ані, дай Боже, звіяти; він собі стане на тім боці, і вітер також по тім боці дує; він стане на другім боці, і вітер по другім боці дує; так йому все помішав, що не міг сі ради дати. Відтак розсердився, схопив ніж і верг ним, а […]...
- ШОКОЛАД БОЦМАНА – МИКОЛА ТРУБЛАЇНІ Літературне читання 3 клас СВІТ ПРОЗИ Оповідання МИКОЛА ТРУБЛАЇНІ ШОКОЛАД БОЦМАНА (Скорочено) Наш боцман сховав у шухляді стола дві коробки шоколаду. Якось, виходячи з каюти1, він не причинив дверей… – Розглянь малюнок і склади продовження оповідання. 1 Каюта – житлове приміщення на кораблі для команди та пасажирів. Та ось мавпа випустила коробку, а сама метнулась […]...
- Віра в світле майбутнє України (за поезіями “Заповіт”, “І виріс я на чужині”) – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Віра в світле майбутнє України (за поезіями “Заповіт”, “І виріс я на чужині”) А я дивлюся… і серцем лину В темний садочок на Україну. Т. Шевченко Під час тяжкої хвороби Т. Г. Шевченко багато думав про майбутнє України, мріяв про визволення свого народу. Тоді він написав своє звернення до українського народу – “Заповіт”. У вірші […]...
- Не бував ти у наших краях! – ПАВЛО ТИЧИНА Скорочено Не бував ти у наших краях! Там же небо – блакитні простори.,. Там степи, там могили, як гори. А веснянії ночі в гаях!.. Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш, Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш. Серце б’ється і б’ється в грудях… Не бував ти у наших краях. Не бував ти у наших […]...
- Визначте особливості композиції “Божественної комедії’ Данте та її роль у розкритті ідейного задуму твору Композиція “Божественної комедії” побудована надзвичайно символічно. Вона складається з трьох частин. Частина перша – “Пекло” складається з 34 пісень. Дві перші з них – вступні частини, де герой блукає алегоричними лісовими хащами. Це симолізує його пошуки істини, де він, врешті-решт, втрачає орієнтири у морі знань та почуттів. У хащах він зустрічає звірів, які симолізують людські […]...