Нерозривний зв’язок людини із природою й батьківщиною у віршах Н. Рубцова
Поети, що вміють особливо чуйно зауважувати зміни навколишнього світу, часто вертаються у своїх добутках до природи власного дитинства. Саме в цю пору лісу й ріки, лугу й поля наповнені самими яскравими фарбами. Якось особливо, задушевно звучать такі вірші:
Високий дуб. Глибока вода.
Спокійні навкруги лягають тіні.
И тихо так, начебто ніколи
Природа тут не знала потрясінь!
Діти ще не знають багато чого з того, що відомо дорослим. Але й дорослі не всезнающи. Як часто вони зізнаються собі, що розучилися зауважувати незвичайну
И все-таки, ока закриваючи,
Я бачу: над дахами хат
У морозному тумані мерехтячи,
Таємниче зірки тремтять.
Людина, здатний чути голосу природи, багато чого може зрозуміти з бесіди з нею: майбутні лиха й прикрості, радості й здійснення бажань. Для цього зовсім не обов’язково ставати чарівником, досить зупинитися, закрити очі й уважно прислухатися…
Меж болотних стовбурів красувався схід огнеликий…
От наступить жовтень – і здадуться раптом журавлі!
И розбудять мене, покличуть журавлині лементи
Над
Призиваючи “відчинити скоріше ворота”, поет переконує нас послухати ридання журавлів, що прощаються з батьківщиною, тому що через їхній голос із людиною розмовляє мир:
От замовкли – і знову сиротіє душа й Природа Тому, що – мовчи! – так ніхто вуж не виразить їх…
Після прочитання дивних по своїй красі віршів Н. Рубцова серце читача стає більше чуйним і більше уважним до сприйняття мови навколишнього світу.
И всією душею, що не жаль
Всю потопити в таємничому й милому,
Опановує світлий сум,
Як місячне світло опановує миром
Related posts:
- Головна тема у віршах Рубцова Микола Фляків – поет довгоочікуваний. Блок і Єсенін були останніми, хто зачаровував мир поезією – непридуманої, органічної. Голос Рубцова, що ще не знайшов своєї, кореневої, драматичної Теми Батьківщини, Росії, теми життя й смерті, любові й отчаянья, тодішній голос Рубцова тонув у навколишніх його голосах. І це – закономірність Утвору Пушкіна й Тютчева, Лермонтова й Некрасова, […]...
- Тема єднання людини з природою у кіноповісті О. Довженко “Зачарована Десна” (ІII варіант) Наддесення… Місячні ночі над річкою, світ дитячої чистоти і святості, що з такою силою відбився в “Зачарованій Десні”. “Далека красо моя! – звертається Олександр Довженко до річки, та й не тільки до неї. – Щасливий я, що народився на твоєму березі, що нив у незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх […]...
- Тема єднання людини з природою у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” (3 варіант) Наддесення… Місячні ночі над річкою, світ дитячої чистоти і святості, що з такою силою відбився в “Зачарованій Десні”. “Далека красо моя! – звертається Олександр Довженко до річки, та й не тільки до неї. – Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх […]...
- Тема єднання людини з природою у кіноповісті О. Довженко “Зачарована Десна” Я ніколи не бачила Десни, але мені здається, що якби я раптом опинилася на її берегах, все там було б мені знайомим і близьким. Це завдяки таланту О. Довженка, який у кіноповісті “Зачарована Десна” так описав “незайману дівицю”, що, прочитавши книгу, дістаєш стільки чудових вражень, ніби вернувся з казкової подорожі. Що мене особливо вражає в […]...
- Тема єднання людини з природою у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” (2 варіант) Я ніколи не бачила Десни, але мені здається, що якби я раптом опинилася на її берегах, все там було б мені знайомим і близьким. Це завдяки таланту О. Довженка, який у кіноповісті “Зачарована Десна” так описав “незайману дівицю”,”що, прочитавши книгу, дістаєш стільки чудових вражень, ніби вернувся з казкової подорожі. Що мене особливо вражає в цій […]...
- Осмислення взаємин людини з природою у повісті Е. Хемінгуея “Старий і море” І. Е. Хемінгуей – людина-легенда ще за життя. (Талановитий письменник і відважна людина: був учасником воєн (Першої і Другої світових, Громадянської в Іспанії 1937 р.), “великих африканських полювань”, високо в горах і в бурхливих океанах – все, пов’язане з ризиком, приваблювало його.) ІІ. Осмислення взаємин людини з природою у повісті “Старий і море”. 1. Головний […]...
- Зв’язок людини із природою а творчості С. А. Єсеніна 1. Відбиття почуттів людини в природі. 2. Зв’язок людини із тваринними образами. 3. Олюднена природа в поетичному полотні. У необхідному – єднання, у сумнівному – воля, у всім – любов А. Августин У своїй творчості С. А. Єсенін звертається до різних тем Це й чудові пейзажні замальовки, і зворушливі вірші про любов, і проблемні добутки […]...
- Тема єднання людини з природою у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” (1 варіант) Твір Олександра Довженка “Зачарована Десна” – це гімн людській красі і красі природній, здатності людини до злиття з природою, опоетизації її, сприймання її як живої субстанції. Вже з перших сторінок повісті перед нами розгортається селянське життя, переповнене рослинами й плодами, з його піклуванням про город та сад. Та це й не звичайний город, а цілий […]...
- Тема єднання людини з природою у кіноповісті О. Довженко “Зачарована Десна” (І варіант) Твір Олександра Довженка “Зачарована Десна” – це гімн людській красі і красі природній, здатності людини до злиття з природою, опоетизації її, сприймання її як живої субстанції. Вже з перших сторінок повісті перед нами розгортається селянське життя, переповнене рослинами й плодами, з його піклуванням про город та сад. Та це й не звичайний город, а цілий […]...
- Зв’язок людини з природою в поемі “Крило” БОРИС ОЛІЙНИК 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ БОРИС ОЛІЙНИК Зв’язок людини з природою в поемі “Крило” Морально-етичні проблеми, про які пише Борис Олійник, на перший погляд прості і зрозумілі без зайвих слів. Під пером поета вони набувають глибини й багатозначності, він досліджує їх у тісному зв’язку з повсякденним життям людини. Мова й форма віршів Олійника точна, […]...
- ” Мій обов’язок перед природою” Мій обов’язок перед природою… Чим більше я роздумую над цим питанням, тим більше починаю обурюватись тією ситуацією, яка склалась. Я не страждаю надмірною пихатістю та егоїзмом, тож позиція більшості суспільства, що природа – це лише засіб для задоволення наших “царських” потреб, є для мене дійсно неприйнятною. На мою думку, у кожного з нас є навіть […]...
- Твір на тему: ” Мій обов’язок перед природою” Мій обов’язок перед природою… Чим більше я роздумую над цим питанням, тим більше починаю обурюватись тією ситуацією, яка склалась. Я не страждаю надмірною пихатістю та егоїзмом, тож позиція більшості суспільства, що природа – це лише засіб для задоволення наших “царських” потреб, є для мене дійсно неприйнятною. На мою думку, у кожного з нас є навіть […]...
- Кровний зв’язок людини з природою в поемі “Крило” “Весь я у всьому! У травах, воді і корінні…” – так писав Б. Олійник, розмірковуючи про зв’язок людини з природою. І мислив себе як невід’ємну частку природи, що кревно поєднана з землею, небом, травами, птахами. Стали братами журавель і сільський хлопець, герої поеми Бориса Олійника “Крило”. Людина допомагає вижити птахові, і щоосені оселя її заповнюється […]...
- Щастя – це бути з природою, говорити з нею Ліс – диво природи. Дерево – унікальне її творіння. Воно має свою біографію та географію. Назви влучно відображають основні властивості рослини. На земній кулі зростають хлібне, масляне, капустяне, тюльпанне, оливкове, кавове дерева та інші дивовижні цінні рослини. Розвиток людини повинен відбуватися у нерозривному зв’язку і повній гармонії з природою. Ліс – невід’ємна частина історії, побуту, […]...
- У злагоді із природою за творчістю М. Рильська Серед українських поетів М. Рильськ присвятив темі природи найбільше добутків. Автор “Троянд і винограду” уважається більшим майстром пейзажної лірики, у якій завжди говорить людська душа, а живий навколишній світ зображений із серцевою пошаною й закоханістю Природа, її гармонійна краса й щедрість присутні в достатній мері в любовній, філософській, цивільній ліриці, у нарисах. Про ролі природи […]...
- Кревний зв’язок людини з природою у поемі Б. Олійника “Крило” Творчий доробок Б. Олійника позначений такими визначальними рисами, як громадянськість, посилена увага до морально-етичних проблем нашого часу, точність слова. Він поєднав у своїх творах кращі традиції попередників та елементи асоціативно-метафоричного мислення, потужний струмінь фольклорності. Б. Олійник проповідує високі загальнолюдські цінності, зокрема він глибоко переконаний, що кожен повинен жити напруженим духовним життям, бути щирим і щедрим, […]...
- Щастя – це бути із природою “Щастя – це бути із природою, бачити її, говорити з нею” – так писав більше ста років тому Лев Миколайович Толстой. От тільки Природа в часи Толстого й навіть набагато пізніше, коли дітьми були наші бабусі й дідусі, оточувала людей зовсім інша, чим та, серед якої ми живемо зараз. Ріки тоді спокійно несли в моря […]...
- Кревний зв’язок людини з природою у поемі Бориса Олійника “Крило” Творчий доробок Б. Олійника позначений такими визначальними рисами, як громадянськість, посилена увага до морально-етичних проблем нашого часу, точність слова. Він поєднав у своїх творах кращі традиції попередників та елементи асоціативно-метафоричного мислення, потужний струмінь фольклорності. Б. Олійник проповідує високі загальнолюдські цінності, зокрема він глибоко переконаний, що кожен повинен жити напруженим духовним життям, бути щирим і щедрим, […]...
- Щастя – це бути з природою, бачити її, говорити з нею “Щастя – це бути з природою, бачити її, говорити з нею” (Л. Толстой) Ліс – диво природи. Дерево – унікальне її творіння. Воно має свою біографію та географію. Назви влучно відображають основні властивості рослини. На земній кулі зростають хлібне, масляне, капустяне, тюльпанне, оливкове, кавове дерева та інші дивовижні цінні рослини. Розвиток людини повинен відбуватися у […]...
- Емоційний характер лірики Миколи Рубцова Для тихої лірики характерний мотив повернення до джерел, незамутненим джерелам людського буття: по-перше, до природи як джерелу життя всього людства, по-друге, до дитинства як джерелу життя конкретної людини. Зачинатель тихої лірики – Володимир Соколов. У віршах “Хвороба”, “Перше побачення” він поетизував чистоту первозданних людських почуттів і красу миру, баченого очами закоханого. Але найбільшу популярність серед […]...
- Твір на тему: “Щастя – це бути з природою, бачити її, говорити з нею” (Л. Толстой) Ліс – диво природи. Дерево – унікальне її творіння. Воно має свою біографію та географію. Назви влучно відображають основні властивості рослини. На земній кулі зростають хлібне, масляне, капустяне, тюльпанне, оливкове, кавове дерева та інші дивовижні цінні рослини. Розвиток людини повинен відбуватися у нерозривному зв’язку і повній гармонії з природою. Ліс – невід’ємна частина історії, побуту, […]...
- Читаючи вірша Н. М. Рубцова “(1) Всі свої вірші Микола Фляків присвячував Росії – єдиної матері, що він знав, тому що був вихованцем дитячого будинку. Його поезія перейнята глибоким ліризмом і викликає почуття світлого смутку. Фляків, як ніхто інший, тонко почуває навколишній світ. Він не тільки вміє читати його, як відкриту книгу, але й розділяти з ним радості й суму: Широко […]...
- Тема російського села у творчості Н. Рубцова Мовчав, задумавшись, і я, Звичним поглядом споглядаючи, Лиховісне свято буття, Збентежений вид рідного краю Н. Фляків Поет Микола Фляків одним з перших у сучасній літературі підтримав традицію російських класиків: Пушкіна, Лермонтова, Тургенєва, Тютчева, Фета, Єсеніна, Пришвіна, у Творчості яких первозданна Природа, її свіжість і краса посідали не останнє місце. Слава Богові, ще зеленіють пушкінські могутні […]...
- Дарована природою краса Саме спілкування із природою, навіть просто її сприйняття, дарує нам радість. Чому? Напевно, тому, що Природа – це невичерпне джерело краси, що не може залишити байдужої навіть саму черству людину. Краплі ранкової роси можуть сіяти, прекрасніше, ніж коштовні камені. Тендітна травинка, що вперто пробивається крізь сірий асфальт, безодня нічного зоряного неба, ласкаве або сердите море, […]...
- “Що нам дає спілкування з природою” Людина і природа завжди були разом, але з часів початку індустріалізації, зростання технічного прогресу і переходу на нанотехнології, людина забула своє місце в природі, посадивши себе в бетонні клітини, напхані мікрокліматом кондиціонерів. Сучасний світ заліза і бетону мало чим нагадує існування людини в минулому. Ще якихось сто років тому в наших містах було більше дерев, […]...
- Твір по циклі віршів Рубцова “Подорожник” За свою недовгу – у тридцять п’ять років – життя Микола Фляків встигло залишити помітний слід у душі читача як поет, закоханий у свою Вітчизну, і громадянин. З появою його першого збірника віршів “Зірка полів” читач почула вільне й сильну, істинно поетичне мовлення, глибоку, як серпневе небо, і сумну, як осіння далечінь, що мрячить. Писати […]...
- Літературне визнання Рубцова Не дивно, що в загальному потоці книжкової продукції перша книжка Миколи Рубцова, що вийшла мізерним тиражем, загубилася й не додала літературної популярності її авторові. А поки, восени 1964 року, поет виявився на розпуття. Роботи в Никольском не було… “Сиджу часом у свого майже іграшкового віконця й знехотя міркую над тим, що мені почати надалі, – […]...
- Мінорні почуття в поезії Рубцова У віршах, що передруковуються з попередніх збірників у наступні, Фляків робить виправлення, що підсилюють мінорні почуття. Цікава й показова таке виправлення у вірші “Відплиття”. У збірнику “Душу зберігає” кінець другої строфи цього вірша звучав так: “Але дивлячись удалину й вслухуючись у звуки, я ні про що ще не пошкодував”. Через рік у книзі “Сосон шум” […]...
- Життя й доля Миколи Рубцова Стукну по кишені – не дзенькає. Стукну по іншому – не чути… И. Фляків Що ж це за лихо така в нас на Русі – як талановита людина, так обов’язково п’яниця! Якби не горілка, те, можливо, закінчив би Фляків Литинститут, друкувався б, працював. І не завершив би настільки грагично й настільки рано своє життя. Я […]...
- Міркування про творчість Миколи Рубцова Микола Михайлович Фляків народився в селі Емецк Архангельської області, розташованому на березі Північної Двіни. Йому було п’ять років, коли почалася Велика Вітчизняна Війна. Н. Фляків виявився в дитячому будинку села Никольское Тотем-Ского району Вологодської області. У Никольском закінчив семирічну школу й відразу ж виїхав у Ригу, щоб надійти в морехідне училище, але туди приймали тільки […]...
- Мотив туги за Батьківщиною у творчості Є. Маланюка Представник абсолютно нової генерації, поет-воїн, незрадливий лицар-патріот, Є. Маланюк увійшов в історію української літератури XX століття особливою силою слова, пристрасністю почуттів, сміливістю зображення навколишньої дійсності. Видатного поета читає не одне покоління, і кожне розуміє його по-своєму, визначає те, що найбільше хвилює у свій час. Це можна сказати і про Євгена Филимоновича Маланюка. Та вічно новим, […]...
- Меж містом і селом. Із творчості Рубцова Демобілізувавшись восени 1959 року, Фляків приїхав у Ленінград і аж до надходження в Літературний інститут ім’я Горького працював на заводі. Три роки був робітником, але жодного поетичного свідчення про це не залишив. Уже на початку творчого шляху він зрозумів – не можна писати про всім підряд, не можна писати про те, що по-справжньому не хвилює. […]...
- Творчість Миколая Рубцова Зі спогадів Станіслава Кунаева: “Із Тверского бульвару в низьке вікно уривалися людські голоси, брязкання тролейбусних дуг, шум машин, що проносяться до Никитским воріт. У Литинституте йшли вступні екзамени, і всі абітурієнти по шляху в Будинок Герцена заглядали до мене з надією на чудо. Людина по десяти в день. Так що настрій у мене було кепське… […]...
- Твір аналіз поезії Н. М. Рубцова Дивною чистотою, силою й свіжістю почуття, глибиною щиросердечних переживань віє від добутків чудового російського поета Миколи Михайловича Рубцова. “З душі живі звуки в стрункий просяться мотив”, – писав поет у вірші “Весна на море “. И дійсно, стрункість мотиву у віршах Рубцова дивна. Читаючи його добутку, не утомлюєшся дивуватися тому, як слухняні авторові слова, як […]...
- Ця вічна гармонія з природою Шкільний твір за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”. Я у свій час з головою пірнув у Гуцульщину, яка мене захопила. Який оригінальний край, який незвичайний казковий народ. М. Коцюбинський Гуцульщина… Різнобарвна природа: буйство зелених лісів, чарівні Карпати з просторими полонинами, невеличкі річки та озерця з прозорою, чистою водою. Подібні до природи і люди, що […]...
- Аналіз вірша Рубцова “Росіянин вогник” Я була зовсім як сніжна людина, Входячи в хату (остання надія!), И почув, обтрушуючи сніг: – От пекти для вас і теплий одяг… – У цих рядках автор показує чуйність і гостинність російського народу. Це ж він виражає в назві вірша – “Російський вогник” – як втілення доброти серед темного лісу. Оскільки він, також як […]...
- Доля Миколи Михайловича Рубцова Йому було відпущено тридцять п’ять років життя, слава й народна любов – посмертно. Самітність, неприкаяність, бідне й бездомне (майже до кінця) існування. Але й – здатність “згоряти” у праці, усього себе віддавати віршам. Але й – неможливість якої б те не було озлобленості на “обставини”. Зовні несподівана й безглузда, внутрішньо глибоко закономірна й предчувствуемая загибель. […]...
- Твір на тему: Ця вічна гармонія з природою Шкільний твір за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”. Я у свій час з головою пірнув у Гуцульщину, яка мене захопила. Який оригінальний край, який незвичайний казковий народ. М. Коцюбинський Гуцульщина… Різнобарвна природа: буйство зелених лісів, чарівні Карпати з просторими полонинами, невеличкі річки та озерця з прозорою, чистою водою. Подібні до природи і люди, що […]...
- Образ природи у віршах П. Тичини Чарівна, мальовнича природа України не може залишити байдужою жодну людину, здатну сприймати прекрасне, а тим більше поетів, душа яких відкрита для всього тонкого, красивого. Не один вірш присвятили вони рідним вербам, лукам, річкам, і слова ці наповнені щирою любов’ю до рідного краю. Справжнім співцем природи був і Павло Тичина, творчість якого була гімном праматері природі, […]...
- Чи завжди людина буває в гармонії з природою? З первовіку наш народ – хлібороб. Щоденна важка праця коло землі навчила його тонко відчувати навколишнє середовище, дала ключі до порозуміння з Маті-‘р’ю-Природою. Вслухаючись у природні ритми, праукраїнець творив свою власну неписану книгу знань про світ і його закони. Не все нам сьогодні зрозуміле, а дещо на початку третього тисячоліття безповоротно втрачене, та все ж […]...