Нетрадиційне пояснення образу Мотрі за твором “Кайдашева сім’я”

Related posts:

1. “Шукайте жінку!” (нетрадиційне пояснення образу Мотрі за твором І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) “Шукайте жінку!” (нетрадиційне пояснення образу Мотрі за твором І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Хотілося б виділити в “Кайдашевій сім’ї” Івана Нечуя-Левицького серед інших один образ, бо, на мою думку, цей образ є значущим і символічним. Він втілює в собі нехтування народними традиціями, народною етикою і народною мораллю. Перечитаймо уважно твір ще раз, але під таким […]...
2. “Шукайте жінку!” (нетрадиційне пояснення образу Мотрі за твором Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Не маю заперечень проти того, що характери героїв твору обумовлені соціальним становищем суспільства в пореформеному селі, коли загальнолюдські цінності й повага до традицій почали зазнавати змін. І ці зміни були не на краще. Але мені б хотілося виділити у “Кайдашевій сім’ї” Івана Нечуя-Левицького один образ серед інших, бо, на мою думку, цей образ є більш […]...
3. Порівняльна характеристика образів Мотрі та Явдохи Порівняльна характеристика образів Мотрі та Явдохи I. Мотря та Явдоха – яскраві образи роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (Цими образами письменник вносить новий нюанс у художнє розв’язання одвічної проблеми жіночої долі, доводить, що навіть юридично вільній людині в умовах гнобительського ладу не дано жодних можливостей для особистого щастя.) II. Порівняльна характеристика […]...
4. Порівняльна характеристика Мотрі та Явдохи Яскраво змальовані в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні” жіночі образи, зокрема образи Мотрі та Явдохи. Мотря – бідна трудівниця. У словах: “Не судилося Мотрі щастя. Не знала вона його змалку, не бачила дівкою, жінкою; не сподівалася замужнюю вдовою”, – уся її нелегка доля. Вийшла заміж, щоб мати хоча б притулок. Явдоха ще в […]...
5. Порівняльна характеристика Мотрі та Явдохи – Хіба ревуть воли, як ясла повні Яскраво змальовані в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні” жіночі образи, зокрема образи Мотрі та Явдохи. Мотря – бідна трудівниця. У словах: “Не судилося Мотрі щастя. Не знала вона його змалку, не бачила дівкою, жінкою; не сподівалася замужнюю вдовою”, – уся її нелегка доля. Вийшла заміж, щоб мати хоча б притулок. Явдоха ще в […]...
6. Загадки й таємниці жіночої вдачі (Образи Галі й Мотрі в романі “Хіба ревуть воли, як ясна повні?” П. Мирного) Твір Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясна повні?” – це твір, який порушує гострі питання соціального устрою, вибору правильного життєвого шляху, проблеми правди та кривди, відповідальності за свої вчинки. Роман налічує декілька сюжетних ліній, які переплітаються між собою, та десятки персонажів. Відомо, що робота Панаса Мирного над романом тривала близько трьох років, тому кожен […]...
7. Образ Мотрі в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” П. Мирного Мотря – одна з найтрагічніщих постатей в українській літературі. Безталання Мотрі не може не вражати. Що повинна відчувати мати, яка бачить повільну загибель своєї дитини! Із психологічною переконливістю вмотивовано останній крок жінки. Вона була готова віддати заради сина все. Та, не витримавши страшних випробувань, які впали на її сиву голову, не знісши кривавого розбійництва Чіпки, […]...
8. “Чи має право родина Кайдашів на існування?” за твором І. Нечуй-Левицького “Кайдашева сім’я” Іван Нечуй-Левицький є одним з найвидатніших українських письменників, автором таких відомих творів, сюжети яких – життя звичайного українського народу, як “Микола Джеря” і “Кайдашева сім’я”. Ці твори з’явилися наче перлини на грунті української літератури того часу, і навіть в наш час вони виділяються письменницькою майстерністю і високим художнім рівнем. Уже з перших сторінок повісті І. […]...
9. Герой повісті “Кайдашева сім’я”, який мені найбільше сподобався Читаючи повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, я познайомилася з героями, які дуже майстерно змальовані на її сторінках: трудівник Омелько Кайдаш, прохана Маруся Кайдашиха, суворий Карно, веселий та лагідний Лаврін, гарна й бриклива Мотря. Але більше за всіх мені сподобалася красуня Мелашка. “Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як […]...
10. “Чому повість І. Нечуя-Левицького називають “сміхом крізь сльози” (за твором “Кайдашева сім’я”) І Сприйнявши народність і реалізм Т. Г. Шевченка видатний український письменник І. Нечуй-Левицький за півстоліття своєї творчої діяльності написав понад п’ятдесят яскравих творів, в яких йому вдалося відобразити життя різних суспільних верств тогочасної України. Серед них є і гумористичні твори, наприклад, “Голодному й опеньки м’ясо” і “На Кажум’яках”. Але вершиною гумористичного таланту письменника заслужено вважається […]...
11. Життєва філософія Мотрі та Явдохи (за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) ПАНАС МИРНИЙ, Б. ГРІНЧЕНКО 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. ПАНАС МИРНИЙ, Б. ГРІНЧЕНКО Життєва філософія Мотрі та Явдохи (за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) У романі Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” діє понад чотириста персонажів, але жоден із них не загубився у великій […]...
12. Герой повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, який мені найбільше сподобався Герой повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, Який мені найбільше сподобався Читаючи повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, я познайомилася з героями, які дуже майстерно змальовані на її сторінках: трудівник Омелько Кайдаш, прохана Маруся Кайдашиха, суворий Карпо, веселий та лагідний Лаврін, гарна й бриклива Мотря. Але більше за всіх мені сподобалася красуня Мелашка. “Дівчина була невелика на […]...
13. Порівняльна характеристика Мотрі та Явдохи (за романом Панаса Мирного “Хіба pевуть воли, як ясла повні?”) В творі відомого українського автора Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні” яскраво висвітлені різні жіночі образи. Найбільший контраст представляють Мотря та Явдоха. Обидві вони виконують важливу роль у розкритті головних героїв – Чіпки та Галі. Порівняємо ці образи. Умови життя Мотря – матір Чіпки Вариниченка. Вона змалку жила в злиднях, в таких же […]...
14. Нетрадиційне трактування образа Печорина У сучасну епоху, коли деякі фундаментальні положення літературознавчої науки або переглядаються, або піддаються коректуванню, проблема творчого методу стає найбільш актуальною. Багато відкриттів у гуманітарних науках, що стали надбанням вітчизняної філологічної думки в 1990-е роки, вимагають інтеграції На Заході інтеграція літературознавства й теоретичної психології відбулася більше п’ятдесятьох років тому. За цей час вийшли фундаментальні праці епохального […]...
15. Образ тітки Мотрі в комедії “Мина Мазайло” М. Куліша ТІТКА МОТРЯ Заскорузлості поглядів і ворожості до української мови, історії, культури можна лише подивуватися, її репліки смішні, але й небезпечні. Побачивши на вокзалі напис українською “Харків”, вона цілком серйозно питає: “Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортили город?”. Те, що в українській опері “Тарас Бульба” артисти співають по-українському вона називає “безобразієм”. Її докази мають незаперечну логіку: […]...
16. Старий Омелько Кайдаш (за твором “Кайдашева сім’я”) Типовим представником старшого покоління українського селянства пореформених років виступає Омелько Кайдаш, так майстерно зображений автором у повісті. Йому довелося зазнати чимало лиха ще за панщини. Тяжка, виснажлива праця упродовж усього життя наклала невитравний відтінок на його зовнішність. “Ніби намальований на чорному полі картини, сидів Кайдаш у білій сорочці з широкими рукавами. Кайдаш стругав вісь. Широкі […]...
17. Образи селян у повісті “Кайдашева сім’я” Багато майстрів слова є в українській літературі. І одним із них виступає творець української побутової повісті Іван Нечуй-Левицький. Як яскраво описує він українську природу, українське село і людей, які мешкають у цьому селі. У повісті “Кайдашева сім’я” автор так майстерно створив своїх персонажів, то вони, ніби живі, сходять зі сторінок книжки. Всі дійові особи дуже […]...
18. Семантика образу Омелька Кайдаша з повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Образ Омелька Кайдаша змальовано в побутовому реалістичному плані. Крок за кроком минає у повісті сумне життя затурканого селянина. Його недолі автор співчуває, хоча й насміхається із його нерозсудливих вчинків, з його сімейної війни. Але цей сміх гіркий, в якому бачимо сум. Кайдаш втратив авторитет голови родини, не може зрозуміти, чому це його не слухають діти, […]...
19. “Характеристика до образу Павлуши за твором “Тореодори з Васюківки” Прекрасна повість від Всеволода Нестайка ” Тореодори з Васюківки” розповідає цікаву і навіть захоплюючу історію про дитинство. Автор оповідає про пригоди маленьких хлопців, які вигадують різні заняття, займаються ними, тим самим розважаючи себе і іноді все ж приносячи неприємності для дорослих. Але хіба може бути інакше, коли справою займаються діти? У повісті переважно розглядаються і […]...
20. Підручник народознавства (за повістю “Кайдашева сім’я”) Все своє життя Іван Семенович Нечуй-Левицький “кров’ю і нервами” був зв’язаний з простим народом: глибоко знав його життя, проймався його болями та думками, завжди прагнув допомогти скривдженим. Письменник уважно “наглядав” за життям земляків, його спостережливе око вбирало всі барви – від трагічно-чорних до яскраво-комічних. Серед його творів особливе місце посідає неперевершена повість “Кайдашева сім’я”. “Жодна […]...
21. Кайдашеві звички в сучасному житті (за повістю І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Віра в Бога та дотримання Божих заповідей споконвіку лежали в основі ви­ховання українців. Повага до старших, любов і злагода в родині, піклування про менших братів і сестричок, виконання справ по господарству – всього навчала українська сім’я. Впевнена, що саме так жила більшість українців. Не хочу на­віть вірити в інші стосунки в родинах, як от у […]...
22. Природа сміху в повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький – великий художник у змалюванні картин побуту, великий реаліст у відтворенні живої колоритної мови персонажів. Майстерність побутових картин досягається тим, що письменник добре знає життя селян і вміє з великою художньою виразністю відобразити його в деталях. І. Нечуй-Левицький володіє високохудожньою літературною мовою, широко використовує багатства народної творчості. Письменник високо цінує народну творчість і […]...
23. Художня майстерність повісті “Кайдашева сім’я” Більше ніж століття відділяє нас від часу написання I. Нечуєм-Ле-вицьким повісті “Кайдашева сім’я”, але життя героїв, їхні вчинки і поведінка хвилюють нас і зараз. У чому ж секрет такого довголіття літературного твору? Мені здається, найперше, у художній майстерності автора. I. Нечуй-Левицький не бере предметом дослідження якихось визначних, незвичайних подій, не кидає своїх героїв у вир […]...
24. Гумор і сатира в повісті “Кайдашева сім’я” (2 варіант) Гумор і сатира – два способи зображення смішного в житті. Вони відрізняються характером висміювання. Якщо гумор доброзичливий і жартівливий, то сатира, як правило, викривальна й зла. І те, і друге мають своїм джерелом усну народну творчість: анекдоти, прислів’я, жартівливі оповідання й пісні. Літературні гумористичні і сатиричні твори читачі, мабуть, люблять найбільше, особливо якщо автор гармонійно […]...
25. Повість “Кайдашева сім’я” (Скорочено) – Груші Груша росла широко й високо і довго не родила. Сам Лаврін натякав Карпові не раз і не два, що в Карпів двір одійшла його груша. Але Доки груша не родила, доти й лиха не було. На біду того літа груша вродила, та ще й дуже рясно. Груші були здорові, як кулаки, та солодкі, як мед. […]...
26. Мої роздуми під час читання повісті “Кайдашева сім’я” (ІІ варіант) “Кайдашева сім’я” – один із тих творів, які запам’ятовуються назавжди. Можу це стверджувати, спираючись на досвід моїх бабусі й матері. Обидві й досі згадують Мотрю і Кайдащиху, навіть цитують окремі рядки. Я зацікавилася, що ж це за твір такий, якщо його вивчають ось уже кілька поколінь? Майже з перших сторінок зрозуміла, що “Кайдашева сім’я” – […]...
27. Суперечливість і трагічність образу Понтія Пілата (за твором М. Булгакова “Майстер і Маргарита”) Михайло Булгаков народився в Києві в сім’ї професора Духовної семінарії. Віра в Бога в сім’ї не була предметом розмов. Вона була органічною складовою стосунків між членами родини, основою виховання дітей. У своїй творчості письменник часто звертався до теми віри, боротьби добра і зла, Бога і Диявола. У романі “Майстер і Маргарита” Михайло Булгаков створює три […]...
28. Мої роздуми під час читання повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (2 варіант) “Кайдашева сім’я” – один із тих творів, які запам’ятовуються назавжди. Можу це стверджувати, спираючись на досвід моїх бабусі й матері. Обидві й досі згадують Мотрю і Кайдашиху, навіть цитують окремі рядки. Я зацікавилася, що ж це за твір такий, якщо його вивчають ось уже кілька поколінь? Майже з перших сторінок зрозуміла, що “Кайдашева сім’я” – […]...
29. Характеристика жіночих образів у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” відзначають літературні критики і просто люблять мільйони читачів. Стиль автора легкий, часто іронічний, як кажуть – “з перцем”. В центрі подій родина Кайдашів. Спочатку ми бачимо старих Кайдашиху, Кайдаша та їх двох синів – Карпа та Лавріна. Потім родина зростає, коли хлопці приводять у дім своїх дружин – Мотрю та […]...
30. Іван Нечуй-Левицький “Кайдашева сім’я”. Улюблені герої повісті Повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – один із найбільш значних творів української класичної літератури. Той, хто її прочитав, ніколи не забуде чудового пейзажу з крутими горами, зеленими терасами, із старим лісом, схожим на зелене море, вкрите хвилями. Не забуде дотепного діалогу молодих Кайдашенків про сільських дівчат, “Батальних сцен” сутичок Мотрі й Кайдашихи. Незвичайність повісті у […]...
31. Моє ставлення до образу Володьки Лободи (за твором О. Гончара “Собор”) Першу публікацію роману О. Гончара “Собор” літературознавці й критики зустріли з захопленням, адже автор створив галерею позитивних персонажів, які працюють на благо Батьківщини. Але через кілька днів після виходу роману розгорнулася широкомасштабна акція паплюження твору: виявляв свою пильність академік Шамота, одностайно обурювалися в колективних листах “металурги”, “шахтарі”, “селяни”. Певну роль у розгромі “Собору” зіграло те, […]...
32. Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” – IV варіант ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ IV варіант На початку повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуй – Левицький подає прекрасний пейзаж, який одразу переносить читача на Київщину, в зелений яр біля Росі в другу Половину XIX століття. В біленьких хатках села Семихатки живуть і вмирають, працюють відпочивають, сваряться і любляться селяни тих далеких вже часів. Про […]...
33. Змалювання буднів Кайдашів у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький – видатний український письменник. Його улюблена тема – український народ з його красою і багатством душі. І. Франко називав Нечуя-Левицького талановитим майстром слова, підкреслював його вміння спостерігати життя, передавати побачене засобами слова. Ось чому твори письменника завжди цікаві, захоплюючі і, головне, правдиві. В них дуже яскраво і мальовничо зображене життя людей, з їх […]...
34. “Кайдашева сім’я” – підручник з народознавства Усе своє життя Іван Семенович Нечуй-Левицький “кров’ю й нервами” був зв’язаний з простим народом: глибоко знав його життя, проймався його болями та думками, завжди прагнув допомогти скривдженим. Письменник уважно “наглядав”, за життям земляків, його спостережливе око вбирало всі барви – від трагічно-чорних до яскраво-комічних. Тому такими різними були і його твори: сумні й зворушливі повісті […]...
35. Образи селян у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Образи селян у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Багато майстрів слова є в українській літературі. І одним із них виступає творець української побутової повісті Іван Нечуй-Левицький. Як яскраво описує він українську природу, українське село і людей, які мешкають у цьому селі. У повісті “Кайдашева сім’я” автор так майстерно створив своїх Персонажів, що вони, ніби живі, […]...
36. Хто з героїв повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” мені найбільше запам’ятався? (3 варіант) Повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – один із найбільш значних творів української класичної літератури. Той, хто її прочитав, ніколи не забуде чудового пейзажу з крутими горами, зеленими терасами, із старим лісом, схожим на зелене море, вкрите хвилями. Не забуде дотепного діалогу молодих Кайдашенків про сільських дівчат, “батальних сцен” сутичок Мотрі й Кайдашихи. Незвичайність повісті у […]...
37. І. С. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” Тема. І. С. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” Варіант 1 1. Хто з письменників назвав І. С. Нечуя-Левицького “великим артистом зору”, “творцем живих типів”, “колосальним всеобіймаючим оком України”? А М. Коцюбинський. Б М. Рильський. В С. Васильченко. Г І. Франко. 2. І. С. Нечуй-Левицький – син… А Залізничника. Б Селянина. В Сільського священика. […]...
38. Проблема кохання та сімейного щастя у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Проблема кохання та сімейного щастя у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Хто з нас не мріє про щасливе кохання, міцну родину, тихе сімейне щастя? І це не тільки бажання, але необхідність для людини. Щастя – в коханні. Це питання хвилювало та хвилює багатьох письменників. Проблему кохання і сімейного щастя у повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький […]...
39. Суперечливість і трагічність образу Понтія Пілата (за твором М. Булгакова “Майстер і Маргарита”) Суперечливість і трагічність образу Понтія Пілата (за твором М. Булгакова “Майстер і Маргарита”) І. Пілат – уособлення влади. (Понтій Пілат – п’ятий прокуратор Іудеї – людина державна. Він змушений перебувати в Єршалаїмі, який ненавидить, через свій обов’язок. Пілат жорстокий, його називають “лютим чудовиськом”, а він цим ще й вихваляється, бо вважає, що світом керує закон […]...
40. Коротко про “Кайдашева сім’я” (1879) Літературний рід: епос. Жанр: соціально-побутова повість. Тема: зображення життя українського села в пореформену добу (друга половина XIX ст.) з усіма його складнощами й суперечностями на прикладі однієї родини. Головна ідея: засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз’єднаності в родині. Головні герої: Маруся й Омелько Кайдаші, їхні сини […]...