Ніч… а човен – як срібний птах!.. скорочено – Євген Плужник

Related posts:

1. Ніч… а човен – як срібний птах! – ЄВГЕН ПЛУЖНИК скорочено ЄВГЕН ПЛУЖНИК Ніч… а човен – як срібний птах!.. (Що слова, коли серце повне!) …Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять світи…І внизу, і вгорі глибини… О, який же прекрасний ти, Світе єдиний! Стан природи передано за допомогою персоніфікації “тремтить ріка”, “ліс хилиться”: Річний […]...
2. Ніч… а човен – як срібний птах!.. Плужник Ніч… а човен – як срібний птах!.. (Що слова, коли серце повне!) …Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять світи…І внизу, і вгорі глибини… О, який же прекрасний ти, Світе єдиний! Стан природи передано за допомогою персоніфікації “тремтить ріка”, “ліс хилиться”: Річний пісок слідок […]...
3. Скорочено – РІЧНИЙ ПІСОК СЛІДОК НОГИ ТВОЄЇ… – ЄВГЕН ПЛУЖНИК Річний пісок слідок ноги твоєї І досі ще – для мене! – не заніс… Тремтить ріка, і хилиться до неї На тому березі ріденький ліс… Не заблукають з хуторів лелеки, – Хіба що вітер хмари нажене… О друже мій єдиний, а далекий, Який тут спокій стереже мене! Немов поклала ти мені на груди Долоні теплі, […]...
4. Євген Плужник – Річний пісок Річний пісок слідок ноги твоєї І досі ще – для мене! – не заніс… Тремтить ріка, і хилиться до неї На тому березі ріденький ліс… Не заблукають з хуторів лелеки, – Хіба що вітер хмари нажене… О друже мій єдиний, а далекий, Який тут спокій стереже мене! Немов поклала ти мені на груди Долоні теплі, […]...
5. Річний пісок слідок ноги твоєї – ЄВГЕН ПЛУЖНИК Скорочено Річний пісок слідок ноги твоєї І досі ще – для мене! – не заніс. Тремтить ріка, і хилиться до неї На тому березі ріденький ліс… Не заблукають з хуторів лелеки, – Хіба що вітер хмари нажене… О друже мій єдиний, а далекий. Який тут спокій стереже мене! Немов поклала ти мені на груди Долоні теплі, […]...
6. Аналіз вірша “Ніч.., а човен – як срібний птах!..” Плужник ” Ніч.., а човен – як срібний птах!.. ” аналіз вірша Євгена Плужника – тема, ідея, художні засоби, жанр та інші питання розкриті в цій статті. “Ніч.., а човен – як срібний птах!..” аналіз вірша Жанр: класична любовна елегія Збірка: “Рівновага” Тема: човен-як символ піднесеної душі ліричного героя, його романтичної мрійливості і закоханості в навколишній […]...
7. Для вас, історики майбутні – ЄВГЕН ПЛУЖНИК Скорочено Для вас, історики майбутні, Наш біль – рядки холодних слів! О, золоті далекі будні Серед родючих вільних нив! Забудь про ті натхненні свята. Що в них росила землю кров! Мовчи, мовчи, душе підтята, – Агов! Якийсь дідок нудний напише, – Війна і робітничий рух… О, тихше! – Біль не вщух! Коментар Людське життя для історії […]...
8. Вчись у природи творчого спокою скорочено – Євген Плужник Поезія “Вчись у природи творчого спокою” побудована за допомогою дієслів у формі наказового способу. У такий спосіб підкреслено життєвий досвід ліричного героя. Вчись у природи творчого спокою В дні вересневі. Мудро на землі, Як від озер, порослих осокою, Кудись на південь линуть журавлі. Вір і наслідуй. Учневі негоже Не шанувати визнаних взірців, Бо хто ж […]...
9. ПЛУЖНИК ЄВГЕН Псевдонім – Кантемирянин. Плужник Євген Павлович народився 26 грудня 1898 р. у слободі: Кантемирівці Воронезької губернії в родині дрібного купця: Закінчивши гімназію в м. Боброві, у 1918-1920 pp. жив на Полтавщині, працював учителем, вів театральний гурток, був актором. У 1920 р. Плужник переїхав до Києва, де навчався в Київському ветеринарно-зоотехнічному інституті (1920-1921рр.). У 1921р. він […]...
10. “Як страшно! Людське серце до краю обідніло” (Павло Тичина) – Євген Плужник (1898-1936) Підручник Українська література 11 клас Українська література 1920-1930 років Євген Плужник (1898-1936) “Як страшно! Людське серце до краю обідніло” (Павло Тичина) Лірика Плужника відбивала настрої доби, змальовуючи трагізм буття людини в жорстокому світі катастроф, революцій та братовбивчих воєн. Безглуздому й немилосердному кровопролиттю поет протиставив людинолюбство. Він осуджує і “білий”, і “червоний” терор. Твори збірки “Дні” […]...
11. Роздуми поета над своїм майбутнім (за баладою “Човен”) – IІ варіант ЄВГЕН ГРЕБІНКА 8 клас II варіант Талановитий український письменник Євген Гребінка зробив великий внесок в розвиток української літератури і журналістики як письменник, видавець, організатор літературних сил. Творча діяльність його припала на ті часи, коли після придушення повстання декабристів в імперії панувала жорстока миколаївська реакція. Але навіть вона не могла спинити зростання прогресивних настроїв у колах волелюбної студентської […]...
12. Роздуми поета над своїм майбутнім (за баладою “Човен”) – I варіант ЄВГЕН ГРЕБІНКА 8 клас І варіант Прощай, мій покою, пускають у море! І, може, недоля і лютеє горе Пограються з човном моїм. Є. Гребінка Ці рядки молодий поет написав, стоячи на порозі нового життя. Позаду була гімназія, а попереду-бурхливий Петербург. Що чекає там його, сина відставного офіцера? Як зустріне холодна столиця хлопця, який народився серед мальовничих краєвидів […]...
13. Євген Плужник – Подолано упертість Ізабелли Подолано упертість Ізабелли, Довершено змагання многих літ, І от Колумб виводить каравели Здійснити мрію і створити міф. Діб сімдесят пливуть вони. Пустелі Незнаних вид то ясні, то мрякі… Невже ж брехня і мапа Тосканеллі І здогади бувалих моряків? Невже шляхів до Індії немає? Невже ганьба їх подвигу й труду? І море це ніде не підіймає […]...
14. Готовність поета служити вищій меті (за поезією “Човен”) ЄВГЕН ГРЕБІНКА 8 клас (за поезією “Човен”) Після закінчення Ніжинської гімназії Є. Гребінка служив у Петербурзі, але ніколи не забував свого рідного краю. Багатющі скарби українського фольклору, знання життя народу допомагали у творчості письменнику, наповнюючи його твори народно-пісенними мотивами, реалізмом. Все життя вболівав він за долю українського народу, а також всіх покріпачених селян. Та передові погляди в […]...
15. Роздуми поета над своїм майбутнім (за баладою “Човен”) – IІІ варіант ЄВГЕН ГРЕБІНКА 8 клас III варіант Є. Гребінка – це талановитий байкар, поет та прозаїк. Поряд із жанром байки письменник вводить в українську літературу романтичний жанр: романси, пісні та поетичні роздуми. Захоплення фольклором, звернення до пісенної лексики, елегійний смуток – це характерні риси поезії Є. Гребінки. Вірш “Човен” – це роздуми поета над своїм майбутнім і взагалі […]...
16. Скорочено – ГАЇ ШУМЛЯТЬ… – ПАВЛО ТИЧИНА Гаї шумлять – Я слухаю. Хмарки біжать – Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй так весело. Гей, дзвін гуде – Іздалеку. Думки пряде – Над нивами. Над нивами-приливами, Купаючи мене, мов ластівку. Я йду, іду – Зворушений. Когось все жду – Співаючи. Співаючи-кохаючи Під тихий шепіт трав голублячий. Щось мріє гай – Над річкою. Ген неба […]...
17. Синій птах (скорочено) – Метерлінк Моріс Стислий переказ П’єса-феєрія на 6 дій 12 картин Картина перша Хатина дроворуба Картина друга У Феї Картина третя Країна спогадів Картина четверта Палац Ночі Картина п’ята Ліс Картина шоста Перед завісою Картина сьома Кладовище Картина восьма Перед завісою, що зображує гарні хмари Картина дев’ята Сади Блаженства Картина десята Царство Майбутнього Картина одинадцята Прощання Картина дванадцята […]...
18. Під чужим небом – ЄВГЕН МАЛАНЮК Скорочено 1 Не треба ні паризьких бруків, Ні Праги вулиць прастарих: Все сняться матернії руки, Стара солома рідних стріх. Все сниться гук весни і вітер. Веселий вітер світлих літ. А тут – молюсь, убогий митар, Шукаю твій вогненний слід… Ні, не знайти. Ніхто не знає. Ніхто не чув твоїх планів. Біля всесвітнього Синаю, Як завше: золото […]...
19. Скорочено “Синій птах” Метерлінка Переддень Різдва. Діти дроворуба, Тільтіль і Мітіль, сплять у своїх ліжечках. Раптом вони прокидаються. Залучені звуками музики, діти підбігають до вікна і дивляться на різдвяне святкування в багатому будинку навпроти. Чути стукіт у двері. З’являється старенької в зеленій сукні та червоному очіпку. Вона горбата, хрому, одноокий, ніс гачком, ходить з паличкою. Це Фея Берілюна. Вона […]...
20. Синій птах (детальний переказ) (скорочено) – Метерлінк Моріс П’єса-феєрія на 6 дій 12 картин Картина перша Хатина Дроворуба Картина друга У Феї Картина третя Країна спогадів Картина четверта Палац Ночі Картина п’ята Ліс Картина шоста Перед завісою Картина сьома Кладовище Картина восьма Перед завісою, що зображує гарні хмари Картина дев’ята Сади Блаженства Картина десята Царство Майбутнього Картина одинадцята Прощання Картина дванадцята Пробудження Дійові […]...
21. Скорочено ЛОСЬ – ЄВГЕН ГУЦАЛО Він прокинувся й нащулив вуха: у вогкому струмені вітру долиннії сухий, різкуватий звук. Звук летів знизу, від річки. Лось звівся, тепер його постать чітко вималювалася в удосвітніх сутінках. Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання. Його роги нагадували осінній низькорослий кущ, із якого обнесло листя. Лось знав, що то тріщить […]...
22. Скорочено – У СИНЬОМУ НЕБІ Я ВИСІЯВ ЛІС… – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів та беріз. У синьому небі з берези і дуба. У синьому морі я висіяв сни, У синьому морі на синьому глеї Я висіяв сни із твоєї весни, У синьому морі з весни із твоєї. Той ліс зашумить, і […]...
23. Скорочено ОЛЕНЬ АВГУСТ – ЄВГЕН ГУЦАЛО Женя повертався зі школи. Він був веселий, розмахував старим портфелем, озирався на всі сторони, кричав про те, що чоловіки рубають лід на тротуарі, в струмках купаються горобці, про дівчат, що йдуть назустріч. І раптом він зупинився. Біля парку стояв натовп. Женину увагу привернув не натовп, а те, що прикувало увагу натовпу. Знімали кіно. Один чоловік […]...
24. Хто ти? (скорочено) – Гуцало Євген 1937-1995 Колишній матрос у смугастому тільнику, штанях – кльош та безкозирці зіскочив з підніжки автобуса. За ним зійшла дівчина. Вона була вогнисто – руда. Коси здіймалися полум’ям, біле лице вродливе, а очі – глибокі й блакитні. Тільки погляд був якийсь жорсткуватий і непривітний. На дівчину всі звернули увагу, бо тут знали кожного “свого”. А крім […]...
25. ХТО ТИ? – ЄВГЕН ГУЦАЛО Скорочено Колишній матрос у смугастому тільнику, штанях – кльош та безкозирці зіскочив з підніжки автобуса. За ним зійшла дівчина. Вона була вогнисто – руда. Коси здіймалися полум’ям, біле лице вродливе, а очі – глибокі й блакитні. Тільки погляд був якийсь жорсткуватий і непривітний. На дівчину всі звернули увагу, бо тут знали кожного “свого”. А крім того, […]...
26. Скорочено ЧЕРВОНА ШАПОЧКА – ЄВГЕН ДУДАР Стара казка на новий лад В одному селі жила Червона Шапочка. Дівчина гарненька, ставненька. Нижню половину її вроди облягали вичовгані джинси. Верхню – розписаний незрозумілими гаслами балахон. На голові хвацько сиділа червона шапочка – подарунок від бабусі на день шістнадцятиріччя. За те її і називали Червоною Шапочкою. Одного разу мама каже Червоній Шапочці: – Ось […]...
27. Лісова казка (скорочено) – дудар Євген Одного сонячного ранку в лісовому господарстві отримали колоду. На ній були висічені якісь знаки і на шнурочку висіла сургучева печатка. Начальник лісгоспу Ведмідь радісно заревів, що нарешті надійшла вказівка з тресту. Прочитали. Просять вислати сто колод у трест і тисячу в главк, бо нема на чому писати. Скликали загальні збори, намітили рубежі, взяли зобов’язання, відправили […]...
28. Сім’я дикої качки скорочено – Гуцало Євген Добре дихалося зранку в старому дубовому лісі. Юрко йшов по стежині, що пролягала між заростями кінського щавлю на рибалку. Йому хотілося не йти, а бігти, не мовчати, а співати. Він не втримався, щоб не крикнути. “А-а-а!” – легко й сріблисто вирвалося з його грудей, покотилося колесом по стежці й погасло в гущавині попереду. Ліс на […]...
29. Лісова казка (для дорослих) скорочено – Євген Дудар У лісовому господарстві отримали колоду, на якій були висічені якісь знаки і на шнурочку висіла сургучева печатка. Начальник лісгоспу Ведмідь радісно заревів, що нарешті надійиїла вказівка з тресту. Коли прочитали, зясувалося, що просять вислати сто колод у трест і тисячу в главк, бо нема на чому писати. Скликали загальні збори, намітили рубежі, взяли зобов’язання, відправили […]...
30. Скорочено СІМ’Я ДИКОЇ КАЧКИ – ЄВГЕН ГУЦАЛО Добре дихалося зранку в старому дубовому лісі. Повітря пахло зволоженим листям, воно голубіло між стовбурами, і далина над верхівками дерев була кришталево чиста, кришталево дзвінка. Юрко йшов по стежині, що пролягала між заростями кінського щавлю, й радів, що сьогодні таки проснувся вчасно і подався сам до річки, щоб порибалити. Вудочка, що, лежала на його плечі, […]...
31. Євген Дудар – Лісова казка (Для дорослих) (СКОРОЧЕНО) Євген Дудар Лісова казка (Для дорослих) (СКОРОЧЕНО) Одного сонячного ранку в лісовому господарстві отримали колоду. На ній були висічені якісь знаки і на шнурочку висіла сургучева печатка. Начальник лісгоспу Ведмідь радісно заревів, що нарешті надійшла вказівка з тресту. Прочитали. Просять вислати сто колод у трест і тисячу в главк, бо нема на чому писати. Скликали […]...
32. Лісова казка (для дорослих) – Євген Дудар Скорочено Одного сонячного ранку в лісовому господарстві отримали колоду. На ній були висічені якісь знаки і на шнурочку висіла сургучева печатка. Начальник лісгоспу Ведмідь радісно заревів, що нарешті надійшла вказівка з тресту. Прочитали. Просять вислати сто колод у трест і тисячу в главк, бо нема на чому писати. Скликали загальні збори, намітили рубежі, взяли зобов’язання, відправили […]...
33. Істотне скорочено – Євген Маланюк Діла ростуть у невмолимі черги. Громадиться цеглинами життя. Як рух, як пруг, як вічний вир енергій, Триває й визначається буття. У наступній строфі автор за допомогою метафори створив неповторний образ будівлі. Водночас він утверджує думку про первіснісність Слова і Любові, які передують будь-якій справі: Співа блакить крізь готику риштовань, Дзвенить цемент крізь дужу плоть будов. […]...
34. Скорочено – ІСТОТНЕ – ЄВГЕН МАЛАНЮК Діла ростуть у невмолимі черги. Громадиться цеглинами життя. Як рух, як пруг, як вічний вир енергій. Триває й визначається буття. Співа блакить крізь готику риштовань. Дзвенить цемент крізь дужу плоть будов. І все ж таки: в началі було – Слово! І все ж таки: начальний дух – Любов! І в серці, і в колекторах моторів […]...
35. Скорочено СЛОН І МУХИ – ЄВГЕН ДУДАР Учені Мухи зібрались на симпозіум: “До питання про походження прислів’я “Не робіть із Мухи Слона”. Муха-доповідач з усією категоричністю заявила: – Прислів’я “Не робіть із Мухи Слона” у своїй основі не відповідає правді! Виходить, що первинним був Слон, а Муха вторинною. Коли все навпаки. І прислів’я, зрозуміло, повинно звучати так: “Не робіть із Слона Муху”. […]...
36. Червона Шапочка (скорочено) – дудар Євген В одному селі жила гарненька дівчина Червона Шапочка. Нижня частина її була у вичовганих джинсах, верхня – в розписаному незрозумілими гаслами балахоні. На голові була червона шапочка – подарунок бабусі на шістнадцятиріччя. Тому так її і звали. Якось мама дала Червоній Шапочці пиріг, вина й звеліла віднести бабусі. Відійшла дівчина подалі, сіла під кущ, випила […]...
37. Слон і муха скорочено – Євген Дудар Зібрався симпозіум учених мух, щоб розглянути походження приказки “Не робіть з Мухи Слона”. Муха-доповідач переконувала, що приказка неправильна. Адже тоді виходить, що первинним був Слон, а Муха – вторинною, тоді як усе навпаки. На Ті думку, вислів має звучати “Не робіть із Слона Муху”. Муха-співдоповідач додала, що Слон взагалі не вартий жодної уваги, адже він […]...
38. Олень Август (скорочено) – Гуцало Євген Женя повертався зі школи. Йому було весело. Раптом він побачив, що у скверику напроти знімають кіно. Один чоловік сидів на високому стільці перед незрозумілим масивним апаратом і їздив із ним по рейках, то наближаючись, то віддаляючись від жовтого автобуса. А біля автобуса повільно виростала черга – дідусь із газетою, молодиця з кошиком, дівчина в хустинці, […]...
39. Сім’я дикої качки (скорочено) – Гуцало Євген Юрко йшов старим дубовим лісом, вдихав свіже повітря й радів, що рано встав і сам іде на риболовлю. Тільки закинув вудку, як почув ззаду гупання. Він так і знав, що приплететься Тося, як збиралася. Настрій у нього одразу зіпсувався. Звинуватив дівчину, що саме через неї не ловиться. Поверталися з річки вдвох. Юрко почав розповідати, як […]...
40. Скорочено – СТИЛЕТ ЧИ СТИЛОС? – ЄВГЕН МАЛАНЮК Стилет чи стилос? – не збагнув. Двояко Вагаються трагічні терези. Не кинувши у глиб надійний якор, Пливу й пливу повз береги краси. Там дивний ліс зітхає ароматом І весь дзвенить од гімнів п’яних птиць, Співа трава, ніким ще не зім’ята, І вабить сном солодких таємниць, Там зачарують гіпнотичні кобри Під пестощі золототілих дів… А тут […]...