Головна ⇒ 📌Довідник з української літератури ⇒ Нова Україна

Нова Україна

“Нова Україна” – літературно-науковий, громадсько-культурний і політичний журнал, виходив з 1922 у Празі спочатку як двотижневик, а пізніше як місячник за редакцією В. Винниченка, М. Шаповала, згодом до редколегії увійшли Н. Григоріїв, С. Довгаль, Б. Залевський, М. Мандрика. Журнал був органом “української демократії, передовсім соціалістичної”. Відкривав свої сторінки для вільної дискусії “соціалістів усякого світогляду і партійної приналежності” (редакційна стаття “До читачів”. – “Н. У.” – “1923, №1-2). Ставив

за мету “відстоювати державну національну незалежність і всебічний вільний розвиток нашого народу”, “визволення людини від усяких форм експлуатації, насильства і гніту”, побудову демократичної України.

Навколо “Н. У.” об’єдналися письменники, громадсько-культурні діячі, вчені, переважно емігранти (Д. Антонович, В. Винниченко, П. Богацький, Л. Білецький, Ю. Дараган, Валерія О’Коннор-Вілінська, Олександр Олесь, В. Самійленко, О. Стефанович, М. Обідний, Софія Русова та ін.).

Журнал містив твори різних жанрів і художніх напрямів представників різних частин України: Буковини й Галичини (Ольга Кобилянська,

Марко Черемшина та ін.), Наддніпрянської України (В. Підмогильний, Г. Косинка, Т. Осьмачка), надавав багато уваги розвитку художнього слова в еміграції, зокрема в Чехії, вміщуючи нові мистецькі речі Є. Маланюка, Ф. Дудка (роман “Чорторий”), А. Павлюка, Галини Журби та ін. Журнал опублікував чимало цінних історико-літературних матеріалів, містив хронікальні матеріали про культурне життя в Україні та в еміграції; бібліографічні огляди тощо.



Related posts:

  1. Нова хата “Нова хата” – літературно-мистецький ілюстрований щомісячний журнал “для плекання домашньої культури”. Виходив у Львові протягом 1925-39 за редагуванням Марії Громницької. Видавець – кооператив “Українське народне мистецтво”. Художнє оформлення обкладинки М. Бутовича. Орієнтувався на освічені кола читачів, передусім – жіноцтво. Містив художні твори, статті, зокрема, поезії в прозі Дніпрової Чайки, Уляни Кравченко, оповідання О. Грицая, повість […]...
  2. Шлях “Шлях” – місячник літератури, мистецтва та громадського життя. Виходив у Москві (1917) та Києві (1918-19) за редакцією Ф. Коломийченка. Містив твори українських письменників, критиків, літературознавців, істориків, публіцистів. Висвітлював шляхи розвитку української літератури, мистецтва, порушував проблеми громадсько-культурного життя. Виник у березні 1917 на хвилі революційного піднесення в Україні, коли вже хитався царат, коли, як наголошувалося у […]...
  3. Ювілей 30-літньої діяльності Михайла Павлика “Ювілей 30-літньої діяльності Михайла Павлика (1874-1904)” – збірник на пошану письменника і громадсько-культурного діяча. Вийшов 1905 у Львові заходом ювілейного комітету, до якого входили В. Стефаник, М. Лозинський та ін. Відкривається портретом ювіляра, фотографіями його родини, загальним описом святкування ювілею у Львові та інших містах Галичини й Буковини. Містить вірш-співанку М. Павлика “За що?”, його […]...
  4. Бджола “Бджола” – літературно-науковий місячник, виходив у Львові 1908 за редакцією М-Венгжина. Протягом січня-грудня з’явилося десять номерів. Містив художні твори переважно молодих письменників Галичини, Буковини, Наддніпрянщини. Кращі з них – вірші, новели, драматичні твори С. Яричевського (“Передсмертна помста”), М. Козоріса (“Гробар”), М. Яцківа (“Тихий світ”), Христі Алчевської (“Вернись до мене, тихий раю”), Наталки Полтавки (“Такий, як […]...
  5. Визволення “Визволення” – за визначенням видавця, “місячник вільної української думки за кордоном” – політичний, громадсько-культурний журнал, виходив у Відні 1923. Видавець і відповідальний редактор – І. Альбрехт. Ставив за мету, як зазначено у вступній статті до першого номера, “служити боротьбі за визволення українських земель з-під польської і румунської окупації. Сю боротьбу вестиме “Визволення” під прапором Соборної […]...
  6. Украинский журнал “Украинский журнал” – літературно-художній, науковий і громадсько-політичний журнал, що виходив 1824-25 у Харкові за редакцією О. Склабовського. Друкував статті про найновіші наукові теорії і відкриття, матеріали з історії України й Росії, етнографічні описи різних міст України, відомості про стан освіти, події громадського та культурного життя міста і краю. На сторінках журналу вперше в українській періодиці […]...
  7. Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
  8. Молода Україна “Молода Україна” – громадсько-політичний рух у Галичині 1870-90, ініційований І. Франком. Протистояв “москвофільству” та “народовству”. Представники “М. У.” репрезентували свої радикальні погляди на сторінках часописів “Друг”, “Громадський друг”, “Молот”, “Світ”, “Житє і слово”, “Народ”, прагнули європеїзації української культури, дотримувалися позитивістських поглядів на мистецтво, обстоювали міметичні принципи художньої творчості. Під такою назвою впродовж 1900-26 виходили періодичні […]...
  9. Нова українська література Нова українська література – українська література XIX ст., що базувалася на іманентній національній основі – народній мові. Започаткована виданням “Енеїди” І. Котляревського (1788), яка підсумовувала ідейно-естетичні пошуки давньої української літератури та виводила національне письменство на нову творчу перспективу, мала великий вплив на сучасників (так звана “Котляревщина”). Н. у. л. пережила тимчасовий спалах сентименталізму (І. Котляревський, […]...
  10. Багаття “Багаття” – літературно-художній альманах, упорядкований і виданий І. Липою в Одесі 1905. Містив поетичні, прозові твори письменників Галичини, Буковини, Наддніпрянської України. Засвідчив єдність українського літературного процесу, розкрив досягнення українського художнього слова в жанрі поезії та малої прози кінця XIX – початку XX ст. Літературу західноукраїнських земель репрезентували І. Франко (вірш “Якби ти знав!”), Ольга Кобилянська […]...
  11. На переломі “На переломі” – журнал політики, літератури та мистецтва, який виходив у Відні 1920. Виражав громадсько-політичну думку української еміграції, яка протягом 1917-20 була тісно пов’язана з національно-визвольними рухами в Україні та за її межами. Об’єднував політиків, вчених, письменників, які опинилися в еміграції, зокрема в Австрії. Головна роль у його виданні належить Олександру Олесеві, який не лише […]...
  12. Буковинський журнал “Буковинський журнал” – громадсько-політичний, літературно-мистецький і науково-освітній часопис, видається у Чернівцях “з 1992. Журнал вперше в Україні опублікував низку творів художньої літератури і документалістики, заборонених в часи тоталітаризму: “Апостол черні” Ольги Кобилянської, антимосквофільську статтю “Щоб не було запізно” Ю. Федьковича, автографи віршів О. Ольжича, мемуари громадських і політичних діячів Буковини О. Поповича, Т. Галіпа. Часопис […]...
  13. Нова генерація “Нова генерація” – літературна організація, третя модифікація об’єднань українського “лівого фронту” мистецтв (УкрЛІФ). Першою була асоціація панфутуристів (Аспанфут), що діяла з 1922 у Харкові та Києві на чолі з незмінним лідером і теоретиком М. Семенком. У своїх деклараціях, маніфестах, платформах, що друкувалися у збірниках “Семафор у майбутнє”, “Катафалк мистецтва” (1922), проголошувала кінець “буржуазного мистецтва”, деструкцію […]...
  14. Вісник культури і життя “Вісник культури і життя” – ілюстрований громадсько-культурний і літературний тижневик, виходив у Києві 1914 (чотири номери) за редакцією П. Богацького та активною участю Г. Хоткевича. Ставив за мету тримати “руку на пульсі культурного життя, приносити в українську сім’ю знання того, чим живе і дише культурний світ, новини наукового й артистичного руху; а передусім має на […]...
  15. Україна – центральний образ лірики Є. Маланюка Україна – центральний образ лірики Є. Маланюка I. З Україною в серці. (Є. Маланюк 48 років прожив в еміграції – це життя поза Україною, але з нею в серці. Тому центральним образом його лірики є образ України – її доля, її історія.) II. Україна в мріях і в творчості Євгена Маланюка. 1. Болісне почуття розлуки […]...
  16. Рідна школа “Рідна школа” – орган педагогічного товариства “Рідна школа”, ілюстрований освітньо-педагогічний “часопис для всіх”, виходив у Львові щотижня протягом 1932-39 за редакцією 1. Герасимовича, М. Струтинського та ін. Присвячений справам виховання і освіти. Обстоював право українців на національну освіту, знайомив з новими досягненнями в галузі дидактики, белетристичними творами з патріотичного та естетичного виховання. В умовах наступу […]...
  17. Михайло Петрович Драгоманов. 1841-1895. Його ювілей, смерть, автобіографія і спис творів “Михайло Петрович Драгоманов. 1841-1895. Його ювілей, смерть, автобіографія і спис творів” – літературно-науковий збірник, у якому подано різноманітний матеріал з України та з-за кордону, що висвітлює життя і творчість М. Драгоманова, його внесок у розвиток філософської, громадсько-культурної та естетичної думки України, співпрацю з європейським науковим світом. Уклав і видав М. Павлик 1896 у Львові до […]...
  18. Українське слово “Українське слово” – громадсько-культурний двотижневик, орган української еміграції, які підтримували гетьмана П. Скоропадського. Виходив 1921-22 у Берліні. Мав своїм завданням об’єднання емігрантів у Німеччині навколо концепції Української держави, виробленої за часів Гетьманату, орієнтувався на підтримку українського національно-визвольного руху німецьким урядом. Публікував хроніку українського життя у Німеччині, діяльності державних установ, товариств в еміграції, інформував про події […]...
  19. Твір “Золоті, дитячі сни” України (за поезією “Україна в старовину” з книги “Княжа Україна” О. Олеся) “Золоті, дитячі сни” України (за поезією “Україна в старовину” з книги “Княжа Україна” О. Олеся) Ось я розгорнув книгу: Олександр Олесь “Княжа Україна”. Поезія “Україна в старовину”. Поринаю в давні часи, неначе в машині часу зробив переліт: Ліс густий дрімучий, темний. Споконвічний ліс росте, Не проб’ється навіть сонце Крізь гілля його густе. Незаймана природа, невимовна […]...
  20. Нова українська література Історичне підгрунтя розвитку української літератури 1764 р. – скасування гетьманства; 1773 р. – скасування Запорозької Січі; запровадження кріпацтва; – масове закриття народних шкіл; ліквідація друкарства; занепад освіти; – прийняття законів, указів, що забороняли поширення української мови в Україні (Указ Петра І про заборону друкувати в Малоросії будь-які книги, крім церковних (1720), наказ Петра II про […]...
  21. НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (кінець XVIII – початок XX ст.) УКРАЇНСЬКУ літературу від кінця XVIII ст. і до початку XX ст. називають “новою”. Поряд із назвою “нова література” вживається й назва “література XIX-початку XX ст.”, бо саме цю епоху вона охоплює. Зрозуміло, що з погляду сучасних естетичних критеріїв і уявлень література цього періоду вже втратила новизну, і назва залишилася традиційною, як, наприклад, “нова історія” чи […]...
  22. III. Нова українська література 9 клас III. Нова українська література Загальний огляд Історичне підгрунтя розвитку української літератури – 1764 р.- скасування гетьманства; – 1773 р.- скасування Запорозької Січі; запровадження кріпацтва; – масове закриття народних шкіл; ліквідація друкарства; занепад освіти; – прийняття законів, указів, що забороняли поширення української мови в Україні (Указ Петра І про заборону друкувати в Малоросії будь-які […]...
  23. Нова рада “Нова рада” – літературно-художній альманах, виданий 1908 за редакцією М. Старицького, Олени Пчілки, Людмили Старицької-Черняхівської, І. Стешенка заходом Київського літературно-артистичного товариства. Один із найповажніших за змістом, Найавторитетніших за автурою альманахів. “Н. р.” була своєрідним продовженням альманаху “Рада”, підготовленого М. Старицьким у Києві і виданого двома частинами 1883-’84. Альманах відкривається фотопортретом М. Старицького та містить його […]...
  24. РУСЬКА БЕСІДА “РУСЬКА БЕСІДА” – українська громадська культурно-освітня організація на Буковині. Заснована 26 січня 1869 р. з метою представництва та охорони прав українців під румунською владою. Перший голова – О. В. Продан, найвизначніші діячі – С. Воробкевич, О. Калужняцький, Є. Пігуляк, О. Поповичі, М. Івашко. Мала друкований орган – журнал “Буковинська Зоря” (1870-1871). З 1880 р. філії […]...
  25. В нас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколи Україна Хтось згадає безкраї пшеничні лани і блакитне чисте небо – і перед ним постане прекрасна Либідь або безстрашний Святослав. Комусь будуть вчуватися пісні Марусі Чурай. А хтось побачить перед собою козацькі полки, що виступають у похід. Рідну Батьківщину оспівувало не одне покоління поетів і прозаїків. їй присвячували свої картини художники. Україно, ти для мене диво, […]...
  26. Буковина “Буковина” – українська громадсько-культурна газета, орган буковинських народовців. Виходила в Чернівцях заходом товариства “Руська бесіда” протягом 1885-1910 спочатку двічі на місяць, 1892-95 – як тижневик, 1895-97 – чотири рази на тиждень, згодом – тричі на тиждень. Протягом 1911-12 не виходила. Два роки (1913-14) функціонувала під назвою “Нова Буковина”. 1915-18 під відновленою назвою виходила у Відні. […]...
  27. “Авжеж!” “Авжеж!” – літературно-мистецький журнал (до 1991 – літературно-публіцистичний альманах). Видається в Житомирі з 1990 як незалежний часопис. Сприяв появі творів, що в силу різноманітних обставин не могли бути надруковані в офіційних виданнях “перебудовчого” періоду. На сторінках журналу виступали митці різних напрямів: від традиційних до авангардних (І. Козаченко, В. Цибулько, В. Олейко, В. Кашка, К. Москалець, […]...
  28. Україна у творчості О. Довженка (за твором О. Довженка “Україна в огні”) І. О. Довженко – найвидатніший митець і культурний діяч світу, класик українського мистецтва і літератури, носій ідеалів добра і краси. II. Кіноповість “Україна в огні” – твір про трагедію українського народу за часів фашистської навали. 1. Україна – центральний образ твору (любов О. Довженка до рідної України; відбиття у кіноповісті найтяжчих сторінок Великої Вітчизняної війни […]...
  29. НАРОД “НАРОД” – громадсько-політичний і науково-популярний журнал. Виходив у 1890 – 1895 рр. поперемінно у Львові та Коломиї раз на два тижні за редакцією І. Франка й М. Павлика. Протягом 1890 – 1893 рр. був органом русько-української радикальної партії. Журнал уміщував матеріали про тяжке становище селянства Галичини, викривав угодовство політичних партій, подавав огляди міжнародного робітничого та […]...
  30. Вільна Україна “Вільна Україна” – політичний, літературно-науковий часопис, виходив 1906 (всього 6 чисел, перше та останнє – здвоєні) у Петербурзі. Видавець – А. Шабленко, редакційна колегія – М. Порш, С. Петлюра, П. Понятенко. Журнал намагався дотримуватися модної на ті часи соціалістичної орієнтації. На сторінках “В. У.” друкувалися Леся Українка (“Одне слово”, “Напис в руїні”), В. Винниченко (“На […]...
  31. Літературний процес 70 – 90-х років XIX ст.- III. Нова українська література 10 клас III. Нова українська література Літературний процес 70 – 90-х років XIX ст. Український народ в XIX ст. перебував у колоніальній залежності від двох імперій Російської та Австро-Угорської. Колоніальний гніт гальмував духовний розвиток нації, стримував культурно-мистецькі процеси. Кардинальні зрушення в громадській думці почали відбуватися після скасування кріпацтва та проведення в Росії земської, судової, освітньої […]...
  32. Тема. Нова українська література. СУСПІЛЬНО-ІСТОРИЧНІ ОБСТАВИНИ НАПРИКІНЦІ XVIII ст 1. Історична подія, яка не відбувалася під час становлення і розвитку нової літератури. А Народне повстання під керівництвом У. Кармалюка. Б Селянські заворушення на Катеринославщині, Полтавщині. В Війна 1812 року. Г Обирання гетьмана після смерті Б. Хмельницького. 2. Документ, що забороняв друкування будь-яких книг українською мовою. А Доповідь В. Бєлінського. Б Статут про початкову школу. […]...
  33. Літературна Україна “Літературна Україна” – щотижнева газета, орган правління СПУ. Заснована 1927 у Києві (в різні часи виходила у Харкові, Луганську, Уфі, Москві) як орган ВУСППУ (до 1934). Мала назву “Літературна газета” (до 1962), друкувалася також під назвою “Література і мистецтво” (1941-45). Обов’язки головного редактора “Л. У.” виконували Б. Коваленко, І. Ле, П. Усенко, І. Кочерга, Л. […]...
  34. НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА. СУСПІЛЬНО-ІСТОРИЧНІ ОБСТАВИНИ НАПРИКІНЦІ XVIII ст Тема. НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА. СУСПІЛЬНО-ІСТОРИЧНІ ОБСТАВИНИ НАПРИКІНЦІ XVIII ст. 1. Історична подія, яка не відбувалася під час становлення і роз­витку нової літератури. А Народне повстання під керівництвом У. Кармалюка. Б Селянські заворушення на Катеринославщині, Полтавщині. В Війна 1812 року. Г Обирання гетьмана після смерті Б. Хмельницького. 2. Документ, що забороняв друкування будь-яких книг україн­ською мовою. […]...
  35. НОВА РАДІСТЬ СТАЛА – Колядки Українська література 6 клас – О. М. Авраменко ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ Пісні зимового циклу Колядки Пісні зимового циклу пов’язані не лише з періодом очікування весни, а й із стародавніми міфами про народження Всесвіту. Головне свято зими – Різдво, яке відзначають здавна за спеціальним сценарієм. До зимового циклу належать колядки й […]...
  36. Голос друку “Голос друку” – книгознавчий і літературно-критичний журнал, що з’явився у Харкові (1921, всього одне число), містив матеріали з книгознавства, бібліографії, мистецтвознавства, методології та історії літератури і т. п, зокрема, фахові рецензії М. Зерова, М. Плевако, О. Дорошкевича, Г. Іванця на видання творів І. Франка, Т. Шевченка, “Антологію римської поезії” тощо. В окремому розділі опубліковано хроніку […]...
  37. Нова поетика – Відкрита книга РОМАН “АННА КАРЕНІНА” Лев Толстой 1828 – 1910 Відкрита книга РОМАН “АННА КАРЕНІНА” Нова поетика Складний комплекс морально-філософських проблем, який повністю трансформував жанр традиційного сімейного роману, набув у “Анні Кареніній” адекватного художнього втілення. Так само й психологічний аналіз, змалювання внутрішнього світу героїв, зображення характерів у їхньому розвитку й індивідуальній специфіці прибрали тут нових, своєрідних форм. Істотним є те, […]...
  38. Давня казка і правда нова про “Давню казку” Лесі Українки “Давня казка” – дуже небезпечний твір. Він настільки простий за формою, що здається простим для розуміння. Відтак на читача постійно чатує небезпека сприймати “Давню казку” як казку. Насправді, я б не порушував цієї теми, як неповне, неуважне прочитання цього твору не було таким поширеним. На жаль, багато хто не вдумується у зміст прочитаного. Тому мій […]...
  39. Західна Україна “Західна Україна” – літературна організація. Діяла в 1925-33 у Харкові та Києві. Спочатку як секція спілки селянських письменників “Плуг”, а з квітня 1926 – як окрема літератур-но-мистецька спілка, що об’єднувала понад 50 письменників та художників, здебільшого вихідців із західноукраїнських земель, на той час окупованих Польщею, Румунією, Чехо-Словаччиною, а також письменників, що й далі жили на […]...
  40. САЯТ-НОВА (1712 – 1795) САЯТ-НОВА (автонім: Саядян, Арутін – 1712, Тбілісі – 1795, там само) – вірменський поет. Саят-Нова – найвидатніша постать вірменської поезії XVIII ст., творчість якого мовби увінчала все те найкраще, що створив поетичний геній народу від часів Григора Нарекаці. Проте поезія Саят-Нови – явище не лише вірменської літератури. Створюючи свої твори також грузинською […]...
Нова Україна
«
»