“Новi люди” в романi Миколи Чернишевського “Що робити?”
Роман Чернишевського “Що робити?” є художнiм твором, що являє собою “розумовим експериментом” автора, який прагне зрозумiти можливий розвиток тих ситуацiй, колiзiй, типiв особистостей i принципiв їхньої поведiнки, що вже склалися в сучасному життi.
Завдання свого твору Чернишевський вбачає в тому, щоб показати, як позитивнi iдеали, далекi вiд дiйсностi мрiй, поступово переходять у сферу реальної, практичної дiяльностi, доступної простим людям, але все-таки людям нового типу. Адже й сам роман не просто називається “Що робити?”, а має
Новi люди стають, на думку Чернишевського, явищем щоденного життя. Тепер iдеали переходять зi сфери мрiй у сферу практичного життя, причому життя, доступного звичайним людям. Тому й сам автор будує сюжет роману на прикладi життя звичайної жiнки.
Новi люди iстотно вiдрiзняються вiд нiгiлiста Базарова. Головний герой “Батькiв i дiтей” своїм головним завданням вважав “мiсце розчистити”. Чернишевський на тлi полемiки, що розвивається навколо роману Тургенєва, ставить якiсно нове завдання: показати, що новi люди будують, оновлюють на мiсцях зруйнованого,
Iстотно новою є i теорiя розумного егоїзму, або теорiя розрахунку вигiд, щопроголошується i втiлюється в життя новими людьми.
Чернишевський не ставить пiд сумнiв розумнiсть людини, говорячи, що людина може цiлком розумно розрахувати свiй егоїстичний шлях до щастя. Розрахунок своєї вигоди, на думку автора роману, передбачає i певне шанобливе ставлення до iнших людей: “Щоб люди могли насолоджуватися щастям кохання, вони повиннi бути в оточеннi таких же щасливих людей”. Таким чином, теорiя розумного егоїзму виявляється теорiєю революцiйного альтруїзму.
Прикладом розумного егоїзму можуть служити мiркування Лопухова, який завбачив необхiдним для себе “пiти зi сцени”, побачивши, що Вiра Павлiвна i Кiрсанов кохають одне одного: “Менi неприємно втрачати друга; i потiм – менi час переходити на нелегальне становище”.
Дiї Лопухова показують, що моральний рiвень нових людей дуже високий. I сама Вiра Павлiвна заспокоюється лише тодi, коли Лопухов стає повною мiрою щасливим.
Створюючи у своєму творi образи “звичайних нових людей”, Чернишевський показує, що розкутiсть i свобода особи не означають зниження моральних вимог до себе та навколишнiх людей, а навпаки, дають можливiсть людинi розкрити найбiльш повно й яскраво свiй розумовий та творчий потенцiал.
Related posts:
- “Нові люди” в романі “Що робити?” Роман Чернишевського “Що робити?” є художнім твором, “розумовим експериментом” автора, який прагне зрозуміти можливий розвиток тих ситуацій, колізій, типів особистостей і принципів їхньої поведінки, що вже склалися за сучасного життя. Роман “Що робити?” мас підзаголовок: “З розповідей про нових людей”. У своєму творі Чернишевський хотів показати, як позитивні ідеали поступово переходять у сферу практичної діяльності, […]...
- “Нові люди” у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Як треба із заголовка роману, автор хотів предста-вити якусь програму життєвої перебудови, до-торая повинна принести Росії благо. Добуток має підзаголовок “З оповідань про нових людей”. Це безпосередньо ставиться до головних героїв роману – Кірсанову, Лопухову, Вірі Павлівні. У чому їх новиз-на? Вони будують своє життя по нових принципах Життя на засадах колективізму: роби так, щоб […]...
- “Нові люди” у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” М. Г. Чернишевський писав свій роман “Що робити?”, будучи ув’язненим у Петропавловській фортеці. У цьому романі він писав про “нових людей”, які тільки що з’явилися в країні. У романі “Що робити?”, у всій його образній системі Чернишевський намагався представити в живих героях, у життєвих ситуаціях ті нормативи, які, як він вважав, повинні з’явитися головним мірилом […]...
- “Нові люди!” у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Н. Г. Чернишевський писав свій роман “Що робити?”, будучи ув’язненим у Петропавловскую міцність. У цьому романе він писав про “нових людей”, які тільки що з’явилися в країні. У романі “Що робити? “, у всій його образній системі Чернишевський питался представити в живих героях, у життєвих ситуаціях ті нормативи, які, як він думав, повинні виявитися головним […]...
- Чим близькі мені моральні ідеали “Нових людей” (по романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?”) Нам близький і дорогий великий російський мислитель і борець за волю народу Микола Гаврилович Чернишевський. Своєї полум’яної, різнобічної теоретической і політичною боротьбою із силами реакції Чернишевський покизал приклад безстрашності, стійкості, патриотизма й революційної последовательности в досягненні поставленої мети. Роман Чернишевського “Що делать?” запам’ятав у своїх идейно-смислових проблемах, жанровій складності й розмаїтості структур многорусловитті історичний рух […]...
- Філософські погляди у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” Реалістичний роман, у якому Чернишевський в образній формі виразив свій соціальний ідеал, був свідомо орієнтований на традицію світової утопічної літератури і з’явився новаторським переосмисленням і розвитком жанру утопії. Роман містить найбільш повний і всебічний виклад соціальних ідеалів Чернишевського. Говорячи про утопізм “Що робити?”, ми маємо на увазі не абстрагованість ідеалу і навіть не те, що […]...
- Публіцистичність у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” Чернишевський, ув’язнений у Петропавлівську фортецю, який став жертвою царської сваволі, не впав духом. Їм був задуманий і написаний ряд книг, у тому числі і знаменитий роман “Що робити?”, який став програмою дії для декількох поколінь революціонерів. Роман був розпочатий у грудні 1862 року і закінчений через 4 місяці. Герої роману – творці нових відносин між […]...
- Хто вони “нові люди” у романі “Що робити?” Знаменитий роман Чернишевського “Що робити?” був свідомо орієнтований на традицію світової утопічної літератури. Автор послідовно викладає свою точку зору на соціалістичний ідеал. Утопія, створена автором, виступає в ролі зразка. Перед нами як би вже пророблений досвід, що дає позитивні результати. Серед відомих утопічних добутків роман виділяється тим, що автор малює не тільки картину світлого майбутнього, […]...
- Публічність у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Чернишевський, ув’язнений у Петропавловскую міцність, ставшиший жертвою царської сваволі, не впав духом. У міцності їм був задуман і написаний ряд книг, у тому числі й знаменитий роман “Що делать?”, що став програмою дії для декількох поколінь революціонерів. Роман був початий у грудні 1862 року й закінчений через 4 місяці. Герої роману – творці нових відносінь […]...
- Тема праці у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” Каменем спотикання для багатьох читачів роману “Що робити?” є сни Віри Павлівни. Їх важко буває зрозуміти, особливо у тих випадках, коли із цензурних міркувань Чернишевський висловив свої ідеї в занадто алегоричній формі. Але один з образів, представлених у другому сні Віри Павлівни, не викликає сумнівів у тім, для чого він створений автором. Це – “реальний […]...
- Скорочено роману Що робити? Чернишевського Н. Г У Петербурзі влітку 1856 року в номері однієї з готелів знаходять записку від постояльця: мов, прошу нікого ні в чому не винити, незабаром про мене почують на Ливарному мосту. Типова записка самогубця! І справді, незабаром на Ливарному мосту стріляється якась людина – у всякому разі, з води виловили прострелений кашкет. На дачі на кам’яному острові […]...
- Творчий твір: Роман Чернишевського “Що робити” Твір на тему: Еволюція задуму. Проблема жанру. Поява на сторінках “Сучасника” роману Чернишевського, що перебувало тоді в Петропавловской міцності, було подією величезної важливості як у плані суспільно-політичному, так і літературному. На всю Росію пролунало полум’яне слово письменника, що призивав до боротьби за майбутнє соціалістичне суспільство, за нове життя, побудовану на засадах розуму, за справді людські […]...
- Центральний персонаж добутку Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Рахметов відрізняється від інших героїв роману так само, як сам роман Чернишевського – від тради ционних психологічних романів. У журналі “Епоха”, що издавались М. М. і Ф. М. Достоєвськими, про Рахметове писали як про “якийсь кабінетний міф, що подорожує так само легко по факультетах, як і по Європі” (Н. Соловйов). У художній ієрархії роману він […]...
- Добрі, сильні, чесні й умеющие в романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?” “Добрі, сильні, чесні й умеющие” у романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?”. Н. Г. Чернишевський письменник другої половини XIX століття. Він займався суспільно політичною діяльністю, тому що був ідейним вождем різночинців, керівником політичної боротьби за звільнення селянства. Всі свої революційні погляди письменник відбив у романі “Що робити?”. У добутку автор показав утопічну ідею, створивши суспільство […]...
- Роман М. Г. Чернишевського “Що робити?” про людські відносини Перше прочитання роману М. Г. Чернишевського викличе у сучасного парубка швидше за все усмішку. Справді, дивними здаються відносини, прийняті в сім’ї Лопухова і Віри Павлівни. У будинку існують нейтральні і не нейтральні кімнати, і в не нейтральні кімнати ні чоловік, ні дружина не можуть увійти без стукоту. Та й взагалі, ввічливість чоловіка і жінки по […]...
- Образ Рахметова у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” Роман М. Г. Чернишевського “Що робити?” був написаний у Петропавлівській фортеці. Він був розпочатий 14 грудня 1862 року і закінчений 4 квітня 1863 року. Він писався в епоху підйому революційного руху в Росії. Герой роману Рахметов – революціонер. По походженню він дворянин. Батько його був багатою людиною. Але привільне життя не удержало Рахметова у маєтку […]...
- “Добрі, сильні, чесні й умеющие” у романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?” “Добрі, сильні, чесні й умеющие” у романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?”. Н. Г. Чернишевський письменник другої половини XIX століття. Він займався суспільно політичною діяльністю, тому що був ідейним вождем різночинців, керівником політичної боротьби за звільнення селянства. Всі свої революційні погляди письменник відбив у романі “Що робити?”. У добутку автор показав утопічну ідею, створивши суспільство […]...
- Образи різночинців у романі И. С. Тургенєва “Батьки й Діти” і в романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” И. С. Тургенєв і Н. Г. Чернишевський письменники другої половини XIX століття. Обоє автора займалися обществен-але-політичною діяльністю, були співробітниками журналів “Сучасник” і “Вітчизняні записки”. Н. Г. Чернишевський був ідейним вождем, листи-кому кріпосного права. У своїх добутках писате-чи виступили за звільнення народу Головним героя-мі цих двох романів є Е. Базарів і Рахметов – революціонери-різночинці. Потрібно відзначити, […]...
- Художні особливості і композиційна своєрідність роману М. Г. Чернишевського “Що робити?” Нетрадиційна і незвична Для російської прози XІX століття зав’язка сюжету, більше властива французьким авантюрним романам, – загадкове самогубство, описане у першому розділі “Що робити?”, – була, по загальноприйнятій думці усіх дослідників, свого роду прийомом, що інтригує, покликаним заплутати слідчу комісію і царську цензуру. Тієї ж меті служив і мелодраматичний тон оповідання про сімейну драму у […]...
- ОБРАЗ РАХМЕТОВА В РОМАНІ Н. Г. ЧЕРНИШЕВСЬКОГО “ЩО РОБИТИ?” Центральним у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” є образ Рахметова – “особливої людини”, “вищої натури”. У його образі злилися кращі риси передових людей епохи Чернишевського. Аристократ по походженню, він стає демократом по поглядах на життя й образу поводження. Рахметов – професійний революціонер, революційний вождь. Це “лицар без страху й докору”, людина, начебто викуваний із […]...
- Віра Павлівна – героїня твору Н. Г. Чернишевського “Що робити? З розповідей про нових людей “ Книга будується як розповідь про її життя та духовному розвитку; з її долею з’єднуються чи перетинаються долі інших героїв. Відчуваючи відразу до атмосфері брехні і насильства, що панує в сім’ї, чинячи опір спробам матері видати її заміж за “поганого” молоду людину Сто-решнікова, В. П. одружується (спочатку фіктивний) зі студентом-медиком Лопухово, прихильником соціалістичних ідей. Для спільного […]...
- Жанрова й ідейна своєрідність роману Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Уважається, що Твір Чернишевського “Що робити?” належить до типу утопічних романів. Однак це занадто умовна характеристика, посколь-ку авантюрна зав’язка сюжету надає йому риси детек-тивной повести, докладний життєпис Віри Впавши-Ловны вносить елементи побутової драми, а через рыхло-сти сюжет, що раз у раз переривається простран-ными міркуваннями автора, роман важко втиснути в рамки якої-небудь звичної схеми. Місцями автор […]...
- Аналіз епізоду по романі Н. Г. Чернишевського “Що робити” “Четвертий сон Віри Павлівни” Четвертий сон Віри Павлівни більше необхідний для автора, чим для роману в цілому. Цей епізод – рідка мить Одкровення автора; він ділиться із читачами ідеєю, а може й мрією, що сформулював, пройшовши основну Частину свого життя. З мого погляду, цей шматочок добутку можна виділити в окреме незалежне Ціле. Але разом із цим, цей епізод прекрасно […]...
- Місце і роль М. Г. Чернишевського у суспільному русі 60-х років XIX століття В епоху, коли жив і творів Чернишевський, змінився характер і тип російської інтелігенції, тому що змінився її соціальний склад. Якщо в 40-і роки вона складалася в основному із дворян, то в 60-і вона стала різночинською. Феномен суспільної думки – досягнення 60-х років, його ще не було в 40-і – час вільно мислячих одинаків, що поєднувалися […]...
- “Особлива людина” Рахметов у романі “Що робити?” Порівняно зі “звичайними новими людьми” Рахметов – “особлива” людина. Він ніби доповнює і коригує життя “звичайних нових людей” і теорію розрахунку вигід. Рахметов не належить до кола різночинців. За своїм походженням він – дворянин. Після півроку навчання в університеті Рахметов виходить зовсім іншим. Тепер це людина з власним світоглядом, передовими поглядами. Такий компонент формування особистості […]...
- Зіставляючи романи Н. Островського й Н. Чернишевського Якщо ж говорити про концепції особистості в цілому, що розвиває в романі “Як загартовувалася сталь”, те, напевно, найбільш близьке літературне споріднення можна виявити з романом Н. Г. Чернишевського “Що робити?”. Зіставляючи романи Н. Островського й Н. Чернишевського, критика співвідносила в короткому аналізі образ Павла Корчагіна насамперед з образом Рахметова (наприклад, у книзі Н. Венгрова “Микола […]...
- ЗОБРАЖЕННЯ “НОВИХ ЛЮДЕЙ” У ТВОРАХ ТУРГЕНЄВА Й ЧЕРНИШЕВСЬКОГО Кірсанов з 12 років допомагав батькові в переписуванні паперів, з IV класу гімназії теж давав уже уроки. Обоє грудьми, без зв’язків, без знайомств пролагали собі дорогу”. Тургенєв нічого не розповідає про студентські роки Базарова, але “…треба думати, писав Герцен, що те було життя бідна, трудова, важка… Євгеній Васильович містив себе… Власними працями, перебивався копійчаними уроками […]...
- Соціалістичний утопізм Чернишевського й роман-антиутопія XX століття Росіянин соціалістичний утопізм беріг свої джерела із французького хрис-тианоского соціалізму, представниками якого були Шарль Фур’є й Констант Сен Симон. Їх ціль полягала в тому, щоб створити благополуччя всім людям, причому реформу провести так, щоб кров не була пролита. Вони відмовлялися від ідеї рівності й братерства й уважали, що суспільство повинне будуватися за принципом взаємної подяки. […]...
- Зображення “нових людей” у добутках І. С. Тургенєва й Н. Г. Чернишевського Практично всіх великих росіян писателей хвилювала доля передового чолостоліття свого часу. Ця тема знайшла своє відбиття у романі Тургенєва “Батьки й діти” і у романі Чернишевського “Що робити?” Головні герої цих произведений представляють новий тип передової молоді. По соціальному походженню Базарів, Лопухів, Кірсанов, Віра Павлівна – типові різночинці. Всі вони з дитинства привчені до праці, […]...
- Місце і роль М. Г. Чернишевського у суспільному русі 60-х років XІX століття В епоху, коли жив і творів Чернишевський, змінився характер і тип російської інтелігенції, тому що змінився її соціальний склад. Якщо в 40-і роки вона складалася в основному із дворян, то в 60-і вона стала різночинською. Феномен суспільної думки – досягнення 60-х років, його ще не було в 40-і – час вільно мислячих одинаків, що поєднувалися […]...
- Що робити характеристика образа Лопухова Дмитра Сергеича (Бьюмонта Чарльза) ЩО РОБИТИ? З оповідань про нових людей (Роман, 1863) Лопухів Дмитро Сергеич (Бьюмонт Чарльз) – один з головних героїв. “…Середнього росту або трохи вище середнього, з темними каштановими волоссями, із правильними, навіть гарними рисами особи, з гордим і сміливим видом…” – таким його бачить Віра Павлівна в момент знайомства (він стає вчителем її брата Феди). […]...
- Соціалістичний утопізм М. Г. Чернишевського Російський соціалістичний утопізм походив на французький Християнський соціалізм, представниками якого були Шарль Фур’є й Клод Анрі Сен-Сімон. Їх ціль полягала в тому, щоб створити загальне благополуччя, причому реформу провести так, щоб кров не була пролита. Вони відмовлялися від ідеї рівності і братерства та вважали, що суспільство повинне будуватися за принципом взаємної подяки. Вони затверджували необхідність […]...
- ЕПОХА ЦАРЮВАННЯ ОЛЕКСАНДРА II І ПОЯВА “НОВИХ ЛЮДЕЙ”, ОПИСАНИХ У РОМАНІ Н. Г. ЧЕРНИШЕВСЬКОГО Наприкінці царювання Миколи I країна буквально задихалася в лещатах поліцейського режиму: у всіх російських університетах були закриті кафедри філософії, і навіть спроби перекладу на живу російську мову книг Священного писання сприймалися як зухвалий виклик підвалинам суспільства. Протоієрей Г. П. Павский, що викладав у Петербурзькій духовній академії, був засуджений церковним судом за те, що переклав на […]...
- Тема громадянськоi вiйни в романi Ю. Яновського “Вершники” “Вершники” Ю. Яновського Ї роман про громадянську вiйну на Украiнi. (Ю. Яновського справедливо називають новатором в украiнськiй лiтературi XX столiття. Вiн один iз представникiв неоромантичноi течii, мабуть, тому роман в новелах “Вершники” найменший за обсягом i найзмiстовнiший за тематикою роман про громадянську вiйну на Украiнi.) II. Жахливi сторiнки iсторii Украiни на сторiнках роману “Вершники”. 1. […]...
- Авторський твір: Система образів у романі “Що робити” Образи у романі це Звичайні люди й особлива людина. Новаторство Чернишевськ-письменника виявилося насамперед у створенні образів представників революційно-демократичного табору. До їхнього числа ставляться Лопухів, Кірсанов, Віра Павлівна. Це, по характеристиці автора, нові люди – “добрі й сильні, знаючі й умеющие”. Вищий етичний закон для Чернишевського і його улюблених героїв простий. Щастя для одного неможливо, якщо […]...
- Значення творчості Чернишевського для російської літератури Діяльність Чернишевського зробила величезний вплив на розвиток революційного руху в Росії. Цього ім’ям зв’язані чудові досягнення в області матеріалістичної філософії й політичної економії, естетики, літературної критики й художньої літератури. К. Маркс і Ф. Энгельс знали роботи Чернишевського й з величезною повагою озивалися як про наукові праці російського мислителя, так і про його героїчну особистість. В. […]...
- Сiм’я Катранникiв у романi Василя Барки “Жовтий князь” – втiлення страхiть голодомору Все змiниться! Буде без Насильства, злиднiв, неправди. Хочемо – не хочемо, змiниться… Бо на небi Сонце. / Василь Барка / У свiтовiй iсторiї не зафiксовано голоду, подiбного тому, що випав на долю України – однiєї з найродючiших i найблагословеннiших країн свiту. Житницею називали Україну впродовж багатьох столiть. Але по-хижацьки грабували її, не давали вiльно дихати. […]...
- Жанр і композиція роману “Що робити?” Справжній герой епохи, перед яким “схиляється” автор роману “Що робити?”, – це Рахметов, революціонер з його “полум’яною любов’ю до добра й волі”. Образ Рахметова й вся та чиста, піднесена атмосфера поваги й визнання, який він оточений, з безсумнівністю свідчать, що стрижнева тема роману не в зображенні любові й нових сімейних відносин “звичайних чималих людей”, а […]...
- Базарів і герої Чернишевського Романи “Батьки й діти” Тургенєва й “Що робити?” Чернишевського були написані майже в один час. “Батьки й діти” в 1861 році, а “Що робити?” в 1862 році. Ця епоха підйому разночинского руху, період дії 60-е роки XIX століття, після поразки в Кримській війні й миколаївських репресіях, були для Росії кризовими й, можна сказати, майже революційними. […]...
- Голодомор 1932-33 рр. у романi “Марiя” Уласа Самчука 1933 року свiтову громадськiсть приголомшило нечуване в iсторiї лихолiття, яке спало на голову українського народу – органiзований сталiнсько-бiльшовицькою системою СРСР голодомор, що призвiв до зменшення українцiв на одну п’яту, – сучаснi дослiдники обчислюють кiлькiсть жертв порядком 7,5-8 мiльйонiв. Психiчнi вiдхилення мертвих канули в небуття разом з їхнiми виснаженими тiлами. Зранена психiка живих залишилася на все […]...