Новолітування (скорочено) – Харчук Борис
Мама досвітком взяли клунка й пішли на третє село. Це для мене так сказано. Щоб я не хвилювався.
Але всі знали, що мама пішли до партизан, понесли їм хліба.
Бабуся з братом порядкують. думають, чи зачиняти двері. Вони думають про матір. Вони повинні повернутися, але їх все немає.
Брат товчеться у сінях, а потім стукає в двері.
– Просимо!
– добрий вечір! Не я йду – Новий рік іде!
– Нехай іде, – відказують бабуся, беручи сніп і сіно.
Сніп поставили в кутку, сіно поклали на стіл. Зверху бабуся застилають скатертину,
Більше не набирається.
Бабуся сідають до столу. Першу ложку куті не з’їдають, а підкидають: “Хай так родяться бджоли і щастя”. Потім вони приносять рукавицю, наповнену немолотим зерном.
Це така пашня, з якої виростає щастя.
Але ось майнула тінь. Мама входять, вносячи мороз. Вони сідають за стіл і розповідають, що з ними нічого не трапилося, а от жінка, яку вони зустріли… Вона йшла чомусь
А брат сказав: “Нікого, мабуть, той літак не вислідкував, якщо накинувся на бідну жінку”.
А зранку ми пішли по хатах. Скрізь, де ми заходили, примовляли:
– Запряжем хмару, виїдемо на сонці: землю орати – поля робити… Сійся-родися, жито-пшениця, всяка пашниця! – набирали жменьку зерна, маку, гречки, проса з рукавиці й сипали. – Щоб не бив град… Щоб поля не засівали кулями” білим тілом не зволочувались і кров’ю не сполощувались… Сійся-родися…
Коноплі до стелі, льон по коліна, щоб у вас, люди, голова не боліла!
Новолітування – вітання з новим роком, щедрування.
Related posts:
- Опис звичаїв та новорічних обрядів українського народу (за оповіданням “Новолітування”) – І варіант – БОРИС ХАРЧУК ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ I варіант З оповідання “Новолітування” я дізнався про обряди українського народу, які проводяться під час новорічних свят. Звичаї ці дуже цікаві і несуть в собі глибокий зміст. Я дізнався, що під час святкової вечері треба покласти на стіл сіно, а на покутті поставити житній сніп. В святковий вечір треба ставити дванадцять […]...
- Опис звичаїв та новорічних обрядів українського народу (за оповіданням “Новолітування”) – ІІ варіант – БОРИС ХАРЧУК ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Наш український народ завжди суворо дотримувався своїх давніх звичаїв. Від прадіда до діда передавалися вони, від батька до сина. Усе це – магічні дії, пісні – мало допомогти досягти успіху, бути здоровими, щасливими, багатими. Багато цікавого є у творі Бориса Харчука “Новолітування”. Автор так описує цей звичай: у хату […]...
- Скорочено – ПЛАНЕТНИК – БОРИС ХАРЧУК Молодий агроном приїхав працювати в село Вербівці. Він став жити на квартирі Олени Булиги, старої бабусі, яка самотньо жила в цьому селі. Теплими травневими вечорами Олена Булига зосереджено й помірковано оповідала мені легенду про Планетника, оповиту чарами давніх часів… Це був малий хлопчик, який “прилетів з вирію казки на свій берег”. Дуже полюбляв він щось […]...
- Планетник (скорочено) – Харчук Борис Мене послали в село Вербівку агрономом. Там я жив на квартирі в старенької бабусі Олени Булиги. Вечорами ми милувалися рікою, лісом і собором за ним, дивилися на зоряне небо. Бабуся розповіла мені легенду про Планетника. Планетник був маленьким хлопчиком, він, як усі ми, прилетів із вирію казки на свій берег. Мати поралася на городі, він […]...
- Планетник – БОРИС ХАРЧУК – “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ-ЛЮДИНА?” Скорочено Мене послали в село Вербівку агрономом. Там я жив на квартирі в старенької бабусі Олени Булиги. Вечорами ми милувалися рікою, лісом і собором за ним, дивилися на зоряне небо. Бабуся розповіла мені легенду про Планетника. Планетник був маленьким хлопчиком, він, як усі ми, прилетів із вирію казки на свій берег. Мати поралася на городі, він […]...
- Харчук Борис – Біографія Борис Микитович Харчук (13 вересня 1931, Лози – 16 січня 1988, Рига) – український письменник, член Спілки письменників СРСР з 1958року. Народився 13 вересня 1931 року в селі Лозах (нині Збаразького району Тернопільської області) в селянській родині. Навчався в Учительському інституті у Кременці, де одним із його педагогів був Андрієвський В. П. В 1954 році […]...
- БОРИС ХАРЧУК Народився Борис Микитович 1931 року в селі Лози Збаразького району. Навчався на філологічному факультеті Кременецького педагогічного інституту. Згодом його було вигнано звідти за складання пародій на керівництво вузу. Продовживши навчання в Полтавському педінституті, Харчук вступає на Вищі московські літературні курси. Деякий час працює на журналістській ниві. За три десятиліття письменницької праці на полицю стала бібліотека […]...
- Борис Харчук. “Планетник”. Казкове та реалістичне у повісті-притчі, час теперішній та минулий у творі УРОК 45 Тема. Борис Харчук. “Планетник”. Казкове та реалістичне у повісті-притчі, час теперішній та минулий у творі. Мета. Ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом письменника, зі змістом твору; вміти знаходити казкове і реальне у повісті, повторити термін “притча”; розвивати творчу уяву, виховувати любов до природи, до навколишнього світу. Обладнання: портрет письменника, виставка творів, книга […]...
- Борис Харчук. “Планетник”. Добро і зло в повісті, сучасному світі та в людині УРОК 47 Тема. Борис Харчук. “Планетник”. Добро і зло в повісті, сучасному світі та в людині. Мета. Розкрити символічне значення образу квітки; з’ясувати роль художніх засобів, висловити власні роздуми про суть людського життя. Обладнання: схема-алгоритм. Епіграф: Того чекає благодать, Хто полюбляв однаково Людей, і птахів, і звірят. С. Колрідж Хід уроку І. Перевірка домашнього завдання. […]...
- Борис Харчук “Планетник”. Роздуми про сенс людського життя. Зміст (умовної) частини. Образ Планетника УРОК 46 Тема. Борис Харчук “Планетник”. Роздуми про сенс людського життя. Зміст (умовної) частини. Образ Планетника. Мета. Вчити коментувати зміст (умовної) частини повісті, характеризувати образ Планетника за планом, аналізуючи його вчинки; розвивати вміння висловлювати власні роздуми про суть людського життя, моральний вибір Планетника і кожної людини. Обладнання: книжка “Горохове чудо”, матеріал до літературного диктанту. Хід […]...
- Борис Грінченко – Дзвоник (СКОРОЧЕНО) Борис Грінченко Дзвоник (СКОРОЧЕНО) Головна героїня оповідання – селянська дівчина Наталя, яка змалку знала тільки злидні та горе. Мама померла рано, а батько був п’яницею, пропив господарство та залишив дочку жебракувати. Добрі люди віддали дівчинку до сирітського будинку. Так селянська дитина потрапила в зовсім чуже середовище, де й одяг, і звичаї були зовсім не звичними. […]...
- Дзвоник (скорочено) – Грінченко Борис Головна героїня оповідання – селянська дівчина Наталя, яка змалку знала тільки злидні та горе. Мама померла рано, а батько був п’яницею, пропив господарство та залишив дочку жебракувати. добрі люди віддали дівчинку до сирітського будинку. Так селянська дитина потрапила в зовсім чуже середовище, де й одяг, і звичаї були зовсім не звичними. Навіть мовою говорили іншою. […]...
- Украла (скорочено) – Грінченко Борис Коли вчитель зайшов у клас, зараз побачив, що там робиться щось непевне. – Що тут у вас діється? Усі мовчали, стоячи навкруг одної парти. На тій парті сиділа Олександра. Це була дівчинка першого року навчання, дочка сільського писарчука-п’янички. Вона сиділа, низько похнюпивши голову і втупивши очі у свій стіл. Її біляве, у веснянках обличчя було […]...
- Борис Грінченко – Украла (СКОРОЧЕНО) Борис Грінченко Украла (СКОРОЧЕНО) Коли вчитель зайшов у клас, зараз побачив, що там робиться щось непевне. – Що тут у вас діється? Усі мовчали, стоячи навкруг одної парти. На тій парті сиділа Олександра. Це була дівчинка першого року навчання, дочка сільського писарчука-п’янички. Вона сиділа, низько похнюпивши голову і втупивши очі у свій стіл. Її біляве, […]...
- Борис Грінченко – Олеся (СКОРОЧЕНО) Борис Грінченко Олеся ( СКОРОЧЕНО) Це було давно: тоді, як нашу землю шарпали турки й татари, а гетьмани українські ходили одбиватись од ворогів. Татари грабували, палили й руйнували села, вбивали людей, брали їх у полон і продавали туркам у тяжку неволю. У невеличкому селі на Волині жили прості люди-хлібороби. Довелося зазнати лиха і цьому селу, […]...
- Ринг скорочено – Борис Олійник І гнів, і жах. І білі маски Облич. І злами рук, як ринв. І от затихло. Тільки пласко Лисніє квадратовий ринг. На рингу не суперник – ворог. Той ворог хитро, як лисиця, Мені готує рішенець. Нахабно в праву рукавицю Кладе для певності свинець. Суддя те бачить. Та… не баче. Вони у змовинах давно. Та й […]...
- Скорочено РИНГ – БОРИС ОЛІЙНИК І гнів, і жах. І білі маски Облич. І злами рук, як ринв. І от затихло. Тільки пласко Лисніє квадратовий ринг. Там не суперник мій, а ворог Зіперсь бундючно на канат. Над ним у чорному, як ворон, Чаклує хижий секундант. Той ворог хитро, як лисиця, Мені готує рішенець. Нахабно в праву рукавицю Кладе для певності […]...
- Ринг (скорочено) – Олійник Борис І гнів, і жах. І білі маски Облич. І злами рук, як ринв. І от затихло. Тільки пласко Лисніє квадратовий ринг. Там не суперник мій, А ворог Зіперсь бундючно на канат. Над ним у чорному, Як ворон. Чаклує хижий секундант. Той ворог хитро, як лисиця, Мені готує рішенець. Нахабно в праву рукавицю Кладе для певності […]...
- Грінченко Борис Грицько (скорочено) Грицьків батько приїхав з міста і привіз синові величезного та товстого бублика. Можливо, бублик і не був таким великим, як йому здавалось” бо хлопець не часто їв бублики, і все маленькі. А надто тепер, коли був піст – Петрівка, і їсти було мало чого: борщ, та хліб, та каша. Він вже роззявив рота і хотів […]...
- Каторжна (скорочено) – Грінченко Борис Її тільки й звали – каторжна. Мачуха примушувала виконувати всю хатню роботу, кричав п’яний батько, знущалися мачушині діти й хлопці та дівчата на вулиці. Мала докія тільки мовчала, дивилася спідлоба вовчим поглядом. Ніколи не плакала й не просилася, як не били, чим ще більше (гнівала мачуху. Одного разу підгледіла мачуха, як докія гралася з її […]...
- Слово матері скорочено – Антоненко-Давидович Борис (1899-1984) Якби ви знали, паничі… Тарас Шевченко Це оповідання розповів один пенсіонер. Як і я, він прийшов до нашого спільного знайомого, начальника цеху великого київського заводу. Ми вели розмову про стиляг та бешкетників, у яких через футбол голова часто відстає у своєму розвитку від ніг. Господиня поскаржилася на нинішню молодь, які не слухають і мало […]...
- Борис Грінченко – Каторжна (СКОРОЧЕНО) Борис Грінченко Каторжна (СКОРОЧЕНО) Її тільки й звали – каторжна. Мачуха примушувала виконувати всю хатню роботу, кричав п’яний батько, знущалися мачушині діти й хлопці та дівчата на вулиці. Мала Докія тільки мовчала, дивилася спідлоба вовчим поглядом. Ніколи не плакала й не просилася, як не били, чим ще більше (гнівала мачуху. Одного разу підгледіла мачуха, як […]...
- СЛОВО МАТЕРІ – БОРИС АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ Скорочено Якби ви знали, паничі… Тарас Шевченко Це оповідання розповів один пенсіонер. Як і я, він прийшов до нашого спільного знайомого, начальника цеху великого київського заводу. Ми вели розмову про стиляг та бешкетників, у яких через футбол голова часто відстає у своєму розвитку від ніг. Господиня поскаржилася на нинішню молодь, які не слухають і мало поважають […]...
- Каторжна – БОРИС ГРІНЧЕНКО Скорочено Її тільки й звали – каторжна. Мачуха примушувала виконувати всю хатню роботу, кричав п’яний батько, знущалися мачушині діти й хлопці та дівчата на вулиці. Мала Докія тільки мовчала, дивилася спідлоба вовчим поглядом. Ніколи не плакала й не просилася, як не били, чим ще більше (гнівала мачуху. Одного разу підгледіла мачуха, як Докія гралася з її […]...
- Грінченко Борис Украла (скорочено) Коли вчитель зайшов у клас, зараз побачив, що там робиться щось непевне. – Що тут у вас діється? Усі мовчали, стоячи навкруг одної парти. На тій парті сиділа Олександра. Це була дівчинка першого року навчання, дочка сільського писарчука-п’янички. Вона сиділа, низько похнюпивши голову і втупивши очі у свій стіл. Її біляве, у веснянках обличчя було […]...
- Скорочено КАТОРЖНА – БОРИС ГРІНЧЕНКО (Скорочено) I Усі звали її “каторжною”. – Унеси дров у хату, чи чуєш, каторжна ти! – кричала мачуха. – Геть з-перед очей, каторжна! – визвірювався п’яний батько. – За що ти мене стовхнула, католзна! – пищав дворічний мачушин хлопчик. А хлопці та дівчата на вулиці як звали, то також все ж із додатком: “Ота каторжна […]...
- Скорочено – ВИБІР – БОРИС ОЛІЙНИК Над штормом, над шабельним зблиском, Над леготом теплим в житах Гойдається вічна колиска Маятником Життя; Життю – ні кінця, ні начала. І вічно по колу землі: Комусь – лебеді від’ячали, Комусь – ще сурмлять журавлі. Один передбачливо очі Прикрив ще за крок від межі, Ввійшовши клітиною ночі Тихенько: чи жив, чи й не жив? А […]...
- Пастернак Борис Зимова ніч (скорочено) Зимняя ночь Мело, мело по всей земле Во все пределы. Свеча горела на столе, Свеча горела. Как летом роем мошкара Летит на пламя, Слетались хлопья со двора К оконной раме. Метель лепила на стекле Кружки и стрелы. Свеча горела на столе, Свеча горела. На озаренный потолок Ложились тени, Скрещенья рук, скрещенья ног, Судьбы скрещенья, И […]...
- Вибір – БОРИС ОЛІЙНИК Скорочено Над штормом, над шабельним зблиском, Над леготом теплим в житах Гойдається вічна колиска Маятником Життя; Життю – ні кінця, ні начала. І вічно по колу землі: Комусь – лебеді від’ячали, Комусь – ще сурмлять журавлі. Один передбачливо очі Прикрив ще за крок від межі, Ввійшовши клітиною ночі Тихенько: чи жив, чи й не жив? А […]...
- Борис Грінченко – Сам собі пан (СКОРОЧЕНО) Борис Грінченко Сам собі пан (СКОРОЧЕНО) Селянин Данило вирішив зробити спробу “панського права добути”. Йому забажалося довідатися, “чи можна якось так, щоб і мужик в одній хаті з паном сидів”. І Данило вирушив до міста залізницею. Купив дуже дорогий квиток у вагон першого класу і попхався розшукувати своє місце. Кондуктор не хотів пускати мужика, обзиваючи […]...
- Вибір (скорочено) – Олійник Борис Над штормом, над шабельним зблиском, Над леготом теплим в житах Гойдається вічна колиска Маятником Життя; Життю – ні кінця, ні начала. І вічно по колу землі: Комусь – лебеді від’ячали, Комусь – ще сурмлять журавлі. Один передбачливо очі Прикрив ще за крок від межі, Ввійшовши клітиною ночі Тихенько: чи жив, чи й не жив? А […]...
- Вибір скорочено – Борис Олійник Над штормом, над шабельним зблиском, Над леготом теплим в житах Гойдається вічна колиска Маятником Життя; Життю – ні кінця ні начала. І вічно по колу землі: Комусь – лебеді від’ячали, Комусь – ще сурмлять журавлі. Один передбачливо очі Прикрив ще за крок від межі, Ввійшовши клітиною ночі Тихенько: чи жив, чи й не жив? А […]...
- Скорочено – ВИЗНАЧЕННЯ ПОЕЗІЇ – БОРИС ПАСТЕРНАК 11 КЛАС БОРИС ПАСТЕРНАК ВИЗНАЧЕННЯ ПОЕЗІЇ Це – загуслий заливистий свист, Де – при березі лускіт льодинок, Це – умерзлий у темряву лист, Це – кількох солов’їв поєдинок. Це – солодкий притихлий горох, Це – усесвіту сльози в лопатках, Це – з пюпітрів і флейт – Фігаро1 Круто валиться градом на грядку. Все, що вночі […]...
- Сам собі пан (дуже стисло/скорочено) – Грінченко Борис Селянин данило розповідає про пригоду, яка з ним сталася. Схотілося йому дізнатися, як то пани живуть. Тому він вирішив спробувати, чи може мужик бути поряд з паном. Перш за все вирушив на станцію та купив білет у перший клас. Здивувався, що касир йому нічого не сказав. дорогою кондуктор намагався його зупинити і відправити у вагон […]...
- САМ СОБІ ПАН БОРИС ГРІНЧЕНКО Стислий виклад твору Скорочено Селянин Данило вирішив зробити спробу “панського права добути”. Йому забажалося довідатися, “чи можна якось так, щоб і мужик в одній хаті з паном сидів”. І Данило вирушив до міста залізницею. Купив дуже дорогий квиток у вагон першого класу і попхався розшукувати своє місце. Кондуктор не хотів пускати мужика, обзиваючи того “мурлом”. Аж врешті-решт пропустив, подумавши, […]...
- Твір на тему: Моя сім’я Моя сім’я – це тато, мама, брат Андрій і бабуся. Мама і тато багато працюють, і тому я дуже ціную години, коли ми буваємо разом. Вони намагаються виділити час, щоб поспілкуватися зі мною і Андрієм. Тоді ми йдемо до лісу або в парк, а влітку – до річки або водосховища. Найбільш мені подобається, коли ми […]...
- Моя сім’я Моя сім’я Моя сім’я – це тато, мама, брат Андрій і бабуся. Мама і тато багато працюють, і тому я дуже ціную години, коли ми буваємо разом. Вони намагаються виділити час, щоб поспілкуватися зі мною і Андрієм. Тоді ми йдемо до лісу або в парк, а влітку – до річки або водосховища. Найбільш мені подобається, […]...
- Скорочено РИБАЛКА – ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Українська балада Вода шумить!.. вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: “Ловіться, рибочки, великі і маленькі!” Що рибка смик – то серце тьох!.. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то переполох, Чи то коханнячко?.. не зна він, – а сумує! Сумує він, – аж ось реве, Аж ось гуде, […]...
- Ранок без вечора – ГАЛИНА ПАГУТЯК Скорочено Сонце пробивається крізь зелені штори, будить дівчинку. Літо. Щиро, від усієї душі кукурікає півень. Чорніють від ягід кущі смородини, падає стигла малина, вишні аж бризкають соком. Качата стовпилися біля миски з кукурудзяною кашею. Мала п’є молоко, а бабуся загадує роботу: нарвати кропу, перебрати, почистити цибулю, принести дров. У хаті холодно й темно, й дівчинка думає, […]...
- Скорочено “Ранок без вечора” Пагутяк Сонце пробивається крізь зелені штори, будить дівчинку. Літо. Щиро, від усієї душі кукурікає півень. Чорніють від ягід кущі смородини, падає стигла малина, вишні аж бризкають соком. Качата стовпилися біля миски з кукурудзяною кашею. Мала п’є молоко, а бабуся загадує роботу: нарвати кропу, перебрати, почистити цибулю, принести дров. У хаті холодно й темно, й дівчинка думає, […]...