О панно Інно, панно Інно! – ПАВЛО ТИЧИНА Скорочено

Я – сам. Вікно. Сніги…

Сестру я Вашу так любив –

Дитинно, злотоцінно.

Любив? – Давно. Цвіли луги…

О панно Інно, панно Інно,

Любові усміх квітне раз – ще й тлінно.

Сніги, сніги, сніги…

Я Ваші очі пам’ятаю

Як музику, як спів.

Зимовий вечір. Тиша. Ми.

Я Вам чужий – я знаю.

А хтось кричить:

“Ти рідну стрів!”

І раптом – небо… шепіт гаю…

О ні, то очі Ваші. –

Я ридаю. Сестра чи Ви? – Любив…

Коментар

“О панно Інно, панно Інно!” – шедевр інтимної лірики. Розгортається сюжетна картина – ліричний герой любив сестру, потім зустрів її. Очі підказали, що знайшов рідну душу. Але все так складно в житті, заплутано. Кого ж насправді любив? її, панну Інну, чи сестру?

Тепер сам. Сніги. І солодко-болючі спогади про неповторний час, бо “любові усміх квітне раз – ще й тлінно”. Кохання – це Божий дар. подарунок долі.

Використання звертань, називних речень, неологізмів дає простір для уяви читача, фантазії, пробуджує найромантичніші почуття.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

О панно Інно, панно Інно! – ПАВЛО ТИЧИНА Скорочено