О земле втрачена, явися – ВАСИЛЬ СТУС Скорочено

Related posts:

1. Скорочено – О ЗЕМЛЕ ВТРАЧЕНА, ЯВИСЯ… – ВАСИЛЬ СТУС О земле втрачена, явися – Бодай у зболеному сні! І лазурово простелися, І душу порятуй мені. І поверни у дні забуті, Росою згадок окропи, Віддай усеблагій покуті І тихо вимов: лихо, спи. Сонця хлюпочуться в озерах, Спадають гуси до води. В далеких, дожиттєвих ерах Твої розтанули сліди. Де сині ниви, в сум пойняті, Де чорне […]...
2. Детальний Аналіз “О земле втрачена, явися… ” Стус ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури: патріотична лірика. Жанр: ліричний вірш. Віршовий розмір: ямб. Художньо-стильові особливості: твір присвячено рідному краєві. Написаний у формі звертання, він являє собою низку риторичних запитань, різних за змістом і тональністю, які йдуть за певним образом-картиною. У вірші відтворено художній образ України. Ліричний герой сподівається, що спогади про рідний край порягу – ють […]...
3. Критика “О земле втрачена, явися… ” Стус У вірші ” О ЗЕМЛЕ ВТРАЧЕНА, ЯВИСЯ!.. ” відтворено поетичний образ України. Це – щира розмова сина з рідною землею, далекою і втраченою. Обрамлення підсилює тужливі настрої. Для поета Україна – не просто образ рідної землі. Це незамінна складова його душі, яка водночас і завдає страждань, і лікує: О земле втрачена, явися бодай у зболеному […]...
4. О, земле втрачена – ВАСИЛЬ СТУС – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ВАСИЛЬ СТУС О, земле втрачена О, земле втрачена, Явися бодай у зболеному сні, І лазурово простелися, І душу порятуй мені. І поверни в дні забуті, Росою згадок окропи Віддай усе благій покуті І тихо вимов: лихо, спи!.. Сонця хлопочуться в озерах, Спадають гуси до води, В далеких пожиттєвих ерах Мої […]...
5. Василь Стус – О земле втрачена, явися… (АНАЛІЗ) Аналіз твору Василя Стуса “О земле втрачена, явися… “ Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш. Вид лірики : патріотична. Провідний мотив : мрія про повернення на рідну землю. Віршовий розмір : ямб. Про твір : перебуваючи в засланні, В. Стус з ніжністю згадує рідний край, який пізнавав змалку і який залишився теплим спогадом: […]...
6. Василь Стус – О земле втрачена, явися… (Характеристика твору) Характеристика твору Василя Стуса “О земле втрачена, явися… “ Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш. Вид лірики : патріотична. Провідний мотив : мрія про повернення на рідну землю. Віршовий розмір : ямб. Про твір : перебуваючи в засланні, В. Стус з ніжністю згадує рідний край, який пізнавав змалку і який залишився теплим спогадом: […]...
7. Аналіз “О земле втрачена, явися!..” Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: патріотична. Провідний мотив: мрія про повернення на рідну землю. Віршовий розмір: ямб. Про твір: перебуваючи в засланні, В. Стус з ніжністю згадує рідний край, який пізнавав змалку і який залишився теплим спогадом: “сонця хлюпочуться в озерах”, “світання тіні пелехаті над райдугою голосів”, “плескіт крил і хлюпіт хвиль”… […]...
8. Скорочено “О земле втрачена явися” Стуса У вірші незвичайних метафор, порівнянь: “дня розгойдані тарілі”, “бризкит райдуги в крилі”, “солодавий запах винниць, як гріх, як спогад і як біль” та ін. Твір присвячено рідному краєві. Написаний у формі звертання, він являє собою низку риторичних запитань, різних за змістом і тональністю, які йдуть за певним образом картинкою. У вірші відтворено художній образ України. […]...
9. “О земле втрачена, явися…” – одна з найчарівніших поезій В. Стуса 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ. ПОЕТИ-ШІСТДЕСЯТНИКИ В. СТУС “О земле втрачена, явися…” – одна з найчарівніших поезій В. Стуса “О земле втрачена, явися…” – одна з найчарівніших поезій В. Стуса, у якій він з натхненною майстерністю передав глибокі почуття ліричного героя, породжені розлукою з рідним краєм і нелюдськими умовами […]...
10. Коротко про “О земле втрачена, явися!..” Літературний рід : лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики : патріотична. Провідний мотив: мрія про повернення на рідну землю. Віршовий розмір: ямб. Про твір: перебуваючи в засланні, В. Стус з ніжністю згадує рідний край, який пізнавав змалку і який залишився теплим спогадом: “сонця хлюпочуться в озерах”, “світання тіні пелехаті над райдугою голосів”, “плескіт крил і […]...
11. В. СТУС. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “ВЕСНЯНИЙ ВЕЧІР. МОЛОДІ ТУМАНИ”, “НЕ ОДЛЮБИ СВОЮ ТРИВОГУ РАННЮ…”, “ОСТАННІЙ ЛИСТ ДОВЖЕНКА”, “НЕ МОЖУ Я БЕЗ ПОСМІШКИ ІВАНА…”, “О ЗЕМЛЕ ВТРАЧЕНА, ЯВИСЯ…”, “У ЦЬОМУ ПОЛІ, СИНЬОМУ, ЯК ЛЬОН…”, “ЗА ЛІТОПИСОМ САМОВИДЦЯ”, “НА КОЛИМІ ЗАПАХЛО ЧЕБРЕЦЕМ…”, “ЯРІЙ, ДУШЕ, ЯРІЙ, А НЕ РИДАЙ…”, “ВЕРНИ ДО МЕНЕ, ПАМ’ЯТЕ МОЯ…” Тема. В. СТУС. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “ВЕСНЯНИЙ ВЕЧІР. МОЛОДІ ТУМАНИ”, “НЕ ОДЛЮБИ СВОЮ ТРИВОГУ РАННЮ…”, “ОСТАННІЙ ЛИСТ ДОВЖЕНКА”, “НЕ МОЖУ Я БЕЗ ПОСМІШКИ ІВАНА…”, “О ЗЕМЛЕ ВТРАЧЕНА, ЯВИСЯ…”, “У ЦЬОМУ ПОЛІ, СИНЬОМУ, ЯК ЛЬОН…”, “ЗА ЛІТОПИСОМ САМОВИДЦЯ”, “НА КОЛИМІ ЗАПАХЛО ЧЕБРЕЦЕМ…”, “ЯРІЙ, ДУШЕ, ЯРІЙ, А НЕ РИДАЙ…”, “ВЕРНИ ДО МЕНЕ, ПАМ’ЯТЕ МОЯ…” Варіант 1 1. […]...
12. ЗНО – Василь Стус – Література XX ст Література XX ст. Тема 37. Василь Стус Василь Семенович Стус (мав псевдонім Василь Петрик) – український поет з трагічною долею; літературознавець, перекладач. Належав до “шістдесятників” – покоління новаторів, що будило національну самосвідомість, безкомпромісно висвітлювало соціальні суперечності. Автор поетичних збірок “Зимові дерева”, “Свічав свічаді”, “Палімпсести”, “Веселий цвинтар”, “Дорога болю” та ін. Ім’я Василя Стуса увійшло в […]...
13. “Моя душа запрагла неба” (Василь Стус) – Василь Стус (1938-1985) Підручник Українська література 11 клас Українська література другої половини XX століття Василь Стус (1938-1985) “Моя душа запрагла неба” (Василь Стус) Духовність і гуманізм, стоїцизм і екзистенціалізм – важливі риси лірики Василя Стуса, що визначають його художній світ. Так, поезія “Крізь сотні сумнівів я йду до тебе” – своєрідна поетична декларація митця. Він перебуває в стані […]...
14. Тема 37. Василь Стус – Література XX ст IV. Література XX ст. Тема 37. Василь Стус Василь Семенович Стус (мав псевдонім Василь Петрик) – український поет з трагічною долею; літературознавець, перекладач. Належав до “шістдесятників” – покоління новаторів, що будило національну самосвідомість, безкомпромісно висвітлювало соціальні суперечності. Автор поетичних збірок “Зимові дерева”, “Свічав свічаді”, “Палімпсести”, “Веселий цвинтар”, “Дорога болю” та ін. Ім’я Василя Стуса увійшло […]...
15. Грінчак Василь Якович Земле моя Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. І Райдуга в полі півнеба схиля До колосків, до пшеничної ниви, І голубіє у росах земля Після дощу – благодатної зливи. Жайворон хоче у небо злетіть – Чисте, як озеро, світле і гоже. Піснею хоче у небі прожить, Та від землі відірватись не […]...
16. Останній лист Довженка Прозаїки, поети, патріоти! Давно опазурились солов’ї, одзьобились па нашій Україні. А як не чути їх? Немає сил. Столичний гамір заважкий мені. І хочу вже на затишок, і, може, на спокій хочеться на придеснянський, і хочеться на мій селянський край. Пустіть мене до себе. Поможіть мені востаннє розтроюдить рану, побачити Дніпро, води востаннє у пригірщ із […]...
17. Скорочено – ЧОМ, ЧОМ, ЗЕМЛЕ МОЯ… – КОСТЯНТИНА МАЛИЦЬКА (ЧАЙКА ДНІСТРОВА) Чом, чом, чом, земле моя, Так люба ти мені, Так люба ти мені? Чом, чом, чом, земле моя, Чарує так мене Краса твоя? Чим, чим, чим манить мене Пташні твоєї спів, Пахучий цвіт лісів? Тим, тим, тим, дитино, знай, Що тут ти вперше світ Уздріла в цвіті літ. Тим, тим, тим, дитино, знай, Що води […]...
18. Туга за рідним краєм у поетичних творах В. Стуса – ІІІ варіант ВАСИЛЬ СТУС 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ СТУС Туга за рідним краєм у поетичних творах В. Стуса ІІІ варіант Забутий, скований путами неправди, він жив, мріючи про рідну землю – знедолену, закуту в кайдани. Таку, як був він сам. І крізь колимські морози линула його душа до рідної України, яка завжди ввижалася йому ненькою, та […]...
19. Туга за рідним краєм у поетичних творах В. Стуса – ІІ варіант ВАСИЛЬ СТУС 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ СТУС Туга за рідним краєм у поетичних творах В. Стуса II варіант Важким було життя українського поета, вірного патріота нашої Батьківщини, люблячого сина та батька Василя Стуса. Його не захотіли прийняти урядовці, для яких одкровення поета видавались ганебними і страшними, хоча насправді вони лише намагалися зняти полуду з […]...
20. Скорочено – МЕНІ ЗОРЯ СІЯЛА НИНІ ВРАНЦІ… – ВАСИЛЬ СТУС Мені зоря сіяла нині вранці, Устромлена в вікно. І благодать – Така ясна лягла мені на душу Сумирену, що я збагнув нарешті: Ота зоря – то тільки скалок болю, Що вічністю протятий, мов огнем. Ота зоря – вістунка твого шляху, Хреста і долі – ніби вічна мати, Вивищена до неба (од землі На відстань справедливості), […]...
21. Новаторство поезії Василя Стуса Василь Стус… Це ім’я викликає подив, бо життя його було коротке, але яскраве. Доля – трагічна. Творчість – національна гордість, бо є духовним надбанням. В чому ж його сила і своєрідність таланту?! Так, саме таланту XX століття. Його поправу можна назвати Людиною з великою букви, бо вболівав за свій народ, переживав із ним печалі і […]...
22. Василь Стус Своєрідність і сила мистецького таланту В. Стуса Народе мій, до тебе я ще верну, Як в смерті обернуся до життя Своїм стражденним і незлим обличчям. Як син, тобі доземно уклонюсь І чесно гляну в чесні твої вічі І в смерті з рідним краєм поріднюсь. Життя і творчість Василя Стуса, одного з найвизначніших поетів ХХ століття, схоже на спалах – короткий і яскравий. […]...
23. Мені зоря сіяла нині вранці – ВАСИЛЬ СТУС Скорочено Мені зоря сіяла нині вранці, устромлена в вікно. І благодать – Така ясна лягла мені на душу сумирену, що я збагнув нарешті: ота зоря – то тільки скалок болю, що вічністю протятий, мов огнем. Ота зоря – вістунка твого шляху, хреста і долі, ніби вічна мати, Вивищена до неба (од землі на відстань справедливості), прощає […]...
24. Чом? Чом? Чом? Земле моя – Малицька Костянтина Скорочено Чом? Чом? Чом? Земле моя, Так люба ти мені? Чом, чом, чом, земле моя. Чарує так мене краса твоя? Чим? Чим? Чим? Манить мене Пташні твоєї спів, пахучий цвіт лісів? Чим, чим, чим манить мене Водиця струй твоїх, що тут пливе? Тим, тим, тим, дівчино, знай, Бо тут ти вперше світ уздріла в яри1 літ. […]...
25. Чом? Чом? Чом? Земле моя (скорочено) – Малицька Костянтина Чом? Чом? Чом? Земле моя, Так люба ти мені? Чом, чом, чом, земле моя. Чарує так мене краса твоя? Чим? Чим? Чим? Манить мене Пташні твоєї спів, пахучий цвіт лісів? Чим, чим, чим манить мене Водиця струй твоїх, що тут пливе? Тим, тим, тим, дівчино, знай, Бо тут ти вперше світ уздріла в яри (1) […]...
26. Посоловів од співу сад – ВАСИЛЬ СТУС Скорочено Посоловів од співу сад, од солов’їв, і од надсад, і од самотньої свічі, і од жалких зірок вночі. У небі місяць горовий скидається, як пульс живий. Ущухлим світлом сяють вишні опонічні. Допіру лив високий дощ і всі невтішні мої передуми будив. Я двері прочинив з веранди, Де кострубатий вертоград, собі не в силі дати лад, […]...
27. Скорочено – ПОСОЛОВІВ ОД СПІВУ САД… – ВАСИЛЬ СТУС Посоловів од співу сад, Од солов’їв, і од надсад. І од самотньої свічі, І од жалких зірок вночі. У небі місяць горовий Скидається, як пульс живий. Ущухлим світлом сяють вишні Опонічні. Допіру лив високий дощ. І всі невтішні мої передуми будив. Я двері прочинив з веранди, Де кострубатий вертоград, Собі не в силі дати лад, […]...
28. Господи, гніву пречистого – ВАСИЛЬ СТУС Скорочено Господи, гніву пречистого благаю – не май за зле. Де не стоятиму – вистою. Спасибі за те, що мале людське життя, хоч надією довжу його в віки. Думою тугу розвіюю, Щоб був я завжди такий, яким мене мати вродила і благословила в світи. І добре, що не зуміла мене від біди вберегти. Коментар Мужня, стоїчна […]...
29. Скорочено – КРІЗЬ СОТНІ СУМНІВІВ Я ЙДУ ДО ТЕБЕ… – ВАСИЛЬ СТУС Крізь сотні сумнівів я йду до тебе, Добро і правдо віку. Через сто Зневір. Моя душа, запрагла неба, В буремнім леті держить путь на стовп Високого вогню, що осіянний Одним твоїм бажанням. Аж туди, Де не лягали ще людські сліди, З щовба на щовб, аж поза смертні грані Людських дерзань, за чорну порожнечу, Де вже […]...
30. Крізь сотні сумнівів я йду до тебе – ВАСИЛЬ СТУС Скорочено Крізь сотні сумнівів я йду до тебе, добро і правдо віку. Через сто зневір. Моя душа, запрагла неба, в буремнім леті держить путь на стовп високого вогню, що осіянний Одним твоїм бажанням. Аж туди, де не ступали ще людські сліди, з щовба на щовб, аж поза смертні хлані людських дерзань, за чорну порожнечу, де вже […]...
31. Внутрішній світ ліричного героя (“Весь обшир мій – чотири на чотири”, “Терпи, терпи – терпець тебе шліфує…”) – І варіант ВАСИЛЬ СТУС 8 клас Внутрішній світ ліричного героя (“Весь обшир мій – чотири на чотири”, “Терпи, терпи – терпець тебе шліфує…”) І варіант Василь Стус… Патріот у найвищому значенні цього слова. За свою любов до України він заплатив життям. Але власну трагічну долю поет обрав сам. Мордовія, Колима, Урал, а перед очима – “Україна написалась на мурах […]...
32. “А де ж Україна? Все далі, все далі, все далі” (Василь Стус) – Василь Стус (1938-1985) Підручник Українська література 11 клас Українська література другої половини XX століття Василь Стус (1938-1985) Народе мій, до тебе я ще верну, Як в смерті обернуся до життя Своїм стражденним і незлим обличчям. Як син, тобі доземно уклонюсь… (Василь Стус) Василь Стус – великий українець і великий поет XX століття. Його творчість навіки вписана в новітню […]...
33. Василь Стус – А скажи – А скажи – Модільяні був ідіот? – допитувалась вона, коли я вправними, як і піаніста, пальцями вигравав на засмаглих персах. – Такий же ідіот, як і всі в цьому світі, – повчав я, обіймаючи успокоєні вибухи її сідниць. – Розумієш, старий, я часто думаю про незвичайність мистецтва. Це зайва розкіш. – Так, мистецтво – […]...
34. Василь Стус – Мені зоря сіяла нині вранці Мені зоря сіяла нині вранці, устромлена в вікно. І благодать – така ясна лягла мені на душу сумиренну, що я збагнув блаженно: ота зоря – то тільки скалок болю, що вічністю протятий, мов огнем. Ота зоря – вістунка твого шляху, хреста і долі – ніби вічна мати, вивищена до неба (від землі на відстань справедливості) […]...
35. Чим близький мені поет Василь Стус Чим близький мені поет Василь Стус Творчість Василя Стуса, як і саме життя, схоже на короткий, але яскравий спалах. Своєрідність і сила мистецького таланту, оригінальність і самобутність поета зачаровують, його поезії западають глибоко в душу. У Стуса ліричний герой сам на сам зі своїми болями, переживаннями, печалями й радощами. Поет прагне наблизити людей до ідеалів […]...
36. Народе мій, до тебе я ще верну… (Василь Стус) “Народе мій, до тебе я ще верну… ” (Василь Стус) Його ховали в українську землю 19 листопада 1989 року. Десятки тисяч киян проводжали поета на Байкове, до останньої оселі громадянина-страдника. Того дня глибокий сум струменився з сердець людських, з сотень прапорів і корогів. А через кілька місяців спалахнув хрест на його свіжій могилі – і […]...
37. Розмова з рідним краєм (за віршем К. Малицької “Чом, чом, земле моя… “) 1. Любов до рідного краю – провідна тема творчості поетів-ліриків, поетів-патріотів. (З давніх-давен поети намагалися передати свої почуття за допомогою поетичного слова. Головним для них були почуття любові до батьківщини, до рідного краю. Найглибші за змістом і наймилозвучніші вірші були покладені на музику і набули ще більшої популярності. Так сталося і з віршем К. Малицької […]...
38. Василь Стус – За читанням Ясунарі Кавабати ЗА ЧИТАННЯМ ЯСУНАРІ КАВАБАТИ Розпросторся, душе моя, на чотири татамі, або кулься від нагая, чи прикрийся руками. Хай у тебе є дві межі, та середина – справжня, марно, невіре, ворожить – молода чи поважна. Посередині – стовбур літ, а обабоки – крона. Посередині – вічний слід (тінь ворушиться сонна). Ні до неба, ні до землі […]...
39. Дозволь мені, мій вечоровий світе, Упасти зерном в рідній стороні… (Василь Стус) Дозволь мені, мій вечоpовий світе, Упасти зеpном в pідній стоpоні… (Василь Стус) Василь Стус… Людина-легенда, людина-міф, людина яку пpиpода наділила незpівнянним даpом віpшової майстеpності. Ім’я його викликало в одних захоплення, в інших – зневагу і зловтіху. Обеpежні і всім задоволені люди ствеpджують, що Василь Стус Міг би збеpегти своє життя, якби був більш дипломатичним, угідливим […]...
40. Василь Стус – Гойдається вечора зламана віть Гойдається вечора зламана віть, Мов костур сліпого, що тичеться в простір останньої невіді. Жалощів брості коцюбляться в стінні. А дерево спить. Гойдається вечора зламана віть, туга ніби слива, рудою налита. О ти всепрощильна, о несамовита! Осмутами вмита твою неясить. Поорана чорна дорога кипить – Нема ні знаку од прадавнього шляху! Тугий небокрай, погорбатілий з люті […]...