Обломів характеристика образа Іллінською Ольги Сергіївни
ОБЛОМІВ (Роман. 1859) Іллінська Ольга Сергіївна – одна з головних героїнь роману, яскравий і сильний характер. Можливий прототип И. – Єлизавета Толста, єдина любов Гончарова, хоча деякі дослідники відкидають цю гіпотезу. “Ольга в точному значенні не була красуня, тобто не було ні білизни в ній, ні яскравого колориту щік і губ, і ока не Горели променями внутрішнього вогню; ні коралів на губах, ні перлам у роті не було, ні миньятюрних рук, як у п’ятирічної дитини, з пальцями у вигляді винограду.
Але якщо б її перетворити в статую, вона була
И. і Обломова знайомить Андрій Іванович Штольц.
Як, коли й де зустрілися Штольц і И., невідомо, але відносини, що зв’язують цих персонажів, відрізняються щирою взаємною тягою й довірою. “…У рідкій дівиці зустрінеш таку простоту й природну волю погляду,
Одні вважали її простий, недалекої, неглибокої, тому що не сипалися з мови її ні мудрі сентенції про життя, про любов, ні швидкі, несподівані й сміливі репліки, ні вичитані або підслухані судження про музику й літературу…
” Штольц приводить Обломова в будинок И. не випадково: знаючи, що вона має допитливий розум і глибокі почуття, він сподівається, що своїми духовними запитами И. зуміє розбудити Обломова – змусить його більше й розбірливіше читати, дивитися, дізнаватися. Обломів в одну з перших же зустрічей захоплений її дивним голосом – И. співає арію з опери Беллини “Норма”, знамениту “Casta diva”, і “це знищило Обломова: він знеміг”, усе більше й більше поринаючи в нове для себе почуття. Літературна попередниця И. – Тетяна Ларіна (“Євгеній Онєгін”).
Але як героїня іншого історичного часу, И. більше впевнена в собі, розум її вимагає постійної роботи. Це відзначав ще Н. А. Добролюбов у статті “Що таке обломовщина? “: “Ольга по своєму розвитку представляє вищий ідеал, який тільки може тепер російський художник викликати з теперішнього російського життя…
У ній-те більше, ніж у Штольце, можна бачити натяк на нове російське життя; від її можна чекати слова, що спалить і розвіє обломовщину… ” Але цього И. у романі не дано, як не дано розвіяти явища іншого порядку схожої з нею героїні Гончарова Вірі з “Обриву”. Характер Ольги, сплавленний одночасно із сили й слабості, знання про життя й невміння цим знанням обдарити інших, одержить розвиток у російській літературі – у героїнях драматургії А. П. Чехова – зокрема, в Олені Андріївні й Соні Войницкой з “Дядька Вані”. Головна властивість И. , властиве многим жіночим персонажам російської літератури минулого сторіччя, – не просто любов до конкретної людини, а неодмінне бажання змінити його, підняти до свого ідеалу, перевиховати, прищепивши йому нові поняття, нові смаки.
Обломів виявляється для цього самим підходящим об’єктом: “Вона мріяла, як “накаже йому прочитати книги”, які залишив Штольц, потім читати щодня газети й розповідати їй новини, писати листа в село, дописувати план пристрою маєтку, приготуватися їхати за кордон, – словом, він не задрімає в неї; вона вкаже йому ціль, змусить полюбити знову все, що він розлюбив, і Штольц не довідається його, відвертаючи.
І все це чудо зробить вона, така боязк, мовчазна, котрої дотепер ніхто не слухався, що ще не початку жити!.. Вона навіть здригалася від гордого, радісного трепету; уважала це уроком, призначеним понад”. Тут можна зрівняти її характер з характером Лізи Розжарюй-Тванню з роману И. С. Тургенєва “Дворянське гніздо”, з Оленою з його ж “Напередодні”.
Перевиховання стає метою, мета захоплює настільки, що відсувається убік все інше, а почуття любові поступово підкоряється вчителюванню.
Учителювання ж у якімсь змісті укрупнює й збагачує любов. Саме від цього й відбувається в И. та серйозна зміна, що так уразила Штольца при зустрічі з нею за кордоном, куди вона разом з тіткою приїхала після розриву з Обломовим. И. відразу розуміє, що у відносинах з Обломовим їй належить головна роль, вона “миттю зважила свою владу над ним, і їй подобалася ця роль дороговказної зірки, лучачи світла, що вона розіллє над стоячим озером і відіб’ється в ньому”.
Життя немов прокидається в И. разом з життям Обломова.
Але в ній цей процес відбувається куди більш інтенсивно, ніж в Ілля Іллічі. И. немов перевіряє на ньому свої можливості жінки й виховательки одночасно. Її неабиякі розум і душа вимагають усе більше й більше “складної” їжі. Не випадково в якийсь момент Обкомів бачить у ній Корделию: всі почуття И. пронизує проста, природна, як у шекспірівської героїні, гордість, що спонукує усвідомлювати скарби своєї душі як щасливу й заслужену даність: “Що я раз назвала своїм, того вже не віддам назад, хіба віднімуть…” – говорить вона Обломову.
Почуття И. до Обломову цельно й гармонійно: вона просто любить, тоді як Обломів постійно намагається з’ясувати глибину цієї любові, того й страждає, думаючи, що И. “любить тепер, як вишиває по канві: тихо, ліниво виходить візерунок, вона ще лінивіше розгортає його, любується, потім покладе й забуде”. Коли Ілля Ілліч говорить героїні, що вона розумніше його, И. відповідає: “Ні, простіше й смелее”, висловлюючи тим самим чи не визначальну лінію їхніх відносин. И. навряд чи сама відає, що випробовуване нею почуття більше нагадує складний експеримент, ніж першу любов.
Вона не говорить Обломову про те, що влагоджені всі дела по її маєтку, з однією лише метою – “…
Доследить до кінця, як у його ледачій душі любов зробить переворот, як остаточно спаде з його гне, як він не встоїть перед близьким щастям…”. Але, як усякий експеримент над живою душею, цей досвід увінчатися успіхом не може. И. необхідно побачити свого обранця на п’єдесталі, вище себе, а це, відповідно до авторської концепції, неможливо.
Навіть Штольц, за який після невдалого роману з Обломо-Вим І. виходить заміж, тільки тимчасово коштує вище, ніж вона, і Гончарів це підкреслює. До фіналу стає ясно, що И. переросте свого чоловіка й по силі почуттів, і по глибині міркувань про життя.
Усвідомивши, наскільки далеко розходяться її ідеали з ідеалами Обломова, що мріє жити відповідно до стародавнього укладу рідний Обломовки, И. змушена відмовитися від подальших експериментів. “Я любила майбутнього Обломова! – говорить вона Іллі Іллічу. – Ти лагідний, чесний, Ілля; ти ніжний… як голуб; ти ховаєш голову під крило – і нічого не хочеш більше; ти готовий все життя проворковать під покрівлею…
Так я не така: мені мало цього, мені потрібно чогось ще, а чого – не знаю! ” Це “щось” не залишить И.: навіть переживши розрив з Обломовим і щасливо вийшовши заміж за Штольца, вона не заспокоїться. Наступить момент, коли й Штольц виявиться перед необхідністю пояснювати дружині, матері двох дітей, таємниче “щось”, що не дає спокою її бентежній душі. “Глибока безодня її душі” не лякає, але тривожить Штольца. В И., що він знав майже дівчинкою, до якої випробовував спочатку дружбу, а потім і любов, він поступово виявляє всі нові й несподівані глибини.
Звикнути до них Штольцу важко, тому його щастя з И. представляється багато в чому проблематичним. Буває, що И. опановує страх: “Вона боялася впасти в що-небудь схоже на обломовскую апатію. Але як вона не намагалася збути з душі ці миті періодичного заціпеніння, сну душі, до неї немає-немає так підкрадеться спочатку мрія щастя, оточить її блакитна ніч і огорне дрімотою, потім знову настане замислена зупинка, начебто відпочинок життя, а потім зніяковілість, острах, томління, якась глухий смуток, почуються якісь неясні, мрячні питання в неспокійній голові”.
Ці сум’яття цілком співвідносяться з фінальним міркуванням автора, що змушує задуматися про майбутнє героїні: “Ольга не знала… логіки покірності сліпій долі й не розуміла жіночих страстишек і захоплень.
Визнавши раз у вибраній людині достоїнство й права на себе, вона вірила в нього й тому любила, а переставала вірити – переставала й любити, як трапилося з Обломовим… Але тепер вона ввірувала в Андрія не сліпо, а із сознаньем, і в ньому втілився її ідеал чоловічої досконалості… Тому вона не знесла б зниження ні на волосся визнаних нею достоїнств; усяка фальшива нота в його характері або розумі зробила б приголомшливий дисонанс. Зруйнований будинок щастя погребло б її під руїнами, або, якщо б ще уцелели її сили, вона б шукала… “
Related posts:
- Роль Ольги Іллінською в долі Іллі Обломова (По романі А. А. Гончарова “Обломів) 1. Образ Ольги Іллінською. 2. Спроби змінити Обломова. 3. Розчарування Ольги 4. Протиставлення Пшенициной і Іллінською. Доля головного героя роману А. А. Гончарова Іллі Ілліча Обломова може з повним правом бути названа нетипової У житті Обломова не було яскравих, вражаючих подій. Щодня був схожий на попередній. Ілля Ілліч відмовлявся від дій, проводив час у ледарстві. […]...
- Коротка характеристика добутку Обломів Гончарова І. А Ідейну спрямованість роману визначив сам автор: “Я намагався показати в “Обломове”, як і отчого в нас люди перетворюються раніше часу в кисіль… Центральна глава – “Сон Обломова”. Обломів залучає розумом, добротою, правдивістю, лагідністю, гуманністю, почуттям справедливості, схильністю до самоаналізу й самокритики, незважаючи на його лінь, апатію, бездіяльність. Захар – якесь відбиття Іллі Ілліча. Обломів залежить […]...
- Чому Ользі Іллінською не вдалося змінити 06-ломова? (по романі И. А. Гончарова “Обломів”.) “Обломів” з’явився тоді, коли кріпосницький лад усе більше виявляв свою неспроможність, і роман відразу привернув увагу читачів. Гончарів работал над цим добутком багато років, доторкнувся пером художника до самих таємних струн “русявийской душі”. Письменник створив героя, що втілює основние національні риси, хоча й у вигляді не самому приглядном, але зухвала любов і співчуття. Автор детально […]...
- Обломів характеристика образа Тарантьева Михея Андрійовича ОБЛОМІВ (Роман. 1859) Тарантьев Михей Андрійович – земляк Обломова. Звідки він з’явився і яким образом утерся в довіру Іллі Ілліча, – невідомо. Т. з’являється на перші ж сторінках роману – “людин років сорока, що належить до великої породи, високий, об’ємистий у плечах і у всьому тулубі, з великими рисами особи, з великою головою, з міцною, […]...
- Обломів характеристика образа Мухоярова Івана Матвійовича ОБЛОМІВ (Роман. 1859) Мухоярів Іван Матвійович – брат Гафії Матвіївни Пше-Нициной, персонаж, на перший погляд, малоприметний, але являющийся важливою пружиною в сюжеті роману. Читач довідається про М. від земляка Обломова, Михея Андрійовича Тарантьева, що атестує Обломову свого “кума”: “Це, брат, золота людина, не чету якому-небудь вискочці німцеві! Корінний, росіянин служака, тридцять років на одному стільці […]...
- Обломів характеристика образа Пшенициной Гафії Матвіївни ОБЛОМІВ (Роман. 1859) Пшеницина Гафія Матвіївна – удова чиновника, що залишилася із двома дітьми, сестра Івана Матвійовича Мухоярова, кума Тарантьева. Саме Тарантьев поселяє Обломова, змушеного шукати нову квартиру, у будиночку П. на Виборзькій стороні. “Їй було років тридцять. Вона була дуже біла й повна в особі, так що рум’янець, здається, не міг пробитися крізь щоки. […]...
- Обломів характеристика образа Обломова Іллі Ілліча ОБЛОМІВ (Роман. 1859) Обломів Ілля Ілліч – головний герой роману, парубок “років тридцяти двох – трьох від роду, середнього росту, приємної зовнішності, з темно-сірими очами, але з відсутністю всякої певної ідеї, усякої зосередженості в рисах особи… м’якість була пануючим і основним вираженням, не особи тільки, а всієї душі; а душу так відкрите і ясно світилася […]...
- “Без Ольги Іллінською й без її драми з Обломовым не довідатися б нам Іллі Ілліча так, як ми його тепер знаємо…” (А. В. Дружинін) “Розбирати жіночі образи, створені И. А. Гончаровым, значить пред’являти претензію бути великим знавцем віденського серця”, – помітив один з найбільш проникливих російських критиків – Н. А. Добролюбов. Дійсно, образ Ольги Іллінською можна назвати безсумнівною удачею Гончарова-Психолога. У ньому втілилися не тільки кращі риси російської жінки, але й все краще, що бачив письменник у російській людині […]...
- Два лики любові в романі И. А. Гончарова “Обломів” Роман И. А. Гончарова “Обломів” – класика російської літератури. У цьому романі перед нами з’являється два лики любові. Перший – любов Обломова й Ольги, другий – любов Штольца й Ольги. Як же вони різні! Перше почуття – не встигши розцвісти – відразу зав’януло, друге – розцвітає довго, але, розпустившись і окрепнув, довго зберігає всю свіжість […]...
- Обломів характеристика образа Марьи Михайлівни ОБЛОМІВ (Роман. 1859) Марья Михайлівна – тітка Ольги Іллінською, що виховує племінницю після смерті батьків. Образ подібної наставниці характерний для російської літератури XIX в. Світосприймання Ольги зложилося таким, яким воно з’являється в романі, багато в чому завдяки саме М. М. , що надала своїй вихованці досить волі для прояву щиросердечних схильностей і розвитку розуму. М. […]...
- Роль Штольца у романі Гончарова “Обломів” У дитинстві Обломів подружився з Андрюшей Штольцем, сином керуючого сусіднім маєтком. При маєтку був пансіон для дітей місцевих поміщиків. У ньому вчився Обломів. Андрюша полюбив спокійного, нешкідливого Илюшу й тайкома від батька робив за нього половину уроків. Виховувався Андрій у зовсім інших умовах, чим Обломів. Його батько прищепив хлопчикові любов до праці, мати – утворена […]...
- Обломів – типовий представник помісного дворянства в дореформеній Росії Але здійснити нічого не дано. Н. А. Некрасов Роман “Обломів” Гончарів почав писати в 1846 році. У цей час Росія була феодально-кріпосницькою країною. Гноблення кріпаків досягло своїх меж. Економічний і політичний прогрес развивающихся капіталістичних Англії й Франції змушував Росію міняти свій лад. Прогресивні люди Росії прагнули до змін, але багато хто боялися, що технічний прогрес […]...
- Коротка характеристика твору “Обломов” Гончарова І. А Ідейну спрямованість роману визначив сам автор: “Я намагався показати в “Обломові”, як і чому у нас люди перетворюються передчасно о на кисіль… Центральна глава – “Сон Обломова”. Обломов притягає розумом, добротою, правдивістю, лагідністю, гуманністю, почуттям справедливості, схильністю до самоаналізу і самокритики, незважаючи на його лінь, апатію, бездіяльність. Захар – деяке відображення Іллі Ілліча. Обломов залежить […]...
- Проблематика роману І. А. Гончарова “Обломів” Гончарів назвав роман “Обломів” “романом-монографією”. Він мав на увазі свій задум написати історію життя однієї людини, представити глибоке психологічне дослідження однієї біографії: “У мене був один артистичний ідеал: це – зображення чесної й доброї симпатичної натури, найвищою мірою ідеаліста, все життя що бореться, шукаючої правди, що зустрічає неправду на кожному кроці, що обманюється й упадає […]...
- Обломів і “обломовщина” у романі И. А. Гончарова “Обломів” Роман Гончарова “Обломів” вийшов у світло в 1859 році, коли Росія стояла на порозі змін в економічному й політичному житті, викликаних необхідністю скасування кріпосного права. Роман відразу став предметом загальної уваги як для читачів, так і для критиків. Виділяється оцінка роману Добролюбовым. У статті “Що таке обломовщина?” критик назвав роман Гончарова “знаменням часу”, а також […]...
- Твір Образ Ольги Ільїнської у романі І. О. Гончарова Які уроки життя я отримав, прочитавши роману Л. М. Толстого “Війна і мир” “Розбирати жіночі образи, створені І. О. Гончаровим, значить пред’являти претензію бути великим знавцем жіночого серця”, – зауважив один із найбільш проникливих російських критиків – М. О. Добролюбов. Дійсно, образ Ольги Ільїнської можна назвати безсумнівною удачею Гончарова-психолога. У ньому втілилися не тільки кращі […]...
- Обломів і Захар у романі И. А. Гончарова “Обломів” У романі “Обломів” И. А. Гончарів представив на суд читачів зовсім нові літературні образи, нову концепцію роману. Як відомо, у житті все взаємозалежно, це ставиться й до двох образів роману: Захарові й Обломову. Захар пов’язаний з Обломовым нерозривними узами, його життя немислиме без доброго пана. Цей образ досить значимо в романі. Захар – слуга Іллі […]...
- “Обломовщина” – явище вроджене або придбане? (По романі И. А. Гончарова “Обломів”) 1. Сюжетна канва роману “Обломів”. 2. Штольц – антипод Обломова. 3. Значення роману Й. Л. Гончарова в наш час. Роман И. А. Гончарова “Обломів” був закінчений в 1857 році, у те час, коли на зміну кріпосницькій епосі стали приходити нові суспільні відносини. У Росії стало зароджуватися “третій стан”, клас буржуазії. Розвиток промисловості диктувало інший ритм […]...
- Порівняння персонажів: Обломів і Захар У романіі І. А. Гончарова “Обломівів” оголюєтьється складнийий взаємозв’язок рабстваа й барства; ідеде оповіданння про дв протилежні типи людей, що відрізняються поняттями про світі: для один мир – відвернений, ідеальний, для інш – матеріальний і практичний. Ці два типи автор описав в Обломове й Захарі. Обломів утворений, не дурний, але йому лінь що-небудь зробити для […]...
- Образ Штольца у романі І. А. Гончарова “Обломів” Образ Штольца був задуманий Гончаровим як антипод образу Обломова. В образі цього героя письменник хотів представити цільної, активної, діяльної людини, втілити новий російський тип. Однак задум Гончарова не цілком удався й, насамперед, тому, що даний тип не був представлений у самого російського життя. “Штольцев, людей із цільним, діяльним характером, при якому всяка думка негайно ж […]...
- Ольга Іллінська й Гафія Пшеницина в житті Обломова (По романі И. А. Гончарова “Обломів”) 1. Образ Ольги і її взаємини з героєм. 2. Коло інтересів Гафії Матвіївни. 3. Роль Ольги Іллінською в романі. 4. Вибір Обломова. Так, я знаю, я Вам не пари, Я прийшов з іншої країни… Н. З. Гумилев Малорухомий спосіб життя Обломова, головного героя однойменного роману И. А. Гончарова, начебто не занадто розташовував до любовних переживань. […]...
- Голубина ніжність” Іллі Ілліча Обломова (По романі И. А. Гончарова “Обломів”) 1. Творчий шлях И. А. Гончарова. 2. “Обломів” очами критиків. 3. Лінія Обломів – Ольга Ильинская. 4. Філософський зміст роману. И. А. Гончарів, відомий критик і прозаїк, увійшов в історію російської літератури як блискучий побутописець і реаліст, що тяжіє до зображення психологічних і моральних колізій У його творчості знаходили своє відбиття “вічні” моральні проблеми: конфлікт […]...
- Переказу роману Обломів Гончарова І. А План переказу 1. Спосіб життя Іллі Ілліча Обломова. 2. Історія Штольца, друга Обломова. 3. Штольц знайомить Обломова з Ольгою Іллінською. Ілля Ілліч закохується в неї. 4. Він довідається про її любов до нього й щасливий. 5. Герой роману переїжджає на Виборзьку сторону до Гафії Матвіївні Пшенициной. 6. Ілля Ілліч відмовляється від мрії женитися на Ользі. […]...
- Як сполучаються в характері Іллі Ілліча Обломова “моральне, рабство” і “голубина ніжність”? (По романі И. А. Гончарова “Обломів”) 1. Обломів – один із самих поетичних образів. 2. Особливості ідейного зображення характеру героя. 3. Образ Обломова як відображення російського національного характеру. 4. Відношення до героя. Роман “Обломів” И. А. Гончарова, що входить у трилогію так званих три “ПРО” – “Звичайна історія”, “Обломів” і “Обрив”, на мій погляд, самий яскравий добуток письменника. Більше того, образ […]...
- Авторська позиція в романі “Обломів” Споконвічно сюжет “Обломова” замислювався, очевидно, як обоб-щенное життєпис бездіяльного, апатичного, що йде в минуле поміщицького класу на окремому прикладі. Позиція автора стосовно кріпосного права повинна була відбитися в докладній розповіді про життя Іллі Ілліча Обломова, бездумно провідний день за вдень у своєї загород-ний садибі. Відповідно до цього задуму й писався перший тім ” Обломо-Ва”, що […]...
- Короткий переказ роману Гончарова “Обломів” Дві обставини творчої історії роману “Обломів” потрібно мати на увазі, щоб правильно зрозуміти, про що цей добуток. Першим опублікованим фрагментом роману в 1849 році став “Сон Обломова” – “увертюра всього роману”, проте, в остаточному тексті занявшая місце 9-й глави першої частини. “Сон” є осередком авторської думки вромане. Друга обставина – перерва в писанні роману для […]...
- Сид характеристика образа Сида Сид – героїчне прізвисько, дане поваленими їм маврами донові Родриго й ставшее назвою першої трагедії французького классицистического театру. Арабське слово “сид” означає “пан”. У розвитку сюжету два вчинки Р. є ключовими: помста за батька, ображеного графом Гормасом, і переможний бій з маврами. Вони визначають не тільки характер взаємин героїв трагедії, але і її морально-етичну проблематику. […]...
- Шляхи, які не вибирав Обломів. І. А. Гончарів Роман “Обломів” був написаний І. А. Гончаровим в 1859 році й тій годині ж привернув увагу критиків поставленими у романі проблемами. Російська революційна демократія в особі Н. А. Добролюбова оцінила роман Гончарова як щось “більше, ніж просто вдале створення сильного таланта”. Вона побачила в ньому “добуток російського життя, знамення часу”. Так була визначена виняткова злободенність […]...
- Образ і характеристика Ольги Ларіній у романі “Євгеній Онєгін” Ах, він любив, як у наші лета Уже не люблять; як одна Божевільна душа поета Ще любити засуджена… Те, що Ольга була предметом любові молодого поета, уже передбачає появу прекрасного світлого образа. “Він був свідок розчулений її дитячих забав”, проводив з нею кращі мінути свого життя й у суспільній свідомості вважався нареченим. Безневинної принадності повна, […]...
- Герой нашого часу характеристика образа Печорин ГриГорей Олександрович ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ (Роман, 1839-1840; опубл. окремим изд. без предисл. – 1840; 2-е изд. Із предисл. – 1841) Печорин ГриГорей Олександрович – головний герой роману, по своєму типі пов’язаний з персонажами психологічних романів Р. Шатобриана (“Рене, або Наслідку страстей”), Б. Кін-Стана (“Адольф”), е. Сенанкура (“Оберман”), А. де Мюссе (“Сповідь сина століття”), незакінченого роману Н. М. […]...
- Дитинство. Отроцтво. Юність характеристика образа Епифановой Авдотьи Василівни ДИТИНСТВО. ОТРОЦТВО. ЮНІСТЬ (Трилогія, 1851 – 1855) Епифанова Авдотья Василівна – сусідка Иртеньевих, потім друга дружина Петра Олександровича Иртеньева, батька Ні-Коленьки. Оповідач відзначає її жагучу, віддану любов до чоловіка, що, однак, анітрошки не заважає їй любити красиво одягатися й виїжджати у світло. Між нею й молодими Ирте-Ньевими (за винятком Любочки, що полюбила мачуху, що відповідає […]...
- Який соціальний зміст протиставлення образів Обломова й Штольца у романі Обломів? Тема роману “Обломів” – зображення російської дійсності напередодні реформи 1861 року. Ідея роману не новий: головний герой Обломів – “зайва людина”, ледачий, марний, а тому й нещасний. Добролюбов у статті “Що таке обломовщина?” ставить його в один ряд з Онєгіним, Тентетниковим (герой другого тому “Мертвих душ”), Печориним, Бельтовим (герой роману А. І. Герцена “Хто винуватий?”) […]...
- ТЕМА РАБСТВА В РОМАНІ “ОБЛОМІВ” ТЕМА РАБСТВА В РОМАНІ “ОБЛОМІВ” Роман “Обломів” був створений напередодні селянської реформи, в 1859 році. Головна ідея укладається в тім, щоб показати пагубний вплив кріпосництва на життя селян і поміщиків. Це самий вплив ми бачимо на прикладі одного поміщика Обломова. Протягом усього роману ми простежуємо тему рабства. Рабства не тільки селян, що перебувають у володінні […]...
- Пісня про Нибелунгах характеристика образа Кримхильди Кримхильда – головна героїня “Пісні про Нибелунгах”, саме її доля надає цілісність епічному сказанню. Образ К. перетерплює в міру розвитку подій істотну еволюцію. Спочатку всі вчинки К. носять нормативний характер і грунтуються на збігу бажаного й дійсного. Потім у поводженні ДО. Зненацька проявляється якість цілком конкретне, реальне, властиве аж ніяк не ідеальним натурам. К. марнолюбна, […]...
- Дитинство. Отроцтво. Юність характеристика образа Иртеньева Николеньки (Миколи Петровича) ДИТИНСТВО. ОТРОЦТВО. ЮНІСТЬ (Трилогія, 1851 – 1855) Иртеньев Николенька (Микола Петрович) – головний герой, від імені якого ведеться оповідання. Дворянин, граф. Зі знатного аристократичного прізвища. Образ автобиографичен. У трилогії показується процес внутрішнього росту й становлення особистості Н. , його взаємини з оточуючими людьми й миром, процес збагнення дійсності й самого себе, пошук щиросердечної рівноваги й […]...
- Злочин і покарання характеристика образа Мармеладовой Сонечки ЗЛОЧИН І ПОКАРАННЯ (Роман, 1866) Мармеладова Сонечка – дочка Мармеладова, повія. Належить до катеГореї “лагідних”. “…Малого росту, років вісімнадцяти, худенька, але досить гарненька блондинка, із чудовими блакитними очами”. Уперше читач довідається про неї зі сповіді Мармеладова Раскольникову, у якій він розповідає, як С. у критичний для сім’ї момент у перший раз пішла на панель, а […]...
- Прощай, зброя! характеристика образа Фредерика Генрі Генрі Фредерик – головна діюча особа роману, лейтенант. Хемингуей досліджує генезис надламаного покоління, простежуючи процес становлення його життєвих цінностей. Лейтмотив такого становлення, що протікає в координатах гордої замкнутості в собі й навмисної відчуженості від усякого роду життєвої суєти (ця відчуженість майстерно аранжована неповторно хемингуеевскойстилистикой підкреслено безпристрасної, далекого видимої емоційності оповідання), – категоричне неприйняття героєм Хемингуея […]...
- Що робити характеристика образа Кірсанова Олександра Матвеича ЩО РОБИТИ? З оповідань про нових людей (Роман, 1863) Кірсанов Олександр Матвеич – один з головних героїв. У нього “русяві волосся досить темного відтінку, темно-блакитні очі, прямій грецький ніс, маленький рот, особа довгасте, чудової білизни”. Досить високого зросту, стрункий, наділений незвичайною фізичною силою. Різночинець, син переписувача повітового суду, з 12 років допомагав батькові в переписуванні […]...
- Мартін Иден характеристика образа Идена Мартіна Иден Мартін – головний персонаж роману. Із цим двадцятилітнім напівдикуном ми зустрічаємося за обіднім столом сімейства містера Морза. Знатний буржуа дякує И. М.,вступившегося за честь його сина, запрошенням до обіду. Випадкове відвідування інтелігентного будинку стає поворотним моментом у житті малоосвіченого юнака Тут він бачить інше життя, “про яку раніше тільки читав у книжках”. Тут його […]...
- Звільнений Прометей характеристика образа Прометея Прометей – бунтар, що кидає виклик і тиранії Зевса, і легкодухості всього людського роду, що виявляється опорою деспотизму. На відміну від трагедії есхила, що послужила зразком для Шеллі, гне осмислений не як проклін, а як розплата людей за власний страх перед буттям, що велить їм віддати перевагу несвободі, заглушивши в собі творчий порив. П., що […]...