Обломів характеристика образа Марьи Михайлівни
ОБЛОМІВ (Роман. 1859) Марья Михайлівна – тітка Ольги Іллінською, що виховує племінницю після смерті батьків. Образ подібної наставниці характерний для російської літератури XIX в. Світосприймання Ольги зложилося таким, яким воно з’являється в романі, багато в чому завдяки саме М. М. , що надала своїй вихованці досить волі для прояву щиросердечних схильностей і розвитку розуму.
М. М. “була жінкою дуже розумної, пристойної, одягненої завжди прекрасно, завжди в новому шовковому платті, що сидить на ній відмінно, завжди в таких витончених
Пози, жести її виконані, достоїнства… її ніколи не побачиш за роботою: нагинатися, шити, займатися дріб’язком нейдет до її особи, важливій фігурі. Вона й наказу слугам і служницям віддавала зневажливим тоном, коротко й сухо”. Людина світський, зовні розкутий’ (у відповідності, зрозуміло, із прийнятими нормами), хоча й внутрішньо замкнутий, М. М. виявилася типом настільки важливим для Гончарова, що в якімсь змісті послужила основою для створення одного з головних у його
Особливо істотні два моменти. “У цієї жінки поперед усього йшло вміння жити, керувати собою, тримати в рівновазі думка з наміром, намір з виконанням. Не можна було застати її неприготовану, врасплох, як пильного ворога, якого, коли не підкараульте, завжди зустрінете спрямований на вас, що очікує погляд. Стихія її була світло, і тому такт, обережність ішли в їй поперед кожної думки, кожного слова й руху”.
Це – перше, що ріднить М. М. з Бережковой. Друге укладено у факті біографічному: темні слухи давно зв’язали М. М. з бароном фон Лангвагеном, що займається справами по маєтку Ольги Іллінською й тому що часто буває в будинку. Але тут Гончарова зовсім не займає тема минулого героїні.
В “Обриві” же тема взаємин Тетяни Марківни й Тита Никоновича Ватутіна не тільки виллється в самостійну сюжетну лінію, але й багато в чому визначить складні сплетення романного оповідання Відносини М. М. із племінницею були й залишилися до самої смерті тіточки спокійними й рівними. Вони, указує автор, “так безбарвні, що не можна було ніяк вирішити, є чи в характері тітки які-небудь домагання на слухняність Ольги, на її особливу ніжність, або є чи в характері Ольги слухняність до тітки й особлива до неї ніжність”.
Протягом роману Ольги з Обломовим М. М. залишається вірна собі, нічим не видаючи власного відношення до їхніх частих зустрічей. Звичайно під час візитів Іллі Ілліча “тітка… дивиться на нього своїми млосними більшими очами й задумливо нюхає свій спирт, начебто в неї від нього болить голова”.
Саме в поводженні М. М. , у якої він так і не попросив офіційно руки Ольги, Обломів знаходить німу підтримку думки про марність цього рішучого кроку
Related posts:
- Обломів характеристика образа Іллінською Ольги Сергіївни ОБЛОМІВ (Роман. 1859) Іллінська Ольга Сергіївна – одна з головних героїнь роману, яскравий і сильний характер. Можливий прототип И. – Єлизавета Толста, єдина любов Гончарова, хоча деякі дослідники відкидають цю гіпотезу. “Ольга в точному значенні не була красуня, тобто не було ні білизни в ній, ні яскравого колориту щік і губ, і ока не Горели […]...
- Обломів характеристика образа Тарантьева Михея Андрійовича ОБЛОМІВ (Роман. 1859) Тарантьев Михей Андрійович – земляк Обломова. Звідки він з’явився і яким образом утерся в довіру Іллі Ілліча, – невідомо. Т. з’являється на перші ж сторінках роману – “людин років сорока, що належить до великої породи, високий, об’ємистий у плечах і у всьому тулубі, з великими рисами особи, з великою головою, з міцною, […]...
- Обломів характеристика образа Пшенициной Гафії Матвіївни ОБЛОМІВ (Роман. 1859) Пшеницина Гафія Матвіївна – удова чиновника, що залишилася із двома дітьми, сестра Івана Матвійовича Мухоярова, кума Тарантьева. Саме Тарантьев поселяє Обломова, змушеного шукати нову квартиру, у будиночку П. на Виборзькій стороні. “Їй було років тридцять. Вона була дуже біла й повна в особі, так що рум’янець, здається, не міг пробитися крізь щоки. […]...
- Обломів характеристика образа Мухоярова Івана Матвійовича ОБЛОМІВ (Роман. 1859) Мухоярів Іван Матвійович – брат Гафії Матвіївни Пше-Нициной, персонаж, на перший погляд, малоприметний, але являющийся важливою пружиною в сюжеті роману. Читач довідається про М. від земляка Обломова, Михея Андрійовича Тарантьева, що атестує Обломову свого “кума”: “Це, брат, золота людина, не чету якому-небудь вискочці німцеві! Корінний, росіянин служака, тридцять років на одному стільці […]...
- Обломів характеристика образа Обломова Іллі Ілліча ОБЛОМІВ (Роман. 1859) Обломів Ілля Ілліч – головний герой роману, парубок “років тридцяти двох – трьох від роду, середнього росту, приємної зовнішності, з темно-сірими очами, але з відсутністю всякої певної ідеї, усякої зосередженості в рисах особи… м’якість була пануючим і основним вираженням, не особи тільки, а всієї душі; а душу так відкрите і ясно світилася […]...
- Коротка характеристика добутку Обломів Гончарова І. А Ідейну спрямованість роману визначив сам автор: “Я намагався показати в “Обломове”, як і отчого в нас люди перетворюються раніше часу в кисіль… Центральна глава – “Сон Обломова”. Обломів залучає розумом, добротою, правдивістю, лагідністю, гуманністю, почуттям справедливості, схильністю до самоаналізу й самокритики, незважаючи на його лінь, апатію, бездіяльність. Захар – якесь відбиття Іллі Ілліча. Обломів залежить […]...
- Обломів і “обломовщина” у романі И. А. Гончарова “Обломів” Роман Гончарова “Обломів” вийшов у світло в 1859 році, коли Росія стояла на порозі змін в економічному й політичному житті, викликаних необхідністю скасування кріпосного права. Роман відразу став предметом загальної уваги як для читачів, так і для критиків. Виділяється оцінка роману Добролюбовым. У статті “Що таке обломовщина?” критик назвав роман Гончарова “знаменням часу”, а також […]...
- Обломів – типовий представник помісного дворянства в дореформеній Росії Але здійснити нічого не дано. Н. А. Некрасов Роман “Обломів” Гончарів почав писати в 1846 році. У цей час Росія була феодально-кріпосницькою країною. Гноблення кріпаків досягло своїх меж. Економічний і політичний прогрес развивающихся капіталістичних Англії й Франції змушував Росію міняти свій лад. Прогресивні люди Росії прагнули до змін, але багато хто боялися, що технічний прогрес […]...
- Два лики любові в романі И. А. Гончарова “Обломів” Роман И. А. Гончарова “Обломів” – класика російської літератури. У цьому романі перед нами з’являється два лики любові. Перший – любов Обломова й Ольги, другий – любов Штольца й Ольги. Як же вони різні! Перше почуття – не встигши розцвісти – відразу зав’януло, друге – розцвітає довго, але, розпустившись і окрепнув, довго зберігає всю свіжість […]...
- Ольга Іллінська й Гафія Пшеницина в житті Обломова (По романі И. А. Гончарова “Обломів”) 1. Образ Ольги і її взаємини з героєм. 2. Коло інтересів Гафії Матвіївни. 3. Роль Ольги Іллінською в романі. 4. Вибір Обломова. Так, я знаю, я Вам не пари, Я прийшов з іншої країни… Н. З. Гумилев Малорухомий спосіб життя Обломова, головного героя однойменного роману И. А. Гончарова, начебто не занадто розташовував до любовних переживань. […]...
- Роль Ольги Іллінською в долі Іллі Обломова (По романі А. А. Гончарова “Обломів) 1. Образ Ольги Іллінською. 2. Спроби змінити Обломова. 3. Розчарування Ольги 4. Протиставлення Пшенициной і Іллінською. Доля головного героя роману А. А. Гончарова Іллі Ілліча Обломова може з повним правом бути названа нетипової У житті Обломова не було яскравих, вражаючих подій. Щодня був схожий на попередній. Ілля Ілліч відмовлявся від дій, проводив час у ледарстві. […]...
- Обломів і Захар у романі И. А. Гончарова “Обломів” У романі “Обломів” И. А. Гончарів представив на суд читачів зовсім нові літературні образи, нову концепцію роману. Як відомо, у житті все взаємозалежно, це ставиться й до двох образів роману: Захарові й Обломову. Захар пов’язаний з Обломовым нерозривними узами, його життя немислиме без доброго пана. Цей образ досить значимо в романі. Захар – слуга Іллі […]...
- Роль Штольца у романі Гончарова “Обломів” У дитинстві Обломів подружився з Андрюшей Штольцем, сином керуючого сусіднім маєтком. При маєтку був пансіон для дітей місцевих поміщиків. У ньому вчився Обломів. Андрюша полюбив спокійного, нешкідливого Илюшу й тайкома від батька робив за нього половину уроків. Виховувався Андрій у зовсім інших умовах, чим Обломів. Його батько прищепив хлопчикові любов до праці, мати – утворена […]...
- Проблематика роману І. А. Гончарова “Обломів” Гончарів назвав роман “Обломів” “романом-монографією”. Він мав на увазі свій задум написати історію життя однієї людини, представити глибоке психологічне дослідження однієї біографії: “У мене був один артистичний ідеал: це – зображення чесної й доброї симпатичної натури, найвищою мірою ідеаліста, все життя що бореться, шукаючої правди, що зустрічає неправду на кожному кроці, що обманюється й упадає […]...
- “Обломовщина” – явище вроджене або придбане? (По романі И. А. Гончарова “Обломів”) 1. Сюжетна канва роману “Обломів”. 2. Штольц – антипод Обломова. 3. Значення роману Й. Л. Гончарова в наш час. Роман И. А. Гончарова “Обломів” був закінчений в 1857 році, у те час, коли на зміну кріпосницькій епосі стали приходити нові суспільні відносини. У Росії стало зароджуватися “третій стан”, клас буржуазії. Розвиток промисловості диктувало інший ритм […]...
- Шляхи, які не вибирав Обломів. І. А. Гончарів Роман “Обломів” був написаний І. А. Гончаровим в 1859 році й тій годині ж привернув увагу критиків поставленими у романі проблемами. Російська революційна демократія в особі Н. А. Добролюбова оцінила роман Гончарова як щось “більше, ніж просто вдале створення сильного таланта”. Вона побачила в ньому “добуток російського життя, знамення часу”. Так була визначена виняткова злободенність […]...
- Голубина ніжність” Іллі Ілліча Обломова (По романі И. А. Гончарова “Обломів”) 1. Творчий шлях И. А. Гончарова. 2. “Обломів” очами критиків. 3. Лінія Обломів – Ольга Ильинская. 4. Філософський зміст роману. И. А. Гончарів, відомий критик і прозаїк, увійшов в історію російської літератури як блискучий побутописець і реаліст, що тяжіє до зображення психологічних і моральних колізій У його творчості знаходили своє відбиття “вічні” моральні проблеми: конфлікт […]...
- Чому Ользі Іллінською не вдалося змінити 06-ломова? (по романі И. А. Гончарова “Обломів”.) “Обломів” з’явився тоді, коли кріпосницький лад усе більше виявляв свою неспроможність, і роман відразу привернув увагу читачів. Гончарів работал над цим добутком багато років, доторкнувся пером художника до самих таємних струн “русявийской душі”. Письменник створив героя, що втілює основние національні риси, хоча й у вигляді не самому приглядном, але зухвала любов і співчуття. Автор детально […]...
- Порівняння персонажів: Обломів і Захар У романіі І. А. Гончарова “Обломівів” оголюєтьється складнийий взаємозв’язок рабстваа й барства; ідеде оповіданння про дв протилежні типи людей, що відрізняються поняттями про світі: для один мир – відвернений, ідеальний, для інш – матеріальний і практичний. Ці два типи автор описав в Обломове й Захарі. Обломів утворений, не дурний, але йому лінь що-небудь зробити для […]...
- Як сполучаються в характері Іллі Ілліча Обломова “моральне, рабство” і “голубина ніжність”? (По романі И. А. Гончарова “Обломів”) 1. Обломів – один із самих поетичних образів. 2. Особливості ідейного зображення характеру героя. 3. Образ Обломова як відображення російського національного характеру. 4. Відношення до героя. Роман “Обломів” И. А. Гончарова, що входить у трилогію так званих три “ПРО” – “Звичайна історія”, “Обломів” і “Обрив”, на мій погляд, самий яскравий добуток письменника. Більше того, образ […]...
- ТЕМА РАБСТВА В РОМАНІ “ОБЛОМІВ” ТЕМА РАБСТВА В РОМАНІ “ОБЛОМІВ” Роман “Обломів” був створений напередодні селянської реформи, в 1859 році. Головна ідея укладається в тім, щоб показати пагубний вплив кріпосництва на життя селян і поміщиків. Це самий вплив ми бачимо на прикладі одного поміщика Обломова. Протягом усього роману ми простежуємо тему рабства. Рабства не тільки селян, що перебувають у володінні […]...
- Петька на дачі характеристика образа Петьки Петька – десятилітній хлопчик, службовець перукарні. Перукарня, куди мати віддала П. у люди, перебувала неподалік від кварталу, “заповненого будинками дешевої розпусти. Вони панували над цією місцевістю й надавали їй особливий характер чогось брудного, безладного й тривожного”. Хлопчикові “хотілося б куди-небудь в інше місце”, але дні його тяглися одноманітно: “И ранком, і ввечері, і весь Божий […]...
- Характеристика образа Керубина в комедіях Бомарше П Керубино – паж Альмавиви, закоханий у графиню, як і у всіх жінок на світі, cherubіno dі amore, як, поддразнивая його, виражається один з персонажів другого плану, хоча К. і справді херувим любові. Особливо обмовляючи, що ця роль должнабить віддана молодій виконавиці, Бомарше посилався на відсутність підходящих акторів у тодішніх трупах, але подібна необхідність викликана й […]...
- Сюжет і жанр роману Гончарова “Обломів” Дія роману починається 1 травня 1843 року. Обломову 32-33 року. У Петербурзі, у квартирі великого будинку на Гороховій вулиці, лежить на дивані Ілля Ілліч Обломів. “На дивані він відчув мирної радості, що від з дев’яти до трьох, з восьми до дев’яти може пробути в себе на дивані, і пишався, що не треба йти з доповіддю, […]...
- Герой нашого часу характеристика образа Печорин ГриГорей Олександрович ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ (Роман, 1839-1840; опубл. окремим изд. без предисл. – 1840; 2-е изд. Із предисл. – 1841) Печорин ГриГорей Олександрович – головний герой роману, по своєму типі пов’язаний з персонажами психологічних романів Р. Шатобриана (“Рене, або Наслідку страстей”), Б. Кін-Стана (“Адольф”), е. Сенанкура (“Оберман”), А. де Мюссе (“Сповідь сина століття”), незакінченого роману Н. М. […]...
- Прощай, зброя! характеристика образа Фредерика Генрі Генрі Фредерик – головна діюча особа роману, лейтенант. Хемингуей досліджує генезис надламаного покоління, простежуючи процес становлення його життєвих цінностей. Лейтмотив такого становлення, що протікає в координатах гордої замкнутості в собі й навмисної відчуженості від усякого роду життєвої суєти (ця відчуженість майстерно аранжована неповторно хемингуеевскойстилистикой підкреслено безпристрасної, далекого видимої емоційності оповідання), – категоричне неприйняття героєм Хемингуея […]...
- Повести Белкина характеристика образа Ліза Муромська (Бетси, Килина) ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ПАНЯНКА-СЕЛЯНКА Ліза Муромська (Бетси, Килина) – сімнадцятилітня дочка російського пана-англомана ГриГорея Івановича, що промотався й живе на відстані від столиць, у маєтку Прилучи-Але. Створивши образ Тетяни Ларіній, Пушкін увів у російську літературу тип повітової панянки. Л. М. належить до цього типу. Вона теж черпає знання про світське […]...
- Пісня про Нибелунгах характеристика образа Кримхильди Кримхильда – головна героїня “Пісні про Нибелунгах”, саме її доля надає цілісність епічному сказанню. Образ К. перетерплює в міру розвитку подій істотну еволюцію. Спочатку всі вчинки К. носять нормативний характер і грунтуються на збігу бажаного й дійсного. Потім у поводженні ДО. Зненацька проявляється якість цілком конкретне, реальне, властиве аж ніяк не ідеальним натурам. К. марнолюбна, […]...
- Повести Белкина характеристика образа Сильвио ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ПОСТРІЛ Сильвио – тридцатипятилетний офіцер-дуелянт, одержимий ідеєю мести. Історія про нього повідана И. П. Белкину якимось полковником И. Л. П., в ініціалах якого легко прочитується натяк на знаменитого бретера тої пори И. П. Липранди; оповідання ведеться від імені И. Л. П. Полковник-Оповідач, у свою чергу, спочатку описує […]...
- Скупий характеристика образа Гарпагона Гарпагон – батько Клеанта й елизи, закоханий у Мариану. Історію, розказану Плавтом, Мольер переносить у сучасний йому Париж. Гарпагон живе у власному будинку, він багатий, але скупий. Скнарість, дійшовши до вищої межі, витісняє всі інші якості особистості персонажа, стає його характером. Скнарість перетворює Г. у теперішнього хижака, що відбито в його ім’ї, утвореному Мольером від […]...
- Пісня про Нибелунгах характеристика образа Хагена Хаген – героїчний лиходій “Пісні про Нибелунгах”. На його рахунку два страшних злочини: убивство чоловіка Кримхильди – Зигфріда й убивство малолітнього сина Кримхильди від другого шлюбу з етцелем – Ортлиба. X. виступає в оповіданні як антипод головної героїні. У боях з датчанами й саксами, а також у ході кривавої звади з гунами від меча X. […]...
- Одиссея характеристика образа Пенелопи Пенелопа – персонаж “Одиссеи”, дочка Икария й німфи Перибеи, дружина Одиссея й двоюрідна сестра Олени. У світовій культурі ім’я П., що цілих 20 років чекає повернення коханого чоловіка, стало уособленням вірної дружини. Під час відсутності Одиссея П. осаджують численні наречені, юнаки із кращих сімей Итаки й прилеглих островів. Але П. , розуміючи, що сила на […]...
- Вишневий сад характеристика образа Туркина Івана Петровича ИОНиЧ (Оповідання, 1898) Туркин Іван Петрович – “повний, гарний брюнет з бакенами, улаштовував аматорські спектаклі із благодійною метою, сам грав старих генералів і при цьому кашляв дуже смішно. Він знав багато анекдотів, шарад, приказок, любив жартувати й гострити, і завжди в нього було таке вираження, що не можна було зрозуміти, жартує він або говорить серйозно”. […]...
- Який соціальний зміст протиставлення образів Обломова й Штольца у романі Обломів? Тема роману “Обломів” – зображення російської дійсності напередодні реформи 1861 року. Ідея роману не новий: головний герой Обломів – “зайва людина”, ледачий, марний, а тому й нещасний. Добролюбов у статті “Що таке обломовщина?” ставить його в один ряд з Онєгіним, Тентетниковим (герой другого тому “Мертвих душ”), Печориним, Бельтовим (герой роману А. І. Герцена “Хто винуватий?”) […]...
- Скупий лицар характеристика образа Барон СКУПИЙ ЛИЦАР (Сцени із Ченстоновой трагікомедії “The covetous Knight”, 1830) Барон – батько молодого лицаря Альбера; вихований колишньою епохою, коли належати до лицарства значило насамперед бути сміливим воїном і багатим феодалом, а не служителем культу прекрасної дами й учасником придворних турнірів. Старість звільнила Б. від необхідності надягати панцири (хоча у фінальній сцені він і виражає […]...
- Злочин і покарання характеристика образа Лужина Петра Петровича ЗЛОЧИН І ПОКАРАННЯ (Роман, 1866) Лужин Петро Петрович – тип ділка й “капіталіста”. Йому сорок п’ять років. Манірний, ставний, з осторожною й брюзгливою фізіономією. Похмурий і зарозумілий. Хоче відкрити в Петербурзі адвокатську контору. Вибившись із незначності, високо цінує свій розум і здатності, звик любуватися собою. Однак найбільше Л. цінує гроші. Він захищає прогрес “в ім’я […]...
- Росіяни жінки характеристика образа Трубецькой РОСІЯНИ ЖІНКИ (Поема, 1871-1872) Трубецька – головна героїня першої частини дилогії “Російські жінки” – “Княгиня Трубецька”, реальним її прототипом була княгиня Катерина Миколаївна Трубецька (1802- 1854), уроджена графиня Лаваль, що пішла в Сибір за чоловіком С. П. Трубецьким ( 1790-1860), полковником лейб-гвардії Преображенський полку, присудженим після грудневого повстання 1825 г. до безстрокових каторжних робіт. При […]...
- Дитинство. Отроцтво. Юність характеристика образа Епифановой Авдотьи Василівни ДИТИНСТВО. ОТРОЦТВО. ЮНІСТЬ (Трилогія, 1851 – 1855) Епифанова Авдотья Василівна – сусідка Иртеньевих, потім друга дружина Петра Олександровича Иртеньева, батька Ні-Коленьки. Оповідач відзначає її жагучу, віддану любов до чоловіка, що, однак, анітрошки не заважає їй любити красиво одягатися й виїжджати у світло. Між нею й молодими Ирте-Ньевими (за винятком Любочки, що полюбила мачуху, що відповідає […]...
- Котлован характеристика образа Чиклина Микити Чиклин Микита – літній робітник, старший артілі грабарів. Праця – основа життя Ч.; він схильний продовжувати роботу навіть після того, як робочий день кінчається. Герой самотній; уночі він згадує, як “у старий час”, коли він працював на кафельно-кахельному заводі, “дочка хазяїна його один раз моментально поцілувала”. Коли Прушевский розповідає Ч. про дівчину, зустрінутої один раз […]...
- Котлован характеристика образа Вощева Вощев – головний герой повести. Прізвище персонажа асоціативно зв’язаний зі словами “загальний”, “марний”, “віск”. Повість починається з того, що В. у день тридцятиріччя звільняють із механічного заводу за його “замисленість серед загального темпу праці”: він міркував про “план загального життя” у надії “видумати що-небудь начебто щастя”. Відправившись мандрувати, В. приходить у місто, до вечора бродить […]...