ОБРАЗ БАЗАРОВА. СИЛА Й БЕЗСИЛЛЯ ГЕРОЯ РОМАНА ТУРГЕНЄВА “БАТЬКИ Й ДІТИ”
ОБРАЗ БАЗАРОВА. СИЛА Й БЕЗСИЛЛЯ ГЕРОЯ РОМАНА ТУРГЕНЄВА “БАТЬКИ Й ДІТИ” Ламати-Не будувати. Сім разів відміряй один раз отрежь.
Прислів’я. Євгеній Базарів моя протилежність. У його характері було, здавалося, багато чого з того, за що можна поважати людини й чим захоплюватися в літературному герої: розум, самобутність, фізична сила, упевненість у собі, величезна працездатність
Цей нігіліст у суперечці побиває аристократа Павла Петровича Кірсанова, уміє змусити інших слухати себе, поважати свою точку зору. У чому ж справа, чому він
Онєгіна, Печорина, Пьера Безухова, Андрія Болконского я не можу поставити поруч із ним. Мабуть, тільки герої Чернишевського Лопухів і Кірсанов почасти нагадують нігіліста, але навіть вони й “похмуре чудовисько” Рахметов здаються мені більше людяними. Є якась подібність у світогляді між Базаровым і Раскольниковым,
Письменник сам визнавав цей факт. З Рудиным, Инсаровым героя “Батьків і дітей” не зрівняти. Подивимося, хто ж він. “Чоловік повинен бути лютий”,приводить Базарів у розмові з Кірсановим “відмінну іспанську приказку”. І він весь вэтом.
Тургенєв неодноразово підкреслює в ньому нестримну, грубу, різку натуру. Навіть любов, пристрасть у ньому б’ється “сильна й важка”, схожа на злість, а може бути, родинна злості. Недарма ж Одинцовій він вселяє разом з повагою страх. Народився Євгеній Васильович із такою сильною натурою, схильної веліти людьми, тримати їхньому моральному підпорядкуванні, приймати їхні послуги, немов роблячи їм ласку, або ж позначилося те, що він “самоламаний”, усього досягав сам?
Але, як би те не було, цей син військового лікаря особистість дуже сильна й неабияка по всіх статтях, майбутній ватажок. Але от питання, а який рух очолить він? Ще два роки тому, розбираючи роман Тургенєва в школі, ми спокійно приймали на віру те, що Базарів і йому подібні люди, що готовлять революцію
Але сьогодні, коли я став небагато доросліше, щоб задуматися про те, що відбувається в нас у країні, і коли я побільше довідався про революціонерів, я думаю, що багато чого неправильно в міркуваннях цього нігіліста. У чому його сила? У тім, що він представник нового часу.
Аристократи, на зразок Павла Петровича, віджили своє. Вони прекрасно жили за чужий рахунок, але з їхньою допомогою країна відстала від Європи
Потрібні нові люди й нові ідеї. Євгеній Базарів протягом усього роману й виявляє нам цю нову ідею. Якщо уважно вдивитися, то можна вловити й подібність тим часом часом, що описує Тургенєв, і нашим. Сьогодні також старі ідеї, а разом з ними й керівники комуністичної партії пішли ви минуле
Потрібно проводити реформи, витягати країну з болота. Про те, як це робити, і йдуть нескінченні суперечки. У чому слабість Базарова? На мій погляд, головна його слабість у тім, що він тільки заперечує, він не несе нічого позитивного.
А як людям жити з одним запереченням?
Сьогодні теж багато людей, які відмінно критикують старе, прекрасно доводять, що дуже багато треба міняти, але нічого путнього запропонувати, а тим більше зробити, не можуть. У них, як у віршах Некрасова, виходить: “якщо до справи торкнеться, то лихо, мир винуватий у невдачах тоді”. А Євгеній Базарів привласнив собі “титул” нігіліста й все заперечує: релігію, науку, сім’ю, моральність і т. п. Особливо моторошно стає, коли вдумаєшся, що адже він заперечує й такі речі, як мистецтво, любов
Зрозуміло, життя богаче його ідей, і сам же “теоретик” закохується “нерозумно, безумно”. Поки Євгеній Базарів міркує про це в їдальні Кірсанових або у вітальні Одинцової, це його справа, його примха. Але сіли він прийде до влади?
А саме такі до неї й рвуться… Я згадую знамените місце в суперечці Кірсанова з Базаровым. Микола Петрович запитує, чому Базарів і його однодумців усі заперечують, а по суті, руйнують, але нічого не будують? Адже потрібно будувати?
Базарів з гордістю відповідає: “Це вже не наша справа…
Спершу потрібно місце розчистити”. І мені мимоволі хочеться вступити в суперечку. Запитати про те, як же можна щось валити, не одержавши схвалення того, хто живе в цій будові?
Як можна ламати, не маючи чіткого плану, що і як будувати? Чи не так у нас після 1917 року посилене ламали, щоб “місце розчистити”, викликуючи: “Ми наш, ми новий мир побудуємо!”, а потім виявилося; що ” архітектори-те” безграмотні й злочинці до того ж? Може бути, комусь такі герої подобаються
Але для мене садівник, що обробляє свій маленький садок, неписьменна бабуся, що доглядає за малятами, набагато більше “герої”, чим Базарів. Адже вони в міру своїх сил створюють, а він руйнує. Як же це ламати, не знаючи навіть чому? Павло Петрович спра
(1 votes, average: 5.00 out of 5)